---

БЗ № 11-2001/278

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМИ ТЕПЛОВІ СОНЯЧНІ
ТА ЇХНІ КОМПОНЕНТИ
КОЛЕКТОРИ СОНЯЧНІ

Частина 1. Загальні технічні вимоги
(EN 12975-1:2000, IDT)

ДСТУ EN 12975-1-200

1Цей державний стандарт ідентичний EN 12975-1:2000 і видається з дозволу CEN

ДСТУ EN 12975-1-2001 Видано EN в 2000

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМИ ТЕПЛОВІ СОНЯЧНІ
ТА ЇХНІ КОМПОНЕНТИ
КОЛЕКТОРИ СОНЯЧНІ

Частина 1. Загальні технічні вимоги
(EN 12975-1:2000, IDT)ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО Інститутом загальної енергетики Національної Академії Наук України, ТК 48 «Енерго­збереження»

2. НАДАНО ЧИННОСТІ наказом Держстандарту України від 28 грудня 2001 р. № 659 з 2003-01-01

З Стандарт відповідає EN 12975-1:2000 Thermal solar Systems and Components — Solar Collectors — Part 1: General requirements (Системи теплові сонячні та їхні компоненти. Колектори сонячні. Частина 1. Загальні технічні вимоги) Ступінь відповідності — ідентичний (IDT) Переклад з англійської (еп)

4. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

5. ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: В. Резцов, чл.-кор. НАН України; Т. Суржик, канд. техн, наук; І. Стоянова, канд. техн, наук; С. Вятчаніна

© Держстандарт України, 2002

ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Визначення понять 2

4. Позначення та одиниці величин 2

5. Довговічність та надійність 2

6. Безпека З

7. Ідентифікація колекторів 4

Додаток А (інформаційний) Інформація про оцінювання відповідності 5

Додаток В (інформаційний) Опис матеріалів сонячних колекторів і їх вироблення 8

Додаток С (інформаційний) Захист довкілля 10

Додаток D (інформаційний) Випробування, які необхідно повторити в разі модифікації колекторів 10

Додаток Е (інформаційний) Бібліографія 11НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей державний стандарт є ідентичний переклад EN 12975-1:2000 Thermal solar Systems and Components — Solar Collectors — Part 1: General requirements (Системи теплові сонячні та їхні компоненти. Колектори сонячні. Частина 1. Загальні технічні вимоги).

Технічним комітетом, відповідальним за цей стандарт, є ТК 48 «Енергозбереження».

Стандарт містить такі редакційні зміни:

• у розділі «Нормативні посилання» наведено «Національне пояснення» до перекладу на українську мову назв стандартів;

• у «Додатку Е» наведено «Національне пояснення» до перекладу «Бібліографії»;

• структурні елементи державного стандарту: «Обкладинку», «Титульний аркуш», «Перед­мову», «Національний вступ» та «Бібліографію» — оформлено згідно з вимогами системи стан­дартизації України;

• «Національна примітка», «Національне пояснення» виділені у стандарті рамкою;

• замінено «цей європейський стандарт» на «цей стандарт».

• «Національний вступ» введено передмову EN 12975.

Беручи до уваги потенційно несприятливий вплив на якість використовуваної людством води, спричинений продукцією, яку описано в цьому стандарті, необхідно підкреслити таке:

• цей стандарт не дає інформації про те, яким чином продукцію можна використати без обмеження в кожній з держав-членів EU або EFTA;

• необхідно зазначити, що до прийняття контрольних європейських критеріїв залишаються чинними національні правила щодо використання та (або) характеристик цієї продукції.

Цей Європейський стандарт підготовлено Технічним комітетом CEN/TC 312 «Теплові сонячні системи та компоненти», секретаріат якого перебуває під керівництвом ELOT.

Додатки А, В, С, D є інформаційними.ДСТУ EN 12975-1-2001

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМИ ТЕПЛОВІ СОНЯЧНІ ТА ЇХНІ КОМПОНЕНТИ
КОЛЕКТОРИ СОНЯЧНІ

Частина 1. Загальні технічні вимоги

СИСТЕМЫ ТЕПЛОВЫЕ СОЛНЕЧНЫЕ И ИХ КОМПОНЕНТЫ
КОЛЛЕКТОРЫ СОЛНЕЧНЫЕ

Часть 1. Общие технические требования

THERMAL SOLAR SYSTEMS AND COMPONENTS
SOLAR COLLECTORS

Part 1. General requirements

Чинний від 2003-01-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей національний стандарт установлює вимоги до довговічності (включаючи механічне навантаження), надійність та безпеку щодо сонячних колекторів, які нагрівають рідину. Він також містить положення щодо оцінювання відповідності цим вимогам.

Цей стандарт не можна застосовувати до колекторів, в яких пристрій зберігання теплової енергії є інтегральною частиною колектора до такого ступеня, до якого процес збирання не можна відділити від процесу зберігання, щоб мати змогу вимірювати параметри цих двох процесів. Цей стандарт також не можна застосовувати для сонячних колекторів із концентраторами, які сте­жать за сонцем.

Згідно з цим стандартом не може бути атестовано щодо довговічності, надійності й тепло­вої ефективності побудовані на замовлення колектори, вбудовані колектори, колектори, поєднані з дахом, які збирають на місці встановлення або виготовляють не в промислових умовах. За­гальна площа вбудованих колекторів повинна бути не меншою ніж 2 м².

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Цей стандарт містить через датовані чи недатовані посилання положення з інших публікацій. Ці нормативні посилання розташовано у відповідних місцях тексту, а публікації наведено нижче.

EN ISO 9488 Solar Energy — Vocabulary (ISO 9488:1999)

prEN 1297502:2000 Thermal solar systems and components — Solar collectors — Part 2: Test methods

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN ISO 9488 Сонячна енергія. Словник (ISO 9488-1999)

PrEN 12975-2:2000 Теплові сонячні системи та їхні компоненти. Сонячні колектори.

Частина 2. Методи випробування

3. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті вжито терміни та їхні визначення, подані в EN ISO 9488.

4. ПОЗНАЧЕННЯ ТА ОДИНИЦІ ВЕЛИЧИН

У цьому стандарті використано позначення та одиниці величин, подані в EN ISO 9488 та PrEN 12975-2:2000.

5. ДОВГОВІЧНІСТЬ ТА НАДІЙНІСТЬ

   1. Матеріали та проектування

Інформацію про матеріали та вироблення сонячних колекторів, включаючи матеріали, з яких їх виробляють, а також їх протидію всім впливам, які мають місце під час обслуговування, для підтримання їх експлуатаційної спроможності подано в додатку В.

Колектор потрібно піддавати випробуванням на:

1. внутрішній тиск щодо абсорбера (див. 5.2 prEN 12975-2:2000);

2. протидію високим температурам (див. 5.3 prEN 12975-2:2000);

3. опромінення (див. 5.4 prEN 12975-2:2000);

4. зовнішній тепловий удар. Може бути поєднано з випробуванням на протидію високим температурам або з випробуванням на опромінення (див. 5.5 prEN 12975-2:2000);

5. внутрішній тепловий удар. Може бути поєднано з випробуванням на протидію високим температурам або з випробуванням на опромінення (див. 5.6 prEN 12975-2:2000);

6. проникнення дощу, тільки для засклених колекторів (див. 5.7 prEN 12975-2:2000);

7. механічне навантаження (див. 5.9 prEN 12975-2:2000);

8. теплову ефективність (див. п. 6 prEN 12975-2:2000);

9. протидію замерзанню, тільки у випадках, обумовлених в 5.8 prEN 12975-2:2000;

10. завершальну перевірку (див. 5.11 prEN 12975-2:2000);

Необов’язкові випробування на протидію ударам (див. 5.10 prEN 12975-2:2000) потрібно виконувати тоді, коли вони необхідні. Результати випробування необхідно записати.

Примітка. Деякі з випробувань здійснюють двічі. Послідовність випробування та інші подробиці подано в 5.1 prEN 12975-2:2000.

Паспортні дані випробувань на надійність зазначено для кожного випробування в 5.3.2 — 5.3.10.

Термін «несуттєве пошкодження» означає, що немає нічого такого:

• протікання абсорбера або така його деформація, що виникає контакт між абсорбером та покриттям;

• зруйнування або суттєва деформація покриття або вузлів фіксації покриття;

• зруйнування або суттєва деформація вузлів фіксації колектора або корпусу колектора;

• втрата вакууму така, що вакуумні колектори або субатмосферні колектори не можна по- класифікувати як такі, згідно з визначеннями EN ISO 9488 (тільки для вакуумних та субатмо­сферних колекторів);

• накопичення вологи всередині колектора.

Проведення випробування на тиск здійснюють згідно з вимогами 5.2 prEN 12975-2:2000. У випадку, якщо абсорбери виготовлено з органічних матеріалів, використовують кліматичні умови класу А (таблиця 2 в prEN 12975-2:2000). Після випробувань на внутрішній тиск у колекторі не по­винно бути виявлено суттєвих пошкоджень, визначених у 5.3.1.

Після випробування згідно з 5.4 prEN 12975-2:2000 у колекторі не повинно бути виявлено суттєвих пошкоджень, визначених у 5.3.1, і ніяких проблем, що призводять до великих пошкод­жень рангу 2 за шкалою, яку наведено в В.5.5 prEN 12975-2:2000.

Після випробування згідно з 5.5 prEN 12975-2:2000 у колекторі не повинно бути виявлено суттєвих пошкоджень, визначених у 5.3.1.

Після випробування згідно з 5.6 prEN 12975-2:2000 у колекторі не повинно бути виявлено суттєвих пошкоджень, визначених у 5.3.1.

Примітка. Це випробування стосується тільки засклених колекторів.

Після випробування згідно з 5.7 prEN 12975-2:2000 в колекторі не повинно бути виявлено суттєвих пошкоджень, визначених у 5.3.1.

Крім того візуальний контроль не повинен показати слідів дощу. Більше того, принаймні одне із зазначеного нижче має бути виконано:

1. у результаті зважування колектора кількість води повинна бути менше ніж 5 г/м²;

2. у результаті вимірювання вологості зростання вологості повинно бути перевищене не більше ніж на 10 %;

3. у результаті вимірювання рівень конденсації повинен бути менше 5 % від прозорості по­криття.

Згідно з 5.9.1 prEN 12975-2:2000 випробування здійснюють за умов позитивного тиску 1000 Па на покриття колектора та згідно з 5.9.2 і 5.9.3 prEN 12975-2:2000 за умов негативного тиску 1000 Па на вузли фіксації між покриттям колектора та корпусом колектора, а також вузлами кріплення колек­тора. Після випробувань у колекторі не повинно бути виявлено суттєвих пошкоджень, визначених у 5.3.1. Кожний виробник може визначати максимальне значення механічного навантаження під час випробування. Це значення потрібно навести у Звіті Відповідності.

Примітка. Вимоги безпеки для кожної країни можуть бути переважними.

Теплову ефективність потрібно зафіксувати. У паспортних даних не повинно бути суттєвих пошкоджень, визначених у 5.3.1.

Ці випробування потрібно здійснювати тільки у випадках, обумовлених у 5.8.1 prEN 12975-2:2000. У паспортних даних не повинно бути суттєвих пошкоджень, визначених у 5.3.1 після трьох циклів заморожування-відтаювання.

Випробування провадять на одному колекторі. Колектор випробовують згідно з 5.2. Колек­тор відповідає вимогам цього стандарту, якщо виконуються всі паспортні дані.

Випробування на протидію замерзанню здійснюють щодо колекторів, які на вимоги вироб­ника можуть витримати замерзання та цикли «заморожування-відтаювання», і для яких не перед­бачено використання антифризів.

Якщо необхідно, то необов’язкові випробування на протидію удару також потрібно виконува­ти, а результати цих випробувань потрібно записати до звіту випробувань (див. prEN 12975-2:2000).

6. БЕЗПЕКА

Під час проектування сонячних колекторів або сонячних установок максимальною темпе­ратурою теплоносія вважаємо сталу температуру колектора. Матеріали, які використовують для вироблення колекторів, а також допоміжні елементи (розширювальні баки, клапани безпеки і т. ін.) потрібно вибирати відповідно до цієї температури.Сталу температуру потрібно розрахувати згідно з С.З prEN 12975-2:2000 (Додаток 2) за таких кліматичних умов:

• загальна енергія випромінювання на поверхні колектора — 1000 Вт/м²;

• температура навколишнього повітря — ЗО °С.

Потрібно убезпечити встановлення та кріплення колектора. Колектор не повинен мати гост­рих кутів, недбалих з’єднань та інших потенційно небезпечних властивостей. У разі, коли вага колектора в незавантаженому стані перевищує 60 кг, колектор повинен мати жорсткі кріплення для підіймальних пристроїв, за винятком колекторів, які встановлюють на даху. Колектори, за­повнені теплоносіями, небезпечними для шкіри або очей людини, позначають попереджуваль­ним знаком.

7 ІДЕНТИФІКАЦІЯ КОЛЕКТОРІВ

Колектор, поданий на випробування, потрібно укомплектувати набором креслень, схем та на­писів, на яких зазначають структуру й розміри колектора з переліком матеріалів, використовува­них у колекторі, та основних фізичних і оптичних параметрів, а також описом сонячного колекто­ра згідно з D.2 або F.2 prEN 12975-2:2000. Креслення, схеми та написи повинні мати номер, дату випуску і дату перевірки. Ці документи повинна зареєструвати установа, яка провадить випробу­вання, на весь період вироблення колекторів певного типу.