---

А.4.2.3.2 Автоматичне установлювання на нуль або стеження за нулем

Покази виводять із діапазону автоматичного установлювання на нуль (наприклад, вантажем масою 10 е). Потім визначають масу додаткового вантажу, за якого покази збільшуються на одну поділку шкали і визначають похибку відповідно до А.4.4.3. Вважається, що похибка за нульового навантаження дорівнює похибці за вище вказаного вантажу.

А.4.3 Установлювання на нуль перед навантажуванням

Для приладу з цифровою індикацією регулювання нуля або визначання нульової відмітки виконують так:

1. для приладу з неавтоматичним установлюванням на нуль гирі, маса яких дорівнює по­ловині ціни поділки, розміщують на вантажоприймальному пристрої і відрегульовують прилад так, щоб покази перебували між нулем і першою поділкою шкали. Потім гирі, маса яких дорівнює по­ловині ціни поділки, почергово знімають із вантажоприймального пристрою доти, поки централь­ною нульовою відміткою не буде досягнуто початкового положення;

2. для приладів із напівавтоматичним, автоматичним установлюванням на нуль або стежен­ням за нулем, відхил від нуля визначають, як наведено в А.4.2.3.

А.4.4 Визначання характеристик зважування

А.4.4.1 Випробовування зважуванням

Використовуючи випробовувальні вантажі, послідовно навантажують прилад від нуля до Мах включно, а потім аналогічним чином розвантажують у зворотному порядку до нуля. Для визна- чання початкової основної похибки треба використовувати випробовувальні вантажі принаймні десяти різних значень маси, а для інших перевірок зважуванням — вантажі принаймні п’яти зна­чень маси. Значення маси використовуваних випробовувальних вантажів повинні відповідати зна­ченням Мах і Міп, а також значенням, що дорівнюють або близькі до точок, в яких змінюються зна­чення границь допустимої похибки (МРЕ).

Необхідно зазначити, що під час навантажування та розвантажування масу вантажів треба поступово збільшувати або зменшувати.

Якщо прилад обладнано автоматичним пристроєм установлювання на нуль або пристроєм стеження за нулем, то під час випробовування, за винятком температурних, він може бути увімк­нений. Похибку приладу за.нульового навантаження визначають відповідно до А.4.2.3.2.

А.4.4.2 Додаткове випробовування зважуванням (4.5.1)

Для приладу з пристроєм початкового установлювання на нуль, діапазон якого перевищує 20 % від Мах, виконують додаткове випробовування зважуванням із використовуванням найбільшого значення діапазону як нульової відмітки.

А.4.4.3 Визначання похибки (А.4.1.6)

Для приладу з цифровою індикацією, який не має пристрою для відображення показів із мен­шою ціною поділки шкали (не більше ніж 1/5 е), для визначання показів приладу до їх округлен­ня використовують точки переходу, що здійснюється так.

За певного навантаження L фіксують покази І. Додаткові гирі масою, наприклад, 1/10 е до^ дають послідовно доти, поки покази приладу однозначно не збільшаться на одну поділку шка­ли (І + е). Додатковий вантаж масою AL, розміщений на вантажоприймальному пристрої, ство­рює покази Р до округлення, з використовуванням такої формули:

Р = І + 1/2е-ДІ_.

Похибка приладу до округлення дорівнює:

Е = Р - L = І + 1/2 в - AL - L.

Виправлена похибка до округлення дорівнює:

Е_с = Е - Е_о ГДК, де Е_о—-похибка, яка визначена без навантаження або за навантаження, близького до нуля (на приклад, 10 е).

Приклад

Прилад із ціною повірочної поділки е = 5 г навантажено вантажем масою 1 кг, і при цьому він показує 1000 г. Після послідовного додавання додаткових гир масою 0,5 г покази змінюються з 1000 г на 1005 г за маси додаткового вантажу 1,5 г. Підставивши значення у вищенаведену формулу, отримаємо:

Р = (1000+ 2,5- 1,5) г= 1001 г.

Таким чином, дійсні покази приладу до округлення становлять 1001 г, а похибка дорівнює Е = (1001 - 1000) г = + 1 г.

У разі, якщо похибка у нулі, яка була обчислена раніше, була Е_о = + 0,5 г, то виправлене похибка дорівнює:

Е_с = + 1 - ( + 0,5 ) = + 0,5 г.

Під час випробовування відповідно до А.4.2.3 та А.4.11.1 похибки треба визначати з достаг ньою точністю з урахуванням даної похибки.

Примітка. Приведена вище методика і формули дійсні також для багатоінтервальних приладів. У тих випадках, колі навантаження L і покази І беруться для різних окремих інтервалів зважування:

— додаткові гирі повинні мати масу з кроком 1/10 є,;

— у приведеному вище рівнянні Е = Р - L = ..., член «1/2 е» замінюється на «1/2 є,» або «1/2 е_і+1» залежно від того в якому окремому інтервалі зважування з'являються покази (І + е).

А.4.4.4 Випробовування модулів

Коли модулі випробовують окремо, то має бути можливість визначення їхніх похибок з до сить невеликою невизначеністю відповідно до вибраної частини ГДК (границі допустимої похиб ки) з використовуванням пристрою для відображення показів із ціною поділки, яка менше ні> (1/5) ■ Р| ■ е, або оцінюванням перехідних точок показів із невизначеністю, яка менше ні> (1/5) • Р, • е.

А.4.4.5 Випробовування зважуванням із використовуванням заміщення баластом (3.7.3) Випробовування виконують з урахуванням А.4.4.1.

Визначають розмах за маси вантажу 50 % від Мах і визначають допустиму кількість заміщень відповідно до 3.7.3.

Використовуючи еталонні гирі як випробовувальні вантажі, навантажують прилад від нуля до їх максимального значення включно.

Визначають похибку (А.4.4.3), після чого знімають гирі до отримання нульових показів або, у разі, якщо прилад обладнаний пристроєм стеження за нулем, до досягнення показів приблизно 10 е.

Замінюють попередні гирі баластом доти, поки не буде досягнуто приблизно тієї самої пе­рехідної точки, яку використовували для визначення похибки. Процедуру повторюють доти, поки не буде досягнуто приблизно Мах.

Розвантажують прилад у зворотному порядку до нуля, тобто знімають гирі і визначають по­кази. Знову додають гирі і знімають відповідну кількість баласту до досягнення приблизно тієї самої перехідної точки. Повторюють процедуру доти, поки не з’являться нульові покази.

Можна використовувати схожі аналогічні методики.

А.4.5 Прилад із декількома показувальними пристроями (3.6.3)

Якщо прилад має два і більше показувальних пристроїв, то їхні покази порівнюють між со­бою під час випробовувань, наведених у А.4.4.

А.4.6 Тара

А.4.6.1 Випробовування зважуванням (3.5.3.3)

Випробовування зважуванням (навантажування та розвантажування відповідно до А.4.4.1) виконують принаймні за двох різних значень маси тари. Повинно бути вибрано принаймні 5 то­чок навантаження. Ці точки повинні включати в себе: значення близькі до Міп, значення, в яких змінюється ГДК, і значення, близькі до найбільшої можливої маси нетто.

Якщо прилад оснащено пристроєм компенсування маси тари, то одне з випробовувань зва­жуванням виконують за значення маси тари, близького до максимального значення, за якого здійснюється компенсування маси тари.

Якщо прилад обладнано автоматичним пристроєм установлювання на нуль або пристроєм стеження за нулем, то під час випробовування він може бути включений. У цьому випадку похибку в нульовій відмітці визначають відповідно до А.4.2.3.2.

А.4.6.2 Точність пристрою тарування (4.6.3)

Точність пристрою тарування визначають таким самим методом, що під час випробовувань, наведених у А.4.2.3, з установлюванням нульових показів із використовуванням пристрою тару­вання.

А.4.6.3 Пристрій зважування тари (3.5.3.4 і 3.6.3)

Якщо прилад має пристрій зважування тари, то результати, отримані за одного і того самого вантажу (тари) пристроєм зважування тари і показувальним пристроєм повинні бути однакові.

А.4.7 Похибка від розташування вантажу (3.6.2)

Доцільніше використовувати великі гирі, ніж декілька маленьких гир. Маленькі гирі розміщу­ють зверху великих гир, але необхідно уникати їх зайвого нагромадження у випробному сегменті. Вантажі розміщують у центрі випробного сегмента, якщо використовують одну гирю, або рівно­мірно розміщують по сегментах, якщо використовують декілька невеликих гир.

Розташування вантажу повинно бути вказано на ескізі у «Звіті про випробовування».

Якщо прилад обладнаний пристроєм автоматичного установлювання на нуль або пристроєм стеження за нулем, то він не повинен працювати під час наступних випробовувань.

А.4.7.1 Прилад із вантажоприймальним пристроєм, який має не більш чотирьох точок опори

Чотири сегменти, кожен із яких приблизно дорівнює чверті поверхні вантажоприймального пристрою (як показано на рисунку А.1 або на подібних ескізах), повинні бути по черзі навантажені.

Рисунок А.1 — Ескізи платформ

А.4.7.2 Прилад із вантажоприймальним пристроєм, який має більше чотирьох точок опори Навантаження прикладають до кожної опори на поверхні, яка приблизно дорівнює 1/л час­тини від площі поверхні платформи вантажоприймального пристрою, де п — кількість точок опори.

Коли дві точки опори розташовані настільки близько одна до одної, що вищезазначений ви- пробовувальний вантаж не може бути розподілений, як зазначено вище, то необхідно подвоїти навантаження та прикладати його на вдвічі більшій площі по обидві сторони осі, що проходить через обидві точки опори.

А.4.7.3 Прилад зі спеціальним вантажоприймальним пристроєм (цистерни, бункери тощо) Навантаження прикладають у кожній точці опори. *

А.4.7.4 Прилад для зважування рухомбго вантажу (3.6.2.4)

Рухомий вантаж розміщують у різних частинах вантажоприймального пристрою на початку, в середині і кінці в звичайному напрямку руху. Потім випробовування повторюють у зворотному напрямку руху.

А.4.8 Перевіряння порогу чутливості (3.8)

Поріг чутливості перевіряють за трьох різних вантажів, маси яких дорівнюють, наприклад, Мій, Мах/2 і Мах.

А.4.8.1 Неавтоматичне зрівноважування й аналогова індикація

Додатковий вантаж плавно розміщують на вантажоприймальному пристрої і знімають із ньо­го в той час, коли прилад перебуватиме в положенні рівноваги. За певного додаткового вантажу механізм, що врівноважує, повинен набути іншого положення рівноваги, відмінного від поперед­нього.

А.4.8.2 Цифрова індикація

Вантаж і достатню кількість додаткових гир (наприклад, 10 штук по 1/10 d) розміщують на вантажоприймальному пристрої. Потім додаткові гирі поступово знімають до моменту, коли по­чаткові покази І однозначно зменшаться на одну дійсну поділку (І - d). Далі одну із додаткових гир масою (1/10) d плавно повертають на місце і додають вантаж, маса якого дорівнює 1,4 d. Під часі цього покази повинні збільшитися на одну дійсну поділку порівняно з початковими показами: (І + d). Див. приклад на рисунку А.2.

Прилад із d = 10 г

додають 1/10 d = 1 г

додають 1,4 d = 14 г

л

190 г

210 г

210 г

I -d = 190 г

І = 200 г

Рисунок А.2 — Приклад для приладу з цифровою індикацією

Первинні покази І = 200 г. Знімають додаткові гирі доти, поки покази не зміняться на (І - d) = 190 г. Додають гирю масою (1/10) d = 1 г, потім додають гирі масою 1,4 d = 14 г. Покази приладу по­винні бути І + d = 210 г.

А.4.9 Чутливість приладу з неавтоматичним зрівноважуванням (6.1)

Під час випробовування прилад повинен нормально коливатися. Додатковий вантаж, маса якого дорівнює значенню ГДК, додають на вантажоприймальний пристрій доти, поки він ще ко­ливається. Для приладів із заспокоювачем коливань додатковий вантаж додають із легким по­штовхом. Лінійна відстань між середніми точками отриманого показу і показу без додаткового вантажу повинна сприйматися як постійна зміна показів. Випробовування виконують принаймні за двох вантажів (наприклад за нуля і за Мах).

А.4.10 Випробовування на збіжність (3.6.1)

Виконують дві серії зважувань, в одній з яких використовують вантаж масою приблизно 50 % від Мах, а в другій — вантаж масою приблизно 100 % від Мах. Для приладу з Мах менше ніж 1000 кг кожна серія повинна складатися з 10 зважувань. У інших випадках кожна серія повинна склада­тися не менше ніж із трьох зважувань. Покази знімають за навантаженого приладу і коли розван­тажений прилад прийде до положення рівноваги між зважуваннями. У випадку, коли покази роз­вантаженого приладу між зважуваннями відрізняються від нульових, покази приладу повинні бути встановлені на нуль без визначання похибки в нулі. Між зважуваннями не потрібно визначати дійсне положення нуля.

Якщо прилад обладнано автоматичним пристроєм установлювання на нуль або пристроєм стеження за нулем, то під час випробовування він повинен бути у ввімкненому стані.

А.4.11 Зміна показів протягом часу (лише для приладів класів (jT), (jiT) .(jR))

А.4.11.1 Випробовування на дрейф показів (3.9.4.1)

Навантажують прилад до значення маси, яке близьке до Мах. Здійснюють один відлік, щой­но покази стабілізуються, а потім знімають покази протягом 4 год, коли прилад залишається на­вантаженим. Під час випробовування температура не повинна змінюватися більше ніж на 2 °С.

Випробовування може бути завершено через ЗО хв, якщо протягом перших ЗО хв покази змінилися менше ніж на 0,5 е, а різниця між показами, знятими через 15 хв і 30 хв, менш ніж 0,2 е.

А.4.11.2 Перевіряння повернення показів до нульової відмітки (3.9.4.2)

Визначають відхил показів від нуля перед і після навантаження протягом ЗО хв вантажем, маса якого приблизно дорівнює Мах. Зчитування здійснюють одразу після стабілізування показів.

Для багатодіапазонного приладу зчитування нульових показів виконують протягом подаль­ших 5 хв після їх стабілізування.

Якщо прилад обладнано автоматичним пристроєм установлювання на нуль або пристроєм стеження за нулем, то під час випробовування він повинен бути вимкнутий.

А.4.12 Перевіряння стабільності положення рівноваги (прилади з друкувальним і (або) запам’ятовувальним пристроєм) (4.4.5, 4.4.6)

Навантажують прилад до 50 % від Мах. Вручну порушують стан рівноваги і якнайшвидше подають команду на друкування чи збереження даних. Зчитують показане значення через 5 с після друкування. Випробовування виконують 5 разів.