---

EN 13501-2 Fire classification of construction products and building elements - Part 2: Classification using data from fire resistance tests, excluding ventilation services

EN 13501-2 Пожежна класифікація будівельних виробів та елементів будівель - Частина 2: Класифікація за результатами випробувань на вогнестійкість, за винятком вентиляційних систем

EN ISO 9001 Quality management systems - Requirements (ISO 9001:2000)

EN ISO 9001 Системи управління якістю - Вимоги (ISO 9001:2000)

EN ISO 14731 Welding coordination - Tasks and responsibilities (ISO 14731:2006)

EN ISO 14731 Координація зварювальних робіт - Завдання та відповідальність (ISO 14731:2006)

ISO 7976-1 Tolerances for building - Methods of measurement of buildings and building products - Part 1: Methods and instruments

ISO 7976-1 Допуски у будівництві - Методи вимірювання будівель та будівельних виробів - Частина 1: Методи та засоби вимірювання

ISO 7976-2 Tolerances for building - Methods of measurement of buildings and building products - Part 2: Position of measuring points

ISO 7976-2 Допуски у будівництві - Методи вимірювання будівель та будівельних виробів - Частина 2: Розташування точок вимірювання

ISO 17123-1 Optics and optical instruments - Field procedures for testing geodetic and surveying instruments - Part 1: Theory

ISO 17123-1 Оптичні системи та оптичні вимірювальні прилади - Польові методики для випробувальних геодезичних та знімальних інструментів - Частина 1: ТеоріяДСТУ Б EN 1090-1-201Х

3 ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ

3.1

Терміни та визначення

Для цілей цього стандарту застосовуються такі терміни та визначення.

3.1.1

технічні умови на компонент (component specification)

Документ або документи, в яких надається вся необхідна інформація та технічні вимоги для виробництва конструктивного компоненту

3.1.2

складові вироби (constituent products)

Матеріали або вироби, що використовуються у виробництві, з властивостями, які входять в конструктивні розрахунки або іншим чином стосуються механічного опору та стійкості споруд і їх частин, та/або їх вогнестійкості, включаючи аспекти довговічності та придатності до використання

3.1.3

завдання на проектування (design brief)

Документи, що містять всю інформацію, необхідну для проектування конструктивного компоненту, враховуючи його використання за призначенням

3.1.4

європейські технічні умови (European technical specifications)

Європейські стандарти та Європейські технічні ухвалення щодо будівельних виробів

3.1.5

метод оцінки (evaluation method)

Означає перевірку відповідності показників за характеристиками компоненту значенням, що повинні бути задекларовані, та будь-яким іншим необхідним значенням, які використовуються для оцінки відповідності за характеристиками, такими як властивості матеріалу, геометричні та конструктивні характеристики

Примітка 1. Якщо основою для оцінки є фізичні випробування, використовують термін "метод випробування".

Примітка 2. Якщо для оцінки несучої спроможності та/ або межі витривалості застосовуються розрахунки конструкції, то використовують термін "початковий розрахунок типу" (ITC).

3.1.6

несуча спроможність (load bearing capacity)

Значення або набір значень для навантажень, які може сприйняти компонент у відношенні або одного виду навантаження, що діє в одному напрямку, або набору навантажень, діючих у різних напрямках, і стосуються певного рівня опору згідно з EN 1990 та з належними частинами EN 1993, EN 1994 або EN 1999. Для комплектів несуча спроможність стосується навантажень і комбінацій навантажень, які комплект може сприйняти в залежності від його конструкції та використання за призначенням.

Примітка. Термін "несуча спроможність" в цьому стандарті стосується ситуацій, в яких навантаження є переважно статичними, таким чином немає потреби розглядати вплив повторних навантажень, що можуть призвести до втомленості матеріалу. Критерії, за яких слід враховувати втомленість, викладено у EN 1993 для сталевих компонентів, а у EN 1999 - для алюмінієвих.

3.1.7

виробництво (manufacturing)

Робочі операції, необхідні для виготовлення компоненту, які можуть включати виготовлення, зварювання, механічні кріплення, збирання, випробування і оформлення документації щодо декларованих показників за характеристиками

3.1.8

конструктивні характеристики (structural characteristics)

Властивості компоненту, пов’язані з його здатністю задовільно функціонувати під впливом дій, яким він піддається

Примітка. В цьому стандарті показники за характеристиками "несуча спроможність", "межа витривалості" та "вогнестійкість" визначаються як конструктивні характеристики разом з характеристиками виготовлення, які впливають на роботу компоненту як конструкції. Характеристиками виготовлення є, наприклад класи виконання, якість зварювання, геометрична точність (допуски) або властивості поверхні, тобто всі властивості, які впливають на роботу конструкції.

3.1.9

конструктивні компоненти (structural components)

Компоненти, які мають бути використані як несучі частини споруд, запроектовані аби забезпечити механічний опір і стійкість споруд та/ або їх вогнестійкість, включаючи аспекти довговічності та придатності до використання, які можуть бути використані безпосередньо в такому вигляді, як доставлені або включеними в будівельну споруду.

3.1.10

конструктивний комплект (structural kit)

Набір конструктивних компонентів, які мають бути зібраними і встановленими на будмайданчику

Примітка. Зібрана система конструктивних компонентів - "конструкція".

3.1.11

зварюваність (weldability)

Властивість металевого або алюмінієвого матеріалу, для якого може бути розроблена кваліфікаційна процедура для зварювального процесу

Примітка. Див. EN ISO 15607.

3.2 Скорочення

В цьому стандарті використано наступні скорочення:

FPC контроль виробництва на підприємстві

ITC початковий розрахунок типу

ITT початкове випробування типу

ДСТУ Б EN 1090-1-201Х

MPCS виробник, що надає технічні умови на компонент

NDP національно визначений параметр, термін, що використовують у Єврокодах, де дозволено застосовувати національні положення

NPD показник не визначено, термін вживають, коли фактичну

характеристику (поточний параметр) не було випробувано

Примітка. Це може відбуватися у випадку, коли, наприклад, у країні-члені, де буде застосовуватися цей компонент, фактична характеристика не є регламентованою.

PPCS покупець, що надає технічні умови на компонент

R, E, I, M позначення характеристик (граничних станів з вогнестійкості) згідно з EN 13501-2, які визначаються під час випробування на вогнестійкість і мають такі визначення:

R вогнестійкість у хвилинах під впливом заданих навантажень (дій) на конструкцію;

E цілісність (визначається для огороджувальних конструкцій);

I теплоізолювальна здатність (здатність огороджувальної конструкції утримувати підвищення температури на стороні, протилежній вогневому впливу, нижче встановленого граничного значення);

M механічна дія (випробування на здатність витримувати динамічний удар - після завершення вогневого впливу).

4. ВИМОГИ

   1. Складові вироби

      1. Загальні положення

Сталеві та алюмінієві компоненти конструкції повинні бути виготовлені зі складових виробів, як зазначено в 4.1.2 та 4.1.3 відповідно.

Складові вироби для сталевих компонентів повинні відповідати Європейським стандартам, посилання на які є у належних пунктах EN 1090-2.

Примітка. Стандарти, на які є посилання в EN 1090-2, надають інформацію стосовно властивостей міцності, зварюваності, та ударної в’язкості сталей.

Складові вироби для алюмінієвих компонентів повинні відповідати Європейським стандартам, посилання на які є у належних пунктах EN 1090-3.

Примітка. Стандарти, на які є посилання в EN 1090-3, надають інформацію стосовно властивостей міцності алюмінієвих сплавів.

Геометричні допуски, визначені в EN 1090-2 та EN 1090-3 для основних допусків, слід застосовувати до всіх компонентів. Якщо використовують будь-які спеціальні допуски, необхідно встановити їх в технічних умовах на компонент.

Примітка. Згідно з EN 1090-2 та EN 1090-3 вимоги до функціональних допусків застосовують до всіх компонентів.

Якщо сталеві та алюмінієві компоненти конструкції декларуються як зварювані, то вони повинні бути виготовлені зі зварюваних складових виробів згідно з EN 1090-2 або EN 1999-1-1 за належністю. Що стосується показників сталевого виробу, необхідно декларувати властивості в напрямку товщини.

Сталеві компоненти повинні бути виготовлені зі складових виробів, що відповідають необхідним властивостям з ударної в’язкості. Слід використовувати складові вироби, які зазначені в технічних умовах на компонент.

Примітка 1. Властивості ударної в’язкості сталі наводяться згідно з ударними випробуваннями за Шарпі з використанням заданих температур та товщин матеріалу.

Для алюмінієвих матеріалів ударна в’язкість не випробується та не зазначається.

Примітка 2. Властивості матеріалу для алюмінієвих сплавів поліпшуються зі зниженням температур.

Конструктивні характеристики компоненту, на які поширюється цей стандарт, ІдТі

несучої здатності, деформації у граничному стані за придатністю до використання , межі витривалості та вогнестійкості.

видалений текст

€1

Необхідні конструктивні характеристики має бути досягнуто за допомогою:

• адекватного проектування конструкції, якщо та як це необхідно для компоненту, і

• виготовлення компоненту згідно з технічними умовами на компонент, розробленими за EN 1090-2 або EN 1090-3.

Декларування несучої спроможності компоненту може стосуватись опору поперечних перерізів, який виражається характеристичним або розрахунковим значенням. Як варіант, несучу спроможність може бути подано в функції навантаження, яке компонент може витримувати згідно із застосованими проектними умовами, що виражено як характеристичне або розрахункове значення.

Декларування межі витривалості конструктивного компоненту має бути визначеною для стомлюючих дій, щодо яких проводилася оцінка межі витривалості.

Межа витривалості в цьому стандарті стосується ситуацій, в яких навантаження є такими, що вплив повторюваних навантажень необхідно враховувати для оцінки конструктивних характеристик компоненту.

Примітка 1. Вимоги до межі витривалості є необхідними для певних застосувань компоненту, де конкретні вимоги слід надати в завданні на проектування в залежності від діапазону(-ів) напружень, кількості циклів тощо, і де ці вимоги слід викласти згідно з положеннями застосовного Єврокоду.

Примітка 2. Межа витривалості пов’язана з опором поперечних перерізів або опором певної конструктивної деталі та, зазвичай, виражається посиланням на діаграми "напруження- цикли" (S-N). Концептуальна стратегія з визначення межі витривалості повинна базуватися на підходах, наведених у належному Єврокоді. Інформацію про стратегію потрібно навести в завданні на проектування.

Декларування вогнестійкості конструкції стосується вогнестійкості, визначеної за стандартним температурним режимом, який необхідно використовувати для оцінки показників за характеристиками R, E, I та M за класифікацією згідно з EN 13501-2.

Прийнято, що комбінації цих літер-позначень мають бути доповнені числом, яке наближено до найближчого меншого класу за кількістю повних хвилин, протягом яких задовольняються функціональні вимоги для забезпечення класифікації з вогнестійкості.

Класифікаційні періоди певної характеристики мають бути наведені у хвилинах відповідно до ряду: 15, 20, 30, 45, 60, 90, 120, 180, 240 або 360.

Альтернативно, декларування вогнестійкості для певного набору навантажень (дій) на конструкцію протягом вогневого впливу може бути наведене для інших ніж стандартний температурний режим залежностей «температура-час», таких як параметричні криві "температура-час" згідно з Додатком А EN 1991-1-2.

Вимоги до вогнестійкості конструкції знаходяться під відповідальністю кожної країни-члена і звичайно залежать від типу конструкції/ будівлі, в склад якої буде входити компонент та місця, де його буде розташовано, і, нарешті, від його функції в конструктивній системі. Це повинно бути зазначено в завданні на проектування.

Примітка. Вимоги до конструкції можуть включати в себе вимоги більш, ніж до одного показника з вогнестійкості.

F>

Деформації у граничному стані за придатністю до використання, які визначені при застосуванні можливих комбінацій дій, повинні залишатися в необхідних межах для вертикальних і горизонтальних деформацій, визначених у проектних передумовах та/ чи Європейських стандартах (наприклад, Національно визначені параметри, NDP, з національного Додатку до EN 1990, EN 1993, EN 1994 та/ або EN 1999).