Примітка. Під час висушування жому в сушильних установках, що працюють на твердому паливі, дозволена ма­сова частка механічних домішок не більше ніж 2,5 %.

  1. Загальна енергетична цінність сушеного жому, виражена в кормових одиницях: не мен­ше ніж 0,76 для сушеного жому без добавок; 0,9 — для сушеного жому мелясованого, амідного і бардяного; 1 14 — для сушеного жому амідомінерального гранульованого (розрахунок наведе­ний у додатку А).

  2. Вміст токсичних елементів у сушеному жомі не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені МДР № 15-14/155 [1], і зазначені в таблиці 3.

Таблиця 3 — Допустимі рівні вмісту токсичних елементів

Назва токсичного елемента

Допустимий рівень, мг/кг, не більше ніж

Метод випробовування

Ртуть

0.1

Згідно з ГОСТ 26927

Миш’як

1.0

Згідно з ГОСТ 26930

Мідь

30,0

Згідно з ГОСТ 26931 або ГОСТ 30178

Свинець

5,0

Згідно з ГОСТ 26932 або ГОСТ 30178

Кадмій

0,4

Згідно з ГОСТ 26933 або ГОСТ 30178

Цинк

100,0

Згідно з ГОСТ 26934 або ГОСТ 30178



  1. Вміст пестицидів контролюють у сировині.

Сировиною для сушеного жому є цукрові буряки згідно з ДСТУ 4327.

Сировину і матеріали, що надходять на виробництво, супроводжують документом, що підтверджує її відповідність нормативним документам.

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

    1. Процес виробництва сушеного жому здійснюють відповідно до загальних вимог безпеки згідно з ГОСТ 12.3.002, вимог до виробничого устатковання згідно з ГОСТ 12.2.003 і ГОСТ 12.2.124, і він повинен відповідати вимогам, що викладені у ДНАОП 1.8.10-1.24 [2].

    2. Вимоги до природного та штучного освітлення під час виробництва сушеного жому по­винні відповідати СНиП 11-4 [3].

    3. Вимоги до опалення, вентиляції і кондиціювання під час виробництва сушеного жому ) повинні відповідати СНиП 2.04.05 [4].

    4. Вимоги до повітря робочої зони під час виробництва сушеного жому повинні відповіда­ти ГОСТ 12.1.005.

    5. Пожежну безпеку здійснюють згідно з ГОСТ 12.1.004.

  2. ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

    1. Стічні води під час виробництва сушеного жому повинні піддаватись очищенню і відпо­відати вимогам СанПиН 4630 [5].

    2. Очищення стічних вод, водоспоживання і водовідведення проводять відповідно до Інструкції [6].

    3. Контроль за викидами шкідливих речовин в атмосферу здійснюють відповідно до ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [7].

    4. Охорону ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами здійснюють відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [8].

  3. МАРКУВАННЯ

    1. На кожний мішок чи м’який контейнер із сушеним жомом прикріплюють ярлик з відходів білої або світлих тонів тканини, або грубого лляного полотна, або синтетичного нетканого мате­ріалу на основі лавсану, або з відходів перфокарткового паперу згідно з ГОСТ 7362, армованих на обрізках бавовняних та трикотажних тканин. Ярлик накладають на горловину мішка чи м’яко­го контейнера і прошивають одночасно із зашивкою мішка чи м’якого контейнера.

Дозволено маркування нанесенням фарби безпосередньо на поверхню мішка чи м’якого кон­тейнера за допомогою трафарета. Назва продукту за розміром літер повинна відрізнятись від інших даних згідно з ДОТУ 4260. Викладена інформація повинна бути зрозумілою, чітко і легко сприйматися та читатися замовником.

Фарба, яку використовують, повинна бути незабруднювальною, не повинна просочуватись крізь упаковку і не надавати цукру сторонніх запаху чи присмаку, швидко висихати, не змивати­ся і мати дозвіл до використання центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоро­в’я.

  1. На ярлики марковання наносять типографським способом чи штемпелюванням або по трафарету.

На ярликах має бути марковання, що характеризує продукцію, і містити такі дані:

  • назву продукції;

  • назву підприємства-виробника, його місцеперебування (адресу);

  • дату виготовлення (квартал, рік);

  • масу нетто, кілограм чи тонн;

  • термін придатності до споживання;

  • позначення цього стандарту;

  • маніпуляційний знак «Берегти від вологи» згідно з ГОСТ 14192.

    1. Транспортне маркування виконують згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційно- го знака «Берегти від вологи».

  1. ПАКУВАННЯ

    1. Сушений жом відвантажують без пакування (насипом).

Сушений жом пакують у поліпропіленові чи тканинні мішки згідно з ДСТУ 3748 чи чотириша­рові паперові мішки згідно з ГОСТ 2226 масою нетто: розсипного — від 10 кг до 20 кг; гранульо­ваного (брикетованого) — від ЗО кг до 40 кг; у м'які спеціалізовані контейнери для сипучих про­дуктів згідно з чинною нормативною документацією масою нетто до 1 т, чи в іншу тару, дозво­лену до використання центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

Допустимий відхил маси нетто одного мішка з гранульованим жомом і сушеним розсипним жомом від маси нетто, зазначений у маркованні, не повинен перевищувати ±1,0 %; м’яких спе­ціалізованих контейнерів ± 0,5 %.

Мішки і м’які спеціалізовані контейнери повинні бути цілі, міцні, чисті, сухі, не заражені шкідниками хлібних запасів, без стороннього запаху.

    1. Мішки зашивають машинним або ручним способом лляними нитками згідно з ГОСТ 14961, бавовняними — марки «надміцні» з умовною познакою ОО та О згідно з ГОСТ 6309, нитками із бавовняної пряжі 34 текс, синтетичними чи іншими нитками згідно з чин­ними нормативними документами, які забезпечують міцність зашивання, або шпагатом згідно з ГОСТ 17308.

  1. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

    1. Сушений жом насипом або упакований у мішки чи м’які спеціалізовані контейнери транс­портують у критих транспортних засобах та в контейнерах згідно з ГОСТ 18477 транспортом усіх видів, відповідно до Правил перевезення вантажів, чинних на транспорті даного виду.

Пакетування для транспортування сушеного жому транспортними пакетами здійснюють згідно з ГОСТ 24597 та ГОСТ 26663. Засоби кріплення мішків повинні відповідати ГОСТ 21650.

  1. Транспортний засіб повинен бути чистий, сухий, без стороннього запаху.

  2. Транспорт, у якому перевозили тварин, добрива, ядохімікати, дозволено використовувати тільки після ретельного оброблення.

  3. Сушений жом повинен бути захищений від атмосферних опадів, його зберігають насипом і упакованим у мішках в сухих складських приміщеннях, обладнаних притомно-витяжною вентиля­цією. Відносна вологість повітря в складі повинна бути не вищою ніж 80 %.

  4. Зберігають сушений жом за температури навколишнього середовища.

  5. Термін зберігання сушеного жому — 2 роки від дати виготовлення.

10 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

  1. Відбирання та готування проб

    1. Під час контролювання якості сушеного жому, який відвантажують безтарно, із заван­тажувального конвеєра під час завантаження та з вивантажувального люка (під час вивантажу­вання) металевими ковшами місткістю не більшою ніж 0,5 кг рівними кількостями через рівні про­міжки часу відбирають не менше ніж 5 точкових проб сушеного жому.

    2. Під час контролювання якості упакованого сушеного жому від кожної одиниці транс­портної тари, яка входить у вибірку, відібрану відповідно до 11.6, щупами чи ковшами місткістю ) 0,2 кг чи 0,5 кг відбирають точкові проби сушеного жому. Маса точкової проби — не менша ніж 50 г.

    3. Відбирання проб сушеного жому у брикетах і гранулах, упакованих в мішки, проводять ковшами після розшивання мішків.

    4. Відібрані точкові проби сушеного жому ретельно перемішують для складання об’єдна­ної проби масою не меншою ніж 0,5 кг.

    5. Об’єднану пробу ділять на дві частини, одну з яких направляють у лабораторію для випробовування, другу залишають як контрольну для повторних випробовувань у разі виникнення розбіжностей між виробником і замовником в оцінювання якості сушеного жому.

    6. Проби вміщують у чисту суху скляну тару з притертими скляними або добре підігна­ними гумовими пробками чи кришками. Дозволено пробу вміщувати в поліетиленові пакети, які після вміщення в них проби щільно зав’язують.

Підготовлені проби опечатують або пломбують і зберігають протягом 2 міс. від дати відван­таження замовнику.

  1. Обидві проби маркують етикетками із зазначенням:

  • назви та виду сушеного жому;

  • назви підприємства-виробника;

  • назви отримувача;

■ — номера накладної;

  • маси нетто партії, кілограм;

  • дати відвантаження;

  • дати і місця відбирання проб;

  • підписів осіб, що відбирали проби;

  • позначення цього стандарту.

10.1.8 Готування проб для визначання токсичних елементів у сушеному жомі здійснюють згідно з, ГОСТ 26929.

  1. 2 Визначання запаху і кольору сушеного жому здійснюють органолептично.

  2. 3 Визначання масової частки вологи

Метод ґрунтується на висушуванні наважки сушеного жому до постійної маси.

  1. 1 Визначання масової частки вологи методом висушування в сушильній шафі за температури 105 °С

    1. 1 Засоби вимірювання, допоміжні пристрої, матеріали

Ваги лабораторні загальної призначеності 2-го класу точності з найбільшою границею зва­жування 200 г згідно з ГОСТ 24104.Шафа сушильна з автоматичним регулюванням температури до (105 ± 1) °С згідно з чин­ним нормативним документом.

Термометр рідинний скляний з ціною поділки шкали 1 °С і діапазоном вимірювання від 0 °С до 100 °С згідно з ГОСТ 28498.

Годинник механічний згідно з ГОСТ 10733 чи електронний згідно з ГОСТ 23350.

Стаканчики для зважування скляні СН 60/14 ТС або СН 85/15 згідно з ГОСТ 25336 чи інші, виготовлені з платини, нікелю, алюмінію згідно з чинним нормативним документом.

Ступка порцелянова з товкачиком згідно з ГОСТ 9147.

Ексикатор 1 (2)-140(190, 250) згідно з ГОСТ 25336.

Рукавиці чисті сухі тканинні чи тримачі для стаканчиків (бюксів) згідно з чинним норма­тивним документом.

Силікагель згідно з ГОСТ 3956 чи хлорид кальцію згідно з ГОСТ 450.

Дозволено застосовування інших засобів вимірювання та допоміжних пристроїв з технічни­ми і метрологічними характеристиками не нижче зазначених.

  1. 2 Готування до випробовування

Порожні відкриті стаканчики для зважування разом з кришками ставлять у попередньо на­гріту до (105 ± 1) °С сушильну шафу та витримують протягом ЗО хв. Потім стаканчики виймають, закривають кришками і вміщують в ексикатор, заповнений самоіндукувальним силікагелем або безводним (прожареним протягом 1 год) хлоридом кальцію. Коли термометр, вставлений у криш­ку ексикатора, покаже температуру, яка на 2 °С вища за температуру навколишнього повітря, стаканчики виймають і зважують з точністю ± 0,01 г. Під час контролювання температури термо­метр повинен торкатися до одного зі стаканчиків для зважування. У разі використовування екси­катора з кришкою без отвору дозволено розміщувати термометр на одному зі стаканчиків для зважування.

  1. 3 Випробовування

У стаканчики для зважування вміщують наважки сушеного жому масою (10,00 ± 0,01) г, за­кривають кришкою і зважують. Гранули і брикети сушеного жому попередньо подрібнюють у ступці.

Після зважування стаканчики з наважкою ставлять у сушильну шафу. Наважки висушують з відкритою кришкою стаканчика.

Стаканчики для зважування з наважками у сушильній шафі ставлять так, щоб на рівні (2,5 ± 0,5) см над стаканчиками для зважування температура повітря становила (105 ± 1) °С. Перше зважування проводять через 2 год, кожне наступне — через одну годину після попереднього до одержання постійної маси. Перед кожним зважуванням наважки охолоджують в ексикаторі.

Постійну масу вважають досягнутою, якщо різниця між результатами двох останніх зважу­вань не перевищує 0,01 г.

Визначання проводять у двох паралельних пробах сушеного жому.

Зважування проводять у можливо короткий час.

  1. 4 Опрацьовування результатів

Масову частку вологи сов, у відсотках, обчислюють за формулою: де т — маса стаканчика для зважування з наважкою до висушування, г;

гщ — маса стаканчика для зважування з наважкою після висушування, г;

т2 — маса порожнього стаканчика для зважування, г;

100 — коефіцієнт перераховування у відсотки.

За кінцевий результат випробування приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначань.

  1. 5 Збіжність

Результати двох визначань, виконаних в одній лабораторії, не повинні відрізнятись більше ніж на 0,2 % в абсолютному значенні.

  1. 6 Відтворність

Результати визначань, виконаних у двох різних лабораторіях, не повинні відрізнятись більше ніж на 0,4 % в абсолютному значенні.

    1. 7 Метод застосовують у разі виникнення розбіжностей в оцінюванні якості сушеного жому.

  1. 2 Визначання масової частки вологи вологоміром Чижової— ВЧМ

    1. 1 Засоби вимірювання, допоміжні пристрої та матеріали

Ваги лабораторні загальної призначеності 4-го класу точності з найбільшою границею зва­жування 200 г згідно з ГОСТ 24104.

Термометр рідинний скляний з ціною поділки шкали 1 °С і діапазоном вимірювання від 0 °С до 100 °С згідно з ГОСТ 28498.