---

Випробний зразок — це куб бетону з розташованим у центрі прутком чи дротом. Ефективною довжиною зчеплення прутка або мотка є 5d, що відповідає тільки частині зразка. В іншій частині прутка або мотка зчеплення не допускається. Пруток або моток, що випробовують, простягаєть­ся з двох сторін зразка; зусилля прикладають до довгого кінця, а пристрій для вимірювання про- клизування розташовують на короткому кінці. На рисунку D.1 показано випробний зразок.

Втулки пристосовують з проміжком 1 мм навколо прутка чи дроту, і їхня товщина не повинна перевищувати 2 мм.

Примітка. Досвід випробувань прутків діаметрами більш ніж 32 мм обмежений. Для застосування методу випробування за цим додатком для таких великих діаметрів потрібно представити план типового випробування для оцінювання придатності методу випробовування.

Р озміри в міліметрах

Познаки:

1. — частина прутка до точки прикладання пристрою для вимірювання переміщення;

2. — довжина зчеплення;

3. — вільна попередня довжина 5d, мін. 200 мм — 5d;

4. — частина прутка до точки прикладання розтягального зусилля;

5. — арматурний пруток;

6. — бетон;

7. — ущільнення;

8. — пластична втулка;

9. — захват випробної машини.

Рисунок D.1 — Схема способу випробовування

D.4 Проби і випробні зразки

Якщо випробовують арматурну сталь різних розмірів одного технічного класу і одної конфігу­рації поверхні, їх можна об’єднувати у серії. Всі діаметри (розміри) всередині групи повинні мати однакову конфігурацію ребер (або западин). Групування наведено в таблиці D.1.

Примітка. Наявність однакової конфігурації поверхні означає, що співвідношення між висотою ребра/діаметром прутка або дроту і кроком ребра/діаметром прутка або дроту, як і нахил ребра, є однаковим. Подібне визначення застосовують для арматурних сталей із западинами.

Таблиця D.1 — Серії діаметрів арматурної сталі для випробувань на зчеплення

° Досвід випробувань прутків діаметрами більше ніж 32 мм обмежений. Для застосування методу випробування за цим додатком для таких великих діаметрів треба представити план типового випробування для оцінювання придатності методу випробовування.

Для кожної серії і виду геометрії поверхні треба провести двадцять п’ять балочних випробо­вувань на показовому діаметрі від серії. Проби треба відбирати так, щоб применшити варіанти конфігурації поверхні у серії. Якщо не всі проби відібрані від одного прутка або дроту, тоді їх відби­рають від можливої незначної кількості прутків або мотків.

Якщо показовий діаметр від серії не виготовлено, треба випробовувати самий більший виго­товлений діаметр у серії.

Якщо арматурну сталь характеризують однаковою геометрією поверхні, але різною нормова­ною границею плинності, випробовування проводять на виробі, який має найвищу нормовану гра­ницю плинності.

Геометрія поверхні арматурної сталі для випробовування має характеризуватися відповідно до 7.4 і вимірюватися згідно з ISO EN 15630-1. Всі параметри, які потрібні для розрахунку відносної площі ребра (або відносної площі западини), треба виміряти і записати.

D.5 Устаткування для випробовування

D.5.1 Форми для випробувальних балок

На рисунку D.2 зображено ескіз форми.

D.5.2 Система регулювання зусиль

Механізм для прикладання зусиль треба облаштувати системою, яка надає їм змогу безпе­рервно підвищуватися всередині границь, описаних в D.5.4.

D.5.3 Система прикладання зусилля

Система для прикладання зусиль гарантує, що зусилля прикладено перпендикулярно до бе­тонної поверхні.

D.5.4 Інструменти для вимірювання зусиль

Зусилля вимірюють з точністю не менше ніж 1 % від максимального зусилля, досягнутого під час випробовування.

Зчитувальний прилад повинен виявляти показник максимального зусилля під час випробову­вання.

Розміри в міліметрах

П

1

ознаки:

1. — напрямок бетонування;

2. — форма;

3. — фіксуючий елемент;

4. — ущільнення.

Рисунок D.2 — Ескіз форми

D.5.5 Інструмент для вимірювання просклизування

Інструмент для вимірювання просклизування повинен мати точність ± 0,01 мм.

D.6 Готування проб

D.6.1 Арматурна сталь, яку випробовують

Випробні прутки повинні бути у стані «постачання» без нещільної прокатної окалини, найкра­ще повністю вільні від іржі та, якщо необхідно, знежирені підхожою знежирювальною речовиною, наприклад, тетрахлоридом вуглецю (ССІ₄) або трихлоридом етилену (С₂НСІ₃). Випробні прутки мають бути без будь-якого механічного обробляння. Якщо випробний пруток проіржавів, стан прут­ка треба описати в протоколі випробовування і, за можливості, підтвердити фотографіями по­верхні.

Пруток не очищують будь-яким способом, що може спричинити його шорсткість.

Випробні зразки, відібрані від мотків, треба випрямити перед випробовуванням згідно з ISO EN 15630-1:2002, розділ 4.

D.6.2 Бетон

D.6.2.1 Загальні вимоги

Бетон для балочних зразків треба виготовляти у вигляді циліндричних випробних зразків, роз­ташованих і постачених згідно з EN 1766 з характеристиками, наведеними у D.6.2.2.

D.6.2.2 Класи міцності бетону

Бетон має бути типу С (0,70) із заданою величиною міцності на стиск (25 ± 5) МПа або типу С (0,45) із заданою величиною міцності на стиск (50 ± 5) МПа, яку вимірюють на циліндричних зраз­ках 150 мм х 300 мм і випробовують згідно з EN 12390-3.

Якщо інше не узгоджено, випробовування проводять з бетоном типу С (0,70).

Примітка. Рекомендовано, щоб випробні зразки для 25 випробувань готували з 2 партій або серій, 12 і 13 зразків відпо­відно від кожної партії.

D.6.2.3 Цементування

Свіжим бетоном наповнюють форму, в якій пруток або дріт розташовані горизонтально за віссю форми, див. рисунок D.2.

D.7 Проведення випробовувань

D.7.1 Випробувальна машина

Випробовування на висмикування зображено на рисунку D.3.

Інтервал зусиль випробної машини має бути придатним для імовірного зусилля бракування випробного зразка.

D.7.2 Процедура випробовування

Зразок розміщують вертикально на опорній плиті із забезпеченням розтягального пристрою у центральному углибленні величиною 2d. Розтягальне зусилля (F_a) прикладають до довгого кінця зразка. Просклизування вимірюють на початку і в кінці кожного збільшення навантаження.

D.7.3 Швидкість навантаження

Швидкість навантаження визначають для кожного діаметра прутка і дроту, виходячи з того, що напруга зчеплення є постійною. Величина v_p = 0,56 d² (Н/с) має бути досягнута, де d — номіналь­ний діаметр прутка або дроту в мм.

П ознаки:

1. — пристрій для вимірювання просклизування Д_о;

2. — зразок;

3. — сталевий лист товщиною 10 мм;

4. — розтягальне зусилля;

5. — опорна плита;

6. — гумовий опорний лист товщиною 5 мм.

Рисунок D.3 — Конструкція випробної машини

D.8 Результати випробувань

Розтягальне зусилля, F_a, виміряне під час випробовування, перетворюють в напругу зчеплен­ня за такою формулою:

1. F f

~ ^{1 а ст}
~dm ~ _с '

5л от 7_С

д

(D.1)

е f_Cm— задана величина класу міцності, тобто 25 МПа або 50 МПа залежно від призначеного типу бетону;

f_c— середня міцність бетону у обох випробних зразках відповідно до D.6.2.

Випробовування на висмикування одного зразка визначають залежністю:

⁼ (^о)'

де Д_о — просклизування, виміряне за розтягального зусилля F_a. Криві зусилля — просклизування усіх отриманих окремих результатів випробовувань є основою для оцінювання зчеплення.

D.9 Протокол випробування

Лабораторія має видати протокол, який містить таку інформацію:

1. назву лабораторії;

2. назву виробника випробного виробу;

3. номер виробу;

4. технічний клас арматурної сталі з посиланням на технічні умови на продукцію;

5. номер цього документа і метод випробовування;

6. номінальні діаметри, що випробовують, і серії, які вони представляють;

д) геометрію поверхні зразка, тобто, висоту ребра/западини, крок ребра/западини, нахили ребра/западини і відносну площу ребра/западини;

8. клас міцності бетону, наприклад, тип С (0,70) або тип С (0,45) згідно з EN 1766;

9. міцність на стиск бетону з датою випробовування;

к) дати випробувань;

І) всі окремі випробні результати розрахункових величин напруги зчеплення r_dm і окремі криві залежності зусилля просклизування;

т) опис виду руйнування.

ДОДАТОК Е
(довідковий)

ПОРІВНЯННЯ СИМВОЛІВ, ЗАСТОСОВАНИХ В ЦЬОМУ СТАНДАРТІ,
І СИМВОЛІВ, ЗАСТОСОВАНИХ В EN 1992-1-1 I EN 1992-1-2

ДОДАТОК ZA
(довідковий)

РОЗДІЛИ ЦЬОГО СТАНДАРТУ, ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ДИРЕКТИВИ БУДІВЕЛЬНИХ ВИРОБІВ ЄС

ZA.1 Сфера застосування і відповідні характеристики

Цей стандарт був підготовлений за мандатом М/115 [Арматурна і попередньо напружена сталь (для бетону)], виданим CEN Європейською комісією і Європейською асоціацією вільної торгівлі.

Розділи цього стандарту, показані в цьому додатку, містять вимоги мандату, наведені в Дирек­тиві будівельних виробів EU (89/106/ЕЕС).

Узгодженість з цими розділами обумовлює ймовірність придатності арматурної сталі, на яку поширюється цей додаток, для призначеного застосування, вказаного в ньому; посилання треба зробити для супроводжувальної інформації СЕ маркування.

ЗАСТОРОГА! Інші вимоги та інші Директиви ЄС, які не впливають на придатність призна­ченого застосування, можна застосовувати до арматурної сталі, яка підпадає під сферу за­стосування цього стандарту.

Примітка 1. Додатково до будь-яких специфічних розділів відносно ризикованих матеріалів в цьому стандарті, можуть бути інші вимоги до придатності виробів, які підпадають під сферу застосування цього стандарту (наприклад, змінене європейське законодавство або національні закони, регулятивні або адміністративні положення). Для забезпечення положень Директиви бу­дівельних виробів ЄС, ці вимоги також потребують виконання, коли і де їх це стосується.

Примітка 2, Довідкові дані щодо Європейських і національних положень на ризиковані матеріали розміщені на будівель­ному веб-сайті EUROPA (доступ через http://europa.eu.int/comm/enterprise/construction/internal/dangsub/dangmain.htp).

В цьому додатку встановлені вимоги для СЕ-маркування арматурної сталі, призначеної для застосування, наведеного в таблиці ZA.1, і показує відповідні придатні розділи:

Цей додаток має таку саму сферу застосування, як і розділ 1 цього стандарту, визначену у таблиці ZA.1.

Таблиця ZA.1 — Відповідні розділи для арматурної сталі і призначеного застосування