---

С.4 Проби і зразки

Якщо випробовують арматурну сталь різних діаметрів одного технічного класу і одної конфі­гурації поверхні, їх можна об’єднувати у серії. Всі діаметри (розміри) всередині групи повинні мати однакову конфігурацію ребер і западин.

Групування наведено в таблиці С.1.

Примітка. Наявність однакової конфігурації поверхні означає, що співвідношення між висотою ребра/діаметром прутка або дроту і кроком ребра/діаметром прутка або дроту, як і нахил ребра, є однаковим. Подібне визначення застосовують для арматурних сталей із западинами.

Розміри в міліметрах

Рисунок С.1 — Розміри петлі для балки типу A (d < 16 мм)

Розміри в міліметрах

Рисунок С.2 — Розміри петлі для балки типу В (d > 16 мм)

Розміри в сантиметрах

Розміри в сантиметрах

Рисунок С.З — Балка типу A (d < 16 мм)

Познаки:

1. — пристрій для вимірювання просклизування;

— пластичні втулки;

— рухлива опора.

Рисунок С.4 — Балка типу В (d > 16 мм)Таблиця С.1 — Серії діаметрів арматурної сталі для випробувань на зчеплення

⁸ Досвід випробувань прутків діаметрами більше ніж 32 мм обмежений. Для застосування методу випробування за цим додатком для таких великих діаметрів треба представити план типового випробування для оцінювання при­датності методу випробовування.

Для кожної серії і виду геометрії поверхні треба проводити двадцять п’ять балочних випро­бувань на показовому діаметрі від серії. Проби треба відбирати так, щоб применшити варіанти конфігурації поверхні у серії. Якщо не всі проби відібрані від одного прутка або дроту, тоді їх ма­ють відбирати від можливої незначної кількості прутків або мотків.

Якщо показовий діаметр від серії не виготовлено, треба випробовувати найбільший виготов­лений діаметр у серії.

Якщо арматурну сталь характеризують однаковою геометрією поверхні, але різною нормова­ною границею плинності, випробовування потрібно проводити на виробі, який має найвищу нор­мовану границю плинності.

Геометрію поверхні арматурної сталі для випробовування треба характеризувати відповідно до 7.4 і вимірювати згідно з ISO EN 15630-1. Всі параметри, необхідні для розрахунку відносної площі ребра (або відносної площі западини), треба виміряти і записати.

С.5 Устатковання для випробовування

С.5.1 Форми для випробувальних балок

Форми для виготовлення випробувальних балок мають бути сталевими, чавунними або з будь- якого неабсорбувального матеріалу, який не реагує з компонентами бетону. Водонепроникність і розміри встановлюють після використання.

С.5.2 Сталеві петлі

Петлю виготовляють з двох відрізків сталі у формі Т, як зображено на рисунках С.1 і С.2, які зв’язані поперечними внутрішніми поверхнями двох блоків. Ширина петлі така сама, як ширина, Ь, балки. Петлі зображено на рисунках С.5 і С.6.

С.5.3 Система регулювання зусиль

Механізм для прикладання зусиль треба облаштувати системою регулювання зусиль, яка надає їм змогу безперервно підвищуватися всередині границь, описаних в С.5.5.

Розміри в міліметрах

160

160

Познаки:

1. вид спереду:

2. вид сбоку;

3. зігнуті прутки (III) розташовані

зі згином на 15° — 17° до вертикалі.

Рисунок С.5 — Випробовування на зчеплення типу А (б < 16 мм) — Зразки армування балк

и

Розміри в міліметрах

Познаки:

1. вид спереду;

2. вид з боку;

3. зігнуті прутки (III) розташовані

зі згином на 15° — 17° до вертикалі.

Рисунок С.6 — Випробовування на зчеплення типу В (d > 16 мм) — Зразки армування балки

С.5.4 Система прикладання зусилля

Система для прикладання зусиль гарантує, що зусилля прикладено перпендикулярно до по­верхні зразка балки.

Механізм для прикладання зусиль має складатися зі сталевих обертових опорних призм або роликових опор; дві для підтримання зразка балки та інші дві для навантаження.

С.5.5 Інструменти для вимірювання зусиль

Зусилля вимірюють з точністю не менше ніж 1 % від максимального зусилля, досягнутого під час випробовування.

Зчитувальний прилад має виявляти показник максимального зусилля під час випробовування.

С.5.6 Інструмент для вимірювання просклизування

Інструмент для вимірювання просклизування повинен мати точність ± 0,01 мм.

С.6 Готування проб

С.6.1 Арматурна сталь, яку випробовують

Випробні прутки мають бути у стані «постачання» без нещільної прокатної окалини, найкра­ще повністю вільні від іржі і, за необхідності, знежирені відповідною знежирювальною речовиною, наприклад тетрахлоридом вуглецю (ССІ₄) або трихлоридом етилену (С₂НСІ₃). Випробні прутки мають бути без будь-якого механічного обробляння. Якщо випробний пруток проіржавів, стан прут­ка треба описати в протоколі щодо випробовування і, за можливості, підтвердити фотографіями поверхні.

Пруток не очищають будь-яким способом, який може спричинити його шорсткість.

Випробні зразки, відібрані від мотка, треба випрямити перед випробовуванням згідно з ISO EN 15630-1:2002, розділ 4.

С.6.2 Допоміжне армування

Допоміжне армування повинно мати таку міцність і характеристики поверхні, як і арматурна сталь, яку випробовують. На рисунку С.5 і С.6 детально зображено компоненти для допоміжного армування.

С.6.3 Пластичні втулки

Втулки, які застосовують для уникнення прилипання бетону до випробної арматурної сталі, мають бути пластичними. Ці втулки мають бути такими жорсткими, щоб забезпечити відсутність їх деформації під час випробовування.

С.6.4 Бетон

С.6.4.1 Загальні вимоги

Бетон для випробних балок виготовляють у вигляді циліндричних зразків, розташованих і по­стачених згідно з EN 1766 з характеристиками, наведеними у С.6.4.2.

С.6.4.2 Клас міцності бетону

Бетон має бути типу С (0,70) із заданою величиною міцності на стиск (25 + 5) МПа або типу С (0,45) із заданою величиною міцності на стиск (50 ± 5) МПа, яку вимірюють на циліндричних зраз­ках 150 мм х 300 мм, випробовування проводять згідно з EN 12390-3.

Якщо інше не узгоджено, випробовування проводять з бетоном типу С (0,70).

Примітка. Рекомендовано випробні зразки для 25 випробувань готувати з 5 партій або серій, по 5 зразків від кожної партії.

С.7 Проведення випробовувань

Випробну балку опирають на дві обертові опорні призми або роликові опори, навантажують двома силами рівної величини, прикладеними симетрично з урахуванням того, щоб до середини прогону також була прикладена сила через рухливі опорні призми або ролики.

Міцність на стиск бетону має бути в інтервалі, наведеному в С.6.4.2. Термін придатності бе­тону має бути не менше ніж 21 доба і не більше ніж 35 діб.

Навантаження треба прикладати з послідовним зростанням відповідно до напружень, o_s, до прутка або дроту однаковими частинами (0—80—160—240) МПа і т.д. Для кожного зростання за­гальне зусилля, прикладене до випробного зразка, подають одним із таких рівнянь:

F_a= —для d < 16 мм, _/г. _{и х}

а -125 (С-¹)

А,хо ,

Е, = -Т 2- для d > 16 мм,

^а 1,50 (С.2)

де А_п— площа номінального поперечного перерізу арматурної сталі. Можна також застосовувати менші зростання. Альтернативно дані сила — просклизування можуть реєструватися безперервно електронними пристроями з використанням швидкості навантаження, яка не перевищує відповідну швидкість збільшення напруження на 1 МПа/c в арматурній сталі.

Збільшення сили на кожному етапі має бути поступовим і безперервним. Кожне збільшення здійснюють за півхвилини, а зусилля утримують достатньо довго для стабілізування просклизуван- ня або, у більшості випадків, дві хвилини.

Просклизування вимірюють на початку і в кінці кожного збільшення навантаження.

Випробовування продовжують до повної втрати зчеплення з прутком або дротом в обох на- півбалках або до руйнування прутка або дроту. Втрата зчеплення зазвичай не має місця одночасно у двох напівбалках. За цієї причини, коли половина прутка або дроту, зчеплення якого втратило силу за досягнення просклизування 3 мм, ця половина прутка буде триматися в захваті, який опи­рається на бетон і запобігає будь-якому подальшому просклизуванню.

Криві зусилля — просклизування можуть бути записані автоматично або накреслені точка за точкою вимірювальними приладами.

С.8 Результати випробувань

С.8.1 Розрахунок напруги зчеплення

Я

(С.З)

кщо загальне зусилля, прикладене до випробної балки, F_a, за заданого просклизування, напругу зчеплення, т_ь, визначають як:

⁶ 40’

де o_s — напруга прутка, визначена за одною із формул, наведених нижче:

С.8.2 Величини напруги зчеплення

Напругу зчеплення треба розраховувати за чотирма вимірюваннями величини просклизування: ^то,оі — напруга зчеплення за 0,01 мм просклизування;

Т_о і — напруга зчеплення за 0,1 мм просклизування;

— напруга зчеплення за 1 мм просклизування;

т_Ьи — напруга зчеплення за максимального зусилля.

Сторони можуть узгодити інші величини.

Для отримання чотирьох величин просклизування треба записати криві зусилля — проскли­зування і обробити для запиту.

С.9 Протокол випробування

Лабораторія повинна видавати протокол, який містить таку інформацію:

1. назву лабораторії;

2. назву виробника випробного виробу;

3. номер виробу;

4. технічний клас арматурної сталі з посиланням на технічні умови на продукцію;

5. номер цього документа і метод випробовування;

6. номінальні діаметри, що випробовують, і серії, які вони представляють;

д) геометрію поверхні зразка, тобто, висоту ребра/западини, крок ребра/западини, нахили ребра/западини і відносну площу ребра/западини;

8. клас міцності бетону, наприклад, тип С (0,70) або тип С (0,45) згідно з EN 1766;

9. міцність на стиск бетону з датою випробовування;

к) дати випробовувань;

І) всі окремі результати випробовувань;

т) опис виду руйнування;

п) криві зусилля — просклизування.

ДОДАТОК D
(довідковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ НА ЗЧЕПЛЕННЯ РЕБРИСТОЇ ТА З ЗАПАДИНАМИ
АРМАТУРНОЇ СТАЛІ — ВИПРОБОВУВАННЯ НА ВИСМИКУВАННЯ

D.1 Сфера застосування

Цей додаток D встановлює метод випробовування характеристик зчеплення для ребристих і з западинами прутків і дроту, які застосовують для армування залізобетонних конструкцій.

Випробовування на висмикування призначене для визначення зчеплення арматурної сталі, а також є основою для порівняння арматурних прутків і дроту приблизно однакового діаметра з різною конфігурацією поверхні.

Цей метод застосовують для арматурної сталі діаметром < 32 мм.

Примітка. Метод засновано на RILEM-рекомендаціях RC 6. Випробовування на зчеплення арматурних сталей. 2. Випро­бування на висмикування, 1983.

D.2 Нормативні посилання

EN 1766 Products and systems for the protection and repair of concrete structures — Test methods — Reference concrete for testing (Вироби і системи для захисту і ремонту бетонних конструкцій. Ме­тоди випробувань. Стандартний бетон для випробування)

EN 12390-3 Testing hardened concrete — Part 3: Compressive strength of test specimens (Вип­робовування зміцненого бетону. Частина 3. Зусилля стискання випробних зразків).

D.3 Спосіб випробування

Способом випробовування є навантаження розтягальним зусиллям прутка або дроту, вміще­ного у бетонний куб уздовж визначеної довжини. Другий кінець прутка залишають ненавантаже- ним. Відношення розтягального зусилля до просклизування (наприклад, відношення між зміщен­ням сталі і бетону) вимірюють до руйнування. Зусилля підвищують до втрати зчеплення або до руйнування самої арматурної сталі. Спосіб випробовування зображено на рисунку D.1.