---

Ґратову балку (див. рисунок 2) треба позначати з наведенням такої інформації:

1. познака форми виробу і/або назва виробу (ґратова балка);

2. номер цього стандарту;

3. проектна висота ґратової балки;

4. номінальні розміри верхнього поясу, діагоналі і нижнього поясу;

5. технічний клас(и) сталі(-ей) верхнього поясу, діагоналі і нижнього поясу.

Примітка. Для позначення ґратової балки на замовлення можна використовувати дані, подані на рисунку 2, або креслення зі всіма розмірами, згідно з вказівками споживача.

4. ПРОЦЕСИ ВИПЛАВЛЯННЯ І виготовляння

   1. Процес плавлення і вид розкислення сталі залишають на розсуд виробника.

Зварна сітка може бути виготовлена з арматурної сталі різних технічних класів у кожному напрямку.

Зварна сітка зі спарених дротів може складатися зі спарених дротів тільки в одному напрямку.

В

Познаки:

N_L— кількість поздовжніх дротів;

P_L— крок поздовжніх дротів;

d_L — діаметр поздовжніх дротів;

Л/_с — кількість поперечних дротів;

Р_с— крок поперечних дротів; d_c—діаметр поперечних дротів;

L — довжина поздовжніх дротів;

В — довжина поперечних дротів;

(У, — випуск поздовжніх дротів;

U₂— випуск поздовжніх дротів;

U₃— випуск поперечних дротів;

U₄— випуск поперечних дротів.

сі ґратові балки мають бути за­водського виготовляння і можуть бути виготовлені з прутків і мотків або штаби (тільки верхній пояс). З’єднання між хор­дами і діагоналями треба виконувати способом електричного зварювання опо­ром або механічними заклепками для за­безпечення встановленої тривкості до зсуву.

Рисунок 1 — Геометричні характеристики зварної сітки на замовлення

Познаки:

1 — верхній пояс;

2 —діагональ;

З — нижній пояс.

Рисунок 2 — Висота (Н_ъН₂), ширина (В,, В₂), випуск (щ, и₂)
і крок діагоналей (P_s) ґратової балки

7 ХАРАКТЕРИСТИКИ

• вуглецевим еквівалентом;

• обмеженням вмісту окремих елементів.

Таблиця 2 — Хімічний склад (масова частка, %)

C_eq = С + Мп/6 + (Сг + Mo + V)/5 + (Ni + Cu)/15, (1)

де символи хімічних елементів відповідають їх масовій частці у відсотках.

Примітка. Настанови щодо зварювання арматурних сталей наведено у prEN 17660.

У цьому стандарті характеристичною величиною (якщо не встановлено інше) є нижня або верхня границі інтервалу статистичних допусків, для якого існує 90 % вірогідність (1-а = 0,90) того, що 95 % (р = 0,95) або 90 % (р = 0,90) значень знаходиться на нижній границі або вище чи на верхній границі або нижче відповідно (дивись таблицю 16 і таблицю 17). Це визначення стосується довгострокового рівня якості продукції.

Умови випробовувань мають відповідати поданим у таблиці 3.

Таблиця 3 — Умови випробовування для визначення механічних властивостей

Встановлені значення зусилля зрізу зварних з’єднань у зварній сітці, F_s, не можуть бути менше ніж 0,25 х R_e х А_п, де R_e — встановлене характеристичне значення границі плинності і А_п — но­мінальна площа поперечного перерізу будь-якого з дротів.

1. більший дріт у з’єднанні в однодротовій зварній сітці;

2. один зі спарених дротів у зварній сітці зі спарених дротів (спарені дроти в одному напрямку).

Встановлена величина зусилля зрізу зварної точки у ґратовій балці, F_w, має бути мінімальною. Встановлена мінімальна величина F_w має бути не менше ніж

F_w > 0,25 х R_e ct, х Аси (2)

або

F_w > 0,6 x R_{e Dj} x A_Di (3)

чи будь-яка менше.

Для розрахунку результату випробовування зусилля зрізу необхідно реєструвати кількість зварних точок, одночасно навантажених і таких, що не витримали випробовувань.

Примітка. У додатку А наведено приклади зварних точок у з’єднанні.

Затиснені з’єднання застосовують тільки для нижнього поясу і діагоналей. Встановлена ве­личина зусилля зрізу затиснутого з’єднання у ґратовій балці, F_d, має бути мінімальною. Встанов­лена мінімальна величина F_d не має бути менше ніж

F_d > 0,25 х R_{e Di} х A_Di. (4)

Якщо проводять випробовування на втому з контрольованим вісьовим навантаженням у зна- козмінному інтервалі напружень, виріб має витримувати встановлену кількість циклів напруги. Напруга змінюється синусоподібно у встановленому інтервалі напруг 2о_а, починаючи з о_макс.

Примітка. 2а_а і а_Макс визначають на основі номінальної площі поперечного перерізу стрижня, прутка або дроту.

Після випробовування вироби не повинні мати розривів і тріщин, видимих людиною з нор­мальним або коригованим зором. Діаметр оправки для випробовування на згинання не повинен перевищувати відповідний максимальний діаметр, наведений у таблиці 4.

Таблиця 4 — Діаметр оправки для випробовування на згинання

Випробний зразок згинають на мінімальний кут 90° навколо оправки, діаметр якої не переви­щує відповідний максимальний діаметр, наведений у таблиці 5, піддають старінню, а потім розги­нають принаймні на 20°. Після випробовування зразок не повинен мати розривів і тріщин, види­мих людиною з нормальним або коригованим зором.

Таблиця 5 — Діаметр оправки для випробовувань на розгинання

Номінальні діаметри до 10,0 мм включно повинні бути з інтервалом у півміліметра, а більше 10,0 мм — з інтервалом у цілий міліметр.

Номінальні діаметри, площі поперечного перерізу і маса, яким надають перевагу, наведено у таблиці 6.

Таблиця 6 — Номінальні діаметри, площі поперечного перерізу і маса, яким надають перевагу