напрямках з похибкою не більше 5 мм і обчислюють середнє арифметичне значення. Якщо діаметр розпливу тіста не відповідає (180 +
+_ 5) мм, випробування повторюють зі зміненою масою води.
Для визначення строків тужавіння використовують гіпсове тісто стандартної консистенції. Суть методу полягає у визначенні часу від початку контакту в'яжучого з водою до
початку і закінчення тужавіння тіста.
Для визначення тужавіння використовують: секундомір;
конічне кільце із корозостійкого матеріалу (рисунок 3);
2d
- 11 - ДСТУ Б В.2.7-4-93
прилад Віка з масою рухомої частини (300 +_ 2) г.
Розміри голки наведені на рисунку 4. Голка повинна
бути виготовлена з твердого нержавіючого сталевого дроту з полірованою поверхнею і не повинна мати викривлень;
поліровану пластинку із корозостійкого матеріалу розміром не менше 100 мм х 100 мм.
Перед початком випробування перевіряють, чи вільно опускається стержень приладу Віка, а також нульове положення ру
хомої частини.
Кільце, що попередньо протерли і помастили мінеральним
мастилом та встановили на поліровану пластинку, заповнюють
тістом. Для видалення повітря, що потрапило в тісто, кільце з
пластинкою 5 разів струшують, підіймаючи та опускаючи один з
боків пластинки приблизно на 10 мм. Після цього надлишки тіста
зрізають лінійкою і заповнену форму на пластинці встановлюють на основу приладу Віка.
Рухому частинку приладу з голкою встановлюють у таке положення, при якому кінець голки доторкається поверхні гіпсового тіста, а потім голку вільно опускають в кільце з тістом. Занурення виконуюють один раз кожні 30 сек.
Після кожного занурення голку ретельно витирають, а
пластинку разом із кільцем пересувають таким чином, щоб голка
при новому зануренні потрапила в інше місце поверхні тіста.
Початок тужавіння визначають числом хвилин, що минули від моменту додавання в'яжучого до води, до моменту, коли вільно опущена голка після занурення в тісто перший раз не дійшла
до поверхні пластинки, а закінчення тужавіння - коли вільно
опущена голка занурюється на глибину не більше 1 мм. Час
початку і закінчення тужавіння визначають числом хвилин.
6.4 Визначення границі міцності на розтягання при вигині
Суть методу полягає у визначенні мінімальних навантажень, що руйнують зразок.
Для проведення випробувань зразок установлюють на
опори таким чином, щоб ті грані, які були горизонтальними при
виготовленні, знаходились у вертикальному положенні. Схема розміщення зразка на опорних валиках наведена на рисунку 5.- 12 - ДСТУ Б В.2.7-4-93
Розрахунок границі міцності Reur виконують за формулою:
Reur = 0,0234 х F, МПа
(=0,234 х F кгс/см2), де F - руйнівне навантаження в МПа або кгс/см2.
Границю міцності при вигині обчислюють як середнє
арифметичне результатів трьох випробувань.
6.5 Визначення границі міцності при стиску
Суть методу полягає у визначенні мінімальних навантажень, що руйнують зразок.
Для проведення випробувань використовують: чашку, виготовлену з корозостійкого матеріалу;
лінійку завдовжки 250 мм; ручну мішалку (рисунок 1);
мірний циліндр місткістю 1 л за ГОСТ 1770;
ваги за ГОСТ 24104 з похибкою зважування не більше 1 г;
форму з корозостійкого матеріалу для виготовлення зразків-балочок розмірами 40мм х 40мм х 160мм (рисунок 6);
Поздовжня і поперечна стінка форми повинні бути відшліфовані згори і знизу і щільно лежати на основі. Кут між
боками і дном форми повинен складати (90 +_ 0,5)o . Габарити
форм слід перевіряти не рідше одного разу на шість місяців.
Якщо габарити форм відхиляються від номінальних розмірів більше як на 0,5 мм по довжині і на 0,2 мм по ширині і висоті, то форми необхідно замінити. Дозволяється застосовувати:
форми для зразків-балочок за ГОСТ 310.4;
прилад для визначення міцності при стиску, що
складається з двох металевих шлифованих пластин (рисунок 7) твердістю за Роквеллом HRCэ, не
менше 56. Викривлення пластин не повинно перевищувати 0,05 мм;прес для визначення границі міцності зразків при стиску з граничними навантаженнями від 100 до 200 кН
- 13 - ДСТУ Б В.2.7-4-93
Визначення міцності зразків, що виготовлені з гіп
сового тіста стандартної консистенції, проводять через дві години після контакту в'яжучого з водою.
Для виготовлення зразків беруть пробу в'яжучого масою від 1,0 до 1,6 кг. В'яжуче протягом 5-20 сек засипають у чашку з водою, яку взяли у кількості, необхідній для одержання тіста стандартної консистенції. Після засипання в'яжучого суміш інтенсивно перемішують ручною мішалкою протягом 60 сек до одержання однорідного тіста, яким заливають форму. Попередньо
внутрішню поверхню металевих форм злегка змащують міне
ральним мастилом середньої в'язкості.
Відсіки форми заповнюють одночасно, для чого чашку з гіпсовим тістом рівномірно просувають над формою. Для вида
лення затягнутого повітря після заливки форму струшують 5 разів, для чого її підіймають за торцевий бік на висоту від 8 до
10 мм і відпускають. Після настання початку тужавіння залишки гіпсового тіста знімають лінійкою, пересуваючи її по верхніх гранях форми перпендикулярно до поверхні зразків. Через (15 +_ 5)
хвилин після закінчення тужавіння зразки витягують з форми, маркують і зберігають у приміщенні для випробувань.
6.5.5 Одержані після випробувань на вигин шість половинок балочок відразу випробовують на стиск. Зразки поміщають
між двома пластинками таким чином, щоб бічні грані, які при
виготовленні прилягали до повздовжніх стінок форм, знаходились на площинах пластин, а упори пластин щільно прилягали до
Зразок разом з пластинами стискають на пресі. Час від
початку рівномірного навантаження зразка до його руйнування повинен бути від 5 до 30 сек, середня швидкість нарощування
навантаження при випробуванні має бути (1 +_ 0,5) МПа за
секунду.
Границю міцності при стиску одного зразка визначають як частку відділення величини руйнівного навантаження на робочу площу пластин, яка дорівнює 25 см2.
Границю міцності при стиску обчислюють як середнє арифметичне
- 14 - ДСТУ Б В.2.7-4-93
результатів шести випробувань без найбільшого і найменшого резуль- татів.
ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
В'яжуче транспортується без пакування у спеціалізованих вагонах-цементовозах або вагонах-мінераловозах для перевезення мінеральних добрив, у залізничних цистернах для перевезення сипких матеріалів, в автоцементовозах або упаковане у мішки за ГОСТ 2226.
За згодою зі споживачем допускаються інші види пакування.
Допускається за згодою із споживачем перевезення без пакування у критих вагонах з дотриманням заходів, що запобігають розсипанню матеріалу крізь нещільності і конструктивні
зазори транспортних засобів.
При навантаженні, траспортуванні і зберіганні в'яжуче повинно бути захищене від впливу і забруднення сторонніми домішками.
. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
Підприємство-виготовлювач повинно гарантувати відповідність властивостей гіпсового в'жучого вимогам цього стандарту при додержанні умов транспортування і зберігання.
Гарантійний строк зберігання в'яжучого - два місяці від
дня відвантаження споживачу.
При більш тривалому зберіганні в'яжуче повинно бути перевірене на відповідність показників вимогам даного стандарту.
15 - ДСТУ Б В.2.7-4-93
УДК 691.55
Ключові слова: фосфогіпс, гіпсове в'яжуче, напівгідрат сульфату
кальцію.
ДСТУ Б В.2.7-4-93
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ
Строительные материали
ВЯЖУЩЕЕ ГИПСОВОЕ
ИЗ ФОСФОГИПСА
Технические условия
Издание официальное
Министерство Украины
по делам строительства и архитектуры
Киев
2 - ДСТУ Б В.2.7-4-93
ПРЕДИСЛОВИЕ
1 РАЗРАБОТАН
Украинским научно-исследовательским и проектно-конструкторским институтом строительных
материалов и изделий (В.И.Сай, к.т.н.; А.Е.Алексенко, к.т.н.; А.І. Миняйленко, О.Н.Нульман, В.В.Руденко;
Е.Т.Коваль; Ю.Д.Иванова)
Институтом общей и неорганической химии АН Украины (А.С.Костенко, к.х.н.; И.В.Рудий, к.х.н.; Л.М.Рудковськая) 2 ВНЕСЕН
Управлением государственных нормативов и стандартов Минстройархитектуры Украины
УТВЕРЖДЕН И ВВЕДЕН В ДЕЙСТВИЕ
приказом Минстройархитектуры Украины от 16.08.93 N 139
ВВЕДЕН ВПЕРВЫЕ
Этот стандарт не может быть полностью или частично
воспроизводиться, тиражироваться и распространяться без разрешения Минстройархитектуры Украины
- 3 - ДСТУ Б В.2.7-4-93
СОДЕРЖАНИЕ
С.
Область применения 4
Нормативные ссылки 4
Технические требования 5
Требования безопасности и охраны окружающей
природной среды 7
Правила приемки 7
Методы испытаний 8
Транспортирование и хранение 14
Гарантии изготовителя 14
- 4 - ДСТУ Б В.2.7-4-93
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ УКРАИНЫ
Будівельні матеріали
В'ЯЖУЧЕ ГІПСОВЕ ІЗ ФОСФОГІПСУ
Технічні умови
Строительные материалы
ВЯЖУЩЕЕ ГИПСОВОЕ ИЗ ФОСФОГИПСА
Технические условия
Building materials
GYPSUM BINDER FROM PHOSPHOGYPS
Specifications
Срок действия 1994-01-01
ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ
Настоящий стандарт распространяется на гипсовое вяжущее полученное путем термической обработки сырья из отходов производства фосфорной кислоты (фосфогипса-дигидрата) до получения полугидрата сульфата кальция (далее - вяжущее) и используемое для изготовления строительных изделий широкого ассортимента и при производстве строительных работ.
Требования настоящего стандарта являются обязательными. Стандарт пригоден для целей сертификации.
Пример условного обозначения при заказе: "ГВФ-0,7 ДСТУ Б В.2.7.-4-93".
НОРМАТИВНЫЕ ССЫЛКИ
В настоящем стандарте приведены ссылки на следующие стандарты:
|
Издание официальное - 5 - ДСТУ Б В.2.7-4-93 1 |
||
|
ГОСТ |
310.4-81 |
1 |Цементы. Методы определения предела |прочности при изгибе и сжатия |
|
ГОСТ |
1770-74 |
|Посуда мерная лабораторная |стеклянная. Цилиндры, мензурки |колбы, пробирки. Технические условия |
|
ГОСТ |
2226-88 |
|Мешки бумажные. Технические условия |
|
ГОСТ |
2874-82 |
|Вода питьевая. Гигиенические |требования и контроль за качеством |
|
ГОСТ |
6613-86 |
|Сетки проволочные тканые с |квадратными ячейками. Технические |условия |
|
ГОСТ |
14192-77 |
|Маркировка грузов |
|
ГОСТ |
24104-88 |
|Весы лабораторные общего назначения |и образцовые. Общие технические |условия |
|
ГОСТ |
26871-86 |
|Материалы вяжущие гипсовые. |Правила приемки. Упаковка, |маркировка, транспортирование и |
|хранение
ДСТУ Б В.2.7-1-93 |Будівельні матеріали. Фосфогіпс |рядовий. Технічні умови
ДСТУ Б В.2.7-2-93 |Будівельні матеріали. Фосфогіпс |кондиційний для виробництва |гіпсового в'жучого та штучного |гіпсового каменя. Технічні умови 3 ТЕХНИЧЕСКИЕ ТРЕБОВАНИЯ
3.1 Вяжущее должно изготавливаться в соответствии с требованиями настоящего стандарта по технологическим регламен-
- 6 - ДСТУ Б В.2.7-4-93
там, утвержденным в установленном порядке.
Для производства вяжущего применяют сырье, соответ
ствующее требованиям ДСТУ Б В.2.7-2.
В зависимости от предела прочности на сжатие разли
чают следующие марки гипсового вяжущего: ГВФ-0,7; ГВФ-1,2; ГВФ-2; ГВФ-3; ГВФ-4; ГВФ-5; ГВФ-6; ГВФ-7;
Минимальный предел прочности каждой марки вяжущего должен соответствовать значениям, приведенным в таблице 1.
Таблица 1
|
| | | Марка вяжущего |
| Предел прочности | размерами 40 мм х | возрасте 2 |
образцов-балочек | 40 мм х 160 мм в | ч, не менее | |
|
| | | |
| | при сжатии | | МПа (кгс/см2) | |
| при изгибе | МПа (кгс/см2) | |
|
||Г-ВФ---0-,--7 |
| 0,7(7) | |
| 0,7(7) | |
|
||Г-ВФ---1-,--2 |
| 1,2(12) | |
| 1,0(10) | |
|
||Г-ВФ---2 |
| 2,0(20) | |
| 1,2(12) | |
|
||Г-ВФ---3 |
| 3,0(30) | |
| 1,8(18) | |
|
||Г-ВФ---4 |
| 4,0(40) | |
| 2,0(20) | |
|
||Г-ВФ---5 |
| 5,0(50) | |
| 2,5(25) | |
|
||Г-ВФ---6 |
| 6,0(60) | |
| 3,0(30) | |
|
||Г-ВФ---7 |
| 7,0(70) | |
| 3,5(35) | |
