|
алілхлорид |
СН2=СНСН2СІ |
b |
|
дихлороетилен |
СНСІ=СНСІ |
a |
|
вінілхлорид |
СН2=СНСІ |
c |
|
d,d,d - трифторотолуол |
c6h5cf3 |
a |
|
дихлорометан |
СН2СІ2 |
d |
|
Компоненти з киснем |
|
|
|
ацетилхлорид |
СН3СОСІ |
d |
|
хлороетанол |
СН2СІСН2ОН |
d |
|
4. Сполуки, що містять сірку |
|
|
|
етантіол |
C2h5sh |
c |
|
пропан-1- тіол пропілмеркаптан |
C3h7sh |
a |
|
тиофен |
ch=chch=chs |
a |
|
тетрагідротиофен |
ch2(ch2) 2ch2s |
a |
|
5. Сполуки, що містять азот |
|
|
|
аміак |
NH3 |
a |
|
ацетонітрил |
ch3cn |
a |
|
нітрометан |
ch5NO2 |
d |
|
нітроетан |
c2h5NO2 |
d |
|
Аміни |
|
|
|
метиламін |
ch3nh2 |
a |
|
диметиламін |
(ch3) 2nh |
a |
|
триметиламін |
(ch3) 3n |
a |
|
діетиламін |
(c2h5) 2nh |
d |
|
триетиламін |
(C2H5) 3N |
c |
|
лропіламін |
c3h7nha |
d |
|
бутиламін |
c4h9nh2 |
c |
|
циклогексиламін |
СН2(СН2) 4снпн2 |
d |
|
2- аміноетанол |
nh2ch2ch2oh |
d |
|
2- діетаноламіноетанол |
(C2h5)2nch2ch2oh |
d |
|
діаміноетан |
nh2ch2ch2nh2 |
a |
|
анілін |
C6H5NH2 |
d |
|
NN- диметиланілін |
c6h5n(ch3) 2 |
d |
|
амфітамін |
c6h5ch2ch(nh2) ch3 |
d |
|
толуїдин |
ch3c6h4nh2 |
d |
|
піридин |
C5H5N |
d |
|
Підгрупа В |
||
|
1. Вуглеводені |
||
|
пропін (метилацетилен) |
СНзОСН |
b |
|
етилен |
с2н4 |
с |
|
циклопропан |
сн2сн2сн2 |
b |
|
1,3- бутадієн |
СН2=СНСН=СН2 |
с |
|
2. Сполуки, що містять азот |
|
|
|
акрилонітрил |
ch2=chcn |
с |
|
ізопропілнитрат |
(CH3) 2CHONO2 |
b |
|
синильна кислота |
HcN |
а |
|
3. Сполуки, що містять кисень |
|
|
|
диметиловий ефір |
(СН3) 2О |
с |
|
метилоетиловий ефір |
СН3ОС2Н5 |
d |
|
діетиловий ефір |
(С2Н5) 2О |
с |
|
дибутиловий ефір |
(С4Н9й) 2O |
с |
|
етиленоксид |
СН2СН2О |
с |
|
пропіленоксид |
СН3СН2СН2О |
с |
|
1,3- діоксолін |
СН2СН2ОСН2О |
d |
|
1,4- діоксан |
СН2СН2ОСН2СН2О |
а |
|
1,3,5- триоксан |
СН2ОСН2ОСН2О |
b |
|
бутилгликолят |
НОСН2СООС4Нд |
а |
|
тетрагідрофурфунол |
СН2СН2СН2ОСНСН2ОН |
d |
|
метилакрилат |
СН2=СНСООСНз |
а |
|
етилакрилат |
СНг=СНСООС2Н5 |
а |
|
фуран |
сн=снсн=сно |
а |
|
крота нальдегід |
CH3CH=CHCNO |
а |
|
акрилальдегід (акролеїн) |
СН2=сНснО |
а (розрахунк.) |
|
тетрагідрофуран |
СН2(СН2) 2СН2О |
а |
|
4. Суміші |
|
|
|
коксовий газ |
|
|
|
5. Сполуки з галогенами |
|
|
|
тетрафтороетилен |
C2F4 |
а |
|
пропіленхлороксид |
ОСН2СНСН2Сі |
а |
|
Підгрупа С |
||
|
Водень |
Н2 |
c |
|
Ацетилен |
с2н2 |
c |
|
Дисульфід вуглецю |
CS2 |
с |
ДОДАТОК В
Вибухобезпечні кабельні вводи
Загальні положення
Даний додаток визначає загальні вимоги щодо виготовлення, випробовування і маркування вибухобезпечних вводів і може бути доповнений або змінений відповідно до європейських стандартів , перелічених у 1.2.
Примітка. Максимальний діаметр кабелю, який використовують в кабельному вводі, визначає виробник. Користувач повинен упевнитись, що з урахуванням допусків мінімальні розміри отвору в кабельному ущільненні повинні дорівнювати або бути більші за відповідні розміри кабелю, обраного для використання згідно з документацією виробника.
Вимоги до виготовлення
Ущільнення кабелю
Кабельне ущільнення, що знаходиться між кабелем і ввідним ізолятором, треба виконувати одним з таких способів (див. рисунок В.1) :
за допомогою ущільнювального кільця з еластоміру,
за допомогою металевого кільця або кільця з композитного матеріалу,
за допомогою компаунда.
Ущільнення кабелю може бути виготовлене з одного або декількох матеріалів і за формою повинно відповідати формі кабелю.
Примітка 1. Під час вибору матеріалу для металевих ущільнювальних кілець або кілець з композитних матеріалів слід врахувати примітку до 6.1а) .
Примітка 2. Тип захисної оболонки також залежить від внутрішньої конструкції кабелю.
1 - ущільнювальне кільце; 2 - корпус; 3 - фіксувапьні елементи; 4 - кабель;
5 - наповнювач (герметик) ; 6 - ущільнення; 7 - елемент, що утримує герметик.
Рисунок В.1 - Елементи кабельних вводів
Матеріали
Вимоги до матеріалів згідно з 7.3, а також щодо статичної електрики, відносять тільки до незахищених ділянок кабельних вводів.
Еластомірні ущільнювальні кільця треба виготовляти з матеріалів, які випробовували на стійкість до старіння згідно з В.3.3.
Матеріали компаунда повинні відповідати вимогам 12 цього стандарту до матеріалів для герметизації.
Фіксувальні пристрої
Кабельні вводи треба забезпечувати пристроями, що захищають кабель, запобігають витаскуванню або крутінню кабелю, які здатні порушити міцність електричного з'єднання. Кабель повинен бути зафіксований за допомогою затиску, ущільнювального кільця або заповнення зазору герметиком. Кожне з фіксувальних пристосувань повинно пройти випробовування згідно з В.3, Якщо кабель не броньований, ці функції можуть виконувати або ущільнювальне кільце, або герметизувальний компаунд.
Можливе також застосування кабельних вводів групи II без затискних пристосувань, якщо під час цього дотримуються вимоги цього додатка і вводи пройшли випробовування на міцність фіксації з показниками, що не більше ніж на 25% нижче передбачених у В.3. У цьому випадку в описовій частині документації повинно бути зазначено, що такі кабельні вводи можна використовувати тільки в стаціонарних електричних апаратах групи II і в цьому разі користувач зобов'язаний забезпечити належне кріплення кабелю. У маркуванні таких кабельних вводів повинен бути проставлений символ «X».
Кабельні вводи
В кабельних вводах не повинно бути гострих країв, здатних пошкодити кабель.
Якщо введення здійснюють гнучким кабелем, у точці вводу має бути заокруглення в межах кута щонайменше 75°, з радіусом заокруглення R, щонайменше рівним 1/4 діаметра най- товщого кабелю, передбаченого для даного вводу, але не менше ніж 3мм (див. рисунок В.2) .
Рисунок В.2 - Заокруглення в точці вводу гнучкого кабелю
Кабельні вводи повинні мати таку конструкцію, щоб після монтажу їх не можна було зняти без застосування інструментів.
Пристрої, що кріплять кабельні вводи на захисних оболонках електричних апаратів, повинні надійно утримувати їх у процесі механічних випробовувань на фіксацію й удар згідно з В .3.
Кабельні вводи, розташовані на захисних оболонках, не повинні знижувати ступінь захисту зазначених оболонок. Методику випробовувань наведено в В.3.5.
В.3 Випробовування зразків
Випробовування кріплення неброньованих і оплетених кабелів
Кабельні вводи з фіксацією за допомогою ущільнювального кільця
Під час випробовування міцності кріплення кожного типу кабельного вводу слід використовувати два ущільнювальні кільця: одне для найменшого можливого діаметра кабелю, друге - для найбільшого. У випадку застосування еластомірних ущільнювальних кілець, що ущільнюють вводи круглих кабелів, кільця треба монтувати на чистій, сухій, полірованій, циліндричній оправі з м'якої сталі з розмірами під найменший вказаний виробником кабельного вводу діаметр кабелю, що вводять в кільце.
У випадку некруглих кабелів кільце треба розміщувати на зразку сухого чистого кабелю з діаметром , рівним найменшому діаметру кабелю, який можна пропустити через кільце згідно з документацією виробника кабельного вводу.
Ущільнювальне кільце з оправкою або кабелем закріплюють у кабельному вводі. Потім загвинчують гвинти (якщо наявний фланцевий притискний елемент) чи гайки (у випадку, якщо притискної елемент на гвинтах) , щоб притиснути ущільнювальне кільце й усунути ковзання оправки або кабелю, якщо прикладене зусилля в Ньютонах чисельно дорівнює:
20-ти кратному значенню діаметра оправки чи кабелю в міліметрах (якщо кабельний ввід призначений для круглих кабелів) , або
6-ти кратному значенню периметра некруглого кабелю в міліметрах. Умови випробовувань і критерії приймання викладено в В.3.1.4.
Примітка. Значення крутного моменту можна визначати експериментально перед початком випробовувань або користуватись повідомленими виробником кабельного вводу.
Кабельні вводи, які фіксують компаундом
Випробування затискного пристрою для фіксації кабельного вводу проводять на двох зразках чистого і сухого кабелю: один відповідає найменшому розміру кабелю, що вводиться, інший - найбільшому. Готовий компаунд, вказаний виробником кабельного вводу, і призначений для заповнення зазорів у кабельному вводі, випробовують після його затвердження відповідно до інструкції виробника.
Вказаний компаунд повинен запобігати прослизанню кабелю після дії на нього зусилля, величина якого в Ньютонах, чисельно дорівнює:
ти кратному значенню діаметра зразка круглого кабелю, на який розрахований кабельний ввід, у міліметрах, або
ти кратному значенню периметра кабелю у міліметрах, якщо кабельний ввід призначено для некруглого кабелю.
Умови випробовувань і критерії приймання див. у В.3.1.4.
Кабельні вводи, які фіксують затискним пристроєм
Випробовують на фіксацію так, щоб кабельний ввід кожного типу перевірявся з затискними пристроями різних можливих розмірів.
Кожний пристрій встановлюють на чистому, сухому кабелі з діаметром, що відповідає розмірам затискного пристрою, відповідно до вказівок виробника кабельного вводу. У випадку некруглих кабелів кільце треба розміщувати на оболонці зразка чистого кабелю з зовнішнім діаметром , що відповідає внутрішньому діаметру ущільнювального кільця.
Після цього затискний пристрій з кабелем і ущільнювальним кільцем, розмір якого дорівнює максимальному діаметру кабелю, що вводиться в кільце, згідно з вказівками виробника кабельного вводу збирають, затискають ущільнювальне кільце і затягують затискний пристрій. Випробовують згідно з В.3.1.1.
Випробовування розтягненням
Готовий зразок закріплюють на розривній машині і створюють розтягувальне зусилля , рівне вказаному вище; цьому зусиллю піддають зразок протягом 6 год за температури (20±5) °С.
Тиск, який забезпечує ущільнювальне кільце, компаунд або затискний пристрій, вважають припустимим, якщо зсув оправки або зразка кабелю не перевищує 6мм.
Механічна міцність
Після випробовування на розтягнення кабельний ввід виймають з розривної машини і проводять подальші необхідні випробовування і перевіряння.
У випадку кабельних вводів, які фіксують ущільнювальним кільцем або затискним пристроєм, випробуванню на механічну міцність, за якого крутний момент у 1,5 рази перевищує зусилля, необхідне для запобігання прослизанню, піддають болти або гайки (залежно від конструкції) .
Механічну міцність кабельного вводу вважають прийнятною, якщо після випробовування не виявлено деформації, що впливає на якість захисту даного типу. Деформацію ущільнювальних кілець не враховують.
