Жорстке кріплення ка- белів допускається тільки в виробках з бетонним, цегляним та ана- логічним кріпленням.
6.22. Неброньовані кабелі повинні бути прокладені на висоті 2,0 м від рівня підлоги.
6.23. Гнучкі кабелі повинні підвішуватися не жорстко, з провисанням і розташовуватись на такій висоті, щоб була виключена можливість ушкодження кабелів. Ближня до машини частина гнучкого кабелю, живлячого пересувні механізми, може бути проложена по грунті на відстані не більше 15 м. Кабель повинен бути уложений так, щоб була виключена можливість його пошкодження машиною, що рухається.
6.24. Освітлення підземних конвейєрних трактів повинно здійснюватись окремо установленими світильниками рудничного виконання.
Для живлення освітлювальних установок необхідно використовувати напругу (лінійну не вище 127 В). Для стаціонарного люмінісцентного освітлення допускається лінійна напруга не вище 220 В.
7. ПИЛОПРИДУШЕННЯ ТА ПРОВІТРЮВАННЯ ПІДЗЕМНИХ ДІЛЯНОК КОНВЕЙЄРНОГО ТРАКТУ
7.1. Склад атмосферного повітря на робочих місцях ділянок ЦПТ повинен відповідати установленим нормативам по складу основних частин повітря і шкідливих домішок (пил, надмірне тепло, волога, гази) з урахуванням вимог норм і стандартів.
7.2. Все технологічне устаткування в процесі експлуатації якого утворюється пил, повинно бути обладнане справно діючими пристроями - гідрообезпилюючими системами, аспіраційними укриттями.
7.3. Місця завантаження гірничої маси з автосамоскиду на грохот стаціонарних грохотильних пунктів, вузли завантаження гірничої маси в дробарку і розвантаження дробленного матеріалу повинні бути обладнані аспіраційними укриттями з пристроями місцевих відсмоктувачів, робота яких зблокована з роботою технологічного обладнання, за допомогою яких забезпечується рівень запиленність повітря в робітничій зоні в межах ГДК.
7.4. Перевантажувальні вузли технологічного устаткування по- винні бути обладнані ємкими аспіраційними укриттями
Від кожного перевантажувального вузла запилене аспіраційне повітря спрямову- ється в спеціально встановлений пилоуловлювач для подальшого (наступного) очищення повітря від пилу до гранично допустимої концентрації (далі - ГДК).
7.5. В підземних спорудах очищення аспіраційного повітря від пилу перед викидом в атмосферу необхідно робити в пилоуловлювачах мокрого або сухого типу, забезпечуючих залишкову запиленність повітря на викиді згідно чинних санітарних норм.
Допускається в системах провітрювання використання повітря з систем відсмоктувачів після очищення його до 30 % ГДК на робочих місцях.
7.6. Місця перевантажування гірничої маси для пилопридушення при позитивних температурах повинні бути обладнанні системою автоматичного гідрообезпилення.
7.7. Гідрообезпилення повинно відповідати наступним вимогам:
- повністю охоплювати осередок пиловиділення, а конструктивне виконання вузлів повинно бути простим і надійним;
- параметри системи обезпилення (витрата, довжина активної зони, розмір крапель і т.ін.) для всіх джерел пиловиділення виз- начається параметрами осередку пиловиділення, дисперсним складом пилу і т.д.;
- як засоби застосування систем гідрообезпилювання повинні використовуватись зрошувачі (безсальникові вентилі, форсунки) і нагнітаючі агрегати (насоси, компресори, вентилятори), забезпечуючі дроблення крапель до необхідних фракцій.
7.8. Всі підземні гірничі виробки об'єктів циклічно-потоко- вої технології повинні провітрюватись при допомозі вентилятора головного провітрювання (ГВУ), установленого в кожному конкретно- му випадку: в усті стволу, на концентраційному горизонті або на перевантажувальному вузлі між ставами конвейєрів.
В усіх випад- ках повинен забезпечуватись забір вентиляційного повітря відпо- відно до вимог чинних норм та стандартів. Кожна ГВУ повинна обслуговуватись машиністом, який пройшов спеціальне навчання та стажування тривалістю не менше 5 змін під керівництвом досвідченого машиніста. Дозволяється робота вентиляційної установки без машиніста при умові:
а) обладнання вентиляторної установки самопишучими приладами, постійно реєструючими продуктивність вентилятора і створювану ним депресію, а також пристроями, сигналізуючими на пульт дистанційного керування про відхилення роботи установки від заданих параметрів (продуктивність, депресія, температура підшипників електродвигунів і вентилятора);
б) забезпечення дистанційного пуску і зупинки електродвигуна вентилятора і дистанційного реверсування вентиляційного струме- ня;
в) розміщення пульта дистанційного керування і контролю роботи вентиляційноі установки в диспетчерському пункті, а в випадку його відсутності - в приміщені однієї із постійно обслуговуваних стаціонарних установок на поверхні карєрів, маючому телефонний зв'язок, де забезпечено постійний (цілодобовий) нагляд за діями сигналізуючої апаратури і реєстрації в журналі всіх надходячих сигналів; г) проведення попереднього випробування під навантаженням (не менше 720 год.) апаратури дистанційного управління і контро- лю роботи вентиляторів, з оформленням акту, який затверджується технічним керівником підприємства.
Допускається робота автоматизованих вентиляторних установок, окрім установок головного провітрювання без самопишучих прила- дів, наведених в п. "а", при умові запезпечення дистанційного контролю за всіма змінами в роботі вентиляторної установки на пульті керування. ГВУ повинні складатися з одного вентиляторного агрегату з резервним електродвигуном і обладнані реверсивними пристроями на першій черзі експлуатації ЦПТ, дозволяючими виробляти не більше як за 10 хвилин зміну напрямку руху вентиляційного повітря, поступаючого в похилий ствол.
При цьому кількість повітря, що проходить по стволу після реверсування, повинно складати не менше 60 % від кількості повітря, проходячого по стволу при нормальному режимі роботи вентилятора.
Результати перевірки реверсування вентиляційного струменя, що проводиться два рази на рік (зимою і влітку) під керівництвом головного інженера, начальника ПВС, механіка (енергетика) цеху (ділянки) в присутності представників ВГРС оформляються актом, який прикладається до плану ліквідації аварій. Допускається подача вентиляційного повітря від ГВУ на підземні ділянки ЦПТ по повітрепроводах, розташованих на борту кар'єру.
Примітка: 1. При установленні ГВУ на концентраційному горизонті забір вентіляційного повітря повинен здійснюватись на відстані 35-40 м від приймальної воронки дробарки крупного дроблення на висоті не менше 15 м; 2.
У виняткових випадках по узгодженню з органами Держнаглядохоронпраці дозволяється провітрювання похилих конвейєрних стволів за рахунок природної тяги, якщо вентиляційне повітря по об'єму, температурному режиму, вмісту шкідливих речовин відповідає вимогам санітарних норм.
В цьому випадку режим роботи вентиляції встановлюється на основі проведених вимірів та розрахунків з видачею заключення ВГРС.
7.9. Відносна швидкість руху вентиляційного потоку в похилому стволі (по відношенню до швидкості руху конвейєрної стрічки) не повинна перевищувати 6,5 м/с.
7.10. Кількість повітря, необхідного для ефективного провітрювання робочих місць похилого стволу, повинно визначатись з умов асиміляції тепло- і вологовиділень, а також компенсації аспіраційного повітря, відсмоктуваного з укрить технологічного устаткування.
7.11. Похилі конвейєрні стволи, що мають не менше двох виходів на поверхню, можуть бути використані для проходження вхідних і виходних відокремлених струменів вентиляційного повітря в одній виробці. Схеми і способи провітрювання трактів ЦПТ передбачаються проектом в кожному окремому випадку.
Засіб провітрювання похилого стволу може бути нагнітальним, усмоктувальним і нагнітально-усмоктувальним. При останньому спо- собі провітрювання кількість вентиляційного повітря, нагнітаючо- го в ствол, повинно бути на 10 % більше розрахованої кількості повітря відсмоктуваного з підземних виробок. Вентиляційні канали повинні очищатись від осілого пилу не рідше одного разу на місяць.
Дозволяється здійснювати провітрювання похилих конвейєрних стволів при вимкненій ГВУ за рахунок природної тяги, якщо вентиляційне повітря по кількості, температурному режиму, вмісту шкідливих речовин відповідає вимогам санітарних норм.
При цьому в місцях забору повітря, яке надходить для провітрювання, повинні бути встановлені прилади контролю його стану (об'єму, температури, концентрації пилу, оксидів вуглецю та азоту) з видачею інформації на пульт оператора. При виконанні ремонтів з застосуванням вогневих робіт ГВУ по- винні працювати у режимі, встановленому головним інженером під- приємства. Для кожного об'єкту ЦПТ питання про роботу ГВУ повинно вирішуватись після проведення відповідних вимірів і розрахунків з видачею заключення органами Держнаглядохоронпраці та ВГРС.
7.12. На час виконання масових вибухів у кар'єрі вивішується попереджувальний плакат з надписом "Вхід заборонений, в кар'єрі масовий вибух". Робітники, зайняті обслуговуванням похилого стволу виводяться на поверхню.
Відновлення робіт у стволі може бути дозволено тільки після належного його провітрювання і відповідності складу вентиляційного повітря вимогам санітарних норм, що встановлюються після обстеження підземного тракту представниками ВГРС за допомогою газоаналізатора.
7.13. В місці виходу похилого стволу в надшахтну будову пови- нен передбачатися перекриваючий пристрій устя стволу, з метою визначення обліднення устя стволу і попадання відпрацьованого по- вітря в надшахтну будову.
7.14. В похилих стволах з нагнітально-поступальним струменем вентиляційного повітря повинні передбачатися калориферні прис- трої, забеспечуючі температуру надходячого вентиляційного повіт- ря в зимовий час не нижче +2 град.С. Температура повітря в похи- лому ство лі не повинна перевищувати +26 град.С. При підвищенні температури повинні прийматися заходи щодо її зниження.
7.15. При повітряно-проточній схемі обдування електродвигу- нів привідних станцій стрічкових конвейєрів повинні застосовува- тися витяжні системи (місцеві відсмоктувачі) з подальшою очис- ткою від пилу у випадку подачі його в виробниче приміщення до ГДК, нормоване санітарними вимогами.
7.16. На перевантажувальних вузлах похилих стволів допускаються пристрої герметизованих сходових відділень з виходом на поверхню. Користування ними дозволяється при проведенні ремонтних робіт у стволі та в аварійних ситуаціях.
7.17. Робітники, зайняті обслуговуванням технологічного обладнання у похилому стволі, повинні бути ознайомлені з головним та запасним виходами з похилого стволу шляхом безпосереднього проходу від місця роботи на поверхню у супроводі особи нагляду, з обов'язковим занесенням у " Журнал реєстрації ознайомлення робітників з запасними виходами".
На всіх виробках і на їх перехрестях повинні бути прикріплені показчики напрямку руху до виходів на поверхню з зазначенням відстані до них. Показчики повинні бути покриті (пофарбовані) самосвітною фарбою або, при наявності освітлювальної системи, освітленні.
8. ВИМОГИ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ
8.1. Для об'єктів ЦПТ повинні бути виконані протипожежні заходи, що запобігають виникненню пожеж, а також дозволяють швидко їх ліквідувати.
Типи, необхідна кількість та місце розміщення протипожежного устаткування та засобів пожежогасіння визначаються проектом протипожежного захисту, що розробляється проектним відділом підприємства (комбінату, виробничого об'єднання) відповідно до вимог
Посібника по проектуванню протипожежного захисту шахт і підземних трактів циклічно-потокової технології ГЗК, норм та стандартів.
Проект повинен узгоджуватись з ВГРС та органами пожежного нагляду, що обслуговують данні об'єкти, затверджуватись головним інженером виробництва (комбінату, виробничого об'єднання).
8.2. На підземних конвейєрах ЦПТ повинні застосовуватись стрічки, виготовленні з негорючих важкогорючих або важкозаймистих матеріалів, які не розповсюджують полум'я на поверхню стрічки.
Будівельні конструкції галерей повинні виконуватись з негорючих матеріалів, при цьому на привідних станціях та перевантажувальних пунктах, а також через кожні 100-150 м повинні бути встановлені засоби автоматичного пожежогасіння.
Сигнал про включення цих засобів повинен поступати на диспетчерський пункт. По всій довжині похилого стволу, крім того, повинні бути встановлені засоби автоматичної пожежної сигналізації і прокладені протипожежні трубопроводи діаметром не менше 100 мм, на яких через кожні 50 м повинні бути встановлені пожежні крани діаметром не менше 63 мм (вентилі та гайки).
Примітка: у виняткових випадках по узгодженню з органами Держнаглядохоронпраці та ВГРС дозволяється застосування стрічки в невогнетривкому виконанні при розробці додаткових протипожежних міроприємств.
8.3. Об'єкти, що не мають зовнішнього пожежного водопроводу, обладнуються спеціальними утепленими протипожежними водоймами, ємкість яких визначається розрахунком. Водойми обладнуються насосними станціями, продуктивність і натиск яких визначається розрахунком.
В насосній станції встановлюється два насоси, один з яких є резервним. Насоси забезпечуються системою АВР (автоматичного включення резерву) та безперебійним живленням електроенергією шляхом приєднання до двох незалежних джерел енергії або живлення двома окремими фідерами від кільця.
8.4. У привідних та натяжних станціях (з боку надходження повітря) в 3-5 мм від станцій і через кожні 100 м по довжині конвейєра в спеціальних нішах повинно бути встановлено по два ручні вогнегасника та ящик з піском або інертним пилом.
8.5. Приміщення підземних маслостанцій обладнується установками автоматичного пожежогасіння та засобами автоматичної пожежної сигналізації.
Двері маслостанції мають бути постійно закриті на замки з метою виключення знаходження в них сторонніх осіб.
8.6. Маслопідвали об'ємом до 500 куб.м та кабельні підвали об'ємом до 100 куб.м повинні обладнуватись автоматичною пожежною сигналізацією, а маслопідвали об'ємом 500 куб.м і більше та кабельні підвали об'ємом 100 куб.м і більше - автоматичними установками пожежогасіння.
