Страница 3: ДСТУ 3888:2015. Пиво. Загальні технічні умови (62529)

5. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

   1. Вимоги щодо устаткування й утримання підприємств, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої згідно з ДСанПіН 4.4.4.-152.

   2. Умови мікроклімату виробничих приміщень повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042. Виробничі приміщення обладнують припливно-витяжною вентиляцією згідно з ДСТУ Б А.3.2-12 та ДБН В.2.5-67.

   3. Освітлення виробничих приміщень повинно відповідати вимогам ДНБ В 2.5-28.

   4. Рівні шуму у виробничих приміщеннях повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037, рівні вібрації — ДСН 3.3.6.039.

   5. Протипожежну безпеку забезпечують згідно з вимогами НАПБ А.01.001.

6. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

   1. Охорону атмосферного повітря здійснюють згідно з ДСП-201.

   2. Охорону поверхневих вод та очищення зворотних вод — згідно з Правилами охорони по­верхневих вод від забруднення зворотними водами та СанПиН 4630.

   3. Охорону ґрунту — згідно з Державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць.

   4. Утилізування неякісної та небезпечної продукції — згідно з вимогами Закону України Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції.

7. МАРКУВАННЯ

   1. Текст марковання наносять державною мовою згідно з чинним законодавством України, що забезпечує чітке нанесення та зрозуміле його прочитання.

• назву продукту;

• назву та повну адресу, номер телефона виробника або гарячої лінії, адресу потужностей (об’єкта) виробництва, а для імпортованих харчових продуктів — назву, повну адресу і номер телефона імпортера;

• логотип виробника (за наявності);

• тип пива (світле, напівтемне, темне);

• об’єм у дециметрах кубічних (дм³) або літрах (л) із зазначенням гранично-допустимих відхилів від номінального об’єму або нормативного документа, згідно з яким їх встановлено, або зазначають знак відповідності «е» згідно з чинним законодавством;

• позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено продукт;

• склад пива у порядку переваги вмісту інгредієнтів, зокрема харчових добавок та аромати­заторів, які використовують під час виробництва пива. Перед переліком інгредієнтів наводять заголовок: «Склад». У переліку інгредієнтів не зазначають речовини, використані як допоміжні матеріали під час виробництва пива;

• поживну (харчову) цінність, кількість вуглеводів у грамах (г) на 100 грамів (г) продукту (г/100 мл), не більше;

• енергетичну цінність (калорійність) у кілоджоулях (кДж) та(або) кілокалоріях (ккал) на 100 грамів (г) продукту (г/100 мл);

• масову частку сухих речовин у початковому суслі у відсотках (%), за винятком безалко­гольного пива;

• масову частку спирту у відсотках (%), не менше, або об’ємну частку спирту у відсотках (%), не менше, або вміст спирту у відсотках (%), не менше, та для безалкогольного пива — масову частку спирту у відсотках (%), не більше, або об’ємну частку спирту у відсотках (%), не більше, або вміст спирту у відсотках (%), не більше;

• кінцеву дату споживання «Вжити до (дата)» або «Придатний до (дата)» або дату вироб­ництва (день, місяць, рік) та строк придатності (кількість діб або місяців, або років) спеціальними засобами у будь-якому місці спожиткової тари, зручному для читання інформації;

• номер партії виробництва;

• умови зберігання;

• штриховий код (за наявності);

• знак відповідності — інформацію щодо сертифікації (за наявності);

• знак для товарів та послуг (за наявності);

• інформацію про генетично-модифіковані організми згідно з чинним законодавством;

• напис «Пастеризоване» —для пастеризованого пива;

• напис «Безалкогольне» — для безалкогольного пива;

• напис «Не рекомендовано вживати дітям до 18 років, вагітним жінкам та особам, які мають медичні або професійні протипоказання». За винятком безалкогольного пива;

Штрихові коди наносять на етикетку або контретикетку, або кольєретку згідно з чинними нормативними документами та нормативно-правовими актами.

Дозволено:

• у разі використовування різних видів солоду: солоду ячмінного, а саме світлого, пшенич­ного, темного, карамельного, паленого, житнього та екстракту солодового — позначати їх одним словом «солод»;

• у разі використовування води питної та води підготовленої позначати їх одним словом «вода»;

• не зазначати діоксид вуглецю, якщо його не додавали;

• не вказувати у складі інгредієнтів дріжджі пивні, які видалені внаслідок фільтрування;

• зазначати на етикетці або контретикетці перелік об'ємів фасованого напою від 0,2 дм³ (л) до 2,5 дм³ (л) та іншого об’єму згідно з чинними нормативними документами, з нанесенням насічки для зазначення потрібного об’єму;

• наносити на контретикетку або кольєретку назви кількох виробників із кодуванням кожного відповідними позначками: крапкою, літерою, трикутником, перфорацією тощо;

• частину інформації наносити на контретикетку або кольєретку;

• на вимогу ліцензіарів наносити на пляшку лише кольєретку;

• у разі необхідності марковання додатково може бути нанесене також іншими мовами;

• у разі виробництва напоїв на експорт інформацію в маркованні наносять згідно з вимогами країни призначення.

На кожну одиницю транспортної тари наносять марковання, яке містить інформацію кількості одиниць спожиткової тари в одиниці транспортної тари (пакованні) та місткість одиниці спожиткової тари, а також маніпуляційні знаки.

Маніпуляційні знаки: «Крихке. Обережно» (для скляної тари), «Берегти від нагрівання», «Берегти від вологи» із зазначенням відповідного інтервалу відповідно до 9.3, «Верх» (для закритих упаковок) наносять згідно з ГОСТ 14192.

Транспортне маркування дозволено не виконувати:

• у разі пакування продукції у відкриті ящики та групову тару, виготовлену з безбарвного або кольорового прозорого матеріалу (у відкриту картонну упаковку, пластмасові ящики, лотки, сувенірну картонну упаковку або підкладку, обтягнуту термозсідальною плівкою);

• у разі формування транспортних пакетів із відкритих ящиків із продукцією або групової тари виконаної з прозорого матеріалу та кег;

• у разі транспортування продукції автомобільним транспортом за однією адресою та у залізничних вагонах, якщо це не передбачено договором (контрактом) на постачання продукції.

8. ПАКУВАННЯ

   1. Пиво фасують:

• у скляні пляшки темного кольору місткістю 0,33 дм³ (л) та 0,5 дм³ (л) згідно з ДСТУ ГОСТ 10117.1 та іншої місткості згідно з чинними нормативними документами або дозволені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

• у полімерні пляшки марки ПЕТФ різної місткості згідно з чинними нормативними докумен­тами або дозволені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

• у світлопофарбовані (безбарвні) пляшки, якщо пиво виготовляють із використовуванням екстрактів хмелю (ізомеризованих, редукованих, екстракту ізо-альфа-кислот) різної місткості згідно з чинними нормативними документами або дозволені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

• у металеві банки різної місткості від 0,2 дм³ (л) до 1,0 дм³ (л) та іншої місткості згідно з чинними нормативними документами або дозволені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

• у бочки (кеги) місткістю (5, 10, 20, ЗО, 50, 100) дм³ (л) та іншої місткості згідно з чинними нормативними документами або дозволені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

• у інші види тари згідно з чинними нормативними документами або дозволені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

8. 1. Середній об’єм десяти одиниць спожиткових паковань пива повинен відповідати його номінальному об’єму. Значення гранично-допустимих відхилів від номінального об’єму одиниці паковання пива повинні бути не більше ніж ± 3 %.

   2. Об’єм пива в бочках (кегах) будь-якої місткості повинен бути не менше ніж 99,0 % від номінальної місткості.

   3. Тару з пивом закупорюють засобами згідно з чинними нормативними документами або до­зволеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

   4. Скляні пляшки, металеві банки та полімерні пляшки марки ПЕТФ з пивом установлюють в ящики з полімерних матеріалів згідно з ДСТУ 3778, у ящики з гофрованого картону — згідно з ГОСТ 9142 або на картонні підкладки, або лотки з подальшим обтягуванням термозсідальною плівкою згідно з чин­ними нормативними документами. Можливе використовування термозсідальної плівки підвищеної міцності без картонної підкладки згідно з чинними нормативними документами.

   5. Вимоги до пакування та маси одиниці паковання дозволено коригувати згідно з договором (контрактом).

9. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

   1. Пиво транспортують усіма видами транспорту згідно з правилами перевезення вантажів, чинними на відповідних видах транспорту.

Під час перевезення пиво повинне бути захищене від дії світла та морозу.

фільтроване пастеризоване та непастеризоване — від 5 °С до 20 °С;

нефільтроване пастеризоване — від 5 °С до 20 °С;

нефільтроване непастеризоване — від 5 °С до 12 °С.

Пиво, розлите в пляшки, зберігають у затемненому приміщенні.

8. 5. У складських приміщеннях паковання з пивом зберігають на піддонах або стелажах.

   6. Дозволено використовувати інші правила транспортування та зберігання, які забезпечують збереження показників якості та безпечності пива.

9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

   1. Проби пива для визначання фізико-хімічних показників відбирають згідно з ДСТУ 4853.

   2. Органолептичні показники, піноутворення (для пива розфасованого в пляшки та металеві банки), об’єм пива та гранично-допустимі відхили визначають згідно з ДСТУ 7103.

   3. Спирт, дійсний екстракт визначають та розраховують масову частку сухих речовин у по­чатковому суслі згідно з ДСТУ 7104.

Об’ємну частку спирту в пиві V_c у відсотках (%) розраховують за формулою: де М_с —масова частка спирту (згідно з ДСТУ 7104), %;

^20 — відносна густина водно-спиртового розчину за температури плюс 20 °С;

0,79067 — відносна густина безводного спирту за температури плюс 20 °С.

Обчислюють до другого десяткового знака з подальшим зведенням результату до першого десяткового знака.

Результати вимірювань та обчислень заносять у журнал та (або) документ, встановленої виробником форми. Журнал та (або) документ може мати паперовий та (або) електронний вигляд.

8. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

   1. Правила приймання пива — згідно з ДСТУ 4853.

   2. Кожну партію пива оформлюють одним документом, встановленої виробником форми.

   3. Органолептичні, фізико-хімічні показники, об'єм пива визначають у кожній партії.

   4. Періодичність контролю за показниками безпечності готової продукції (пива) установлює виробник у програмі (схемі) виробничого контролю.

   5. Якщо одержані незадовільні результати хоча б за одним із показників, проводять аналіз подвійної кількості відібраних середніх проб, узятих від тієї самої партії пива. Результати повторних випробувань є остаточними і поширюються на всю партію.

9. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

   1. Виробник гарантує відповідність пива вимогам цього стандарту у разі дотримання правил транспортування та зберігання.

   2. Строк придатності пива установлює виробник у технологічній інструкції на кожний сорт пива і повинен бути не більше показника стійкості, який визначено відповідно до 10.4.

   3. Виробник може встановлювати більший строк придатності ніж показник стійкості за наявності результатів випробувань та погодження в установленому порядку.