Страница 6: ДСТУ ISO 5667-18:2007. Якість води. Відбирання проб. Частина 18. Настанови щодо відбирання проб підземних вод із забруднених місць (62476)

Проби з розвідницьких шурфів мають обмежене значення, їхнє використання треба перед­бачати тільки тоді, коли мета дослідження полягає в забезпеченні тільки грубого визначення на­явності або відсутності забруднювальної речовини близько від поверхні. Проби з розвідницьких шурфів не придатно для встановлення наявності забруднення на глибині та для детального картографування шлейфа забруднення. Вони забезпечують можливість швидкого дешевого скринінгу ділянки, який потім дає змогу здійснити ефективніший комплекс дій із відбирання проб.

Щоб отримати репрезентативніші проби підземних вод, п’єзометр може бути встановлено у ґрунт нижче від дна розвідницького шурфу або вздовж нього. П’єзометри не можна встановлюва­ти в розвідницький шурф, що його було засипано раніше, із-за сумнівної природи даних, які було б отримано із проб, відібраних із такого пункту моніторингу.

LNAPLs менш густі, ніж вода, і тому можуть плавати на поверхні підземних вод та концентру­ватися на поверхні ґрунтових вод. їх також може бути знайдено в ненасиченій вологою зоні. Тому споруди для відбирання проб має бути підготовлено так, щоб відібрати проби від цих зон. Фільтр свердловини пункту моніторингу повинен протягатися від верхнього до нижнього рівнів повної відстані коливань поверхні ґрунтових вод.

Відбирання проб забруднювальних речовин LNAPLs у пунктах моніторингу треба проводи­ти до прокачування із-за перемішування та хвилювань, що відбуваються за цих обставин. Ви­мірюючи товщину LNAPLs у буровій свердловині по вертикалі, треба враховувати, що товщина його шару в буровій свердловині буде більшою, ніж у водоносному горизонті, унаслідок ефекту перебільшування, який спричинено різницею між капілярним тиском у буровій свердловині та в навколишній формації.

DNAPLs важчі, ніж вода, і можуть переміщуватися вниз крізь ненасичену та насичену вологою зони до низу водоносного шару. Оскільки вони переміщуються вниз, їх може бути перехоплено шарами з нижчою проникністю, ніж навколишні формації, наприклад лінза глини або шар піску та гравію. Це перехоплення може призвести до тимчасового або постійного перебування, або «за- прудження» DNAPLs.

Переміщення DNAPLs до низу водоносного шару визначають топографією матеріалу низь­кої проникності, що залягає нижче, а в деяких випадках переміщення DNAPLs може відбуватися назустріч тому самому природному потоку підземних вод.

Відбирання проб DNAPLs потребує знань місця розташування «водойм» DNAPLs скрізь по системі підземних вод. Якщо передбачено забруднення DNAPLs, точки моніторингу повинні охоплю­вати повну товщину водопроникних шарів. Унаслідок природи DNAPLs важко визначити рідку вільну фазу, якщо немає уточнювальних даних.

В ISO 5667-2 надано загальну інформацію та настанови з підбирання матеріалів для пробо­відбірних пристроїв та контейнерів для проб. Матеріали, що їх використовують для відбирання та зберігання проб, не повинні впливати на ці проби. Для багатокомпонентного аналізування треба передбачити комплект контейнерів для проб, виготовлених із різних матеріалів. При цьому тре­ба здійснити процедури QA/QC, щоб зберегти цілісність проби. Настанови щодо забезпечення якості відбирання проб природних вод наведено в ISO 5667-14.

Національна примітка

QA/QC — Забезпечення яхості/контроль якості (Quality assurance/quality control).

Там, де геологічні та гідрогеологічні умови підповерхневого шару не визначено, установлення устатковання для моніторингу створить нові шляхи (добре, якщо короткочасно), які дадуть змогу забруднювальним речовинам пересуватися від однієї геологічної одиниці (забрудненої) до іншої (незабрудненої або менш забрудненої). Здебільшого це має місце там, де існують підвішені підземні води. Хімічний склад підвішених підземних вод може значно відрізнятися від складу нижче розташованих підземних вод-у межах ненасиченої вологою зони та нижче від насиченої вологою зони. Переміщення забруднених підземних вод уздовж штучно створених шляхів може бути залеж­но від гідравлічного напору як висхідним, так і спадним.

Під час проектування порядку моніторингу необхідно передбачити заходи, щоб мінімізувати ризик виникнення шляхів переміщення, які не піддаються моніторингу. Програму досліджування треба складати за наявними геологічними та гідрогеологічними даними, а також інформацією, отриманою за допомогою геофізичних методів та досліджування ґрунтових газів.

Можуть виникнути інші ситуації, які спричиняють забруднення підземних вод, їх треба буде враховувати під час планування процесу. Один із прикладів — відбирання проб із розвідувальних шурфів. Порушення, спричинене розкопуванням розвідувального шурфу, може призвести до змішування вод та/або концентрування забруднювальних речовин (див. 5.3).

Загалом, забруднення проби є наслідком процедури відбирання проб. Існує багато шляхів, якими проби можуть стати забрудненими, деякі з них обумовлено в попередніх пунктах. Один із них —' використання пристроїв для відбирання проб. Кожен пункт моніторингу повинен мати спеціальні пристрої для відбирання проб, щоб уникнути перехресного забруднення. Проте це склад­но. У цьому разі пристрої треба очищувати від забруднень після кожного відібрання проби й перед тим, як їх буде передано до іншого пункту моніторингу. Залежно від наявних забруднювальних речовин, треба використовувати відповідні мийні засоби (які не спричинятимуть забруднення).

Треба також розглянути потенційну можливість забруднення, яке може бути внесено під час спорудження пункту відбирання (буріння) та через експлуатаційне устатковання, що його ви­користовують на ділянці (наприклад генератори електроенергії, транспортні засоби тощо). Споруди пункту моніторингу має бути спроектовано так, щоб забруднювальна речовина не потрапила у шляхи переміщення підземних вод. Наприклад необхідно відповідне наповнення між обсадною трубою, стінкою бурової свердловини та оголовком свердловини, щоб перекрити шляхи інфільтру­вання води з поверхні ґрунту.

Процедури контролювання’якості повинні підтвердити, що процедури усування забруднен­ня є відповідними, а програму відбирання проб має бути складено так, щоб почати відбирати із найменш забруднених точок. Настанови щодо подальшого поводження з пробами природних вод та вимоги до збирання польових та інших контрольних проб наведено в ISO 5667-14.

Настанови щодо зберігання та поводження з пробами після відбирання — згідно з ISO 5667-2, ISO 5667-3 та ISO 5667-14. Ці документи забезпечують настанови щодо методів консервування проб для визначення різних забруднювальних речовин, рекомендації щодо ідентифікування та транспортування проб. Додаткові специфічні настанови щодо поводження з пробами підземних вод та потенційних фізичних та хімічних змін, які можуть відбутися у пробах, — згідно з ISO 5667-11.

6. ЗАХОДИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

Дії, пов’язані з відбиранням проб підземних вод від (потенційно) забрудненої землі та навко­лишнього природного середовища, є потенційно небезпечними. Щоб мінімізувати ризики, треба провести їхнє оцінювання до початку роботи. Треба розглянути такі джерела:

• матеріали, що їх будуть використовувати під час аналізування (проби, хімікати тощо);

• механічне устатковання (бурові установки, транспортні засоби тощо);

• електричне устатковання (генератори, насоси тощо);

• навколишнє середовище (особистий захист, гази, стабільність ґрунту тощо).

Додаткові настанови — згідно з ISO 5667-11.

6. ІДЕНТИФІКУВАННЯ ПРОБ ТА ЇХНЄ РЕЄСТРУВАННЯ

Має бути прийнято ідентифікаційну систему, яка забезпечить однозначну процедуру простежу­вання проб. Важливо, щоб використовували однозначну систему маркування проб для забезпечен­ня ефективного поводження з пробами, правильного надання результатів та їхнього витлумачення. Настанови щодо ідентифікування проб та процедур реєстрування надано в ISO 5667-11. Крім того, будь-яку іншу інформацію, що має відношення до відбирання проб, має бути зареєстровано та на­дано так, щоб можна було провести будь-яке повторне відбирання проб та дослідити будь-яку зміну в результатах. Ця інформація має охоплювати деталі щодо місця відбирання проб, його природу, забудову та інші дані про навколишнє середовище.

6. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ/КОНТРОЛЮВАННЯ ЯКОСТІ

Для досягнення якості дослідження потрібно таке:

• визначення цілей;

• призначеність обов’язків персоналу;

• належність необхідного досвіду;

• розроблення технічної документації;

• методики для моніторингу та поліпшення управління якістю;

• надійні засоби зв’язку.

Процес відбирання проб є безперервним процесом із послідовними задачами. Якщо не вико­нують будь-який компонент процесу відбирання проб, тоді порушується весь процес. Настанови щодо забезпечення якості відбирання проб природних вод наведено в ISO 5667-14.

ДОДАТОК A
(обов’язковий)

ОБЧИСЛЕННЯ ЧАСТОТИ ВІДБИРАННЯ ПРОБ
ЗА ДОПОМОГОЮ НОМОГРАМ

В основі ділянки лежать неущільнені піски та гравій. Ця формація має середню гідравлічну провідність 1 • 10^-3 м/с та ефективну поруватість 0,20. Середній гідравлічний градієнт упоперек ділянки в сезон постійний 0,0001.

Треба визначити частоту відбирання проб у точці моніторингу, яка знаходиться у 20 м від відомого джерела забруднення.

На кожну з вертикальних осей наносять точки, які відповідають гідрогеологічним властивостям та іншім параметрам. Через кожну пару точок, котрі лежать по кожен бік від осьової лінії, про­водять пряму лінію. Пряму лінію, проведену через кожну пару точок, продовжують до найближчої осьової лінії. Для визначення частоти відбирання проб проводять пряму лінію між точками перетину двох осьових ліній. Точка, у якій ця лінія перетинає лінію частоти відбирання проб (F), і є рекомендо­ваною мінімальною частотою. У цьому разі мінімальна частота становить 208 днів.

ДОДАТОК В

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1 ISO 5667-1:1980 Water quality — Sampling — Part 1: Guidance on the design of sampling programmes (Якість води. Відбирання проб. Частина 1. Настанови щодо проекту програм від­бирання проб)

2 ISO 5667-2:1991 Water quality — Sampling — Part 2: Guidance on sampling techniques (Якість води. Відбирання проб. Частина 2. Настанови щодо методів відбирання проб)

3 ISO 5667-3:1985 Water quality — Sampling — Part 3: Guidance on the preservation and handling of samples (Якість води. Відбирання проб. Частина 3. Настанови щодо зберігання та по­водження з пробами)

4 ISO 5667-11:1993 Water quality — Sampling — Part 11: Guidance on sampling of groundwaters (Якість води. Відбирання проб. Частина 11. Настанови щодо відбирання проб підземних вод)

5 ISO 5667-14 Water Quality — Sampling — Part 14: Guidance on quality assurance of environmental water sampling and handing (Якість води. Відбирання проб. Частина 14. Настанови щодо забезпечення якості відбирання та обробляння проб природних вод)

6 ISO 6107-2:1997 Water quality — Vocabulary— Part 2 (Якість води. Словник. Частина 2)

7 ISO 10381-6:1993 Soil quality — Sampling — Part 6: Guidance on the collection, handing and storage of soil for the assessment of aerobic microbial processes in the laboratory (Якість ґрунту. Відби­рання проб. Частина 6. Настанови щодо відбирання, обробляння та зберігання ґрунту для досліджен­ня аеробних мікробіологічних процесів)

8 M.J. Barcelona, J.P. Gibb, J.A. Helfrich and E.E. Garske, 1985. Practical Guide for Ground Water Sampling. Environmental Protection Agency, Washington, DC, Report No EPA/600/2-85/104 (NTIS PB86-137304) (M.J. Barcelona, J.P. Gibb, J.A. Helfrich and E.E. Garske, 1985. Практичні настанови щодо відбирання проб ґрунтових вод. Агентство захисту навколишнього .середовища, Вашингтон, DC, Звіт № EPA/600/2-85/104 (NTIS РВ86-137304)

9 J.R. Boulding and M.J.Barcelona, 1991. Geochemical Sampling of Substance Solids and Ground Water. In: Site Characterization for Subsurface Remediation, Environmental Protection Agency, Washington, DC, Report No EPA/625/4-91/026/ (J.R. Boulding and M.J. Barcelona, 1991. Відбиран­ня геохімічних проб підповерхневих ґрунтів та ґрунтової води. Централізована характеристика для підповерхневого Remediation, Агентство захисту навколишнього середовища, Вашингтон, DC, Звіт № ЕРА/625/4-91/026/)

10 Data Quality Objectives for Remedial Response Activities: Development Process. 1987. CDM Federal Programs Corp., Annandale, VA, Environmental Protection Agency, Washington, DC. Office of Solid Waste and Emergency Response. Report Nos. EPA-68-01-6939; EPA/540/G-87/003/ (Об’єктивні дані якості для виправлення відповідної активності процесу розробляння. 1987. CDM Federal Programs Corp., Annandale, VA, Агентство захисту навколишнього середовища, Вашингтон. DC. Office of Solid Waste and Emergency Response. Звіт №№ EPA-68-01-6939; EPA/540/G-87/003/).

Код УКНД 13.060.45

Ключові слова: якість води, настанови, відбирання проб, підземні води, забруднювальні речовини, бурова свердловина, п’єзометр, водоносний горизонт.Редактор Л. Ящук

Технічний редактор О. Касіч

Коректор О. Опанасенко

Верстальник Т. Неділько

Підписано до друку 19.09.2011. Формат 60 х 84 1/8.

Ум. друк. арк. 2,79. Обл.-вид. арк. 2,10. Зам. Ціна договірна.

Виконавець

Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)
вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115

Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру
видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції від 14.01.2006 серія ДК № 1647