досвіду експлуатації аналогічних ЗВТ та контролю метрологічних характеристик;
досвіду та знань розробників ЗВТ.
У разі визначання МПІ за критеріями метрологічної надійності вибирають НМХ, яка визначає стан метрологічної справності цього типу ЗВТ, і контролюють під час повірки.
Якщо стан метрологічної справності визначають за кількома НМХ, то вибирають ту з них, яка є найвагомішою для використання ЗВТ за призначеністю.
Для визначання МПІ за критеріями метрологічної надійності застосовують, переважно, «метод прискорених випробувань», за якого випробування проводять на партії ЗВТ установленого обсягу згідно із затвердженими в установленому порядку програмами та методиками.
У разі визначання МПІ за економічним показником враховують річні витрати на повірку порівняно з вартістю ЗВТ.
Примітка. У процесі установлення МПІ можна застосовувати методи, наведені в РМГ 74.
Установлене первинне значення МПІ документують в описі типу, експлуатаційних документах, свідоцтві про метрологічну атестацію та методиці повірки.
МЕТОДИ КОРЕГУВАННЯ МПІ
Для корегування МПІ у процесі експлуатації ЗВТ вибирають методи відповідно до способу отримання вихідної інформації.
Для корегування МПІ (для його збільшення або скорочення) використовують результати не менше ніж трьох послідовних повірок. Якщо похибка, установлена за результатами хоча б однієї з послідовних повірок, перевищує допустимі границі та/або було проведено ремонт, то МПІ зменшують на ЗО %. За результатами двох-трьох наступних повірок, після корегування МПІ, може бути проведено повторне корегування. Цей метод дає змогу здійснювати корегування МПІ без накопичення статистичних даних.
Корегування МПІ також проводять:
за результатами кількох повірок (не менше ніж трьох). При цьому результати повірки подають графічно у вигляді часових залежностей. За цими залежностями обчислюють розкид та/або дрейф, причому дрейф може бути або середнім дрейфом на один МПІ, або, якщо ЗВТ дуже стабільні, — на декілька інтервалів. За цими значеннями можна визначити оптимальний МПІ;
у разі нормування МПІ в наробітку на метрологічну відмову, враховуючи час використання ЗВТ та через вибрані проміжки часу, менші за встановлений МПІ, його повіряють. На підставі результатів трьох-п'яти таких позачергових повірок корегують МПІ ЗВТ;
за результатами контролю НМХ ЗВТ протягом строку, значно меншого ніж МПІ, за допомогою засобів повірки, зокрема автоматизованої системи контролю НМХ.
Якщо при цьому виявлено, що значення НМХ перебувають поза допустимими границями, ЗВТ вилучають із застосування та направляють на повірку.
МПІ корегують також на підставі даних, отриманих статистичними методами, які застосовують для аналізування результатів повірки значної кількості ЗВТ одного типу та модифікації.
Під час державних контрольних випробувань типу ЗВТ МПІ можна відкорегувати за результатами проведених експериментальних досліджень та/або за наявності рекламацій до ЗВТ.
Код УКНД 17.020
Ключові слова: міжповірочний інтервал, засіб вимірювальної техніки, забезпечення єдності вимірювань, державний науковий метрологічний центр, метрологічний центр, територіальний орган.
Редактор Н. Жердецька
Технічний редактор О. Марченко
Коректор Л. Ящук
Верстальник Л. Мялківська
Підписано до друку 15.06.2009. Формат 60 х 84 1/8.
Ум. друк. арк. 0,93. Зам. Ціна договірна.
Виконавець
Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» ( ДП «УкрНДНЦ»)
вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115
Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру
видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції від 14.01.2006 р., серія ДК, № 1647
