- 6 -

ДСТУ Б В.2.7-17-95

  1. Марки за міцністю гравію і щебеню в залежності від марок за насипною густиною повинні відповідати вимогам тяблиць 6 і 7.

  2. Гравій і щебінь повинні бути морозостійкими і забезпе­чувати потрібну марку легкого бетону за морозостійкістю. Втрати маси після 15 циклів заморожування і відтавання не повинна

перевищувати 8%.

  1. У гравію, щебеню та піску, які використовуються як запов­

нювачі для армованих бетонів, вміст водорозчинних сірчаних i сірчанокислих сполук у перерахуванні на SO3 не повинен перевищувати 1% за масою.

  1. Крупні пористі заповнювачі, які виготовляють у

відповідності з цим стандартом, повинні бути однорідними. Показники неоднорідності за насипною густиною і міцністю, що характери­зуються коефіцієнтом варіації, для кожної фракції не повинні пере­вищувати за 12 попередніх місяців відповідно 5 і 15%.

Таблиця 6

|Найменування | матеріалу |

|

| Марка гравію за

| марок за н

міцністю в залежності від |

асипною густиною |

|100

|150

|200

|250

|300

|350

|400

|450:500

|600

|700

|800 |

|

|Гравій |перлітовий

|П15 |

|П15 |

|П15 |

|П25 |

|П35 |

|П35 |

|П50 |

|П50 |

|П75 |

-

|

-

|

| |

- |

| |

|

|Гравій |шлаковий

| -

|

| -

|

|П25 |

|П35 |

|П35 |

|П50 |

|П50 |

|П75 |

|П75 |

|П100 |

| -

|

--- |

| - |

| |

|

|Гравій |сланцепори- |товий

-

|

|

-

|

|

-

|

|

|П15 |

|

|П25 |

|

|П25 |

|

|П35 |

|

|П35 |

|

|П50 |

|

|П75 |

|

|П100 |

|

|--- |

|П125| | |

| |

|

|Гравій

-

-

-

|П25

|П35

|П50

|П50

|П75

|П100

|П125

-

|--- |

- |



|керамзитовий

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

|

1

І

|Гравій

|термолітовий

|

|

|

П25 |

П25 |

П35 |

П35 |

П50 |

П50 |

П75 |

|

— |

|

1

І

|Гравій

|глинозольний

|

|

|

|

|

|

П50 |

П50 |

П75 |

П100 |

П125 |

П150| І

І

|Гравій

|аглопоритовий

- |

|

|

|

|

|

П15 |

П15 |

П25 |

П25 |

П35 |

——— |

|П50 |

|



- 7 -

ДСТУ Б В.2.7-17-95

Таблиця 7

————————————

| Наймену—

| вання

| матеріалу

|

Марка щебеню за міцністю в залежності від |

| марок за насипною густиною |

і

200

250

300

350

400

450

500

600

700

800

900

1000

————| 1100|

|—————————— |Щебінь |перлітовий

|П15 |

П15 |

|П25 |

|П25 |

П35 |

П35 |

|П50 |

|

|

|

|

|

|————|

— І

| 1 |————|

Щебінь |шлаковий

|П15 |

|П25 |

|П25 |

П35 |

|П50 |

|П50 |

П75 |

П75 |

|

|

|

|

— І

|

|——————————

|Щебінь |сланцепо— |ритовий

|

|

|

|

П15 | |

П15 | |

|П25 |

|

|П25 |

|

П35 | |

П35 | |

|П50 |

|

|П50 |

|

|

|

|

|

|————|

— І

І

| 1 І————І

|Щебінь |керамзи— |товий

|

|

|П25 |

|

П35 | |

|П50 |

|

|П50 |

|

П75 | |

П100 | |

П125 | |

|

|

|

|

|

|

|

|

— І

І

І

|——————————

|Щебінь |термолі— |товий

|

|

П15 | |

П15 | |

|П25 |

|

П35 | |

П35 | |

|П50 |

|

|П50 |

|

П75 | |

П75 | |

|

|

|

|

І————І

— І

І І

|—————————— |Щебінь |аглопори— |товий

|

|

|

|

|

|

|

|

П15 | |

П15 | |

|П25 |

|

|П25 |

|

П35 | |

|П50 |

|

П75 | |

|

|

І————І

— І

І |

|——————————

|Щебінь |вермику— |літовий

П15 | |

П15 | |

|П25 |

|

|П25 |

|

П35 | |

П35 | |

|П50 |

|

|П50 |

|

|

|

|

|

|

|

|

|

І————І

— І

І |

|——————————

|Щебінь |шлако— |пемзовий

|

|

|

|

П15 | |

П15 | |

П15 | |

|П25 |

|

|П25 |

|

|П25 |

|

П35 | |

|П50 |

|

П75 | |

П100 | |

І————І

— І

І |

|—————————— |Щебінь із |доменного |шлаку

| |

| |

| |

| |

| |

| |

| |

| |

П150

| |

П150

| |

П175

| |

П200

| |

І————І П250| | | і

Щебінь із

|шлаків ТЕС

|

|

|

|

|

|

|П25 |

|П25 |

П35 |

|П50 |

П75 |

П75 |

І

— І

|

|—————————— |Щебінь |глинозоль— |ний

|

|

|

|

|

|

|

|

П15 | |

П35 | |

|П50 |

|

|П50 |

|

П75 | |

П100 | |

|

|

|

|

І————І

— І

І |



  1. Структура гравію і щебеню повинна бути стійкою проти

силікатного розпаду. Втрата маси при визначенні стійкості проти силікатного розпаду ме повинна перевищувати 5%.

  1. Втрата маси при прожарюванні не повинна перевищу­вати, %:

  • 3 - для аглопоритових гравію і шебеню;

  • 5 - для аглопоритового піску.

- 8 -

ДСТУ Б В.2.7-17-95

  1. Вміст слабовипалених зерен не повинен перевищувати, % за масою:

  • 5 - для аглопоритових гравію і щебеню;

  • 3 - для керамзитового піску, одержаного у печах кипля­

чого шару;

  1. Втрата маси при клп'ятінні не повинна перевищувати 5%.

  2. На гравій і шебінь, які використовуються для теплоізо­ляційних засипок, вимоги пп.3.3-3.20 не поширюються.

  3. Вміст у гравію і піску із шлаків ТЕС вільного оксиду кальцію не повинен перевищувати 1%.

  4. Кількість пиловидних частинок у щебені із доменного шлаку і шлаків ТЕС, які визначаються відмучуванням, не повинна перевищувати 2%.

  5. Гравій, щебінь і пісок не повинні мати сторонніх засмі- чувальних домішок (рослинних залишків, грунту, цегли, металевих включень у вигляді окремих кусків та інш.).

  6. Щебінь, який використовується при виготовленні бетонів, не повинен вміщувати зерна плескатої (лещадної) та голчастої фор­ми більше як 25% за масою.

До зерен плескатої (лещадної) та голчатої форми відносяться такі зерна, товщина або ширина яких менше довжини у три і більше разів.

  1. Теплопровідність гравію, щебеню і піску, які використову­ються для звуко- і теплоізоляційних засипок, не повинна переви­щувати 0,12 Вт/(м.К).

  2. Для звуко- і теплоізоляційних засипок допускається випус-

каип гравій і щебінь марки за міцністю нижче, ніж це вказано в

тлблиці 6 і 7, але не менше марки П15.

4 Вимоги безпеки і охорони навколишнього природного середовища

  1. Загальні вимоги безпеки при виготовленні гравію, щебеню і піску повинні відповідати ГОСТ 12.0.001.

  2. Рівень шуму у робочій зоні не повинен перевищувати зна­чень, які указані у ГОСТ 12.0.003.

  3. Санітарно-гігієнічні показники повітря робочої зони норму-

югься згідно з ГОСТ 12.1.005.

  1. Виробничі приміщення повинні бути обладнані припливновитя-

жною вентиляцією за ГОСТ 12.4.021.

  1. При виготовленні гравію, щебеню і піску працюючі повинні

бути забезпечені зясобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ

12.4.001.

  1. Визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони і контроль за їх вмістом повинні здійснюватись згідно з ГОСТ 12.1.005.

  2. Гравій, щебінь і пісок є негорючі, невибуховобезпечні матеріали, які не виділяють токсичних речовин у процесі виготовлен­ня і використання. У повітряному середовищі, у сточних водах і у присутності інших матеріалів і речовин токсичних сполук і твердих відходів вони не утворюють.

  3. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися згідно з ГОСТ 12.8.009.

  4. Експлуатація електроустановок і електроприладів повинна здійснюватися згідно з вимогами ГОСТ 12.1.018 і "Правилами техни­ки безопасности электроустановок - потребителей", які затверджені

Держенергонаглядом.

- 9 -

ДСТУ Б В.2.7-17-95

  1. Вибір, розміщення, експлуатація обладнання і організація

виробництва гравію, щебеню і піску повинні здійснюватися із додер­жанням вимог ГОСТ 12.2.061 і ГОСТ 12.3.002.

  1. Використання у виробництві вихідних матеріалів повинно виконуватися з додержанням вимог безпеки, які установлені відповідними нормативними документами на ці матеріали.

  2. При виробництві гравію, щебеню і піску повинна проводитися їх радіаційно-гігієнічна оцінка для визначення середньої питомої активності природних радіонуклілів, які містяться у них. Вимоги і методи контролю радіаційної безпеки повинні відповідати РСН 356-91, при цьому вимоги до якості гравію, щебеню і піску по допустимій сумарній питомій активності природних радіонуклідів приймаються як для будівельних матеріалів І класу, які використовуються для усіх видів будівництва без обмежень. Асум не повинно перевищумти 370 Бк/кг.

5 Правила приймання

  1. Гравій, щебінь і пісок повинні бути прийняті контролем підприємства-виготовлювача.

  2. Приймання і поставку гравію, щебеню і піску здійснюють партіями.

За партію приймається кількість гравію або щебеню однієї фракції і однієї марки за насипною густиною і міцністю, які одноча­сно відвантажують в одному залізничному составі, але не більше 300 м3. За партію приймають кількість піску однієї марки за насипною

густиною, яку одночасно відвантажують одному споживачеві, але не більш 300 м3 .

При відвантаженні автотранспортом за партію приймають кількість матеріалу, який одночасно відвантажується одному

споживачеві на протязі доби.

  1. Кількість гравію, щебеню і піску, що поставляються, виз­начають за об'ємом або масою.

Об'єм гравію, щебеню і піску, що поставляються, визначають обміром його у вагоні або у автомобілі, одержаний об'єм множать на коефіиієнт ущільнення при транспортуванні, який встановлюють за домовленістю виробника із споживачем, але не більше 1,15.

Кількість гравію, щебеню і піску, що поставляються, перерахо­вують із вагових одиниць в об'ємні за значенням насипної густини,