- 6 -
ДСТУ Б В.2.7-17-95
Марки за міцністю гравію і щебеню в залежності від марок за насипною густиною повинні відповідати вимогам тяблиць 6 і 7.
Гравій і щебінь повинні бути морозостійкими і забезпечувати потрібну марку легкого бетону за морозостійкістю. Втрати маси після 15 циклів заморожування і відтавання не повинна
перевищувати 8%.
У гравію, щебеню та піску, які використовуються як запов
нювачі для армованих бетонів, вміст водорозчинних сірчаних i сірчанокислих сполук у перерахуванні на SO3 не повинен перевищувати 1% за масою.
Крупні пористі заповнювачі, які виготовляють у
відповідності з цим стандартом, повинні бути однорідними. Показники неоднорідності за насипною густиною і міцністю, що характеризуються коефіцієнтом варіації, для кожної фракції не повинні перевищувати за 12 попередніх місяців відповідно 5 і 15%.
Таблиця 6
|Найменування | матеріалу | | |
| Марка гравію за | марок за н |
міцністю в залежності від | асипною густиною | |
||||||||||||||
|100 |
|150 |
|200 |
|250 |
|300 |
|350 |
|400 |
|450:500 |
|600 |
|700 |
|800 | |
||||||
| |Гравій |перлітовий |
|П15 | |
|П15 | |
|П15 | |
|П25 | |
|П35 | |
|П35 | |
|П50 | |
|П50 | |
|П75 | |
- | |
- | |
| | - | | | |
||||
| |Гравій |шлаковий |
| - | |
| - | |
|П25 | |
|П35 | |
|П35 | |
|П50 | |
|П50 | |
|П75 | |
|П75 | |
|П100 | |
| - | |
--- | | - | | | |
||||
| |Гравій |сланцепори- |товий |
- | | |
- | | |
- | | |
|П15 | | |
|П25 | | |
|П25 | | |
|П35 | | |
|П35 | | |
|П50 | | |
|П75 | | |
|П100 | | |
|--- | |П125| | | | | |
||||
| |Гравій |
- |
- |
- |
|П25 |
|П35 |
|П50 |
|П50 |
|П75 |
|П100 |
|П125 |
- |
|--- | - | |
|керамзитовий |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| 1 |
І |Гравій |термолітовий |
— | |
— | |
— | |
П25 | |
П25 | |
П35 | |
П35 | |
П50 | |
П50 | |
П75 | |
— | |
— | | 1 |
І |Гравій |глинозольний |
— | |
— | |
— | |
— | |
— | |
— | |
П50 | |
П50 | |
П75 | |
П100 | |
П125 | |
П150| І |
І |Гравій |аглопоритовий |
- | |
— | |
— | |
— | |
— | |
— | |
П15 | |
П15 | |
П25 | |
П25 | |
П35 | |
——— | |П50 | | |
- 7 -
ДСТУ Б В.2.7-17-95
Таблиця 7
———————————— | Наймену— | вання | матеріалу | |
Марка щебеню за міцністю в залежності від | | марок за насипною густиною | і |
||||||||||||
200 |
250 |
300 |
350 |
400 |
450 |
500 |
600 |
700 |
800 |
900 |
1000 |
————| 1100| |
|
|—————————— |Щебінь |перлітовий |
|П15 | |
П15 | |
|П25 | |
|П25 | |
П35 | |
П35 | |
|П50 | |
— | |
— | |
— | |
— | |
— | |
|————| — І | 1 |————| |
Щебінь |шлаковий |
|П15 | |
|П25 | |
|П25 | |
П35 | |
|П50 | |
|П50 | |
П75 | |
П75 | |
— | |
— | |
— | |
— | |
— І | |
|—————————— |Щебінь |сланцепо— |ритовий |
— | | |
— | | |
П15 | | |
П15 | | |
|П25 | | |
|П25 | | |
П35 | | |
П35 | | |
|П50 | | |
|П50 | | |
— | | |
— | | |
|————| — І І | 1 І————І |
|Щебінь |керамзи— |товий |
— | | |
|П25 | | |
П35 | | |
|П50 | | |
|П50 | | |
П75 | | |
П100 | | |
П125 | | |
— | | |
— | | |
— | | |
— | | |
— І І І |
|—————————— |Щебінь |термолі— |товий |
— | | |
П15 | | |
П15 | | |
|П25 | | |
П35 | | |
П35 | | |
|П50 | | |
|П50 | | |
П75 | | |
П75 | | |
— | | |
— | | |
І————І — І І І |
|—————————— |Щебінь |аглопори— |товий |
— | | |
— | | |
— | | |
— | | |
П15 | | |
П15 | | |
|П25 | | |
|П25 | | |
П35 | | |
|П50 | | |
П75 | | |
— | | |
І————І — І І | |
|—————————— |Щебінь |вермику— |літовий |
П15 | | |
П15 | | |
|П25 | | |
|П25 | | |
П35 | | |
П35 | | |
|П50 | | |
|П50 | | |
— | | |
— | | |
— | | |
— | | |
І————І — І І | |
|—————————— |Щебінь |шлако— |пемзовий |
— | | |
— | | |
П15 | | |
П15 | | |
П15 | | |
|П25 | | |
|П25 | | |
|П25 | | |
П35 | | |
|П50 | | |
П75 | | |
П100 | | |
І————І — І І | |
|—————————— |Щебінь із |доменного |шлаку |
— | | |
— | | |
— | | |
— | | |
— | | |
— | | |
— | | |
— | | |
П150 | | |
П150 | | |
П175 | | |
П200 | | |
І————І П250| | | і |
Щебінь із |шлаків ТЕС |
— | |
— | |
— | |
— | |
— | |
— | |
|П25 | |
|П25 | |
П35 | |
|П50 | |
П75 | |
П75 | |
І — І | |
|—————————— |Щебінь |глинозоль— |ний |
— | | |
— | | |
— | | |
— | | |
П15 | | |
П35 | | |
|П50 | | |
|П50 | | |
П75 | | |
П100 | | |
— | | |
— | | |
І————І — І І | |
Структура гравію і щебеню повинна бути стійкою проти
силікатного розпаду. Втрата маси при визначенні стійкості проти силікатного розпаду ме повинна перевищувати 5%.
Втрата маси при прожарюванні не повинна перевищувати, %:
3 - для аглопоритових гравію і шебеню;
5 - для аглопоритового піску.
- 8 -
ДСТУ Б В.2.7-17-95
Вміст слабовипалених зерен не повинен перевищувати, % за масою:
5 - для аглопоритових гравію і щебеню;
3 - для керамзитового піску, одержаного у печах кипля
чого шару;
Втрата маси при клп'ятінні не повинна перевищувати 5%.
На гравій і шебінь, які використовуються для теплоізоляційних засипок, вимоги пп.3.3-3.20 не поширюються.
Вміст у гравію і піску із шлаків ТЕС вільного оксиду кальцію не повинен перевищувати 1%.
Кількість пиловидних частинок у щебені із доменного шлаку і шлаків ТЕС, які визначаються відмучуванням, не повинна перевищувати 2%.
Гравій, щебінь і пісок не повинні мати сторонніх засмі- чувальних домішок (рослинних залишків, грунту, цегли, металевих включень у вигляді окремих кусків та інш.).
Щебінь, який використовується при виготовленні бетонів, не повинен вміщувати зерна плескатої (лещадної) та голчастої форми більше як 25% за масою.
До зерен плескатої (лещадної) та голчатої форми відносяться такі зерна, товщина або ширина яких менше довжини у три і більше разів.
Теплопровідність гравію, щебеню і піску, які використовуються для звуко- і теплоізоляційних засипок, не повинна перевищувати 0,12 Вт/(м.К).
Для звуко- і теплоізоляційних засипок допускається випус-
каип гравій і щебінь марки за міцністю нижче, ніж це вказано в
тлблиці 6 і 7, але не менше марки П15.
4 Вимоги безпеки і охорони навколишнього природного середовища
Загальні вимоги безпеки при виготовленні гравію, щебеню і піску повинні відповідати ГОСТ 12.0.001.
Рівень шуму у робочій зоні не повинен перевищувати значень, які указані у ГОСТ 12.0.003.
Санітарно-гігієнічні показники повітря робочої зони норму-
югься згідно з ГОСТ 12.1.005.
Виробничі приміщення повинні бути обладнані припливновитя-
жною вентиляцією за ГОСТ 12.4.021.
При виготовленні гравію, щебеню і піску працюючі повинні
бути забезпечені зясобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ
12.4.001.
Визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони і контроль за їх вмістом повинні здійснюватись згідно з ГОСТ 12.1.005.
Гравій, щебінь і пісок є негорючі, невибуховобезпечні матеріали, які не виділяють токсичних речовин у процесі виготовлення і використання. У повітряному середовищі, у сточних водах і у присутності інших матеріалів і речовин токсичних сполук і твердих відходів вони не утворюють.
Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися згідно з ГОСТ 12.8.009.
Експлуатація електроустановок і електроприладів повинна здійснюватися згідно з вимогами ГОСТ 12.1.018 і "Правилами техники безопасности электроустановок - потребителей", які затверджені
Держенергонаглядом.
- 9 -
ДСТУ Б В.2.7-17-95
Вибір, розміщення, експлуатація обладнання і організація
виробництва гравію, щебеню і піску повинні здійснюватися із додержанням вимог ГОСТ 12.2.061 і ГОСТ 12.3.002.
Використання у виробництві вихідних матеріалів повинно виконуватися з додержанням вимог безпеки, які установлені відповідними нормативними документами на ці матеріали.
При виробництві гравію, щебеню і піску повинна проводитися їх радіаційно-гігієнічна оцінка для визначення середньої питомої активності природних радіонуклілів, які містяться у них. Вимоги і методи контролю радіаційної безпеки повинні відповідати РСН 356-91, при цьому вимоги до якості гравію, щебеню і піску по допустимій сумарній питомій активності природних радіонуклідів приймаються як для будівельних матеріалів І класу, які використовуються для усіх видів будівництва без обмежень. Асум не повинно перевищумти 370 Бк/кг.
5 Правила приймання
Гравій, щебінь і пісок повинні бути прийняті контролем підприємства-виготовлювача.
Приймання і поставку гравію, щебеню і піску здійснюють партіями.
За партію приймається кількість гравію або щебеню однієї фракції і однієї марки за насипною густиною і міцністю, які одночасно відвантажують в одному залізничному составі, але не більше 300 м3. За партію приймають кількість піску однієї марки за насипною
густиною, яку одночасно відвантажують одному споживачеві, але не більш 300 м3 .
При відвантаженні автотранспортом за партію приймають кількість матеріалу, який одночасно відвантажується одному
споживачеві на протязі доби.
Кількість гравію, щебеню і піску, що поставляються, визначають за об'ємом або масою.
Об'єм гравію, щебеню і піску, що поставляються, визначають обміром його у вагоні або у автомобілі, одержаний об'єм множать на коефіиієнт ущільнення при транспортуванні, який встановлюють за домовленістю виробника із споживачем, але не більше 1,15.
Кількість гравію, щебеню і піску, що поставляються, перераховують із вагових одиниць в об'ємні за значенням насипної густини,