Страница 3: ДСТУ EN 12259-2:2012. Стаціонарні системи пожежогасіння. Елементи спринклерних і водорозпилювальних систем. Частина 2. Водозаповнені вузли керування (62452)

Камера сповільнення повинна бути оснащена засобами автоматичного водовідведення. Камера сповільнення разом із передбаченими виробником трубними з’єднаннями, що відносяться до неї, по­винна за повного заповнення водою спустошуватися не більше ніж за 5 хв.

Повинні бути створені засоби доступу до рухомих деталей.

Примітка 1. Незалежно від обраного способу доступу повинно бути можливим швидке технічне обслуговування однією лю­диною за мінімального часу простою.

Примітка 2. Усі деталі, які зазвичай демонтують під час технічного обслуговування, повинні бути сконструйовані так, щоб їх неможливо було зібрати невірно.

Примітка 3. Усі деталі, які передбачені для заміни на місці, повинні демонтуватися і монтуватися знову із використовуван­ням звичайних інструментів.

Пружини та діафрагми не повинні ламатися або розриватися протягом 50000 циклів нормальної роботи під час випробовування відповідно до додатка D.

Після старіння відповідно до додатка F, будь-який неметалевий елемент не повинен мати тріщин, а камера сповільнення повинна відповідати вимогам 4.10.1 під час випробовування відповідно до С.1 та вимог 5.2 під час випробовування відповідно до додатка К.

4. МАРКУВАННЯ

   1. Загальні положення

Описане в підрозділах 6.2 і 6.3 марковання необхідно наносити так:

1. їх відливають або викарбовують безпосередньо на корпусі водозаповненого вузла керування або камері сповільнення; або

2. на металевій табличці з рельєфними або витисненими символами, (наприклад, гравірування, лиття або карбування), яка прикріплюється механічно (наприклад, за допомогою ґвинтів або заклепками) до корпусу водяного сигнального клапана або камери сповільнення; відлиті таблички повинні бути ви­конані із кольорового металу.

Мінімальні розміри шрифтових символів, які використовують для маркування, повинні відповіда­ти таблиці 1.

Таблиця 1 — Мінімальні розміри шрифтових символів, які використовують для маркування

Водяні сигнальні клапани повинні бути промарковані так:

1. назва або товарний знак постачальника;

2. номер конструкції, позначення по каталогу або еквівалентне марковання;

3. назва пристрою, тобто «водяний сигнальний клапан»;

4. зазначення напрямку потоку;

5. номінальний розмір клапана;

6. розрахунковий робочий тиск, у бар;

д) серійний номер або рік випуску, який можна позначати так:

1. фактичний рік випуску; або

2. для водяних сигнальних клапанів, вироблених за останні три місяці календарного року, вка­зують наступний рік; або

3. для водяних сигнальних клапанів, вироблених за перші шість місяців календарного року, вка­зують попередній рік;

8. положення для монтування, якщо є обмеження по вертикальному або горизонтальному поло­женню;

9. втрата тиску, спричинена гідравлічним опором, якщо вона складає більше ніж 0,2 бар (див. 4.11);

10. завод-виробник, якщо виробник має два чи більше виробництв;

11. номер цього стандарту.

6.3 Камери сповільнення

Камери сповільнення повинні бути промарковані так:

1. назва або торгова марка постачальника;

2. номер конструкції, позначення по каталогу або еквівалентне марковання;

3. назва пристрою, тобто «камера сповільнення»;

4. розрахунковий робочий тиск, у бар;

5. зазначення напрямку потоку;

6. завод-виробник, якщо виробник має два чи більше виробництв;

д) номер цього стандарту.

7. ІНСТРУКЦІЯ З МОНТУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТУВАННЯ

Інструкції з монтування та експлуатування потрібно постачати з кожним водяним сигнальним кла­паном та з кожною камерою сповільнення. Вони мають містити схематичне зображення рекомендова­ного способу встановлення та трубних з’єднань, складальні схеми та пояснення щодо приведення в дію, а також рекомендації щодо нагляду та технічного обслуговування.

7. ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ

   1. Загальні відомості

Для підтвердження відповідності водозаповнених вузлів керування вимогам цього стандарту ви­користовують:

• попередні випробовування;

• виробничий контроль продукції на підприємстві-виробнику.

Попередні випробовування проводять під час першого впровадження цього стандарту. Під час стандартних випробовувань можуть бути враховані результати окремих випробовувань, проведених відповідно до положень цього стандарту (для устатковання, характеристик, способу випробовувань, способу монтування і системи підтвердження відповідності вимогам та іншим показникам). Крім того, попередні випробовування проводять на початку серійного виробництва продукції певного типу або на початку використовування нового виробничого процесу (якщо виробництво продукції нового типу або використовування нового виробничого процесу може вплинути на технічні дані продукції).

Усі характеристики, зазначені у розділі 4, та відповідні у розділі 5, повинні бути підтверджені за допомогою попередніх випробовувань.

Постачальник повинен впровадити систему виробничого контролю продукції ВКП на підприємстві- виробнику, підтримувати функціювання цієї системи й забезпечити ведення документації, що стосуєть­ся контролю якості, для того, щоб робочі характеристики постачаємо! продукції відповідали заданим характеристикам.

Система виробничого контролю продукції ВКП містить процедури поточного контролю й проце­дури регулярних перевірянь і випробовувань, за результатами яких проводять оцінення придатності вихідних матеріалів або деталей, виробничого устатковання, технологічного процесу та готової про­дукції. Процес контролювання повинен бути розділений на досить прості дії, що забезпечують прий­няття рішень про відповідність або невідповідність продукції стандартним вимогам і можливість вияв­лення дефектів на ранньому етапі виробничого процесу.

Передбачено, що система виробничого контролю продукції ВКП, що відповідає вимогам відповідних розділів стандарту EN ISO 9000 та у якій враховано спеціальні вимоги цього стандарту, задовольняє вищевикладені вимоги.

Необхідно забезпечити реєстрування результатів перевірянь, випробовувань та оцінок, відповідно до яких потрібні певні дії, а також реєстрування дій, виконуваних на підставі зазначених результатів. Необхідно реєструвати також заходи, що їх застосовують у випадках, коли контрольовані параметри або характеристики продукції не відповідають заданим вимогам.

Процедура контролювання якості продукції повинна бути викладена в положенні із системи конт­ролю якості, що повинна бути доступною для ознайомлення.

Постачальник повинен проводити випробовування продукції та реєструвати результати таких ви­пробовувань як частину програми контролю якості продукції. Зареєстровані дані повинні бути доступ­ними для ознайомлення.

ДОДАТОК А
(обов’язковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ НА ВПЛИВ ПОЛУМ’Я
НА КОРПУС І КРИШКУ

Примітка. Див. 4.4.1.2.

Водяний сигнальний клапан без обв’язки і з закритими отворами корпусу встановлюють горизон­тально відповідно до рисунка А.1. Заповнюють трубопровід і клапан між вентилями А і В водою. Пе­рекривають вентиль А та відкривають вентиль В.

Посередині під водяним сигнальним клапаном розташовують піддон із паливом площею не менше ніж 1 м². У піддон наливають достатню кількість відповідного палива для забезпечення середньої температури повітря навколо водяного сигнального клапана у межах 800 °С — 900 °С упродовж (15 ± 1) хв після досягнення температури у 800 °С.

Вимірюють температуру за допомогою двох термопар, розташованих діаметрально протилежно на відстані від 10 мм до 15 мм від поверхні водяного сигнального клапана на горизонтальній площині па­ралельно осі в середній точці між монтажними з’єднаннями.

Підпалюють паливо і після впливу впродовж (15 ± 1) хв за температури 800 °С — 900 °С вида­ляють піддон або гасять полум’я. Після гасіння полум’я через 1 хв водяний сигнальний клапан трива­лістю не менше ніж 1 хв охолоджують водою з об’ємною витратою (100 ± 5) л/хв. Водяний сигнальний клапан демонтують, так, щоб отримати доступ до запірного пристрою, який вручну перевіряють на вільне та повне відкривання.

Випробовують під гідростатичним тиском водяний сигнальний клапан методом, описаним у додатку І, при цьому зовнішні прокладки та ущільнення можуть бути замінені.

Національна примітка

У додатку А посилання на додаток J замінено посиланням на додаток і у зв’язку з помилкою в EN 12259-2.

Пояснення:

А — запірний вентиль;

В — запірний вентиль;

С — випробний клапан;

D — піддон із паливом.

Рисунок А.1 — Випробовувальна установка для випробовування
на вплив полум’

яВИПРОБОВУВАННЯ НА МІЦНІСТЬ КОРПУСА І КРИШКИ

Примітка 1. Див. 4.4.3.1.

Примітка 2. Для даного випробовування штатні болти, прокладки та ущільнювачі можна замінювати деталями, спроможни­ми витримувати випробовувальний тиск.

Готують з’єднання корпусу водяного сигнального клапана для гідравлічних випробовувань під’єднанням входу до джерела тиску і встановленням на виході засобу для впускання повітря. Усі інші отвори закриваються. Корпус із відкритим запірним пристроєм, на (5 ± 1) хв навантажується тиском, що перевищує розрахунковий робочий тиск не менше ніжу 4 і не більше ніжу 4,1 рази. Перевіряють водяний сигнальний клапан на наявність тріщин.

ДОДАТОК С

(обов’язковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ НА ФУНКЦІЮВАННЯ

Примітка. Див. 4.6.2, 4.7, 4.8.1 та 4.10.

С.1 Параметри видавання сигналу тривоги та чутливості спрацювання

Виконують кожне випробовування у рекомендованому положенні (наприклад, у вертикальному тощо). Водяний сигнальний клапан із обв’язкою, зібраною відповідно до інструкції постачальника (див. розділ 7), установлюють на випробовувальний стенд, представлений на рисунку С.1, із викори­стовуванням трубопроводів номінальний діаметр яких відповідає номінальному розміру клапана. Пере­конуються, що вхідний отвір водосигнального пристрою не більше ніж на (0,5 ± 0,1) м вище вихідного сигнального отвору клапана.

Перед кожним випробовуванням із трубопроводів обв’язки повністю зливається вода та пере­віряються витоки безпосередньо перед проведенням кожного випробовування. Будь-які витоки фіксуються.

Регулювальні вентилі на випробовувальному стенді встановлюють так, щоб за тиску у системі водопостачання (і,4⁺о’²) бар досягалася витрата води (і0_°)л/хв. Перевіряють відсутність сигналу тривоги.

Під час наступних шести випробовувань не дозволено ручне скидання клапана за таких шести комбінацій:

1. (і,4⁺q²) бар і (80 + 4) л/хв;

2. (і,4⁺о²) бар і (300 ± 15) л/хв;

3. (7 + 0,5) бар і (80 ± 4) л/хв;

4. (7 ± 0,5) бар і (300 ± 15) л/хв;

5. розрахунковий робочий тиск + 0,5 бар і (80 + 4) л/хв;

6. розрахунковий робочий тиск ± 0,5 бар і (300 + 15) л/хв.

Повністю відкривають вентиль R. Регулювальні вентилі S і Т встановлюють так, щоб були отри­мані необхідні значення для витрати і тиску. Перекривають вентиль R.

Із трубопроводів обв’язки зливають воду. Будь-які витоки фіксують.

Відкривають вентиль R та вимірюють проміжок часу між першою появою води з дренажного тру­бопроводу та постійним режимом функціювання механічних і електричних пристроїв сигналізації. Запису­ють значення тиску по манометру 4 у разі спрацювання пристрою сигналізації. Закривають вентиль R та перевіряють припинення подавання води на водосигнальний пристрій.

Перевіряють, чи повністю видаляється вода з сигнального трубопроводу після кожного випробо­вування, і перевіряють час видалення води з камери сповільнення, якщо вона є.

Перевіряють, чи падає запірний пристрій на сідло у разі перекривання потоку води.

Проводять випробовування водяного сигнального клапана відповідно до С.2, а потім повторюють вищенаведені випробовування

.С.2 Стійкість зворотному потоку та деформації

Збирають водяний сигнальний клапан із обв’язкою, відповідно до інструкції постачальника (див. розділ 7), включаючи будь-який зовнішній компенсаційний пристрій. Закривають вихідний отвір клапана заглушкою, обладнаною патрубком та вентилем для випускання повітря. Через патрубок буде прикла­дено гідростатичний тиск до верхньої частини водяного сигнального клапана. Закривають усі інші от­вори водяного сигнального клапана, що знаходяться вище запірного пристрою. Протягом (5 ± 1) хв не­обхідно створити внутрішній гідростатичний тиск над закритим запірним пристроєм у межах від 2 до 2,1 значення розрахункового робочого тиску. Перевіряють водозаповнений вузол керування на наявність витоків. Після зняття тиску водяний сигнальний клапан перевіряють на залишкову деформацію або пошкодження.