ДСТУ Б В.2.7-18-95 сторінка 2 з 6
і марок за середньою густиною:
|
D |
300, |
D |
400 |
- В 0,35; В 0,75; |
|
D |
400, |
D |
500 |
- В 0,75; В1; В2; |
|
D |
б00, |
D |
700 |
- В1; В2; В2,5; |
|
D |
800, |
D |
900 |
- В2,5; В 3,5; В5; В 7,5; |
|
D |
1000, |
D |
1100 |
- В 2,5; В 3,5; В5; В 7,5; В10; В 12,5; |
|
D |
1200, |
D |
1300 |
- В 2,5; В 3,5; В5; В 7,5; В10; В 12,5; |
|
В15; |
||||
|
D |
1400, |
D |
1500 |
- В 3,5; В5; В 7,5; В10; В 12,5; В15; |
|
В 17,5; В20; В 22,5; В25; |
||||
|
D |
1600, |
D |
1700 |
- В5; В 7,5; В10; В 12,5; В15; В 17,5; |
|
В20; В 22,5; В25; ВЗ0; В35; |
||||
|
D |
1800, |
D |
1900 |
- В10; В 12,5, В15; В 17,5; В20; В 22,5; |
|
В25:, ВЗ0; В35; В40; |
||||
|
D |
2000 |
- В 12,5; В 15: В 17,5; В20; В 22,5; |
||
|
В20; ВЗО; В35; В40. |
-
Фактична середня густина легкого бетону у кожній серії
контрольних зразків не повинна перевищувати марку більш ніж на
5% для конструкційного і конструкційно-теплоізоляційного бетонів і 7% - для теплоізоляційного бетону.
-
В залежності від умов роботи виробів і конструкцій згідно із діючими нормами проектування встановлюють такі марки конструкційного і конструкційно-теплоізоляційного бетону за морозостійкістю і конструкційного за водонепроникністю:
-
за морозостійкістю: F15; F25; F35; F50; F75; F100; F150;
F200; F300; F400; F500;
-
за водонепроникністю: W2; W4; W8; W10; W12.
-
Теплопровідність (коефіцієнт теплопровідності) у сухому стані теплоізоляційних і конструкційно-теплоізоляційних легких бетонів, до яких пред'являються вимоги по теплопровідності, повинні відповідати вимогам стандартів, технічних умов і проектної
документації на вироби і конструкції конкретних видів, у відповідності з діючими нормативними документами на проектування, а
- 7 -
ДСТУ Б В.2.7-18-95 при відсутності цих вимог - даним таблиці 2.
Таблиця 2
З
Марка бетону
за середньою
густиною
менше 50%
більше 50%
начення теплопровідності у сухому стані, ВТ/м оС, бетонів та пористих заповнювачів із змістом склофази
|
: : D 300 |
- |
: 0,09 : |
|
::---D---40-0 |
0,11 |
0-,1--0 :: |
|
::---D---50-0 |
0,14 |
0-,-1-1 :: |
|
: D 600 |
0,16 |
0-,1--2 :: |
|
::---D---70-0 |
0,19 |
0-,-1-4 :: |
|
::---D---80-0 |
0,21 |
0-,1--7 :: |
|
::---D---90-0 |
0,24 |
0-,-2-0 :: |
|
::---D---10-0--0 |
0,28 |
0-,2--3 :: |
|
::---D---11-0--0 |
0,32 |
0,26 : |
|
::---D---12-0--0 |
0,36 |
0-,2--9 :: |
|
::---D---13-0--0 |
0,42 |
0-,3--2 :: |
|
::---D---14-0--0 |
0,48 |
0,36 : |
|
::---D---15-0--0 |
0,54 |
0-,3--9 :: |
|
::---D---16-0--0 |
0,60 |
0-,4--3 :: |
|
::---D---17-0--0 |
0,66 |
0,46 : |
4.1.8 В залежності від умов роботи виробів і конструкцій у стандартах і технічних умовах на них допускається встановлювати додаткові показники якості бетонів.
-
. Бетонні суміші
-
Суміші, які призначені для виготовлення виробів і конструкцій вібраційним та способом впливання, повинні відповідати вимогам ГОСТ 7473 і характеризуватися жорсткістю або рухомістю, показник яких призначається зя технологічними регламентами
-
виробництва.
Суміші, які призначені дня виготовлення дрібноштучних ви
робів засобами вібропресування і пресування, повинні відповідати вимогам технологічних регламентів на виробництво цих виробів.
-
Об'єм міжзернових порожнин в ущільнених сумішах щільної структури не повинен перевищувати 6%, у сумішах поризо- - 8 -
ДСТУ Б В.2.7-18-95 ваної структури - 12% для бетонів на дрібних заповнювачах і 25% -
без дрібних заповнювачів.
-
В'яжучі
-
Як в'яжучі необхідно використовувати мінеральні в'яжучі, які відповідають вимогам діючих нормативних документів.
-
-
Заповнювачі
-
Як крупні і дрібні пористі заповнювачі необхідно вико
-
ристовувати заповнювачі, які відповідають ГОСТ 9757, ГОСТ 10832, ГОСТ 25592, ГОСТ 25818.
Допускається використання інших видів пористих заповнювачів при відповідному забезпеченні нормативно-технічною документацією.
-
Крупні пористі заповнювачі повинні використовуватися у вигляді фракцій, які роздільно дозуються при виготовленні бетонної суміші з розміром зерен понад 5 до 10 мм, понад 1О до 20 мм і
понад 20 до 40 мм або суміші декількох фракцій, у якій дрібна
фракція 5-1О мм повинна бути від 25 до 50% за об'ємом. Для кон-
струкційних бетонів фракція 20-40 мм не використовується, а у конструкційно-теплоізоляційних бетонах вона повинна складати не більше 30% за об'ємом. У дрібнозернистих бетонах використову
ється фракція 5-10 мм.
-
Вибір крупиих пористих заповнювачів за насипною
щільністю виконують в залежності від їх призначення і вимог до міцності і щільності бетону, виду і властивостей дрібного заповню
вача, що використовується, форми крупного заповнювача (гравій, щебінь) із врахуванням довідкових додатгків Б, В.
-
Як дрібні заповнювачі для приготування легких бетонів повинні використовуватися:
-
для конструкційних бетонів - пористі або щільні піски;
-
для конструкційно-теплоізоляційних бетонів, у тому числі дрібнозернистих і піщаних - пористі піски;
-
для теплоізоляційних бетонів - пористі піски.
Рекомендуються для конструкційно-теплоізоляційних бетонів золи ТЕС і золошпакові суміші.
Допускається використання у легких бетонах змішаного дрібного заповнювача - пористого різних видів (у тому числі зол ТЕС і золошлаковнх сумішей) і кварцевого піску.
-
Зерновий склад пористих пісків повинен відповідати ви
могам ГОСТ 9757.
-
Марка пористого піску за насипною густиною в залежності від призначення легкого бетону наведена у додатку В.
-
Сумарна питома активність природних радіонуклідів у
матеріалах, що застосовуються для виготовлення легких бетонів, не
повинна перевищувати визначеної РБН 356 для відповідного виду (класу) будівництва.
-
Добавки і вода
-
Для регулювання і поліпшення властивостей бетонних
сумішей і легких бетонів потрібно застосовувати добавки, які відповідають ГОСТ 24211, згідно з "Пособием по применению химических добавок при производстве сборных железобетонных кон
струкций и изделий" (до СНиП 3.09.01-85), Стройиздат, Москва, 1989.
- 9 -
ДСТУ Б В.2.7-18-95
-
-
Вода для приготування легких бетонів повинна відповідати вимогам ГОСТ 23732.
-
-
Технологія виготовлення
-
Склади легких бетонів слід підбирати, призначати і видавати у виробництво згідно з правилами, які встановлені ГОСТ 27006.
-
Склади для приготування дрібнозернистих легких бетонів для
вібропресованих і пресованих виробів потрібно підбирати, призначати і видавати у виробництво згідно із технологічними регламен
тами на виробництво цих виробів.
Склади легких бетонів із витратами цементу менше, ніж допускається СНиП 5.01.23-83, необхілно перевіряти на захисні властивості бетону по відношенню до сталевої арматури.
-
Правила приймання
-
Приймання бетонної суміші, яка поставняється як товарна
-
продукція, проводять за ГОСТ 7473.
-
Приймання бетону проводять за міцністю і густиною, а у
необхідних випадках за структурою, теплопровідністю, морозостійкістю, водонепроникністю та іншими показниками, які встановлені у проекті.
-
-
Контроль міцності на стиск проводять за ГОСТ 18105, густини - за ГОСТ 27005.
-
-
Методи контролю
-
Матеріали для виготовлення легких бетонів потрібно випробовувати згідно із вимогами, які встановлені у стандартах і
-
технічних умовах на конкретні матеріали.
-
Технічні характеристики бетонних сумішей визначають:
-
легкоукладаньність - за ГОСТ 10181.1;
-
густина - за ГОСТ 10181.2;
-
показники пористості - за ГОСТ 10181.3.
-
Технічні показники бетону, що затверднув, в залежності від призначення визначають:
-
міцність ни стиск
і розтяг
- середню густину
- за
- за
ГОГТ
ГОСТ
10180;
12730.1,
ГОСТ
17623;
- вологість
- за
ГОСТ
12739.2;
- водовбирність
- за
ГОСТ
12730 2;
ГОСТ
7025;
- показники пористості
- за
ГОСТ
12730.4;
- водонепроникність
- за
ГОСТ
12730.5;
- морозосійкість
- за
ГОСТ
7025, ГОСТ 10060;
- теплопровідність
- за
ГОСТ
7076;
- стирання
- за
ГОСТ
13087;
-
призмову міцність, модуль пружності і коефіцієнт Пуассона - за ГОСТ 24452;
-
усадку і повзучість - за ГОСТ 24544;
-
витривалість - за ГОСТ 24545;
-
вміст склофази - за ГОСТ 9758.
-
Технічні характеристики легких бетонів і бетонних сумішей
допускається контролювати іншими методами, які передбачені у
діючих державних стандартах.
- 10 -
ДСТУ Б В.2.7-18-95
7 Вимоги безпеки і охорони навколишнього природного середовища
-
Загальні вимоги безпеки при виробництві легких бетонів повинні відповідати ГОСТ 12.0.001.
-
Рівень шуму у робочій зоні не повинен перевищувати значень, які наведені у ГОСТ 12.1.003.
-
Санітарно-гігієнічні показники повітря робочої зони нор
муються згідно із ГОСТ 12.1.005.
-
Виробничі приміщення повинні бути обладнані припливно-
витяжною вентиляцією за ГОСТ 12.4.021.
-
Працюючі при виробництві легких бетонів повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту згідно із ГОСТ 12.4.011.
-
Визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони і контроль за їх вмістом повинні здійснюватись згідно із ГОСТ 12.1.005.
-
Легкий бетон є негорючий, вибухобезпечний матеріал, який не виділяє токсичних речовин у процесі виготовлення і використання. У повітряному середовищі, у стічних водах і у присутності інших
матеріалів і речовин токсичних сполук і твердих відходів не утво
рюється.
-
Вантажно-розвантажувальні роботи повинні виконуватися згідно із ГОСТ 12.3.009.
-
Експлуатація електроустановок і електроприладів повинна здійснюватися згідно з вимогами ГОСТ 12.1.018 і "Правилами техники безопасности эксплуатации электроустановок-потребителей", затвердженими Держенергонаглядом.
-
Використання у виробництві вихідних матеріалів повинно виконуватися з додержанням вимог безпеки, які установлені відповідними нормативними документами на ці матеріали.
- 11 -
ДСТУ Б В.2.7-18-95
Додаток А
(рекомендований)
Галузь використання
легких бетонів на різних видах пористих заповнювачів
Призначення легких бетонів
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
Сборник ГОСТ ЕСКД
Збірник із 154 стандартів