1. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

    1. Загальні положення

Хімічні та фізичні вимоги встановлені в 5.2 та 5.3. Відповідність характеристичним значенням меленого гранульованого шлаку оцінюється за допомогою процедури статистичного методу кон­тролю якості згідно з розділом 8. Методи випробувань, що запропоновані в цьому стандарті, є кон­трольними методами. При заводському виробничому контролі можливе застосування інших методів за умови, що їх результати є еквівалентними результатам, отриманим за допомогою кон­трольного методу. У суперечливих випадках слід використовувати результати контрольного методу.

  1. Хімічні вимоги

    1. Хімічні властивості гранульованого доменного шлаку повинні відповідати вимогам таб­лиці 1.

Таблиця 1 - Хімічні вимоги і складові

Характеристика шлаку 1)

Посилання на випробування

Вимоги 2) 3)

Магній оксид

ДСТУ Б EN 196-2 ДСТУ Б В.2.7-202

<18%

Сульфід

ДСТУ Б EN 196-2

ДСТУ Б В.2.7-202

<2,0%

Сульфат

ДСТУ BEN 196-2

ДСТУ Б В.2.7-202

<2,5%

Втрати при прожарюванні

ДСТУ Б EN 196-2 ДСТУ Б В.2.7-202

<3,0%

Хлорид

ДСТУ BEN 196-2

ДСТУ Б В.2.7-202

<0,10%

Вологість шлаку

немеленого

Додаток А

за узгодженням зі споживачем

меленого

Те саме

< 1,0 %

1) Мінімальна частота випробувань наведена в таблиці 3.

2) Вимоги наведені у відсотках за масою гранульованого доменного шлаку.

31 Граничні значення для одиничних результатів наведені в таблиці 6.

4) Гранульований доменний шлак може містити більше ніж 0,10 % хлориду, але в цьому випадку максималь­ний вміст хлориду, що не підлягає перевищенню, має бути вказаний у супроводжувальних документах або на пакованні (розділ 6). _



  1. Фізичні вимоги

    1. Немелений гранульований доменний шлак

      1. Кількість каменеподібних кусків розміром більше 25 мм при поставці немеленого гра­нульованого доменного шлаку не повинна перевищувати 5 % за масою. Зерновий склад шлаку виз­начають згідно з ДСТУ Б В.2.7-71.

      2. Активність немеленого гранульованого шлаку визначають згідно з 5.3.2 цього стандарту з попереднім помелом до питомої поверхні не менше ніж 275 м2/кг за 5.3.2.5 або за норматив­но-технічною документацією.

    2. Мелений гранульований доменний шлак

      1. За речовинним складом мелений шлак поділяють на три типи:

  • мелений гранульований доменний шлак без додаткових складових, який позначають - ДО;

  • мелений гранульований доменний шлак з додатковими складовими від 0 до 5 % за масою, який позначають - Д5;

  • мелений гранульований доменний шлак з додатковими складовими від 5 % до 10 % за масою, що позначають - Д10.

Примітка. Дозволяється при отриманні меленого гранульованого шлаку використовувати додаткові складові згідно з 5.3-5.5 ДСТУ Б EN 197-1 або 5.3-5.5 ДСТУ Б В.2.7-46.

  1. Вміст додаткових складових в меленому гранульованому шлаку визначають згідно з ДСТУ CEN/TR 196-4 або чинною нормативно-технічною документацією.

  2. За показником активності (3.3) у 28-добовому віці мелений гранульований доменний шлак поділяють на три класи (таблиця 2).

Таблиця 2 - Класи меленого гранульованого доменного шлаку

Клас

Показник активності, %, не менше

у віці 7 діб

у віці 28 діб

1

90

110

2

70

90

3

45

70



Примітка. Показник активності не дає прямої інформації про внесок міцності меленого гранульованого доменного шлаку в бетоні; застосування меленого гранульованого доменного шлаку не обмежене співвідно­шенням складників при визначенні показника активності.

  1. Вимоги при визначенні показника активності

    1. Випробувальний цемент

Випробувальний цемент повинен відповідати ДСТУ Б EN 197-1 або ДСТУ Б В.2.7-46 і бути відібраний виробником меленого гранульованого доменного шлаку з урахуванням наступних вимог:

  • цемент повинен відноситись до типу СЕМ І класу міцності 42,5 (або вище) згідно з ДСТУ Б EN 197-1 або портландцементу типу ПЦ І марки 500 згідно з ДСТУ Б В.2.7-46;

  • тонкість помелу за питомою поверхнею, що визначена методом повітропроникності, повинна становити не менше ніж 300 м2/кг;

  • вміст трикальцієвого алюмінату (СЗА) повинен знаходитися в межах від 6 % до 12 % (СЗА виз­начають згідно з додатком Б);

  • вміст лугів (у перерахунку на Na2O) повинен знаходитися в межах від 0,5 % до 1,2 %.

  1. Тонкість помелу

Тонкість помелу за питомою поверхнею, визначена методом повітропроникності згідно з ДСТУ EN 196-6 або ДСТУ Б В.2.7-188, повинна становити не менше ніж 275 м2/кг.

  1. Початок тужавлення

При визначенні відповідно до ДСТУ Б EN 196-3 або ДСТУ Б В.2.7-185 початок тужавлення суміші меленого гранульованого доменного шлаку та випробувального цементу по 50 % масової частки кожного не повинен більш ніж удвічі перевищувати початок тужавлення випробувального цементу.

  1. Інші вимоги

    1. Вимоги до довговічності

Склад і експлуатаційні характеристики гранульованого доменного шлаку повинні бути такими, щоб при його використанні була можливість виготовити довговічний бетон за умови, що виконують­ся інші вимоги до довговічності бетону, наведені у відповідних стандартах.

  1. Вимоги до радіаційної безпеки

Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у гранульованому доменному шлаку для цементів, бетонів і будівельних розчинів (відповідно до вимог ДБН В. 1.4-1.01) не повинна перевищувати 370 Бк/кг.

  1. Познаки меленого гранульованого доменного шлаку

Для ідентифікації меленого гранульованого шлаку його познака повинна включати:

  • познаку даного стандарту;

  • познаку меленого гранульованого доменного шлаку - МШ;

  • познаку класу меленого гранульованого доменного шлаку згідно з таблицею 2;

  • тип меленого гранульованого доменного шлаку за вмістом додаткових складників згідно з 5.3.2.1.

Приклади познак меленого гранульованого доменного шлаку:

Приклад 1. Мелений гранульований доменний шлак класу 1 (показник активності у віці 7 діб скла­дає не менше 90 %, а у віці 28 діб - не менше 110 %) без додаткових складових позначають так:

ДСТУ МШ-1-Д0.

Приклад 2. Мелений гранульований доменний шлак класу 2 (показник активності у віці 7 діб складає не менше 70 %, а у віці 28 діб - не менше 90 %), який містить від 0 до 5 % за масою додаткових складових, позначають так:

ДСТУ МШ-2-Д5.

Приклад 3. Мелений гранульований доменний шлак, класу 3 (показник активності у віці 7 діб складає не менше 45 %, а у віці 28 діб - не менше 70 %), який містить від 5 % до 10 % за масою додаткових складових, позначають так:

ДСТУ МШ-3-Д10.

  1. Інформація, яка надається за запитом

    1. Інформація про наведені нижче властивості меленого гранульованого доменного шлаку повідомляється споживачеві за запитом:

  1. показник активності у віці 7 і 28 діб, визначений згідно з 5.3.2.2;

  2. початок тужавлення, визначений згідно з 5.3.2.6;

  3. початок тужавлення і міцність у віці 7 і 28 діб випробувального цементу;

  4. хімічний склад гранульованого доменного шлаку, включаючи кальцій оксид (СаО), силіцій діоксид (SiO2), алюміній оксид (АІ2О3), магній оксид (МдО), титан діоксид (ТіО2) і манган оксид (Мп2О3);

  5. загальний вміст лугів, визначений згідно з ДСТУ Б EN 196-2 або ДСТУ Б В.2.7-202, або іншим методом, узгодженим між виробником і користувачем і виражений в перерахунку на натрій оксид;

  6. тонкість помелу за питомою поверхнею визначена методом повітропроникності згідно з ДСТУ EN 196-6 або ДСТУ Б В.2.7-188;

  7. відносна густина визначена згідно з ДСТУ EN 196-6 або ДСТУ Б В.2.7-188;

  8. вміст скла і метод, використаний для його визначення;

і) метод швидкого охолодження, застосований для одержання гранульованого доменного шла­ку (-ків), (примітка до 3.1);

к) документ, що засвідчує радіаційну безпеку.

5.6.2 Для немеленого гранульованого доменного шлаку на запит подається інформація за 5.6.1 (г, з, і, к).

  1. ПАКУВАННЯ ТА МАРКУВАННЯ

Немелений гранульований доменний шлак поставляють насипом. Мелений гранульований до­менний шлак поставляють у спеціалізованих транспортних засобах або в пакованні згідно з ДСТУ Б В.2.7-112, або за чинною нормативною технічною документацією. В супроводжувальних до­кументах або на пакованні при поставці необхідно розміщувати наступну інформацію:

  • назву і адресу виробника, місце виробництва;

  • назву продукції;

  • номер цього стандарту;

  • хімічний склад згідно з 5.2.1;

  • вологість;

  • масу нетто (в т. ч в окремому пакованні);

  • познака згідно з 5.5 (для меленого гранульованого доменного шлаку);

  • вид і кількість додаткових компонентів;

  • при вмісті хлориду більше ніж 0,10 % - максимальний вміст хлориду (як показника, значення якого не повинно бути перевищене).

  1. ВІДБІР ПРОБ

    1. Відбір проб немеленого гранульованого доменного шлаку

Відбирають об'єднану пробу масою 10 кг з транспортних засобів при відвантаженні (розванта­женні) або зі складу, ретельно змішують, зменшують до маси 2 кг (як вказано в розділі 8 ДСТУ EN 196-7 або підрозділі 4.4 ДСТУ Б В.2.7-44) і поділяють на дві рівні частини. Одну частину (1,0 кг) піддають випробуванням за показниками, зазначеними в розділі 5 цього стандарту для не­меленого гранульованого доменного шлаку. Другу частину зберігають протягом одного місяця для можливих повторних випробувань.

  1. Відбір проб меленого гранульованого доменного шлаку

Точкові проби відбирають через однакові проміжки часу протягом усього періоду виготовлення в місцях паковання, відвантаження навалом, зі складу або з транспортних засобів згідно з ДСТУ EN 196-7.

Для проведення випробувань при підтвердженні відповідності меленого гранульованого до­менного шлаку вимогам, викладеним в розділі 5 цього стандарту, необхідна представницька лабо­раторна проба масою не менше ніж 1 кг. Таку пробу можна отримати шляхом поділу на 4 частини точкової проби масою не менше ніж 5 кг.

  1. ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ МЕЛЕНОГО ГРАНУЛЬОВАННОГО ШЛАКУ

    1. Загальні вимоги

Відповідність меленого гранульованого доменного шлаку вимогам цього стандарту і заявленим значенням має бути продемонстрована шляхом:

  • випробування готової продукції;

  • виробничого контролю на підприємстві, що проводиться виробником, включаючи оцінку про­дукції.

Розподіл завдань з оцінювання відповідності меленого гранульованого шлаку для виробника і для органу з оцінювання відповідності за системою 1 + згідно з ДСТУ-Н Б. 1.1-89 наведено в додат­ку В.

Відповідність меленого гранульованого доменного шлаку вимогам цього стандарту повинна безперервно оцінюватися на основі випробування точкових проб. Характеристики, методи випро­бувань та мінімальна частота випробувань для внутрішніх контрольних випробувань наведені в таблиці 3.

Таблиця 3 - Характеристики, методи і мінімальна частота для внутрішніх контрольних випробувань, проведених виробником або його агентом, і процедура статистичної оцінки

Характеристика і складові шлаку

Метод випробувань 1)2)

Внутрішнє контрольне випробування 3)

Мінімальна частота випро­бувань

Процедура статистичної оцінки

Звичайна ситуація

Початковий період для нових умов

Перевірка за

перемінними 4)

характеристи­ками

Магній оксид

ДСТУ EN 196-2

ДСТУ Б В.2.7-202

1/місяць

1/тиждень


X

Сульфід

ДСТУ EN 196-2

ДСТУ Б В.2.7-202

Те саме

Те саме


X

Сульфат

ДСТУ EN 196-2

ДСТУ Б В.2.7-202

»

»


X

Втрати при прожа­рюванні

ДСТУ EN 196-2

ДСТУ Б В.2.7-202

2/місяць 5)

»


X



Кінець таблиці З

Характеристика і складові шлаку

Метод випробувань 1)2)

Внутрішнє контрольне випробування 3)

Мінімальна частота випро­бувань

Процедура статистичної оцінки

Звичайна ситуація

Початковий період для нових умов

Перевірка за

перемінними 4)

характеристи­ками

Хлорид

ДСТУ EN 196-2

ДСТУ Б В.2.7-202

2/місяць 5)

1/тиждень


X

Вологість

Додаток А

1/місяць

Те саме


X

Тонкість помелу (питома поверхня)

ДСТУ EN 196-6

ДСТУ Б В.2.7-188

2/тиждень

»


X

Початок тужавлен­ня

ДСТУ EN 196-3

ДСТУ Б В.2.7-185

1/тиждень 5'

»


X

Показник актив­ності

ДСТУ EN 196-1

ДСТУ БВ.2.7-187

2/тиждень 6)

4/тиждень 6)

X


1> Якщо це дозволено у відповідних частинах ДСТУ EN 196, то при виробничому контролі продукції можуть бути використані інші методи за умови, що вони дають результати, еквівалентні отриманим при використанні контрольних методів. Випробувальний цемент, який відповідає 5.3.2.4.1, але якщо вміст лугів у ньому пере­вищує 1,2 %, може бути використаний при виробничому контролі продукції за умови, що отримані при його використанні показники активності та початку тужавлення узгоджуються з відповідними результатами при використанні випробувального цементу, що повністю відповідає 5.3.2.4.1.

  1. Метод відбору та підготовки проб повинен відповідати ДСТУ EN 196-7 та ДСТУ Б В.2.7-44.

  2. При оцінці відповідності повинно бути використано не менше ніж 10 проб, які повинні представляти період не більше ніж 12 і не менше ніж 1 місяць.

  3. Якщо розподіл даних не відповідає нормальному, метод оцінки може бути обраний, виходячи з окремих ви­падків.

  4. Якщо жоден результат випробувань протягом 12 місяців не перевищує 50 % характеристичного значення (або для часу початку тужавлення 1,5-кратного значення початку тужавлення випробувального цементу), то частоту випробувань можна зменшити до одного на місяць.

  5. При розрахунку показника активності можна або наново визначати міцність на стиск випробувального це­менту, або використовувати для розрахунку показника активності середню міцність випробувального цемен­ту. Якщо варіант обраний із застосуванням середньої міцності, слід не менше двох разів на місяць вимірювати міцність на стиск випробувального цементу, а середнє значення, яке використовується для об­числення показника активності, має бути середнім значенням останніх чотирьох вимірювань, проведених на цій партії випробувального цементу.