---

Примітка 3. За потреби, в таблиці ZA.1 величини допустимих відхилів, які відповідають 95 % імовірності, виробник повинен

подавати в такому вигляді:

Г

наприклад (-10 кН/м) наприклад (- 15 кН) наприклад (+ 20 мм) наприклад (*/- ЗО цм) наприклад (- 10“⁴ м/с) наприклад (+ 5 % від log)

- а КН/м

-а кН + а мм ⁺/- а цм - а м/с - а % від log

ранична міцність

Опір статичному проколюванню

Опір динамічному перфоруванню

Розмір відкритих пор

Водопроникність

Водопропускна здатність у площині

Примітка 4. Декларацію щодо довговічності виробник повинен вибирати з таких варіантів:

— допустима зносотривкість мінімум 5 років для неармованого застосування в природних ґрунтах з 4 < pH < 9 і з темпе­ратурою ґрунту менше ніж 25 °С;

— допустима зносотривкість мінімум 25 років у природних ґрунтах з 4 < pH < 9 і за температури ґрунту менше ніж 25 °С;

— допустима зносотривкість не більше ніж (довгочасність) років в (умовах) на основі оцінювання довговічності (посилання на документ).

Додатково виробник повинен декларувати:

— закопаний протягом (років) після установлення.

БІБЛІОГРАФІЯ

М/107 — Mandate to CEN /CENELEC concerning the execution of standardization work for harmonized standards on geotextiles — European Commission — 1996

ENV 1997-1 Eurocode 7: Geotechnical design — Part 1: General rules

EN ISO 9001 Quality systems — Model for quality assurance in design development, production, installation and servecing (ISO 9001:1994)

EN ISO 9002 Quality systems — Model for quality assurance in production, installation and servicing (ISO 9002:1994)

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

М/107 — Мандат, наданий CEN /CENELEC, стосується виконання робіт зі стандартизації для згармонізованих стандартів, які поширюються на геотекстиль (Європейська комісія — 1996)

ENV 1997-1 Єврокодекс 7. Геотехнічне проектування. Частина 1. Загальні правила

EN ISO 900Г Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі проектування, розроблення, виробництва, монтування і обслуговування (ISO 9001:1994)

EN ISO 9002 Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі виробництва, монтування

і обслуговування (ISO 9002:1994)

* На заміну EN ISO 9001:1994 розроблено EN ISO 9001:2008 (ISO 9001:2008, IDT). 3 ISO 9001:2008 згармонізовано на­ціональний стандарт ДСТУ ISO 9001:2009 (ISO 9001:2008, IDT).

ДОДАТОК НА
(обов’язковий)

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ СПЕЦИФІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК
ДОВГОВІЧНОСТІ ГЕОТЕКСТИЛЮ ТА ВІДНЕСЕНИХ
ДО ГЕОТЕКСТИЛЮ ВИРОБІВ

НА.1 Сфера застосування

Для урахування національних особливостей використання геотекстилю та віднесених до гео­текстилю виробів (далі — геотекстиль), що застосовують для будівництва автомобільних шляхів та дренажних систем, виконують функції фільтрування, розділяння і дренування; до цього додатка внесено три методи оцінювання характеристик довговічності згідно з таблицею 1, пункти 12.4, 12.5, 12.6 цього стандарту.

До додаткових характеристик довговічності, на які розповсюджується цей додаток, відносяться:

• морозотривкість,

• тривкість до сольових розчинів,

— тривкість до циклічних навантажень «розтягування—вигин».

Ці методи можна використовувати для оцінювання специфічних характеристик довговічності в інших застосуваннях і для виконання інших функцій згідно з ДСТУ ISO 10318.

Методи не поширюються на геоґрати, геосітки, геомембрани.

НА.2 Нормативні посилання, наведені у цьому додатку:

ДСТУ 3673-97 (ГОСТ 30580-98) Нитки високомодульні неорганічні та вуглецеві. Метод визна­чення здатності до текстильної переробки

ДСТУ EN ISO 9862:2008 Геосинтетика. Метод відбирання проб і готування випробних зразків (EN ISO 9862:2005, IDT)

ДСТУ ISO 139:2007 Матеріали текстильні. Стандартні атмосферні умови для кондиціювання та випробування (ISO 139:2005, IDT)

ДСТУ ISO 3696-2003 Вода для застосування в лабораторіях. Вимоги та методи перевірення (ISO 3696:1987, IDT)

ДСТУ ISO 9073-3:2003 Матеріали текстильні. Методи випробування нетканих матеріалів. Части­на 3. Визначення розривального навантаження та видовження під час розриву (ISO 9073-3:1989, IDT)

ДСТУ ISO 10318-2002 Геотекстиль. Словник термшлв (ISO 10318:1990, IDT)

ДСТУ EN ISO 10319:2007 Геотекстиль. Метод випробування на розтягнення широкою смугою (ISO 10319:1996, IDT)

ДСТУ ГОСТ 427:2009 Линейки измерительные металлические. Технические условия (Лінійки вимірювальні металеві. Технічні умови) (ГОСТ 427-75, IDT)

ДСТУ ГОСТ 24204:2008 Весы лабораторные общего назначения образцовые. Общие технические условия (Ваги лабораторні загального призначення. Загальні технічні умови) (ГОСТ 24204-88, IDT)

ГОСТ 8847-85 Полотна трикотажные. Методы определения разрывных характеристик и растя­жимости при нагрузках меньше разрывных (Полотна трикотажні. Методи визначення розривальних характеристик і розтягнення під час навантаг менше розривальних)

ГОСТ 13646-68 Термометры стеклянные ртутные для точных измерений. Технические условия (Термометри скляні ртутні для точних вимірювань. Технічні умови)

ГОСТ 15902.3-79 Полотна нетканые. Метод определения прочности (Полотна неткані. Метод визначення міцності)

ГОСТ 25336-82 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Типы, основные параметры и размеры (Посуд і обладнання лабораторні скляні. Типи, основні параметри і розміри)

ГОСТ 29104.2-91 Ткани технические. Метод определения толщины (Тканини технічні. Метод визначення товщини)

ГОСТ 29104.4-91 Ткани технические. Метод определения разрывной нагрузки и удлинения при разрыве (Тканини технічні. Метод визначення розривального навантаження і видовження під час розривання)

ДБН В 2.3.4-2007 Автомобільні дороги.

НА.З Загальні положення

НА.3.1 Принцип оцінювання всіх характеристик, вказаних у НА.1, полягає в порівнянні граничної міцності (у кН/м) випробних зразків, підданих відповідним чинникам, що знижують їх довговічність, та контрольних зразків, що не піддавали жодним діям над ними, випробовуваних на одному і тому самому обладнанні (розривальній машині) в однакових умовах згідно з ДСТУ ISO 139, однаковим способом на випробних зразках згідно з ДСТУ EN ISO 10319. Допустимо визначення граничної міц­ності відповідно випробних і контрольних зразків розрахунковим методом діленням розривальної сили (у кН), визначеної за ГОСТ 29104.4, на ширину зразка (в м), встановленого в цьому стандарті.

НА.3.1.1 Порівнюють обчисленням коефіцієнта збереження міцності К (у %) за формулою:

К = — -100,
Ро

де Р — середнє арифметичне значення показників граничної міцності всіх випробуваних зразків, кН/м;

Р_о— середнє арифметичне значення показників граничної міцності всіх контрольних зразків, кН/м.

Середні арифметичні значення граничних міцностей обчислюють з точністю до другого десят­кового знака і округлюють до першого десяткового знака.

Коефіцієнт збереження міцності обчислюють до першого десяткового знака і округлюють до цілого числа.

НА.3.1.2 Коефіцієнти збереження міцності повинні бути більше ніж 50 % згідно з вимогами до­датка В (пункт В.3.2) цього стандарту щодо випробування геотекстилю з різних хімічних волокон, будь-якого рівня pH ґрунту, для строку служби геотекстилю мінімум 25 років.

НА.3.1.3 Коефіцієнт збереження міцності за фізичною суттю є:

• під час випробувань на морозостійкість — коефіцієнтом морозотривкості (K_F);

• під час випробувань щодо дії сольових розчинів — коефіцієнтом тривкості до сольових розчинів (К_с);

• під час випробувань щодо дії циклічних навантажень «розтягування—вигин» коефіцієнтом витривалості, тобто тривкістю до циклічних механічних навантажень (К_ц).

НА.3.2 Відбирання проб і готування випробних і контрольних зразків — згідно з ДСТУ EN 9862 з особливостями, вказаними відповідно в НА.4, НА.5, НА.6.

Кількість зразків для випробування повинна бути не менше п’яти, те саме — щодо контрольних.

Розмір випробних і контрольних зразків, що піддають оцінюванню щодо граничної міцності, повинні відповідати вимогам ДСТУ EN 10319 (щодо всіх за структурою видів геотекстилю), ГОСТ 29104.4 — для тканого, ДСТУ ISO 9073-3, ГОСТ 15902.3 — для нетканого, ГОСТ 8847 — для трикотажного геотекстилю.

• А.3.3 Перед оцінюванням граничної міцності випробні і контрольні зразки кондиціюють в умо­вах згідно з ДСТУ ISO 139 ( за температури 20 °С ± 2 °С і відносній вологості 65 % ± 5 %) не менше ніж 24 год.

• А.3.4 Особливості випробувань конкретного геотекстилю з огляду на його застосування, структуру та функції — згідно з ДСТУ ISO 10318 зазначають у технічних умовах на цей матеріал. До таких особливостей можуть бути віднесені:

• порівняння випробних зразків з контрольними проводять не тільки за граничною міцністю, а й додатково за іншими основними характеристиками (наприклад пошкодження, водопроникність, повзучість тощо);

• вищий (ніж 50 %) рівень збереження граничної міцності;

— використання деяких інших умов проведення випробування, наприклад використання роз­чинів інших солей, характерних для конкретних ґрунтів та умов експлуатації тощо.

НА.3.5 Якщо одержані величини коефіцієнтів збереження міцності (K_F, К_с, К_ц відповідно) не відповідають вказаному в НА.3.1.2 або НА.3.4, ці результати відкидають, і випробування повторно проводять на подвоєній кількості випробних і контрольних зразків. Якщо ці повторні випробування не дають позитивного результату, матеріал вважають таким, що не витримав випробування і може бути запропонований для використання в менш жорстких умовах з терміном служби до 5 років згідно з додатком В цього стандарту.

У разі одержання позитивних результатів щодо вказаних випробувань матеріал можна реко­мендувати для строку служби 25 років, якщо витримано всі умови щодо цього, надані в додатку В.

НА.3.6 За результатами випробувань складають протокол, що містить:

• назву матеріалу, його ідентифікаційні ознаки (структура, склад сировини, застосування, функції);

• назву, адресу виробника (постачальника) матеріалу;

• назву, адресу замовника випробувань;

• посилання на цей стандарт або інший нормативний документ;

• назву, адресу випробувальної лабораторії і посилання на документ щодо її акредитації або атестації;

• назву показника, який оцінювали, мету оцінювання (наприклад розроблення нормативного до­кумента або контрольні випробування, або типові випробування, і/або оцінювання відповідності тощо);

• посилання на відповідний метод оцінювання згідно з цим національним додатком (позна­чення стандарту);

• результати випробувань;

• відхили, які спостерігали протягом випробувань;

• висновки відносно результатів випробувань (наприклад щодо відповідності задекларованим показникам);

• прізвище та підпис відповідальної особи;

• дату випробувань.

Протокол може бути доповнено іншими даними на вимогу замовника випробувань.

НА.4 Метод оцінювання морозотривкості

• А.4.1 Суть методу полягає в піддаванні випробних зразків геотекстилю багатоцикловій дії заморожування/відтавання протягом заданої кількості циклів і подальшому оцінюванні ко­ефіцієнта збереження міцності (визначення коефіцієнта морозотривкості K_F) згідно з НА.3.1.

• А.4.2 Засоби випробувань та допоміжне обладнання:

• морозильна камера, що може забезпечувати температуру мінус (8 ± 2) °С, із ванною для п’ятьох зразків;

• термометр лабораторний ціною поділки 1 °С — згідно з ГОСТ 13646;

• ванна з матеріалу, який витримує, не деградуючи, вказану вище мінусову температуру, для на­сичення і відтавання п’яти випробних зразків розміром згідно з ДСТУ EN ISO 10319 або ГОСТ 29104.4, розміщених згідно з НА.4.3;

• вода дистильована — згідно з ДСТУ ISO 3696;

• розривальна машина — згідно з ДСТУ EN ISO 10319 або ГОСТ 29104.4.

• А.4.3 Порядок проведення випробувань

• А.4.3.1 Циклічні заморожування і відтавання

• випробні зразки занурюють у ванну з дистильованою водою так, щоб їх вільно розмістити в ній і вкрити водою на 20—ЗО мм;

• зразки витримують у воді сім годин за кімнатної температури;

• ванну зі зразком розміщують у морозильній камері з температурою не нижче мінус (18 ± 2) °С і залишають на 16 год (за вимушених або технічних перерв випробні зразки залишають у замороже­ному стані, якщо цього досягти не вдалося, наприклад через різке підвищення температури в камері і відтавання зразків у ній, цей цикл випробування вважають недійсним);

• після заморожування ванну зі зразком видаляють із камери і дають змогу відтанути за кімнатної температури протягом семи годин (цикл завершено), а потім знову розміщують у морозильній камері за вказаною вище температурою (новий цикл).

Кількість циклів заморожування/відтавання залежить від застосування геотекстилю:

• у дренажних системах, розміщених у ґрунті земляного полотна, — не менше ніж 50;

• у конструктивних шарах додаткової основи дорожнього покриття — не менше ніж 75;

— під час поставлення на виробництво нових матеріалів — не менше норм, вказаних у ДЕН В 2.3-4 для відповідної дорожньо-кліматичної зони України.

НА.4.3.2 Після проведення відповідної кількості циклів заморожування/відтавання випробні зразки висушують на горизонтальній поверхні за кімнатної температури, попередньо видаливши їх з води і промокнувши між двома шарами бавовняної тканини для видалення з них надлишків води.

НА.4.3.3 Випробні і контрольні зразки кондиціонують згідно з НА.3.3. Визначають граничну міцність згідно з НА.3.1 і розраховують коефіцієнт збереження міцності згідно з НА.3.1.1, з ураху­ванням НА.3.1.3 та НА.3.5, оформлюють протокол випробування згідно з НА.3.6.

НА.5 Метод оцінювання тривкості до сольових розчинів