при приготуванні сумішей у змішувальній установці - протягом однієї зміни;
при постачанні готових сумішей на об'єкт - від кожної партії;
при приготуванні сумішей змішуванням на дорозі - на кожній захватці.
Масу точкових проб, в залежності від виду ґрунту, призначають таким чином, щоб забезпечити масу об'єднаної проби відповідно до таблиці 1.
Таблиця 1 - Залежність мінімальної маси об'єднаної проби суміші від виду ґрунту і номінального максимального розміру зернин
|
Види ґрунтів |
Маса об'єднаної проби, кг |
|
|
для приймально- здавальних випробувань |
для періодичних випробувань |
|
|
Піщані і глинисті з номінальним максимальним розміром зернин або грудок глини 5 мм |
3,5 |
5,0 |
|
Великоуламкові з номінальним максимальним розміром зернин, мм: 20 |
10,0 |
15,0 |
|
40 |
25,0 |
40,0 |
При приготуванні сумішей у змішувальних установках відбирання точкових проб починають не раніше ніж через ЗО хв після початку випуску суміші; інтервал відбирання точкових проб призначають в залежності від виду і продуктивності змішувальної установки в межах від 15 хв до ЗО хв. Точкові проби відбирають безпосередньо після вивантаження суміші із змішувача або накопичувального бункера.
При контролюванні якості ґрунтів, укріплених в'яжучим, відбирання точкових проб проводять з кузовів автомобілів - кожного або вибірково, залежно від об'єму партії постачання.
При виконанні робіт змішуванням на дорозі точкові проби відбирають після проходження ґрунтозмішувальної машини, дорожньої фрези або ресайкпера через кожних 100 м.
Приготування сумішей в лабораторії здійснюють відповідно до додатка Б.
ВИМОГИ ДО КОНТРОЛЬНИХ ЗРАЗКІВ
При підборі складу і контролі якості ґрунтів, укріплених в'яжучим, значення фізико-механічних показників визначають на контрольних зразках, які отримують ущільненням в сталевих формах сумішей, приготованих в лабораторії, або сумішей, проби яких відібрано на змішувальних установках та на ділянках виконання робіт.
Розміри і форму зразків вибирають згідно з таблицею 2.
При виготовленні зразків (за винятком зразків-призм з великоуламкових ґрунтів) з ґрунту необхідно видалити зернини, розміри яких перевищують розмір, зазначений в таблиці 2 (колонка 3), більше ніж у 1,5 раза.
Розмір зернин при виготовленні зразків-призм з великоуламкових ґрунтів повинен становити не більше ніж 25 мм. Дозволяється заміщення більш грубозернистих фракцій рівною кількістю фракцій розміром від 10 мм до 20 мм.
Таблиця 2 ■ Номінальні розміри зразків-циліндрів і зразків-призм для випробувань ґрунтів, укріплених в'яжучим.
|
Метод випробування |
Форма зразка |
Номінальний максимальний розмір зернин, мм |
Параметр розміру |
Розмір, мм |
|
Методи за винятком випробувань на розтяг при згині |
Циліндр |
5 |
Діаметр d |
50,5 |
|
Висота h |
50,5 ± 1,0 |
|||
|
10 |
Діаметр d |
71,4 |
||
|
Висота h |
71,4 ±1,5 |
|||
|
20 |
Діаметр d |
101,0 |
||
|
Висота h |
101,0 ± 2,0 |
|||
|
40 |
Діаметр d |
150,5 |
||
|
Висота h |
150,5 ± 2,0 |
|||
|
Визначення міцності на розтяг при згині |
Призма квадратного перерізу |
5 |
Переріз |
40x40 |
|
Довжина |
160 |
|||
|
10; 20 |
Переріз |
ЮОх 100 |
||
|
Довжина |
400 |
ВИГОТОВЛЕННЯ І ЗБЕРІГАННЯ ЗРАЗКІВ
Контрольні зразки виготовляють пресуванням на гідравлічних або механічних пресах згідно з ГОСТ 28840 у формах з двома вкладишами, які забезпечують двобічне прикладення навантаження. Вимоги до форм для виготовлення контрольних зразків наведені у розділі 6 [1] та додатку В цього стандарту.
Зразки-циліндри виготовляють пресуванням під навантаженням, МПа:
(30,0 ± 0,5) - для ґрунтів, оброблених органічним в'яжучим з додаванням або без додавання ПАР або вапна;
(15,0 ± 0,2)-для ґрунтів, оброблених комплексним в'яжучим.
Зразки з ґрунтів, оброблених мінеральним в'яжучим, виготовляють пресуванням під постійним навантаженням в інтервалі від (10,0 ± 0,2) МПа до (15,0 ± 0,2) МПа; величину ущільнювального навантаження підбирають таким чином, щоб щільність зразка була не меншою за максимальне значення, визначене згідно з ДСТУ Б В.2.1-12.
Тривалість витримування зразків, оброблених будь-яким видом в'яжучого, під навантаженням повинна становити (3,0 ± 0,1) хв.
Виготовляють пробний зразок: у форму зі вставленим нижнім вкладишем засипають суміш у кількості Р у грамах, розрахованій за формулою (1), рівномірно розподіляють суміш у формі штикуванням ножем або шпателем і ущільнюють.
P = V Pd (1 + 0,01Wo), (1)
де V - об'єм зразка, см3;
об'ємна щільність сухого ґрунту, г/см3;
Wo - оптимальна вологість суміші, визначена згідно з [3].
Висоту ущільненого зразка вимірюють штангенциркулем або іншим вимірювальним приладом, який забезпечує похибку вимірювання не більше ніж 0,1 мм. Якщо висота не відповідає наведеній у таблиці 2, кориговану наважку ґрунтової суміші Р' у грамах обчислюють за формулою:
Р'=Р0.А, (2)
h0
де Ро - фактична маса пробного зразка, г;
h - нормована висота зразка згідно з таблицею 2, мм;
h0 - фактична висота пробного зразка, мм.
Зразки-призми виготовляють пресуванням під постійним навантаженням, значення якого знаходиться в межах, МПа:
від (10,0 ± 0,2) до (15,0 + 0,2) - для ґрунтів, оброблених органічним в'яжучим з додаванням або без додавання ПАР або вапна, або комплексним в'яжучим;
від (15,0 ± 0,2) до (20,0 ± 0,5) - для ґрунтів, оброблених мінеральним в'яжучим.
Величину ущільнювального навантаження підбирають таким чином, щоб щільність зразка була не менше за максимальне значення, визначене згідно з ДСТУ Б В.2.1-12.
Тривалість витримування зразків, оброблених будь-яким видом в'яжучого, під навантаженням повинна становити (3,0 ± 0,1) хв.
Зразки ґрунтів, укріплених органічними в'яжучими, бітумною емульсією з добавкою вапна, а також мінеральними в'яжучими повітряного твердіння, зберігають відкритими за умов згідно з 4.1. Зразки ґрунтів, укріплених цементом або іншим гідравлічним в'яжучим, комплексним в'яжучим, яке містить в своєму складі більше ніж 4 % мінеральних в'яжучих, а також зразки глинистих ґрунтів, укріплених бітумом з додаванням або без додавання ПАР або вапна, зберігають за температури (20±1) °С у ванні з гідравлічним затвором (для зразків, що містять цемент) або в ексикаторі.
Зразки випробовують після витримки, діб:
7 - ґрунтів, укріплених органічним в'яжучим, з додаванням або без додавання ПАР, вапна;
28 - ґрунтів, укріплених цементом або комплексним в'яжучим, що містить цемент;
90 - ґрунтів, укріплених мінеральним в'яжучим повільного тверднення (вапно, активний шлак).
7.2 Зразки-керни з укріплених шарів дорожнього одягу відбирають на ділянці на відстані не менше ніж 0,5 м від крайки шару дорожнього одягу або осі дороги, та не менше ніж 0,2 м від деформаційного або технологічного шва - при відбиранні кернів на всю товщину дорожнього одягу. Зразки-керни укріпленого ґрунту з кернів, відібраних на всю товщину дорожнього одягу, виготовляють шляхом розділення шарів в лабораторії.
7.2.1 Розміри і кількість кернів визначають за номінальним максимальним розміром зернин і з урахуванням кількості зразків, необхідної для випробувань. Діаметр кернів повинен бути не менше, мм:
100 - при номінальному максимальному розмірі зернин не більше ніж 5 мм; 10 мм; 20 мм;
150 - при номінальному максимальному розмірі зернин 40 мм.
Відбирання кернів з шару здійснюють після його влаштування не раніше ніж через 7 діб для ґрунту, укріпленого органічним в'яжучим з додаванням або без додавання ПАР або вапна, 28 діб - для ґрунту, укріпленого цементом або комплексним в'яжучим, що містить цемент, та 90 діб - для ґрунту, укріпленого мінеральним в'яжучим повільного твердіння.
Зразки-керни ґрунту, укріпленого органічним або комплексним в'яжучим, а також зразки- керни техногенного ґрунту з додаванням подрібненого асфальтобетону, укріплені будь-яким видом в'яжучого, перед випробуванням висушують до постійної маси за температури не вище ніж (50 ± 1) °С. Кожне наступне зважування здійснюють після висушування упродовж не менше ніж 1 год і охолоджування за температури (20 ± 1) °С протягом ЗО хв.
Зразки-керни ґрунту, укріпленого мінеральним в'яжучим, перед випробуванням висушують до постійної маси за температури (105±10) °С. Кожне наступне зважування здійснюють після висушування упродовж не менше ніж 2 год і охолоджування за температури (20 ± 1) °С протягом ЗО хв.
Маса зразків приймається постійною та реєструється, якщо розбіжність значень при двох послідовних зважуваннях не перевищує 0,1 %.
ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ГУСТИНИ ҐРУНТІВ, УКРІПЛЕНИХ В'ЯЖУЧИМ
Суть методу полягає у визначенні гідростатичним зважуванням середньої густини зразків ґрунту, укріпленого в'яжучим, з урахуванням пор в структурі матеріалу.
Випробувальне обладнання, засоби вимірювальної техніки, допоміжні пристрої і матеріали
Ваги лабораторні 4-го класу точності згідно з ДСТУ EN 45501 з пристроєм для гідростатичного зважування; ємкість для розігрівання парафіну; парафін згідно з ДСТУ 4153; шафа електрична сушильна з автоматичним регулюванням температури; зразки для випробувань в кількості не менше ніж 3 шт.
Проведення випробування
Зразки зважують на повітрі, реєструють результати зважування і занурюють у парафін за температури (60±1) °С. Оброблені парафіном охолоджені зразки занурюють на ЗО хв у посудину з водою за температури води (20±1) °С таким чином, щоб рівень води у посудині був вище поверхні зразків на 20 мм, після чого кожен зразок зважують у воді, наглядаючи за тим, щоб на зразках не було бульбашок повітря. Після зважування у воді зразки обтирають м'якою тканиною і повторно зважують на повітрі.
Обробка результатів випробування
Середню густину зразка ґрунту, укріпленого в'яжучим, р у грамах на кубічний сантиметр, обчислюють за формулою:
(m2 -т3)-(т2-гщ)
де т1 - маса зразка, який зважено на повітрі, г;
рв - густина води, яка за температури 20 °С дорівнює 1 г/см3;
т2 - маса зразка, обробленого парафіном, який зважено на повітрі, г;
т3 - маса зразка, обробленого парафіном, який зважено у воді, г.
За результат приймають округлене до другого десяткового знака середньоарифметичне значення середньої густини трьох зразків. Якщо розходження між найбільшим і найменшим результатами паралельних визначень перевищують 0,03 г/см3, виконують повторні випробування і обчислюють середньоарифметичне із шести значень.
ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ГУСТИНИ ҐРУНТОВОЇ СКЛАДОВОЇ
Суть методу полягає у визначенні густини ґрунтової складової ґрунту, укріпленого органічним або комплексним в'яжучим, з урахуванням пор в структурі матеріалу.
Середня густина ґрунтової складової є розрахунковою величиною, яку визначають на основі значення середньої густини, обчисленого згідно з 8.3.
Середню густину ґрунтової складової у грамах на кубічний сантиметр обчислюють за формулою:
1+ 0,01 (1V+ Qe) ’
де w - масова частина води в ґрунті, укріпленому в'яжучим, % (понад 100 % маси ґрунтової складової);
qe масова частина в'яжучого, % (понад 100 % маси ґрунтової складової).ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОНАСИЧЕННЯ
Суть методу полягає у визначенні кількості води, яку поглинає зразок ґрунту, укріпленого органічним або комплексним в'яжучим, при заданому режимі насичення.
Випробувальне обладнання, засоби вимірювальної техніки, допоміжні пристрої і матеріали
Ваги лабораторні 4-го класу точності згідно з ДСТУ EN 45501 з пристроєм для гідростатичного зважування; пристрій для капілярного водонасичення зразків; термометр хімічний ртутний скляний з ціною поділки шкали 1 °С згідно з ГОСТ 400; водяна баня, що забезпечує похибку вимірювань температури не більше ніж 1 °С з автоматичним регулюванням температури або посудина для термостатування зразків місткістю від 3 л до 8 л залежно від розміру і кількості зразків; зразки для випробувань в кількості не менше ніж 3 шт.
Проведення випробування
Зразки зважують на повітрі і занурюють у посудину з водою, яка має температуру (20 ± 1) °С, таким чином, щоб рівень води у посудині був вище поверхні зразків не менше ніж на 20 мм. Після цього зразки зважують у воді, наглядаючи за тим, щоб на зразках не було бульбашок повітря. Зважування зразків у воді виконують з мінімальними витратами часу.
