Коефіцієнт підсосу
Загальні положення
Визначено два методи: один з використанням натрію хлору, інший - з використанням гексафториду сірки. Загальні принципи випробовувань однакові для обох випробовувальних речовин, але застосування їх залежить від типу випробовуваного апарата І визначають їх відповідно до таблиці 2. Якщо капюшон вироблений з непористого матеріалу або надмірно відкритий до впливу повітря, апарат можна випробовувати з використанням натрію хлору. Якщо напористість сумнівна, апарат потрібно випробовувати гексафторидом сірки.
Перед проведенням випробовування упевнюються в задовільному робочому стані апарата і можливості його безпечного використання.
Принцип
Випробовувач з одягненим випробовуваним комплектним усталюванням здійснює ходіння з вказаною швидкістю по горизонтальній поверхні в оточенні атмосфери, що містить відому концентрацію випробовувальної речовини. Вимірюють відсоток проникнення випробовувальної речовини в дихальну зону.
Розбавлення випробовувальної атмосфери чистим повітрям з випробовуваного апарата не впливає на точність вимірювання коефіцієнта підсосу завдяки значному об'єму і постійній зміні випробовувального повітря.
Таблиця 2—Тип апарата І випробовувальна речовина, яку використовують для випробовування коефіцієнта підсосу
|
Тип ізоляції, застосований в капюшоні |
Випробувальна речовина |
Кількість випробовувачів |
|
Значно відкритий дії повітря або напористий згідно оцінювач- |
Гексафторид сірки |
10 |
|
ням відповідно до порядку проведення випробовувань у 7.11 |
або хлорид натрію |
10 |
|
Пористий згідно оцінюванням відповідно до порядку проведення випробовувань у 7.11 |
Гексафторид сірки |
10 |
Випробовувані і кількість випробовувань
Випробовують два укомплектовані апарати, кожен з залучанням п’яти випробовувачів. Один укомплектований апарат випробовують у тому стані, в якому його доставили для забезпечення п'яти результатів коефіцієнта підсосу. Інший укомплектований апарат випробовують після попереднього впливу, описаного в 7.4.1, для забезпечення п’яти результатів коефіцієнта підсосу.
Підбирають випробовувачів, що мають досвід роботи з таким або подібним устаткованням. Залучають випробовувачів чоловічої і жіночої статі.
Устатковання
Устатковання загальне для обох випробовувальних речовин.
Ковпак
Ковпак розміщують над доріжкою. Ковпак наповнюють речовиною, яку подають зверху через трубопровід і розпилювач потоку в напрямку голови випробовувана. Концентрацію випробовуваль- ної речовини всередині ефективного робочого об’єму вимірюють щоб перевірити однорідність. Ковпак повинен бути достатньо великий, щоб забезпечити безперешкодний рух випробовувана по доріжці. Забезпечують розміщення всередині ковпака додаткового вентилятора діаметром не меншим ніж 350 мм так, щоб швидкість руху повітря через ковпак становила 2 м/с в районі голови випробовувана.
Швидкість потоку повітря через ковпак з вимкненим додатковим вентилятором виміряна поблизу голови випробовувана, який перебуває у центрі доріжки, повинна становити від 0,1 м/с до 0,2 м/с.
Конструкція ковпака повинна давати змогу носити апарат випробовувану так само, як він носить під час нормального експлуатування.
Доріжка
Доріжка повинна забезпечувати рух зі швидкістю 6 км/год.
Пробовідбірник (з’єднання
Пробовідбірник складається з трубки, до якої прикріплена пластмасова кулька діаметром близько 20 мм, що має 8 отворів діаметром 1,5 мм, розміщених на рівних відстанях по сферичному периметру кульки (див. рисунок 6(a)). Жорстке оглядове скло апарата може служити опорою для пробовідбірника після його пробивання у відповідному місці. З’єднання пробовідбірника необхідно герметизувати у зробленому в склі отворі.
В апаратах з еластичним капюшоном може існувати необхідність в розміщуванні на випробовувані наголовного гарнітура. На наголовному гарнітурі може бути закріпений пробовідбірник і його з'єднання (див. рисунок 6 (Ь)).
Для випробовувань усіх типів апаратів пробовідбірні отвори на кульці повинні розміщуватись в місці, показаному на рисунках 6 (а) і 6 (Ь). Другий пробовідбірник призначений для вимірювання концентрації випробовувальної речовини в випробовувальній камері. Пробовідбірники приєднують до аналізівного приладу за допомогою тонких трубок з мінімально можливою довжиною.
Швидкість відбирання проб
Відбирання проб здійснюють безперервно зі швидкістю 3 дм3/хв.
Детекторні системи
Система виявляння з пробовідбірниками і з'єднаннями повинна мати час реагування менше 20 с.
Порядок проведення випробовувань
Порядок проведення випробовувань однаковий для обох випробовувальних речовин.
Випробовувачів ознайомлюють з інструкціями виробника і, за необхідності, випробовувану показують спосіб правильного припасовування пристрою відповідно до інструкцій з експлуатування
Інформують випробовувачів про те, що, за бажання, вони можуть виконати регулювання лицевої частини в процесі випробовувань. У цьому разі необхідно повторити відповідну частину випробовувань, відновивши вихідні параметри системи.
Вмикають зовнішнє подавання повітря. Зовнішнє подавання повітря відрегульовують так, щоб тиск дорівнював тиску в балоні в кінці номінальної тривалості роботи. В іншому випадку, забезпечуючи вимірювання параметрів тиск-потік, зовнішнє подавання повітря відрегульовують так, щоб потік повітря дорівнював потоку, який створюється в кінці номінальної тривалості роботи.
Після одягання апарата І припасування капюшона, кожного випробовувана запитують: «Підходить вам капюшон?». Якщо він відповідає «Так», випробовування продовжують. Якщо він відповідає «Ні», випробовувана вилучають з групи, замінюють на іншого випробовувана і роблять запис у звіті.
Упевнюються в тому, що випробовувані не можуть отримувати інформацію про результати випробовувань в процесі їх проведення.
Вимикають подавання випробовувального повітря всередину ковпака.
Розміщують випробовувана під ковпаком. Приєднують пробовідбірник. Випробувач повинен рухатися зі швидкістю 6 км/год протягом 2 хв. Вимірюють концентрацію випробовувальної речовини всередині лицевої частини для визначання фонового рівня.
Досягають стабілізації показників на приладах.
Вмикають подавання випробовувальної речовини всередину ковпака.
Випробовувач повинен продовжувати рух приблизно 2 хв або до моменту стабілізації параметрів атмосфери під ковпаком.
Під час ходіння випробовувач виконує послідовно такі вправи:
здійснює ходіння без поворотів головою або без розмови протягом 1 хв;
здійснює повороти головою зі сторони в сторону (приблизно 8 разів) протягом 1 хв, імітуючи цим огляд стін тунелю;
здійснює рухи головою вверх і вниз (приблизно 8 разів) протягом 1 хв, імітуючи огляд підлоги і стелі;
читає алфавіт або інший погоджений текст вголос протягом 1 хв, імітуючи цим розмову з колегою;
здійснює ходіння без поворотів голови або розмови протягом 1 хв.
Вправи Ь), с) і е) пункту 7.10.5.11 виконуютьз діючим допоміжним вентилятором так, щоб забезпечувалась додаткова швидкість руху повітря 2 м/с для дії спереду, з боків і позаду апарата відповідно до таблиці 3.
До звіту заносять:
концентрацію в камері; і
концентрацію в дихальній зоні апарата для кожного періоду випробовувань.
Вимикають подавання випробовувальної речовини всередину ковпака. Виводять випробовувана з під ковпака після очищання камери від випробовувальної речовини.
Після кожного експлуатування апарата випробовувачем здійснюють його чищення, дезінфікування і осушування перед проведенням наступного випробовування коефіцієнта підсосу.
Порядок проведення випробовувань проводять з іншими дев'ятьма випробовувачами, але вправи Ь), с) І е) пункту 7.10.5.11 виконують із створюванням додаткової швидкості руху повітря 2 м/с тільки в одному напрямку. Упевнюються в тому, що два апарати використовували п'ять випробовувачів. Це забезпечить чотири набори результатів для кожного напрямку додаткової швидкості повітря, як показано в таблиці 3, де «х» означає, що випробовування виконане і результати вимірювання отримані. Таким чином, для 10 випробовувачів будуть отримані 4 набори результатів для кожного напрямку повітряного потоку.
Таблиця 3 — Експериментальний план для вправ b), с) І е) пункту 7.10.5.11
|
Швидкість повітря «Напрямок» |
Випробовувані |
|||||||||||
|
Вправи |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
||
|
Спереду |
Ь) с) е) |
X X X |
X X X |
|
|
X X X |
|
|
X X X |
|
|
|
|
Збоку |
Ь) с) Є) |
X X X |
|
X X X |
|
|
X X X |
|
|
X X X |
|
|
|
Позаду |
Ь) С) в) |
X X X |
|
|
X X X |
|
|
X X X |
|
|
X X X |
|
Випробовування з використанням гексафториду сірки
Устатковання
Загальну схему устатковання показано на рисунку 7(a).
Випробовувальна речовина
Гексафторид сірки.
Рекомендована концентрація випробовувальної речовини в випробовувальній атмосфері з об’ємною часткою від 0,1 % до 1 %. Точне визначання значення коефіцієнта підсосу за допомогою відповідних приладів забезпечується в діапазоні від 0,01 % до 20 % залежно від вихідної концентрації речовини у випробовувальному повітрі.
Засоби виявляння
Концентрацію гексафториду сірки в випробовувальній атмосфері і всередині лицевої частини вимірюють і реєструють відповідними приладами, час реакції яких відповідає 7.10.4.5.
Атмосферні умови для проведення випробовувань
Випробовування проводять в умовах навколишньої температури і вологості.
Обробляння результатів вимірювань коефіцієнта підсосу
Значення коефіцієнта підсосу (Р) розраховують за результатами вимірювань, які проведені в останні 100 с кожної з вправ, щоб уникнути змішування результатів послідовних вправ.
Значення Р у відсотках розраховують за формулою:
сг
Р(%)= 100,
сі
де с, — концентрація випробовувальної речовини в камері;
с2— концентрація випробовувальної речовини у дихальній зоні апарата.
Під час вимірювання с2 можна застосовувати інтегрувальний реєстратор або аналогічний прилад.
Випробовування з використанням хлориду натрію
Устатковання
Загальну будову устатковання показано на рисунку 7(b).
Генератор аерозолю
Аерозоль хлориду натрію отримують з 2 %-вого розчину NaCI у дистильованій воді. Застосовують розпилювач Колісона. Необхідний потік повітря з об'ємною витратою 100 дм3/хв за тиску 7 бар. Генератор і його корпус приєднують до трубопроводу, де забезпечують постійний потік повітря. За необхідності, для отримання повністю сухих часток в аерозолі слід нагрівати або осушувати повітря.
Концентрація хлориду натрію у ковпаку повинна становити (8±4)мг/м3 і змінюватися в межах ефективного робочого об’єму не більш ніж на 10 %. Розподіл часток за розміром повинен бути в межах від 0,02 мкм до 2 мкм еквівалентного аеродинамічного діаметра, якщо середньомасововий діаметр 0,6 мкм.
Полуменевий фотометр
Для вимірювання концентрації хлориду натрію всередині лицевої частини використовують полуменевий фотометр. Загальні характеристики приладу такі:
фотометр повинен бути спеціально призначений для безпосереднього аналізування аерозолю NaCI;
фотометр повинен бути здатним вимірювати концентрацію NaCI в діапазоні від 15 мг/м3до 5нг/м3;
об’єм відбирання проб для фотометра не повинен перевищувати 15 дм3/хв;
час реагування приладу, за виключенням системи відбирання проб, не повинен перевищувати 500 мс;
чутливість приладу до інших речовин повинна бути зменшена, особливо до вуглецю, концентрація якого може змінюватись протягом дихального циклу. Це досягається забезпечуванням ширини смуги пропускання інтерференційного фільтра не більш ніж 3 нм, за наявності всіх фільтрів для інших побічних смуг.
