---

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ
ЗАСОБАМИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Частина 2

Настанови щодо контролю
процесів вимірювань

ДСТУ 3921.2-2000
(18010012-2:1997)

В

БЗ № 1-2000/5

идання офіційне

ДСТУ 3921.2-2000
(ISO 10012-2:1997)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ
ЗАСОБАМИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Частина 2

Настанови щодо контролю
процесів вимірювань

Видання офіційнеПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Українським науково-дослідним інститутом стандартизації, сертифі­кації та інформатики (УкрНДІССІ) Держстандарту України

2. ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 31 жовтня 2000 р. Ne 627

З Цей стандарт відповідає ISO 10012-2:1997 Quality assurance for measuring equipment. Part 2: Guidelines for control of measurement processes

Ступінь відповідності — нееквівалентний (neq)

4. РОЗРОБНИКИ: О. Шевченко (керівник розробки), канд. техн, наук; Н. Жук

5. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

© Держстандарт України, 2000

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту України

ЗМІСТ

с.

Вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Визначення 2

4. Рекомендації 4

   1. Основні положення 4

   2. Документація 4

   3. Процеси вимірювань 5

   4. Розробка та опис процесу вимірювання 5

   5. Система метрологічного забезпечення 5

   6. Система контролю процесів вимірювань 5

   7. Інформація щодо контролю процесів вимірювань 5

   8. Нагляд за процесом вимірювання 6

   9. Перевірочні інтервали 6

   10. Ідентифікація несправності контрольованого процесу вимірювання 6

   11. Перевірка процесу вимірювання 6

   12. Встановлення відповідності перевірюваного процесу вимірювання заданим параметрам 6

   13. Звіти про контроль процесів вимірювань 7

   14. Персонал 7

   15. Періодичні перевірки та перегляд системи якості процесів вимірювань 7

Додаток А. Короткий огляд 8

А.1 Основні положення 8

А.2 Еталони, які використовуються для контролю 9

А.З Частота перевірки процесів вимірювань 9

А.4 Нагляд за контрольованими границями 9

Додаток Б. Бібліографія 10ВСТУП

Цей стандарт гармонізовано з міжнародним стандартом ISO 10012-2:1997(E) Quality assurance for measuring equipment — Part 2: Guidelines for control of measurement processes, який підготов­лено Технічним комітетом ISOVTC 176 «Якість управління та забезпечення якості».

ISO 10012 під загальною назвою «.Забезпечення якості засобами вимірювальної техніки» скла­дається з таких частин:

— Частинаї: Вимоги до системи метрологічного забезпечення засобами вимірювальної техніки

— Частина 2: Настанови щодо контролю процесів вимірювань

Частину 1 видано відповідно до заголовку:

• «Вимоги до забезпечення якості засобами вимірювальної техніки»

• «Частина 1: Система метрологічного забезпечення засобами вимірювальної техніки».

Додаток А — тільки інформаційний.

Цей стандарт призначено застосовувати як документ щодо здійснення контролю якості та як документ, в якому наводять вимоги щодо взаємодії між Постачальником та Замовником. Терміни Замовник і Постачальник у цьому стандарті використано в найширшому розумінні. Постачальником може бути виробник, виконавець монтажу або організація обслуговування. Замовником може бути закупівельна організація або споживач продукції. Постачальники стають замовниками, коли вони от­римують продукцію від продавців або з інших зовнішніх джерел.

Рекомендовано, щоб на цей міжнародний стандарт робили посилання:

• замовник, коли він визначає продукцію, яку потребує;

• постачальник, коли він визначає продукцію, яку пропонує;

• зацікавлені споживачі чи службовці, або законодавчі чи виконавчі органи;

• у разі оцінювання та перевіряння систем контролю вимірювання.

Частина 1 (ДСТУ 3921.1) містить загальні вимоги щодо метрологічного забезпечення контролю якості засобами вимірювальної техніки (далі — ЗВТ).

Частина 2 надає додаткові вказівки щодо контролю із застосуванням статистичних методів, коли це потрібно для досягнення цілей, наведених у частині 1.

Вимірювання слід розглядати як цілісний процес. Методи контролю процесів вимірювань, які базуються на регулярному перевірянні та відповідному регулярному аналізуванні контролю даних вимірювання, застосовують на всіх рівнях вимірювань від калібрування еталонів Постачальника зов­нішньою метрологічною лабораторією до власних регулярних перевірок Постачальника. Процедури контролю процесів вимірювань застосовують, щоб:

• виявити незвичні зміни в процесі вимірювання;

• виявити проблеми з повторюваністю результатів вимірювань;

• ідентифікувати та кількісно визначити поправки чи коригувальні коефіцієнти для приведення результатів випробувань до стандартних умов для будь-якого дрейфу вимірюваних сигналів;

• допомогти ідентифікувати періодичні відхилення, включаючи циклічні відхилення;

• забезпечити необхідною документацією, потрібною для виконання вимог щодо забезпечення якості.

Практично контроль процесу вимірювання застосовують для аналізування комплексних вимірю­вальних систем (наприклад, для цілей безпеки чи економічних цілей). Постачальник може вважати, що система підтвердження, зазначена в ДСТУ 3921.1-1999 (ISO 10012-1:1992), забезпечує належ­ний контроль проходження процесів, таких як перевірка стандартних складників.

Система метрологічного забезпечення, представлена в ДСТУ 3921.1-1999 (ISO 10012-1:1992), повинна надавати гарантії того, що вимірювання (виконані з використанням вимірювального облад­нання в межах міжповірочного інтервалу) є достатньо точні для поставленого завдання. Однак, хоча міжповірочний інтервал, вибраний, зважаючи на експериментальний досвід, забезпечує високу вірогідність того, що ЗВТ функціонують правильно в межах даного міжповірочного інтервалу, це не може врятувати від випадкової відмови або не відразу помітної похибки.

До того ж, система метрологічного забезпечення не дає ніякої гарантії того, що ЗВТ використо­вують правильно. Навіть найточніше вимірювальне обладнання може дати хибні результати вимірю­вання за умови помилкового застосовування. Правильно записані процедури вимірювання дають гарантію належної якості виконання вимірювання, але не завжди є впевненість, що процедури ви­мірювання виконують правильно.

Контрольні вимірювання зменшують вірогідність виникнення проблем, пов’язаних з випадковою відмовою, пошкодженням або хибним застосуванням. Ефективність чи рівень такого зменшення ви­значаються частотою виконаних перевірок (процес контролю).

До метрологічного забезпечення належать процедури, починаючи від прийняття ЗВТ за місцем використання, до передавання його до центральної метрологічної лабораторії з метою калібрування, регулювання або ремонту і, у разі необхідності, повірки і пломбування. Часто вважають, що такі про­цедури з поверненням обладнання, фактично ідкоригованим процесі експлуатації, не є доцільни­ми. Дійсно, якби це було не так, то для більшої частини обладнання існувала би суттєва можливість отримати неправильні результати під час застосування, особливо ближче до закінчення терміну його міжповірочного інтервалу. Якщо ЗВТ повернуто для підтвердження лише за умови досягнення кінця міжповірочного інтервалу, не слід зважати на зайвий клопіт і додаткові витрати щодо перевірки задля впевненості в отриманні достовірних результатів вимірювань.

Адекватність поєднання метрологічного забезпечення і контролю процесів вимірювань залежить від економічних аспектів, безпеки, придатності для використання та інших чинників.

Короткий огляд перевірки приладів і обладнання як тривалих процесів подано в додатку А.

У цьому стандарті враховано положення Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» № 113/98-ВР від 11.02.98.ДСТУ 3921.2-2000
(ISO 10012-2:1997)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ
ЗАСОБАМИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Частина 2
Настанови щодо контролю процесів вимірювань

ОБЕСПЕЧЕНИЕ КАЧЕСТВА
СРЕДСТВАМИ ИЗМЕРИТЕЛЬНОЙ ТЕХНИКИ

Часть 2
Руководство по контролю процессов измерений

QUALITY ASSURANCE REQUIREMENTS
FOR MEASURING EQUIPMENT

Part 2
Guidelines for control of measurement processes

Чинний від 2001-01-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

   1. Цей стандарт містить настанови щодо контролю процесу вимірювання, які може застосову­вати Постачальник для виконання вимірювань з нормованими похибками, а також вказівки щодо виконання цих настанов.

Усі вимоги стандарту є рекомендовані.

• організації, де вимірювання використовують для підтвердження відповідності результатів ви­мірювань встановленим вимогам;

• постачальники продукції, які працюють з системою якості, щоб показати узгодженість зі вста­новленими вимогами, включаючи операційні системи, які задовольняють вимоги ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 9002, ДСТУ ISO 9003.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:

ДСТУ 2681-94 Метрологія. Терміни та визначення

ДСТУ 3230-95 Управління якістю та забезпечення якості. Терміни та визначення

Видання офіційне

ДСТУ 3921.1-1999 (ISO 10012-1:1992) Вимоги до забезпечення якості засобами вимірювальної техніки. — Частина 1: Система метрологічного забезпечення засобами вимірювальної техніки

ДСТУ ISO 9001-95 Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі проектування, роз­роблення, виробництва, монтажу та обслуговування

ДСТУ ISO 9002-95 Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі виробництва, монта­жу та обслуговування

ДСТУ ISO 9003-95 Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі контролю готової продукції та її випробувань.

3. ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті подано терміни та визначення відповідно до ДСТУ 2681 та ДСТУ 3230. Деякі визначення взято з VIM-1993 «Міжнародного словника основних та загальних термінів, використову­ваних у метрології» (1].

Характеристика якості вимірювання, що відображає близкість результату вимірювання до істин­ного значення вимірюваної величини (згідно з ДСТУ 2681).

Примітка 1. «Точність» — якісне поняття.

Примітка 2. Термін «прецизійність» не слід використовувати замість терміна «точність».

Операція доведення ЗВТ до стану функціювання, придатного для використання.

Примітка. Юстування може бути автоматичним, напівавтоматичним або ручним.

Визначення у певних умовах або контроль метрологічних характеристик ЗВТ, на які не поши­рюється державний метрологічний нагляд.

Примітка 1. Результат калібрування дає змогу чи надати показам відповідні значення вимірюваної величи­ни чи визначити поправки щодо показів.

Примітка 2. Калібрування дає змогу визначити інші метрологічні властивості, такі, як дії впливної величини.

Примітка 3. Результат калібрування можна оформити документом, який називають «свідоцтво про каліб­рування».

Еталон призначений для повірки чи калібрування ЗВТ.

Перевірка та аналіз даних процесу вимірювання разом з коригувальними діями, призначеними для встановлення відповідності процесу технічним вимогам.

Примітка. Робочі еталони, карти контролю або їхні еквіваленти можна застосовувати під час контролю процесів вимірювань.

Найбільше значення, без урахування знаку, похибки ЗВТ, за якими цей засіб ще може бути ви­знаний придатним до застосування (згідно з ДСТУ 2681).

Фізична величина чи параметри її залежності, що підлягають вимірюванню (згідно з ДСТУ 2681).

Приклад

Тиск пари даної проби води за температури 20 °С

Примітка. Для описування вимірюваної величини можуть знадобитися такі додаткові величини: час, темпе­ратура, тиск.

Відображення вимірюваних величин їхніми значеннями за допомогою експерименту та обчис­лень із застосуванням спеціальних технічних засобів (згідно з ДСТУ 2681).

Порядок виконання вимірювальних операцій, що забезпечує вимірювання згідно з вибраним методом (згідно з ДСТУ 2681).

Примітка. Процедуру вимірювання звичайно записують у документі, який називають «методика вимірю­вання» або «процедура вимірювання»; цю процедуру звичайно деталізують, щоб дати змогу оператору викону­вати вимірювання без додаткової інформації.