---

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВИМОГИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ
ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Частина 1. Система метрологічного
забезпечення засобів вимірювальної
техніки

Д

БЗ № 5-99/40

СТУ 3921.1-1999
(ISO 10012-1:1992)

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2000

ЗАМІНЕНИЙ В УКРАЇНІ З 01.01.2007 НА ДСТУ ISO 10012:2005 ІПС 8-2005ДСТУ 3921.1-1999

(ISO 10012-1:1992)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВИМОГИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ
ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Частина 1. Система метрологічного
забезпечення засобів вимірювальної
техніки

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2000ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Технічним комітетом зі стандартизації «Управління якістю і забез­печення якості»

2. ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 15.10.1999 р. № 277

З Цей стандарт відповідає ISO 10012-1:1992(Е) Quality assurance requirement for measuring equipment. Part 1: Metrological confirmation system for measuring equipment

Ступінь відповідності — нееквівалентний (neq)

4. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

5. РОЗРОБНИКИ: Ю. Койфман, канд. фіз-мат. наук (керівник розробки), О. Кричевець, канд. техн, наук, Л. Гуди к

© Держстандарт України, 2000

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту України

ЗМІСТ

с.

Вступ IV

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 2

3. Визначення 2

4. Вимоги 5

   1. Загальні положення 5

   2. Засоби вимірювальної техніки 5

   3. Система метрологічного забезпечення 5

   4. Періодична перевірка та аналіз метрологічного підтвердження 6

   5. Планування 6

   6. Невизначеність вимірювань 6

   7. Документування методики підтвердження 7

   8. Реєстрація даних 7

   9. Засоби вимірювальної техніки, які не відповідають установленим вимогам 8

   10. Нанесення етикеток підтвердження 8

   11. Періодичність підтвердження 9

   12. Пломбування для забезпечення недоторканості 9

   13. Використання сторонньої продукції та послуг 9

   14. Зберігання та внутрішнє обслуговування 10

   15. Передавання розміру одиниці 10

   16. Кумулятивний вплив невизначеностей 10

   17. Умови довкілля 11

   18. Персонал 11

Додаток А Настанови щодо визначення періодичності підтвердження придатності засобів вимірювальної техніки 12

Додаток Б Бібліографія 15

ВСТУП

Цей стандарт написано в контексті вимог Покупця й Постачальника, причому обидва ці поняття тлумачаться в найширшому значенні. У ролі «Постачальника» може виступати вироб­ник, монтажне чи обслуговувальна організація, яка відповідає за надання продукції або по­слуги. У ролі «Покупця» може виступати орган постачання або клієнт, який використовує про­дукцію чи послугу. Закуповуючи продукцію або послугу у продавців чи в інших сторонніх органі­заціях, постачальники стають покупцями. Предметом переговорів, які стосуються цього стан­дарту, може бути проект, артефакт, продукція чи послуга. За згодою цей стандарт може засто­совуватися й до інших ситуацій.

До цього стандарту можуть звертатися:

• Покупець, який описує технічні характеристики необхідної йому продукції або послуг;

• Постачальник, який описує технічні характеристики пропонованої продукції;

• сторони, що представляють інтереси споживача чи службовця, а також законодавчі чи регламентувальні органи;

• особи, що виконують оцінювання та аудит лабораторій.

Цей стандарт містить як вимоги, так і (розділ 4) Примітки, які йдуть за текстом відповід­ного розділу.

До вступу та розділів 1, 2, 3 внесено редакційні зміни відповідно до вимог ДСТУ 1.5-93.

• цьому стандарті використано терміни та визначення VIM:1993 Міжнародного словника основних та загальних термінів, використовуваних в метрології [1].

Конкретне використання термінів та визначень цього документа і термінів та визначень, що не збігаються з викладеними у нормативних документах України, приведено в примітках.

Цей стандарт враховує положення, викладені у Законі України «Про метрологію та метро­логічну діяльність» № 113/98-ВР від 11.02.98.ДСТУ 3921.1-1999
(ISO 10012-1:1992)

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВИМОГИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ
ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Частина 1. Система метрологічного забезпечення
засобів вимірювальної техніки

ТРЕБОВАНИЯ К ОБЕСПЕЧЕНИЮ КАЧЕСТВА
СРЕДСТВ ИЗМЕРИТЕЛЬНОЙ ТЕХНИКИ

Часть 1. Система метрологического обеспечения
средств измерительной техники

QUALITY ASSURANCE REQUIREMENT

FOR MEASURING EQUIPMENT

Part 1. Metrological confirmation system
for measuring equipment

Чинний від 2000—07—01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт встановлює загальні положення системи метрологічного забезпечення засо­бів вимірювальної техніки (далі — ЗВТ), яка використовується в межах систем якості.

Одним з основних завдань системи метрологічного забезпечення є метрологічне підтверд­ження придатності до застосування ЗВТ за призначенням.

Вимоги стандарту встановлено для ЗВТ, що використовуються під час проведення вимірю­вань, результати яких призначено для оцінювання відповідності продукції чи послуг установле­ним нормам.

Стандарт не встановлює спеціальних вимог до чинників, здатних впливати на результати вимірювань, наприклад, до методів вимірювань, компетентності персоналу. Всі вимоги стандар­ту є рекомендованими.

Вимоги стандарту поширюються на виробничі, проектні, монтажні та обслуговувальні орга­нізації, підприємства, установи (далі — Постачальник), які відповідають за постачання продукції чи надання послуг і використовують систему якості, що передбачає застосування результатів вимірювань для доказу відповідності продукції чи послуг, як це встановлено у стандартах ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 9002, ДСТУ ISO 9003, а також поширюється на організації, які ви­користовують продукцію чи послуги (далі — Покупець) або інші організації, які використовують результати вимірювань як доказ відповідності продукції чи послуг установленим нормам, у тому числі на випробувальні або вимірювальні лабораторії, які використовують систему якості.

Стандарт використовують під час укладання контрактів між Постачальником і Покупцем, проведення сертифікації чи аудиту систем якості, акредитації випробувальних лабораторій.

Видання офіційне

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті наведено посилання на такі стандарти:

ДСТУ 2681 -94 Метрологія. Терміни та визначення

ДСТУ 3230-95 Управління якістю та забезпечення якості. Терміни та визначення

ДСТУ ISO 9001 -95 Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі проектування, розроблення, виробництва, монтажу та обслуговування

ДСТУ ISO 9002-95 Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі виробництва, монтажу та обслуговування

ДСТУ ISO 9003-95 Системи якості. Модель забезпечення якості в процесі контролю готової продукції та її випробувань

ДСТУ ISO 9004-1-95 Управління якістю і елементи системи якості. Частина 1. Настанови.

3. ВИЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті вжито такі терміни та визначення:

Сукупність процедур, необхідних для визначення відповідності метрологічних характерис­тик ЗВТ встановленим нормам.

Примітка. Залежно від сфери застосування ЗВТ метрологічне підтвердження передбачає реалізацію про­цедур повірки, калібровки або метрологічної атестації, а також пломбування та етикетування.

Технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні ха- рактеристки (згідно з ДСТУ 2681).

Примітка 1. До цього терміна належить також вимірювальна апаратура, що використовується при випро­буваннях та перевірках, а також під час калібрування.

Примітка 2. В контексті цієї частини, термін «засіб вимірювальної техніки» вживається для охоплення термінів «вимірювальний прилад» та «еталони».

Відображення фізичних величин їхніми значеннями за допомогою експерименту та обчис­лень із застосуванням спеціальних технічних засобів.

Примітка. Здійснення операцій може бути автоматичним.

Фізична величина чи параметри її залежності, що підлягають вимірюванню (згідно з ДСТУ 2681).

Приклад. Тиск пари даної проби води за температури 20 °С.

Примітка. Під час описування вимірюваної величини можуть знадобиться такі додаткові величини: час, температура, тиск.

Головна характеристика якості вимірювання, що відображає близкість результату вимі­рювання до істинного значення вимірюваної величини (згідно з ДСТУ 2681).

Оцінка, що характеризує діапазон значень, в якому є істинне значення вимірюваної вели­чини (згідно з ДСТУ 2681).

Примітка 1. Невизначеність вимірювань має звичайно декілька складових. Деякі з них можуть бути оцінені на основі статистичного розподілу результатів вимірювань — експериментальним середнім квадратичним відхи­ленням. Характеристики інших складових можуть визначатись іншим шляхом, як приписані.

Примітка 2. Параметром може бути, наприклад, середнє квадратичне відхилення (або дане кратне число), або половина ширини інтервалу встановленого довірчого рівня.

Різниця між результатом вимірювання та умовно істинним значенням вимірюваної вели­чини (згідно з ДСТУ 2681).

Значення величини, що алгебраїчно додається до результату вимірювання з метою вилу­чення систематичної похибки (згідно з ДСТУ 2681).

Примітка 1. Поправка дорівнює значенню оціненої систематичної похибки, взятої з протилежним знаком.

Примітка 2. Оскільки систематична похибка не може бути точно відома, повне її вилучення неможливе.

Засіб вимірювань, у якому створюється візуальний сигнал вимірювальної інформації (згідно з ДСТУ 2681).

Операція доведення (ЗВТ) до стану функціонування, придатного до його використання.

Примітка. Юстування може бути автоматичним, напівавтоматичним або ручним.

Інтервал значень вимірюваної величини, в межах якого пронормовано похибки ЗВТ (згідно з ДСТУ 2681).

Примітка 1. Похибка визначається відносно умовно істинного значення.

Примітка 2. В деяких сферах знань різницю між найбільшим та найменшим значеннями називають діапа­зоном.

Умови застосування ЗВТ, за яких впливні величини мають нормальні значення чи знахо­дяться в границях нормального інтервалу значень (згідно з ДСТУ 2681).

Примітка. Нормальне значення (нормальний інтервал значення) виливної величини — це значення (інтер­вал значень) впливної величини, для якого (в межах якого) нормується основна похибка ЗВТ.

Найменша різниця між двома даними показувального пристрою, яка може бути зафіксо­вана засобом вимірювань.

Примітка 1. Для цифрового пристрою, це — різниця у показі, яка відповідає зміні на одиницю значення найменшого розряду.

Примітка 2. Це поняття можна також застосовувати щодо реєструвального пристрою.

Здатність ЗВТ зберігати свої метрологічні характеристики в заданих границях протягом заданого інтервалу часу (згідно з ДСТУ 2681).

Примітка 1. Під час розгляду стабільності відповідно до іншої характеристики ніж час, — це треба зазначити окремо.

Примітка 2. Стабільність може бути визначена кількісно декількома способами, наприклад:

— зазначенням періоду часу, протягом якого метрологічна характеристика зазнає певної кількісної зміни, або — зазначенням зміни характеристики протягом установленого періоду часу.

Повільна зміна з часом метрологічної характеристики ЗВТ (згідно з ДСТУ 2681).

Найбільше значення, без урахування знака, похибки ЗВТ [засобу вимірювань], за яким цей засіб ще може бути визнаний придатним до застосування (згідно з ДСТУ 2681).

ЗВТ, що забезпечує відтворення і (чи) зберігання одиниці вимірювань одного чи декількох значень, а також передавання розміру цієї одиниці іншим ЗВТ.

Міра у вигляді речовини або матеріалу зі встановленими в результаті метрологічної атес­тації значеннями однієї або більше величин, що характеризують властивості або склад цієї речовини або матеріалу (згідно з ДСТУ 2681).