Страница 8: ДСТУ 4068-2002. Документація. Звіт про геологічне вивчення надр. Загальні вимоги до побудови, оформлення та змісту (62312)

А.6 Роботи з геологічної розвідки підземних вод (прісних, мінеральних, термальних, промис­лових); пошукові та пошуково-оцінювальні роботи, попередня і детальна розвідка; дорозвідка ро­довищ, що експлуатуються, і тих, що не використовуються; перерахунок запасів раніше розвіда­них родовищ підземних вод.

А.7 Буріння експлуатаційних свердловин та спостережних свердловин у разі використання підземних вод.

А.8 Ліквідаційний тампонаж свердловин будь-якого призначення.

А.9 Інженерно-геологічні роботи для промислового та цивільного будівництва в містах і се­лищах міського типу на площах понад 15 км² і поза їх межами на площах понад 1 км² та анлогічні роботи, що виконуються в межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони незалежно від розміру площі робіт.

А.10 Інженерно-геологічні роботи для схем і проектів меліоративних систем площею 100 км² та більше.

А.11 Інженерно-геологічні роботи для будівництва залізничних і шосейних доріг, газо- і на­фтопроводів, водоводів і магістральних каналів, повітряних ліній електропередач напругою понад 35 кВ, протяжність яких перевищує 50 км, а також для будівництва метрополітенів, транспортних тунелів (поза межами міст), гребель, мостів протяжністю 100 м та більше, в т. ч. і такі, що вико­нуються в межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони незалежно від протяжності об’єктів.

А.12 Пошуки і розвідка геологічних структур, придатних для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, а також для захоронення відходів виробництва, шкідливих речовин та скидання стічних вод.

А.13 Комплексні еколого-геологічні дослідження та картування забруднених територій масш­табу 1:200 000 (1:100 000), 1:50 000 та більшого.

А.14 Радіогеологічні дослідження та картування.

А.15 Вивчення режиму та якості підземних вод з оцінкою їхніх ресурсів та техногенного впливу на стан підземних вод.

А.16 Ведення державного водного кадастру (розділ «Підземні води»).

А.17 Вивчення, режимні спостереження і прогнозування розвитку небезпечних екзогенних і ендогенних процесів (зсуви, селі, карст, суфозія, абразія, підтоплення промислових зон та міських споруд, землетруси).

А.18 Аерокосмічний моніторинг геологічного середовища.

А.19 Створення і функціонування блоку «Геологічне середовище» державної системи моні­торингу довкілля. Створення і ведення державного сейсмопрогностичного моніторингу геологічного середовища з метою пошуку провісників для середньо- і короткострокового прогнозу землетрусів.

А.20 Науково-дослідні, тематичні та дослідно-методичні роботи з розвитку і вдосконалення ме­тодів, методик, технологій геологічного вивчення надр, у тому числі із застосуванням комп’ютерних засобів для оброблення геологічної інформації, інформаційних технологій і комп’ютерних мереж.

А.21 Укладання оглядів геологічних, гідрогеологічних, інженерно-геологічних, геофізичних, еколого-геологічних, геолого-економічних та інших.

А.22 Укладання авторських оригіналів зведених геологічних (геофізичних, геохімічних, гідроге­ологічних, інженерно-геологічних, еколого-геологічних тощо) карт і пояснювальних записок до них.

А.23 Дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин.

А.24 Вивчення технології видобутку мінеральної сировини на стадіях оцінювання або розві­дування родовищ; розроблення кондицій для підрахунку запасів мінеральної сировини; геолого- економічне оцінювання родовищ корисних копалин і комплексності їх освоєння.

А.25 Спеціальні геологічні роботи, які проводять за окремим переліком.ДОДАТОК Б
(обов'язковий)

ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО ЗВІТІВ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ДЕПОНУВАННЮ

Б.1 Загальні вимоги до звітів, які підлягають обов’язковому депонуванню в державних інфор­маційних фондах та клірингових інформаційних центрах

Б.1.1 Звіт слід виконувати не менш ніж у трьох примірниках, перший з яких оригінал, два інших — дублікати. Установлені цим стандартом основні вимоги щодо якості поліграфічного ви­конання звіту слід застосовувати як для оригіналу, так і для дубліката звіту.

Б.1.2 Після передачі належної кількості примірників звіту на зберігання в укладача повинен залишитися хоча б один примірник звіту, який слід зберігати протягом не менше ніж 10 років.

Б.1.3 Разом із примірником, який передають на зберігання, необхідно надавати автентичну електронну копію звіту на машинних носіях (дискетах формату 1,44"). Усі зміни, доповнення й ви­правлення, внесені у надрукований текст і графічні зображення, повинні бути відтворені в елект­ронній копії звіту.

Для підготовки електронних копій звіту рекомендується застосовувати редактор «Microsoft Word» (версії 8,0 та пізніші), шрифт Times New Roman 14 та формат RTF.

Б.1.4 Після реферату, викладеного українською мовою, на двох наступних сторінках подають його автентичні переклади:

— російською мовою;

— англійською мовою.

Б.2 Додаткові вимоги до звітів про науково-дослідні, дослідно-конструкторські, дослідно-тех­нологічні роботи, які підлягають депонуванню в Українському інституті науково-технічної та еконо­мічної інформації

Б.2.1 Титульна сторінка звіту, яка відповідає вимогам 1.2, крім номера державної реєстрації науково-дослідних, дослідно-конструкторських, дослідно-технологічних робіт повинна містити но­мер державної реєстрації робіт із геологічного вивчення надр, за результатами яких укладено звіт.

Б.2.2 Звіт, на який дія цього стандарту поширюється згідно з 1.2:

— повинен містити текстові додатки, визначені цим стандартом як обов’язкові до наведення у звіті про геологічне вивчення надр;

— може містити графічні додатки, оформлені з додержанням вимог цього стандарту.

Б.2.3 Виклад суті звіту, на який дія цього стандарту поширюється згідно з 1.2, повинен відпо­відати вимогам цього стандарту та нормативних документів і нормативно-правових актів, які по­ширюються на відповідні види робіт з геологічного вивчення надр та звіти про ці роботи.

Б.2.4 Депонування папок графічних додатків та книг, що містять лише текстові додатки, — на розсуд організації-депозитарію.

Б.З Звіти, які підлягають депонуванню в Державному інформаційному геологічному фонді України «Геоінформ» та (або) прирівняних до нього спеціалізованих геологічних фондах

Б.3.1 Депонуванню підлягають примірники звіту, що є оригіналом або дублікатом.

Б.3.2 Звіт за результатами детальної розвідки родовищ корисних копалин слід віддавати на зберігання разом із протоколом (протоколами) розгляду звіту Державною комісією України із за­пасів корисних копалин, яким затверджено дані про виявлені запаси.

Б.3.3 Оригінали документів самостійного значення (геологічне завдання; рецензії; висновок метрологічної експертизи; протокол розгляду та прийняття звіту тощо) повинні (як правило) пода­ватись на депонування зброшурованими в окрему книгу (книги) текстових додатків.

ДОДАТОК В
(обов'язковий)

ПОРЯДОК ВИСВІТЛЕННЯ У ЗВІТАХ
ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЄДНОСТІ ВИМІРЮВАНЬ

• одержання (використання) результатів вимірювань, на основі яких зроблено висновки, ре­комендації, прогнози;

• наявність методик виконання вимірювань та випробувань;

• застосування засобів вимірювальної техніки в умовах, відмінних від нормальних умов ек­сплуатації;

• обґрунтування можливості вирішення поставлених завдань із точністю, меншою від вста­новленої нормативними документами (за наявності таких випадків);

• розроблення та виготовлення нестандартизованих засобів вимірювальної техніки (у т. ч. — створення стандартних зразків), випробувального обладнання та інших технічних засобів або модернізації та модифікації наявних технічних засобів; їх випробування та метрологічна атес­тація, а також питання метрологічної експертизи технічної документації та методик виконан­ня вимірювань;

• акредитація вимірювальних, випробувальних та калібрувальних лабораторій, залучених до ви­конання звітних робіт (зазначають номер свідоцтва, коли і ким видано та термін його чинності);

• обсяги та результати геологічного контролю, репрезентативності відбору проб геологічних об’єктів, лабораторних досліджень та контролю якості вимірювань;

• відповідність використаних засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) вимогам точності викону­ваних робіт, а також своєчасність проведення їх повірки, калібрування чи метрологічної атестації ЗВТ тощо;

• достовірність інформації, пов'язаної з вимірюваннями, яку отримано з літературних, нор­мативних та інших джерел;

• контроль стабільності засобів вимірювальної техніки у міжповірочний (міжкалібрувальний) інтервал; вид контролю (градуювання, вимірювання на контрольному профілі, контрольній сверд­ловині, стандартних зразках тощо); періодичність контролю; наявність нормативних документів, що регламентують необхідність і порядок проведення контролю; критерії стабільності; критерії якості контролю стабільності, технічні засоби тощо;

• форми відображення результатів вимірювань у звіті з посиланнями на відповідні елементи звіту (таблиці, графіки, додатки, карти фактів, каталоги тощо). Окремо вирізняють випадки подаль­шого використання первинних результатів вимірювань для отримання на їх підставі (після обробки, інтерпретації) інших метрологічних параметрів та характеристик об’єкта досліджень.

1. у графах 4—6 зведеної таблиці спочатку наводять відомості про результати вимірювань, інформацію, опрацьовану (інтерпретовану), а потім — відомості про результати цього опрацювання;

2. графи 7—9, 11 —12 зведеної таблиці не заповнюють;

3. у графі 10 зведеної таблиці наводять характеристики похибок за результатами опрацювання (інтерпретації) вимірювань.

Зведена таблиця може бути складена як для одного окремого об’єкта досліджень, так і для групи об’єктів на розсуд виконавця