Книга З ТЕКСТОВИЙ ДОДАТОК Е
Книга 4 ТЕКСТОВІ ДОДАТКИ Ж — Я
Нумерація сторінок
Сторінки звіту нумерують арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту звіту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці (ДСТУ 3008).
У разі поділу звіту на книги у другій та наступній книгах нумерацію сторінок продовжують.
Аркуші графічних додатків до наскрізної нумерації сторінок звіту не входять.
Кожен структурний елемент вступної та основної частин звіту та кожен текстовий додаток слід друкувати з нової сторінки. Перед текстовими додатками, що є документами самостійного значення, оформленими згідно з вимогами до документа певного виду та (або) укладеними поза межами цих звітних робіт або не укладачем цього звіту, треба вміщувати допоміжні титульні сторінки, на яких посередині сторінки великими літерами зазначають назву та позначення додатка. Сторінки таких текстових додатків нумерують із продовженням загальної наскрізної нумерації сторінок звіту. При цьому власну нумерацію сторінок залученого документа залишають.
Титульна сторінка входить до загальної нумерації сторінок звіту. Номер сторінки на титульній сторінці не проставляють (ДСТУ 3008). За такими самими вимогами оформляють допоміжні титульні сторінки другої та наступних книг звіту та текстових додатків.
Сторінки, що містять окремо розміщені на них ілюстрації та таблиці, входять до загальної нумерації сторінок звіту. Сторінку формату АЗ, де розміщено таблиці (ілюстрації), нумерують як одну сторінку.
Поділ тексту
Структурний елемент «Суть звіту» повинен поділятися на розділи. Розділи можна поділяти на підрозділи або пункти. Підрозділи можна поділяти на пункти. Пункти (за потреби) можна поділяти на підпункти.
Текстові додатки можна поділяти на підрозділи, пункти та підпункти.
Текст висновків може поділятись на пункти.
Кожен пункт і підпункт повинен містити закінчену інформацію (ДСТУ 3008).
Розділ не може містити лише один підрозділ або (якщо поділу на підрозділи немає) лише один пункт. Підрозділ не може містити лише один пункт. Пункт не може містити лише один підпункт.
Інші структурні елементи звіту не можна поділяти на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.
Нумерація та позначення розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, текстових додатків
Текстові додатки позначають великими літерами української абетки починаючи з літери А, за винятком літер Ґ, Є, З, І, ї, Й, О, Ч, Ь. Один текстовий додаток позначають як додаток А.
За повного використання літер української абетки для позначення наступних текстових додатків використовують арабські цифри у сполученні з великою літерою Д, що проставляється після арабської цифри без проміжку.
Текстові додатки, зазначені у таблиці 4.2, позначають та розташовують у звіті у визначеній таблицею 4.2 послідовності, інші текстові додатки — послідовно позначають наступними літерами та розташовують за порядком вживання посилань на них.
Розділи, пщрозділи, пункти та підпункти нумерують, позначають та друкують з абзацного відступу.
У межах «Суті звіту» розділи повинні мати наскрізну порядкову нумерацію і послідовно позначатися арабськими цифрами.
Підрозділи повинні мати наскрізну порядкову нумерацію у межах кожного розділу або кожного текстового додатка.
Позначення підрозділу в структурному елементі «Суть звіту» складаються з позначення розділу та порядкового номера підрозділу, відокремленого крапкою.
Позначення підрозділу в текстовому додатку складаються з літери, якою позначено текстовий додаток, та порядкового номера підрозділу, відокремленого крапкою.
Пункти повинні мати наскрізну порядкову нумерацію у межах кожного підрозділу (або, якщо поділу на підрозділи немає, — кожного розділу). Позначення пункту складаються з позначення підрозділу (або, якщо поділу на підрозділи немає, — розділу) та порядкового номера пункту, відокремленого крапкою.
Підпункти повинні мати наскрізну порядкову нумерацію у межах кожного пункту. Позначення підпункту складаються з позначення пункту та порядкового номера підпункту, відокремленого крапкою.
Порядкові номери підрозділів, пунктів та підпунктів позначають арабськими цифрами. Після позначень розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, текстових додатків крапку не ставлять.
Приклади
Позначення розділів: «1», «2», «5», «11».
Позначення текстових додатків: «Додаток А», «Додаток Р».
Позначення текстових додатків у разі повного використання літер української абетки: «Додаток 1Д», «Додаток 2Д», «Додаток 28Д».
Позначення підрозділів: «1.1», «1.2», «1.3», «3.10», «А.1», «А.2», «К.17».
Позначення пунктів у разі, коли є поділ на підрозділи: «1.1.1», «1.1.2», «1.1.3», «5.4.6», «5.4.7», «А.1.1», «А.1.2», «К.17.3».
Позначення пунктів у разі, коли немає поділу на підрозділи (у додатках такого бути не може): «1.1», «1.2», «1.3», «3.10», «4.17».
Позначення підпунктів у разі, коли є поділ на підрозділи: «1.1.1.1», «1.1.1.2», «1.1.1.3», «5.4.5.7», «5.4.5.8», «А.1.1.1», «А.1.1.2», «К.17.3.5».
Позначення підпунктів у разі, коли немає поділу на підрозділи (у текстових додатках такого бути не може): «1.1.1», «1.1.2», «3.2.10», «4.5.7».Позначення підпунктів, пунктів, підрозділів, розділів слід проставляти:
за наявності заголовків — ліворуч від заголовка, в тому ж рядку, на якому починається заголовок;
за відсутності заголовка — на новому рядку, ліворуч від початку тексту.
Між позначенням підпункту, пункту, підрозділу, розділу та наступним текстом роблять проміжок розміром в один знак.
Заголовки
Назви структурних елементів вступної та основної частин звіту правлять за їхні заголовки. Структурні елементи «Титульна сторінка» та «Суть звіту» заголовків не мають.
Текстові додатки, розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти можуть мати заголовки, підпункти (як правило) заголовків не мають. Якщо один із пунктів має заголовок, то решта пунктів цього розділу (підрозділу) також повинна мати заголовки.
Заголовки мають чітко і коротко відображати зміст відповідного розділу, підрозділу, пункту або підпункту. Заголовок повинен складатися з одного речення.
Перенесення слів у заголовку розділу не допускається (ДСТУ 3008).
Заголовки структурних елементів звіту і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи (ДСТУ 3008).
Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці (ДСТУ 3008).
Заголовок текстового додатка слід починати з великої літери і друкувати малими літерами симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком, починаючи з великої літери, друкують слово «Додаток » і велику літеру, якою позначають додаток (ДСТУ 3008).
Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менша ніж два рядки. Відстань між рядками заголовка, а також між двома заголовками, має бути такою, як у тексті (ДСТУ 3008).
Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту (ДСТУ 3008), або коли весь текст розміщено на наступній сторінці.
Якщо розділ (підрозділ) має у своєму складі підрозділ (пункт) із заголовком, то між заголовком розділу (підрозділу) та заголовком його складового елемента не можна розміщувати текст, таблиці та ілюстрації. Якщо текстовий додаток поділено на підрозділи (пункти), які мають заголовки, між заголовком текстового додатка та заголовком першого підрозділу (розділу) не можна розміщувати текст, таблиці та ілюстрації.
ВИМОГИ ДО ВИКЛАДУ
Мова викладу
Звіт має бути викладений українською мовою. Текст звіту повинен бути стислим, точним, логічно послідовним, таким, що не допускає різних тлумачень.
Витяги з іншомовних джерел інформації, на які є посилання у звіті, треба подавати в перекладі українською мовою.
Виконані не українською мовою документи, які вводять до складу звіту, повинні бути оформлені як текстові додатки. Безпосередньо після оригіналу кожного такого документа в тому ж текстовому додатку потрібно надавати його переклад українською мовою.
Тексти комп’ютерних програм, які входять до складу звіту, необхідно наводити мовами програмування, які встановлено нормативними документами. Описи алгоритмів комп’ютерних програм та пояснень щодо їхнього призначення необхідно виконувати українською мовою з використанням відповідних символьних та інших позначень.
Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви (крім географічних) у звіті наводять мовою оригіналу. Дозволяється з додержанням вимог ГОСТ 16876 власні назви наводити у перекладі на українську мову. Власна назва мовою оригіналу має бути наведена за першого згадування у тексті звіту в дужках після назви українською мовою, яку слід уживати в подальшому.
Перелік термінів, позначень і скорочень необхідно наводити українською мовою. Після даних, перекладених з інших мов, за потреби, в дужках подають їхні вихідні форми мовою оригіналу.
Джерела інформації в переліку посилань необхідно наводити мовою оригіналу.
Переліки
Усередині пунктів та підпунктів дозволено застосовувати переліки. Перед кожною позицією переліку необхідно з абзацу ставити арабську цифру (починаючи з цифри 1) і після цифри проставляти круглу дужку.
За відсутності у звіті посилань на окремі позиції переліку замість цифр із дужкою можна проставляти дефіс. Заборонено вживати в одному переліку для позначення його позицій одночасно і цифри, і дефіси.
Перед переліком ставлять двокрапку. Кожна позиція переліку (крім останньої) повинна закінчуватись крапкою з комою, остання позиція — крапкою.
Текст кожної позиції переліку починають друкувати з малої літери. Усередині однієї позиції переліку не можна подавати більш ніж одне речення та застосовувати такі розділові знаки: крапка; двокрапка; крапка з комою; знак питання; знак оклику; крапки.
Підпункт та пункт, що не поділяється на підпункти, не може містити більш як один перелік.
Подальшу деталізацію переліків заборонено.
Примітки
Примітки вживають за потреби наведення пояснювальних або довідкових даних до змісту тексту, таблиць, ілюстрацій.
Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються (ДСТУ 3008).
Одну примітку не нумерують.
Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки (ДСТУ 3008).
Приклад
П ри м ітка.
Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітки» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки з великої літери подають текст примітки (ДСТУ 3008).
Приклад
Примітки:
Виноски
Пояснення окремих даних, наведених у тексті або таблицях, допускається оформляти виносками (ДСТУ 3008).
Виноски позначають надрядковими знаками — арабськими цифрами (порядковими номерами) з дужкою. Нумерація виносок повинна бути наведена окремо для кожної сторінки (ДСТУ 3008).
Знаки виноски проставляють безпосередньо після того слова, числа, символу чи речення, до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення (ДСТУ 3008).
Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту горизонтальною лінією завдовжки (ЗО—40) мм, проведеною у лівій частині сторінки. Друкувати текст виносок на берегах сторінки заборонено.
На одній сторінці не можна наводити більш ніж три виноски. Текст виносок не повинен займати більше ніж 20 % площі сторінки.
Знак виноски перед текстом виноски друкують з абзацу. Текст виноски наводять безпосередньо після знаку виноски з великої літери без проміжків, дефісів тощо з мінімальним міжрядковим інтервалом.
Формули та рівняння
Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.
Вище і нижче кожної формули або рівняння повинен бути інтервал не менше ніж в один рядок (ДСТУ 3008).
Формули і рівняння слід нумерувати порядковою нумерацією окремо в межах кожного розділу та кожного текстового додатка.
Позначення формули (рівняння) складається з поданих у круглих дужках номера розділу (для формул та рівнянь текстових додатків — літери, що позначає текстовий додаток) і порядкового номера формули (рівняння), відокремленого крапкою. Позначення формули (рівняння) подають на рівні формули (рівняння) в дужках у крайньому правому положенні на рядку.
Приклади
— третя формула першого розділу.
(Д.1) — перша (або єдина) формула додатка Д.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.
