---

• коефіцієнт, що дорівнює при сітках:

• зварних 0,8;

• тканих 1;

с_т - приймають згідно з 8.2.3;

р_т1 - коефіцієнт приведеного армування розтягнутої зони, що приймають не більше 0,02;

d_s - діаметр стрижневої або дротяної арматури, мм;

Е_т1 - приведений модуль пружності арматури, що визначають за формулою:

с _ Е_т М/п ■*" Ms /сс

t_m1 . (55)

Mm + M_S

8.2.3 Напруження визначають:

1. в центрально розтягнутих елементах за формулою:

_ _7n^NEd~^{P G}m - _л M-m

(56)

де Р - зусилля попереднього напруження з урахуванням усіх втрат;

А_с - площа перерізу бетону;

2. для зігнутих, позацентрово стиснутих або позацентрово розтягнутих елементів - за прави­лами будівельної механіки, як для пружного тіла.

У розрахунку а_т розглядають переріз, приведений до еквівалентного сталевого перерізу (рисунок 15), з єдиною пружною характеристикою; в розтягнутій зоні до сталевого перерізу при­водять тільки арматуру з еквівалентною площею перерізу, а в стиснутій зоні - арматура і бетон з еквівалентними площами перерізу (бетон - з урахуванням співвідношення модулів пружності).

Значення о_т визначають:

-для згинальних елементів за формулою:

^Р(&ср ⁼

Wsi

(57)

-для позацентрово стиснутих і позацентрово розтягнутих елементів за формулою:

Nfot ^p(&c,tot —

(58)

а - переріз армоцементного елемента; б - переріз, приведений до сталевого

Рисунок 15 - Схема приведення перерізу армоцементних елементів до сталевого

У формулах (57) - (58):

W

(59)

_s1 - момент опору, приведеного до сталевого перерізу, визначають за формулою:

1.3у_сде /_s1 - момент інерції перерізу, приведеного до еквівалентного сталевого перерізу, щодо

його центра ваги;

N_tot - рівнодіюча поздовжньої сили N_Ed і зусилля попереднього обтиснення Р;

е_ср - ексцентриситет прикладання сили Р відносно центра ваги перерізу елемента;

^ec,tof ~ ексцентриситет зусилля N_tot щодо центра ваги перерізу;

г - відстань від ядрової точки, найближчої до стиснутої грані перерізу.

У формулі (58) знак "мінус" приймають при позацентровому стиску, а знак "плюс" - при позацентровому розтягу.

8.2.4 Для елементів, до тріщиностійкості яких пред’являють вимоги 2-ї категорії, ширину нетривалого розкриття тріщин визначають як суму ширини розкриття від тривалої дії постійних і тривалих навантажень і збільшення ширини розкриття від дії короткочасного навантаження. Ширина тривалого розкриття тріщин залежить від тривалості дії постійних і тривалих навантажень.

к²

w_k= <p_}k,(h_w+30d_m)^ , (60)

Pmw1 E_m

де <p_z - коефіцієнт, що і в 8.2.1;

к-і - коефіцієнт, що приймають при сітках:

тканих- 10³ (ЗО - 1500 ц_т1), зварних - 10³ (20 - 1200 ц_т1);

• коефіцієнт, що і в 8.2.2;

• приймають згідно з формулою(1);

d_m - діаметр дротів сіток, розташованих по нормалі до поздовжньої осі елемента:

^lw"w ''с

тут V_ed - найбільша поперечна сила на даній ділянці довжини елемента від діючого наванта­ження.

Значення кривизни і деформації армоцементних елементів відраховують від їх початкового стану; за наявності попереднього напруження арматури - від стану до обтиснення елемента.

Елементи або частини елементів розглядають без тріщин в розтягнутій зоні, якщо тріщини не утворюються при дії постійних, тривалих і короткочасних навантажень, навантаження вводять в розрахунок з коефіцієнтом надійності за навантаженням y_f = 1.

В„=0,35Е_стІ,, (62)

де Е_ст- модуль пружності бетону, що приймають відповідно до ДБН В.2.6-98;

1-і - момент інерції армованого перерізу, приведеного до бетонного, з урахуванням

коефіцієнтів сітчастого армування відповідно до співвідношення модулів E_s/Е_т.

Наведені коефіцієнти армування для розрахунку деформацій визначають за формулами: - для стиснутої полиці:

Цт1(Е) “ Hmf +Hs тг⁵-»

-

(63)

для стінки:

Нл?1(Е) ⁼ Hmw >

-для розтягнутої полиці:

, , E_s

Hm1(E) -P/nf +Ps t-m

Ptot - Р1 ⁺Р2 +Рз +Р4 >

де р₁, р₂ - кривизни відповідно від короткочасних навантажень (прийнятих згідно з ДБН В.1.2-2) і від постійних і тривалих тимчасових навантажень (без урахування зусилля Р), що визначають за формулами:

_Р2 = ^MdФь2 ; (66)

^Bf2

тут M_d - момент від відповідного зовнішнього навантаження відносно осі, нормальної до площини дії моменту і проходить через центр ваги приведеного перерізу;

• визначають за формулою (62);

Фь2 ^_ коефіцієнт, що враховує вплив повзучості бетону і приймають таким, що дорівнює:

• при вологості повітря навколишнього середовища 40 % і вище - 2,6;

• для бетону, виготовленого з пропарюванням, - 3;

• при вологості повітря навколишнього середовища нижче ніж 40 % - 3,9;

• для бетону, виготовленого з пропарюванням, -4,5;

• жорсткість армоцементних конструкцій при врахуванні тривалої дії навантаження, яку приймають:

• B_f2=0,85B_f1; (67)

Рз - кривизна, обумовлена вигином елемента від нетривалої дії зусилля попереднього обтиснення і визначається за формулою:

Ре_гп

Рз=-^; (68)

р₄ - кривизна, обумовлена вигином елемента внаслідок усадки і повзучості бетону від зусилля попереднього обтиснення і визначається за формулою:

Р₄=^Х (69)

h

т

^єь

°Ь

ут £_b , к'_ь- відносні деформації бетону, викликані його усадкою і повзучістю під дією зусилля попереднього обтиснення, що визначають відповідно на рівні розтягнутої і стиснутої грані перерізу за формулами:

(70)

(71)

Значення приймають таким, що чисельно дорівнює сумі втрат попереднього напруження арматури від усадки і повзучості бетону за вказівками ДБН В.2.6-98 для арматури розтягнутої зони, а а'_ь те саме для напруженої арматури, якби вона була на рівні крайнього стиснутого волокна бетону.

Значення кривизни р₃ і р₄ для елементів без попереднього напруження допускають приймати за нуль.

Ptot - Р5 “Рб +Р1 ~Р4 >

де р₅ - кривизна від нетривалої дії всього навантаження, на яку проводять розрахунок за деформаціями згідно з вказівками 5.2.7;

р₆ - кривизна від нетривалої дії постійних і тривалих навантажень;

р-і - кривизна від тривалої дії постійного і тривалого навантажень;

р₄ - кривизна, обумовлена вигином елемента внаслідок усадки і повзучості бетону від зусилля попереднього обтиснення, і визначається за формулою (69).

_ M_Crc ₊~ М_Сгс (73)

де M_d - момент від усього зовнішнього навантаження відносно осі, нормальної до площини дії моменту, що проходить через центр ваги приведеного перерізу;

М_сгс - момент, що сприймають перерізом, нормальним до поздовжньої осі елемента, при утворенні тріщин;

6_Л - визначають за формулою (62);

B/з - визначають за формулою:

6_f3=kE_b/i, (74)

тут к - коефіцієнт, що враховує зниження жорсткості елемента, який приймають за табли­цею 7.

Таблиця 7

Значення М_сгс визначають за формулами:

• для елементів без попереднього напруження арматури:

• Л^сгс ⁼W_pi fctk > (75)

• для попередньо напружених елементів:

M_Crc — Wpi f_Cf/( iMp , (76)

де W_pi - момент опору для крайнього розтягнутого волокна перерізу з урахуванням непружних деформацій розтягнутого бетону, який визначають за формулою:

W_pl= 2(/bc +o//n^ + a/_mM) ₊ , ₍₇₇₎

Д^еІьс ’Ітсі ’ Іти ~ моменти інерції стиснутої і розтягнутої зон перерізу, обчислені щодо нульової лінії площ перерізу сіток, розташованих у цій зоні перерізу;

S_bt - статичний момент відносно тієї ж лінії бетону розтягнутої частини перерізу;

/7-х - відстань від нульової лінії до крайнього розтягнутого волокна перерізу.

Положення нульової лінії перерізувизначають за формулою:

(/7-х) А

$Ьс -і-аЗ/лір — aS_m-|f = - —, (78)

де S_bc, S_m1c, S_mi_t - статичні моменти, обчислені щодо нульової лінії, відповідно стиснутої зони перерізу бетону, площі сіток, розташованих у цій зоні перерізу, і площі сіток, розташо­ваних в розтягнутій зоні перерізу;

/7-х - висота перерізу.

Значення М_р в залежності (76) визначають за формулою:

Мр=Р(е_ср+г). (79)

• формулі (76) знак "плюс" приймають, коли напрями моментів M_d і М_р протилежні, знак "мінус" - коли напрями збігаються. У формулі (79):

Мр - момент зусилля N_p щодо осі, паралельної нульовій лінії і проходить через ядрову точку, найбільш віддалену від розтягнутої зони, тріщиностійкість якої потрібно визна­чити; значення Мр визначають відповідно до ДБН В.1.2-2, приймаючи lV_pZ згідно з цим розділом.

Р₆=^. (80)

де M_ser - момент від постійних і тривалих навантажень відносно осі, нормальної до площини дії моменту, що проходить через центр ваги приведеного перерізу;

B_f3 - визначають за формулою (74).

Р1=^. (81)

^егз

де M_ser- див. 8.6.3;

B'_f3 - визначають за формулою:

В_гз=0,8В;₃, (82)

тут B_f3 - приймають за формулою (74).

і _

^fm =M_dxPtotxdx, (83)

о

де М_х - згинальний момент в перерізі х від дії одиничної сили, прикладеної за напрямком шуканого переміщення елемента в перерізі х по довжині прогону, для якого визначають прогин;

Ptot_fx " повна величина кривизни елемента в перерізі х від навантаження, за якого визна­чають прогин; величину p_totх визначають за формулами (64) і (72); знак р приймають відповідно до епюри кривизни.