Страница 5: ДСТУ 4733:2007. Морозиво молочне, вершкове, пломбір. Загальні технічні умови (62228)

• ящики з гофрованого картону;

• ящики з кришками з полімерних матеріалів, багатообігові;

• іншу транспортну тару,

що відповідають вимогам п. 9.4 та чинної нормативної документації.

• ящики з гофрованого картону з поліетиленовими мішками-вкладками, з мішками-вкладками з поліетиленової плівки харчових марок або з інших полімерних плівкових матеріалів харчових марок;

• лотки і відра з полімерних матеріалів або нержавіючої сталі з кришками.

Мішки-вкладки після наповнення морозивом заварюють або заклеюють поліетиленовою стрічкою з липким шаром, або зав'язують шпагатом. Гільзи, лотки і відра - щільно закривають кришками.

Допускається використання таких видів транспортної тари, спожиткової тари і пакувальних матеріалів згідно з ДСТУ ГОСТ 745, ГОСТ 1760, ГОСТ 7247, ГОСТ 7730, ГОСТ 7933, ГОСТ 7950, ГОСТ 8273, ГОСТ 9421, ГОСТ 10354, ГОСТ 10459, ГОСТ 13511, ГОСТ 13512, ГОСТ 13513, ГОСТ 13515, ГОСТ 16535, ГОСТ 17308, ГОСТ 18251, ГОСТ 18677, ГОСТ 19360, ГОСТ 20477, ГОСТ 23285,ДСТУ 4733:2007

ГОСТ 24597 та інших видів вітчизняного та закордонного виробництва за умови їхньої відповідності вимогам чинної нормативної документації.

Полімерні ящики, лотки, відра і гільзи з морозивом повинні бути опломбовані.

Ящики з продукцією необхідно укладати на піддони так, щоб було видно маркування не менше однієї одиниці транспортної тари з кожної бокової сторони транспортного пакету.

Способи укладання транспортного пакету повинні забезпечувати збереження одиниць транспортної тари без деформації.

10. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

    1. Транспортування

       1. Морозиво транспортують спеціалізованими транспортними засобами, відповідно до правил перевезень вантажів, що швидко псуються, чинними на даному виді транспорту.

       2. Транспортування морозива проводять за умов, що забезпечують підтримку температури морозива в центрі порції не вище мінус 12 °С.

       3. Не дозволено використовувати транспортні засоби, в яких перевозили отруйні речовини та вантажі з різким запахом, а також транспортувати морозиво разом із продуктами, що мають специфічний запах.

    2. Зберігання

       1. Зберігання морозива на підприємствах-виробниках і холодокомбінатах здійснюють у камерах за температури, що не перевищує мінус 18 ⁰С.

       2. Строк придатності, залежно від температури зберігання, наведено в таблиці 7.

Таблиця 7 - Строки придатності

10. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

    1. Відбирання і готування проб морозива згідно з ДСТУ ISO 707, ДСТУ ISO 5538, ДСТУ ISO 8197, ГОСТ 26809, ГОСТ 3622, ГОСТ 26929, ГОСТ 26668, ГОСТ 26669.

    2. Зовнішній вигляд і колір продукту визначають візуально, консистенцію, структуру і смак морозива - органолептично.

    3. Визначення масової частки жиру згідно з ГОСТ 5867.

    4. Визначення масової частки загального цукру в морозиві з частковою заміною цукрози сухими речовинами глюкози, патоки, сухих глюкозних сиропів і інвертного цукру згідно ГОСТ 3628 (згідно методу Бертрана).

Визначення масової частки цукрози згідно з ГОСТ 3628 ( згідно йодометричного, поляриметричного методів).

для визначення збитості морозива на виході з фризеру використовують стакан ємкістю від 50 до 200 см³. Один і той же стакан по черзі зважують пустим, з сумішшю і з морозивом. Стакан повинен бути сухим і чистим. Стакан заповнюють сумішшю, або морозивом врівень з краями. Продукт, що виступає за межі стакана, обережно знімають ложечкою або ножем. При заповненні стакану морозивом не допускаються пустоти.

Збитість морозива (В), % вираховують по формулі:

М2 - М3

В = х 100,

М3 - М1

де М1- маса пустого стакана, г;

М2- маса стакана з сумішшю, г;

М3- маса стакана з морозивом, г;

Масу нетто порції морозива (понад 100 до 2000 г включно) і масу нетто морозива, фасованого безпосередньо в транспортну тару, визначають індивідуальним зважуванням на вагах згідно з ГОСТ 29329 звичайного класу точності. Вантажопід’ємність вагів вважається допустимою для зважування, якщо вона перевищує припустиму масу контролюючої одиниці, не більше ніж в 10 разів.

Виявлення і визначення бактерій групи кишкової палички (коліформних бактерій) згідно з ГОСТ 9225, ГОСТ 30518.

10. 12. Виявлення патогенних мікроорганізмів, у тому числі бактерій роду Salmonella згідно з ДСТУ IDF 93 А, L.monocytogenes згідно ДСТУ ISO 11290 та Staphylococcus aureus згідно з ГОСТ 30347, ГОСТ 10444.2 проводять за методами, затвердженими органами Держсанепідемнагляду центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, в акредитованих для проведення цих аналізів лабораторіях.

    13. Визначення кількості мезофільных аеробних і факультативно - ана­еробних мікроорганізмів згідно з ГОСТ 9225, ГОСТ 10444.15.

    14. Визначення дріжджів і пліснявих грибів згідно з ГОСТ 10444.12.

    15. Визначення ртуті згідно з ГОСТ 26927.

    16. Визначення свинцю згідно з ГОСТ 26932, ГОСТ 30178.

    17. Визначення миш'яку згідно з ГОСТ 26930.

    18. Визначення кадмію згідно з ГОСТ 26933, ГОСТ 30178.

    19. Визначення афлатоксинів В1, М1 згідно з ДСТУ EN 12955, МВ №4082[12].

    20. Періодичність визначення токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів, антибіотиків та радіонуклідів здійснюється у відповідності до методичних рекомендацій МР 4.4.4.-108 [11].

    21. Підготування проб для визначення токсичних елементів згідно з ГОСТ 26929.

    22. Пестициди визначають згідно з ГОСТ 23452, антибіотики - згідно з МУ №3049 [14].

    23. Вміст радіонуклідів визначають відповідно до чинних методик, затверджених у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я МУ 5778, МУ 5779.

    24. Для контролю якості морозива використовують лабораторний посуд та знаряддя згідно з ГОСТ 1770, ГОСТ 25336, ГОСТ 28498, ГОСТ 29227, ваги лабораторні - згідно з ГОСТ 24104.

    25. Дозволено використовувати стандартні методики, методи та прилади, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимоги цього стандарту та мають відповідне метрологічне забезпечення згідно чинного законодавства України.

11. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

    1. Морозиво приймають партіями.

       1. Партією вважається будь яка кількість продукції, що виготовлена протягом одного технологічного циклу за єдиними технологічними режимами і яка підтверджена документами, що підтверджують якість і безпеку.

       2. Об’єм вибірки та відбирання проб проводять згідно з ГОСТ 26809.

    2. Для визначення відповідності якості морозива вимогам цього стандарту підприємство-виробник проводить приймальний і періодичний контроль.

    3. Приймальний контроль проводить лабораторія підприємства - виробника за органолептичними показниками, фізико-хімічними показниками (крім масової частки загальних цукрів), температурою, масою нетто, якістю пакування і маркування в морозиві в кожній партії.

    4. Збитість морозива визначають в кожній партії.

    5. Під час періодичного контролю перевіряють:

• масову частку цукрози визначають не рідше двох разів на місяць;

• наявність бактерій групи кишкової палички - не рідше одного разу на 5 діб;

• кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорга­нізмів - не рідше двох разів на місяць;

• наявність пліснявих грибів та дріжджів - один раз на півроку;

• вміст радіонуклідів визначають один раз в квартал.

Одержувачеві видають копію посвідчення якості із дійсною печаткою господарського суб’єкту.

10. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

    1. Підприємство-виробник гарантує відповідність якості морозива вимогам цього стандарту за дотримання умов транспортування та зберігання згідно розділу 10 цього стандарту.

    2. Строк придатності морозива - згідно п.10.2 цього стандарту.

Додаток А

(довідковий)

Коди ДКПП (ДК 016)

Т а б л и ц я А.1 Коди за державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016)

Додаток Б
(обов’язковий)
Масові частки харчосмакових продуктів у морозиві

Б.1 Масові частки харчосмакових продуктів у морозиві повинні відповідати нор­мам, зазначеним у таблиці Б.1.

Т а б л и ц я Б.1