---

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ВИРОБИ ГІРНИЧОГО
МАШИНОБУДУВАННЯ

Загальні технічні вимоги
ДСТУ 2364-94

Видання офіційне

ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ
КиївУДК М2.233

Гру» Ml

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

В

дет*
2364-М

ИРОБИ ГІРНИЧОГО МАШИНОБУДУВАННЯ Загальні технічні вимоги

ИЗДЕЛИЯ ГОРНОГО МАШИНОСТРОЕНИЯ Общие технические требования

THE PRODUCTS OF MINING MACHINE BUILDING

General technical requirements

ОКСТУ 3102

Чинний від 0ІЛ.95

Цей стандарт поширюється на гірничошахтне та збагачуваіне устаткування (далі — вироби) і встановлює технічні вимоги д ви­робів та запасних частин, які поставляються як у комплекті ія- робами, так і окремо від них, а також вимоги до їх виготовлені.

Вимога, встановлені у розділах 7, 8 і пп. 10.2-10.15 цього ш- дарту,— обов’язкові, решта вимог — рекомендовані.

1. ВИМОГИ ПРИЗНАЧЕННЯ ТА НАДІЙНОСТІ

   1. Показники визначення необхідно встановлювати в залежкті від цільового застосування виробу та умов його експлуатації.

Показники надійності необхідно встановлювати відповідно д ви­мог ГОСТ 27.002 і ГОСТ 27.003.

Номенклатура та числові значення цих показників, а також.пи- терії відказу і граничного стану мають бути наведені в норматвзо- технічному документі на конкретний виріб або в технічному завдані, якщо воно є документом на поставку виробу (далі — докумен на поставку конкретного виробу).

©

Видання офіційне

Держстандарт Україні . Я4

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражована і розповсюджений без дозволу Держстандарту Україн

2. иВИМОГИ ЕКОНОМНОГО ВИКОРИСТАННЯ
   МАТЕРІАЛІВ. ПАЛИВА ТА ЕНЕРГІЇ

   1. За рівнем споживання матеріалів та енергії вироби можуть арактеризуватися питомою масою, питомою витратою елсктроенер- ії, питомою споживаною потужністю, питомою витратою палива та итомою витратою повітря.

Номенклатура та числові значення необхідних показників повинні ути наведені у документі на поставку конкретного виробу.

3. ВИМОГИ СТІЙКОСТІ ДО ЗОВНІШНІХ ВПЛИВІВ

   1. Вироби мають бути стійкими до механічної дії, що виникає ід час експлуатації. Види механічних навантажень та їхні величини <ають бути встановлені у документі на поставку конкретного иробу.

Випробування виробів на дію механічних факторів — згідно з ОСТ 24812.

Значення кліматичних факторів під час експлуатації виробів, вид лі мати чи ого виконання та категорія розміщення згідно з ОСТ 15150 мають бути зазначені в документі на поставку конкрет- ого виробу.

Випробування виробів на вплив кліматичних факторів — згідно ГОСТ 24813.

1. 3. Вироби чи їхні складові частини, призначені для роботи в пеціальних середовищах, повинні бути стійкими до впливу цих ередовищ або мати захист від їхнього руйнівного впливу.

2. ВИМОГИ ЕРГОНОМІКИ ТА ТЕХНІЧНОЇ ЕСТЕТИКИ

   1. Ергономічні вимоги до виробів мають відповідати ГОСТ 12.2.049, ОСТ 22269 і ГОСТ 23000.

3. Вимоги до робочих місць і органів керування, загальні гігі- нічяі та ергономічні вимоги до виробів, які застосовуються при юзроблекні рудних, нерудних і розсипних родовищ, мають відпові- ати ГОСТ 12.2.106.ВИМОГИ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
   ТА РЕМОНТУ

   1. Вимоги технічного обслуговування та ремонту мають випо­відати ГОСТ 23660.

4. ВИМОГИ ТРАНСПОРТАБЕЛЬНОСТІ

   1. Умови транспортування виробів мають відповідати вимоги; стосовно дії механічних факторів — ГОСТ 23170, стосовно вплву кліматичних факторів — ГОСТ 15150.

   2. Вироби можуть транспортуватися будь-яким видом трансоо- ту відповідно до правил перевезення вантажів, що діють на данау виді транспорту.

Транспортування морським транспортом мас проводитися відо- відно до вимог ГОСТ 26653.

У разі необхідності транспортування виробів повітряним трансом том вантажовідправники та вантажоодержувачі зобов'язані на вимгу перевізника доставити в аеропорт необхідні пристосування, у стат*- вання, кріпильні матеріали для завантаження і розвантаження крк- ногабаритних і великовагових вантажів (з масою виробу до 20000 г.

При траспортуванні залізничним транспортом зазначається тп залізничного рухомого складу (критий вагон, відкритий вагон і т. і.) та вид відправки (дрібна, повагонна).

1. 4. Транспортне маркування вантажів — згідно з ГОСТ 1411

2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

   1. Вимоги безпеки виробів повинні відповідати ГОСТ 12.2.03, ГОСТ 12.2.105, правилам і нормам безпеки, затвердженим Держи­те х нагл адом та Держенергонаглядом.

   2. Електробезпека виробів повинна відповідати вимоги ГОСТ 12.1.019 та ьПравил техники безопасности при эксплуаташ электроустановок потребителей»; захисне заземлення необхідно «- конувати згідно з ГОСТ 12.1.030.

Елементи заземлення повинні відповідати вимогам ГОСТ 2110.

Електроустаткування виробів в рудниковому нормальному вико- <анні мас відповідати вимогам ГОСТ 24754.

Рівень звукових тиску стержневих і кульових млинів, мас від по­їдати вимогам розділу З ГОСТ 10141.

зручність обслуговування, вільний доступ і безпеку під час мон- зжу, демонтажу та ремонту;

пожежо- та вибухобезпеку;

відключення в екстренній ситуації (для виробів, які працюють у втоматичному режимі);

вільний і безпечний доступ до органів керування.

Органи керування виробів мають відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064, ом вол и органів керування — ГОСТ 12.4.040.

Сигнальні кольори та знаки безпеки — згідно з ГОСТ 12.4.026.

Органи аварійного відключення повинні бути червоного кольору, нти покажчики їхнього знаходження, написи про призначення та ути легко доступними для обслуговуючого персоналу.

Під час монтажу гідравлічних приводів мають бути ураховані вимоги ГОСТ 12.2.086.

1. 13. Напруженість електростатичних полів, створюваних під час експлуатації виробів, не повинна перевищувати граничнодопустимих значень, установлених ГОСТ 12.1.045.

   14. Вимоги безпеки, не установлені цим стандартом, мають бути зазначені в документі на поставку конкретного виробу.

2. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРИРОДИ

   1. Концентрації забруднюючих речовин, що викидаються виро­бами в атмосферне повітря населених місць, не повинні перевищу­вати граничнодопустимих значень, установлених СН 245, і повинні зазначатися у документі на поставку конкретного виробу.

   2. У конструкції виробів заборонено застосування речовин (емульсії, мастила і т. ін.), для яких не установлені гранично до­пустимі концентрації у повітрі робочої зони.

   3. Димоутворення під час руху самохідних виробів не повинне перевищувати значень, установлених ГОСТ 21393.

3. КОНСТРУКТИВНІ ВИМОГИ
   ТА ВИМОГИ ТЕХНОЛОГІЧНОСТІ

   1. Конструкція виробів повинна забезпечувати:

зручність роботи під час складання, експлуатації та ремонту;

можливість місцевого, дистанційного та (чи) виносного керування приводами;

можливість підключення до системи централізованого керування (для виробів, які працюють у автоматичному режимі);

можливість підключення стаціонарного устаткування до центра' лізованої мастильно-охолоджувальної системи;

можливість розбирання максимально укрупнені транспортабел ьн і одиниці.

Мастильні системи мають відповідати вимогам ГОСТ 19099.

Рівень ізоляції електроустаткування, а також вимоги до ізоля­ційних матеріалів, які використовуються для виготовлення деталей рудникового електроустаткування, повинні відповідати вимогам ГОСТ 24719.

Відпрацювання на технологічність необхідно проводити на всіх стадіях розроблення виробів.

1. 6. Міжопераційний захист заготовок, деталей і складальних одиниць від атмосферної корозії має бути виконаний відповідно до вимогам ГОСТ 9.028.

2. ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ

   1. Вироби мають бути виготовлені відповідно до вимог цього стандарту, за технічною документацією, затвердженою у встановле­ному порядку.

   2. Вимоги до литва

      1. Вимоги до литва з чавуну повинні відповідати ГОСТ 26358, до литва з конструкційної та легованої сталі — ГОСТ 977, з холо­достійкої та зносостійкої сталі — ГОСТ 21357.

      2. Клас точності литва, допустимі відхилення розмірів, маси і припуски на механічну обробку мають відповідати ГОСТ 26645.

      3. Допустимість пригару на поверхні литва в місцях, важ- кодоступних для його видалення, а також залишків додатків і лив­ників повинна бути зазначена на кресленні.

За погодженням із замовником допускається залишати техноло­гічні усадочні ребра і потовщення у місцях, де вони не впливають на роботу деталей та їхній завнішній вигляд.

Для деталей, що знаходяться під надмірним тиском не більшим за 0,5 МПа, допускається усунення пористості стінок литва наси­ченням їх бакелітовим лаком за ГОСТ 901, рідким натрієвим склом за ГОСТ 13078, іншими речовинами чи засобами, які забезпечують досягнення маслонепроникності стінок литва.

630 мкм — для чавуну;

1000 мкм — для сталі;

400 мкм — для кольорових сплавів, які відпиваються в піщані форми;

100-25 мкм — для кольорових сплавів, які відпиваються в кокіль.

раковин загальною площею не більшою за 10% площі поверхні, на якій вони розташовані, та глибиною не більшою за 50% товщини стінки литва;

ужимин загальною площею не більшою за 20% площі поверхні, иа якій вони розташовані, та глибиною не більшою за 15% товщини стінки литва.