• кліматичних параметрів території експлуатації будівлі;

  • функціонального призначення, енергетичного навантаження та особливостей використання будівлі;

  • техніко-будівельних характеристик теплоізоляційної оболонки та інженерних систем будівлі;

  • розрахункових значень температури повітря у приміщеннях-представниках будівлі;

  • проектного значення повітрообміну у приміщеннях-представниках будівлі.

  1. Розрахунковий метод за проектними даними та результатами технічних обстежень

Цей метод використовується для будівель, що експлуатуються, і для будівель, що здаються в експлуатацію, які не мають проектної документації у необхідному обсязі та документації з авторського нагляду, що підтверджує відповідність будівельних робіт проектним рішенням. Допов­нення необхідної для розрахунків інформації здійснюється за результатами технічних обстежень.

Енергетичні характеристики будівлі визначаються згідно з ДСТУ Б А.2.2-12, ДСТУ-Н Б А.2.2-13, ДСТУ Б EN 15603 за розрахунковими кліматичними параметрами навколишнього середовища згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27 і даними за результатами вимірювань:

  • фактичних конструктивних параметрів основних елементів теплоізоляційної оболонки і вста­новленню їх відповідності даним, наведеним у проекті;

  • наявності всіх типів та марок основних елементів інженерних систем, встановленню їх відповідності даним, наведеним у проекті, та перевірки їх робочого стану;

  • фактичних значень температури повітря у характерних приміщеннях будівлі;

  • фактичних значень повітрообміну у характерних приміщеннях будівлі.

  1. Розрахунково-вимірювальний метод

Цей метод використовується для будівель, що експлуатуються, і для будівель, що здаються в експлуатацію, для визначення і проведення детального аналізу фактичних енергетичних та теплотехнічних показників будівель, розроблення обґрунтованих результатами інструментальних теплових вимірювань енергозберігаючих заходів.

Енергетичні характеристики будівлі визначаються згідно з ДСТУ Б А.2.2-12, ДСТУ-Н Б А.2.2-13 за результатами вимірювань:

  • фактичних значень температури повітря у характерних приміщеннях будівлі згідно з ДСТУ Б В.2.6-101;

  • фактичних значень температури зовнішнього повітря згідно з ДСТУ Б В.2.6-101;

  • фактичних значень опору теплопередачі огороджувальних конструкцій згідно з ДСТУ Б В.2.6-101, ДСТУ Б EN 13187;

  • фактичних значень повітрообміну у характерних приміщеннях будівлі та повітропроникності огороджувальних конструкцій згідно з ДСТУ Б В.2.2-19;

  • -фактичних витрат теплової та електричної енергії згідно з ДСТУ Б В.2.2-21;

  • вологості матеріалів шарів огороджувальних конструкцій згідно з ДСТУ Б В.2.6-101.

Результати вимірювань перераховують на розрахункові температурні умови зовнішнього повітря згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1 -27 та внутрішнього повітря згідно з ДБН В.2.6-31 за умови теплового балансу.

При розрахунково-вимірювальному методі енергетичного аудиту обов'язковою умовою його проведення є наявність температурного напору не менше ніж 15 К.

Рекомендації щодо визначення періоду оцінки енергетичних характеристик будівлі при вико­ристанні даного методу наведені в додатку Б ДСТУ-Н Б А.2.2-13.

4.9 Вимірювальний (експлуатаційний) метод

Цей метод використовується для визначення фактичного енергоспоживання будівлі, що експлуатується.

Вимірювальний метод застосовується при проведенні енергетичного аудиту існуючої будівлі та/або її інженерних систем з використанням енергоаудиторами спеціальних технічних засобів вимірювання поточних та/або інтегральних параметрів, а також з використанням існуючих стаціо­нарних систем контролю та обліку поточних та інтегральних параметрів будівлі та її інженерних систем. Вимірювальний метод дає можливість одержання найбільш об'єктивної та достовірної інформації щодо теплоізоляційних показників огороджувальних конструкцій, характеристик інже­нерного обладнання та рівня енергоспоживання досліджуваної будівлі.

5 ОБ'ЄКТИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ

  1. Об'єктами енергетичного аудиту є житлові та громадські будівлі, які здаються в експлуа­тацію чи експлуатуються. Будівля розглядається як система, до якої входять теплоізоляційна оболонка та все інженерне обладнання, що забезпечує нормальне функціонування будівлі.

  2. При проведенні енергетичного аудиту будівлі розрахунковим методом за результатами технічних обстежень необхідно обрати типові приміщення (приміщення-представники), які відріз­няються за своїм функціональним призначенням.

На основі проектної документації визначають основні приміщення-представники:

-для житлових будинків - житлове приміщення, коридор, ліфтовий хол, сходові клітки, підвал, горище тощо;

-для громадських будівель - офіс, навчальний клас, лікарняна палата, маніпуляційна, кабінет для прийому відвідувачів, коридор, ліфтовий хол, підвал, горище тощо.

Необхідно обирати не менше ніж чотири приміщення-представника на різних поверхах - на першому поверсі, рядовому поверсі, останньому поверсі з однаковим розміщенням по сторонах світу та функціональним призначенням.

  1. Енергетичний аудит будівлі розрахунково-вимірювальним методом проводять на будинках та спорудах, що експлуатуються або повністю підготовлені до прийняття в експлуатацію після завершення будівництва, капітального ремонту, термомодернізації.

    1. Вимірювання проводять у приміщеннях-представниках, які обирають:

-для житлових будинків-житлове приміщення, коридор, ліфтовий хол, сходові клітки, підвал, горище тощо;

-для громадських будівель - офіс, навчальний клас, лікарняна палата, маніпуляційна, кабінет для прийому відвідувачів, коридор, ліфтовий хол, підвал, горище тощо.

  1. Необхідно обирати не менше ніж чотири приміщення-представника на різних поверхах з однаковим розміщенням по сторонах світу та функціональним призначенням.

Приміщення, в яких будуть проводитись вимірювання, необхідно обирати так, щоб вони охоплювали всі конструктивні рішення будівлі по теплоізоляційній оболонці та інженерному облад­нанню.

  1. Для вимірювань слід вибирати не менше двох однотипних огороджувальних конструкцій в приміщеннях з однаковими температурно-вологісними умовами.

При вимірюваннях теплових параметрів зовнішніх стін слід вибирати стіни в кутовій кімнаті на першому поверсі, що орієнтовані на північ, північний схід, північний захід і додатково, відповідно до задач обстежень - на інші сторони світу з найбільш складними для даної місцевості умовами (переважаючі вітри, косі дощі тощо) та на іншому поверсі.

    1. Для вимірювань фактичних значень температури повітря у приміщеннях-представниках будівлі, температури зовнішнього повітря, повітрообміну у приміщеннях-представниках будівлі та повітропроникності огороджувальних конструкцій, вологості матеріалів шарів огороджувальних конструкцій, типів та марок основних елементів інженерних систем обирають рядове та кутове приміщення на першому поверсі, рядовому поверсі, останньому поверсі.

    2. Для вимірювань повітропроникності огороджувальних конструкцій будівлі обираються кутові приміщення та приміщення, розміщені на останніх поверхах будівлі.

  1. Енергетичний аудит вимірювальним методом проводять на будинках та спорудах, що експлуатуються згідно з своїм функціональним призначенням.

  2. Для групи будівель, що мають однакові технічні рішення по конструкціях теплоізоляційної оболонки та типах інженерного обладнання, об'єктом енергетичного аудиту може бути будівля- представник, яка знаходиться у найбільш поширеній для даної групи місцевості з відповідною орієнтацію фасадів за сторонами світу.

  1. УСТАТКУВАННЯ ТА ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

    1. При застосуванні вимірювального та розрахунково-вимірювального методів проведення енергетичного аудиту будівлі та визначення її фактичного енергоспоживання при опаленні, охолодженні, гарячому водопостачанні (далі - ГВП) та освітленні необхідно експериментально вимірювати наступні величини:

  • температуру та вологість внутрішнього повітря об'єму, що випробовується;

  • температуру, вологість, швидкість руху, атмосферний тиск зовнішнього повітря;

  • температуру теплоносія в системі теплопостачання;

  • температуру та витрати води в системі ГВП;

  • повітропроникність огороджувальних конструкцій;

  • опір теплопередачі огороджувальних конструкцій;

  • витрати теплової та електричної енергії;

  • інтенсивність сонячної радіації, що надходить на зовнішню поверхню огороджувальних конструкцій;

  • розміри внутрішніх приміщень та огороджувальних конструкцій;

  • швидкість руху повітря в вентиляційних каналах.

  1. Для вимірювання температури, вологості внутрішнього повітря, температури, вологості, швидкості руху, атмосферного тиску зовнішнього повітря використовують устаткування та засоби вимірювальної техніки згідно з ДСТУ Б.В.2.6-101.

  2. Для випробувань з визначення повітропроникності огороджувальних конструкцій будівлі використовують устаткування та засоби вимірювальної техніки згідно з ДСТУ Б В.2.2-19.

  3. Для випробувань з визначення опору теплопередачі огороджувальних конструкцій будівлі використовують устаткування та засоби вимірювальної техніки згідно з ДСТУ Б В.2.6-101, ДСТУ Б EN 13187.

    1. Для вимірювань витрат теплової енергії на опалення будинку та (або) відокремлених його частин чи приміщень використовують устаткування та засоби вимірювальної техніки згідно з ДСТУ Б В.2.2-21.Для вимірювань температури теплоносія в системі теплопостачання, температури та витрати води в системі ГВП використовують устаткування та засоби вимірювальної техніки згідно з ДСТУ Б В.2.2-21.

    2. Для вимірювань витрат електричної енергії використовують устаткування та засоби вимі­рювальної техніки згідно зДСТУ Б В.2.2-21.

    3. Для вимірювань інтенсивності сонячної радіації, що надходить на зовнішню поверхню огороджувальних конструкцій, використовують устаткування та засоби вимірювальної техніки згідно з ДСТУ Б В.2.6-100.

    4. Для визначення внутрішніх розмірів приміщень та огороджувальних конструкцій вико­ристовують засоби вимірювальної техніки згідно з ДСТУ 4179 та ДСТУ ГОСТ 427.

    5. Для вимірювання швидкості руху повітря в вентиляційних каналах використовують цифровий анемометр.

    6. Всі засоби вимірювальної техніки, які використовуються під час випробувань, необхідно повіряти у встановленому порядку.

    7. Система управління якістю отриманих результатів енергетичного аудиту при застосуванні розрахунково-вимірювального та вимірювального (експлуатаційного) методів регламентується ДСТУ ISO/IEC 17025.

  1. ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ

    1. Алгоритм проведення енергетичного аудиту

Алгоритм проведення енергетичного аудиту наведений у додатку А

  1. Встановлення мети

Метою енергетичного аудиту може бути:

  1. отримання енергетичного сертифіката будівлі згідно з ДСТУ Б EN 15217;

  2. зниження енергоспоживання та витрат на оплату спожитої енергії в будівлі;

  3. зниження впливу відходів енергоспоживання на навколишнє середовище;

  4. перевірка відповідності чинним нормативним документам в області енергоефективності або добровільним зобов'язанням.

На даному етапі узгоджуються об'єкти енергетичного аудиту:

  1. яка будівля(і) або частина будівлі включається в енергетичний аудит;

  2. які системи будівлі включають в енергоаудит (для правильного аналізу рекомендується включати всі системи);

  3. які площі/об'єкти/системи, що є поза межами обраної будівлі, включають в енергетичний аудит.

7.3 Встановлення методу

Згідно з положеннями розділу 4 цього стандарту здійснюється вибір методу проведення енергетичного аудиту, узгоджується рівень досконалості (точності) енергетичного аудиту та оці­нювання енергетичних характеристик об'єкта аудиту, беручи до уваги, що це рішення матиме вплив на:

  1. необхідний час для проведення обстеження;

  2. вибір приміщень-представників;

  3. рівень точності моделювання для розрахунків;

  4. рівень проведення вимірювальних робіт;

  5. рівень точності при оцінюванні енергоефективних заходів;

  6. умови для розрахунку базового енергоспоживання, і, як результат, основу для подальшого розрахунку економії.

Визначається склад робочої групи, фахівців згідно з вимогами [1], організацій та їх роль у володінні, управлінні, використанні, експлуатації та обслуговуванні будівлі.

На даному етапі уточнюються методичні питання проведення енергетичного аудиту:

  1. час проведення обстежень на об'єкті (наприклад, у робочий чи неробочий час);

  2. рівень участі користувачів будівлі;

  3. секції та відокремлені частини з обмеженим доступом;

  4. потенційні ризики для здоров'я робочої групи, що проводить обстеження.

7.4 Збір вхідних даних

  1. Загальні положення

Робоча група з проведення енергетичного аудиту здійснює збір даних, які відповідають меті та рівню досконалості (точності) енергетичного аудиту, що встановлено під час визначення мети енергетичного аудиту.

  1. Інформаційний запит

При проведенні енергетичного аудиту використовують технічну документацію та статистичні дані з енергоспоживання.