ГОСТ 28203-89 Основные методы испытаний на воздействие внешних факторов. Часть 2. Испытания. Испытание Fc и руководство: Вибрация (синусоидальная)

Правила устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (ДНАОП 0.00-1.07-94).

З ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПОЗНАЧЕННЯ

У цьому стандарті використовуються терміни та визначення згідно з ДСТУ 2272, ДСТУ 2273, а також ті, що наведені в таблиці 1.

Таблиця 1 — Терміни, позначення та їх визначення, які використовуються в стандарті

Термін

Позна­чення

Визначення

Викидання вогнегасної речовини

Газ-витискувач

Газогенерувальний елемент


Процес витиснення вогнегасної речовини з вогнегасника, який відбувається під дією надлишкового тиску газу в його корпусі під час відкривання клапана запірно- пускового пристрою

Стиснений (або зріджений) газ, а також газ, утворюваний внаслідок хімічної реакції між компонентами заряду, який забезпечує створення надлишкового тиску для викидання вогнегасної речовини з вогнегасника

Пристрій, який вміщує заряд речовини, після впливу на який відповідним чином відбувається хімічна реакція, супроводжувана виділенням газу

Тиск робочий

РР

Сталий надлишковий тиск, досягнений у зарядженому до номінального значення вогнегаснику, який витримано при температурі 20 °С протягом 24 год, у момент початку витиснення з нього вогнегасної речовини газом- витискувачем

Тиск робочий макси­мальний

Рр макс

Сталий надлишковий тиск, досягнений у зарядженому до номінального значення вогнегаснику, який витримано при температурі 60 °С протягом 24 год, у момент початку витиснення з нього вогнегасної речовини газом- витискувачем

Довжина струменя вогнегасної речовини мінімальна

Корпус вогнегасника

Вогнегасна речовина

L м

Довжина струменя вогнегасної речовини в момент викидання 50 % заряду вогнегасної речовини під час безперервного її подавання при повністю відкритому клапані запірно-пускового пристрою

Ємність із металу або іншого матеріалу з відповідними фізико-механічними властивостями, призначена для зберігання вогнегасної речовини у вогнегаснику

Речовина з фізико-хімічними властивостями, які

дозволяють створити умови для припинення горіння



В

Густина наповнення (для газових вогнегас­ників)

Ранг вогнегасника

Тривалість приведення Тп.д

вогнегасника до дії

Тривалість викидання Тп

вогнегасної речовини мінімальна

Повне спрацювання вогнегасника

Вогнегасник із газовим балоном

Вогнегасник із газогенерувальним елементом

Вогнегасник закачний

Вогнегасник повітряно- пінний

Вогнегасник газовий

огнегасник із зарядом водного розчину піноутво- рювальних домішок і пристроєм для генерування піни

Вогнегасник із зарядом вогнегасного газу

Вогнегасник, що містить балон з газом-витискувачем, який може бути розміщений, як усередині, так і зовні корпусу вогнегасника

Вогнегасник, що містить газогенерувальний елемент, який може бути розміщений як усередині, так і зовні корпусу вогнегасника

Вогнегасник, корпус якого постійно знаходиться під надлишковим тиском газу-витискувача

Процес викидання вогнегасної речовини при повністю відкритому клапані запірно-пускового пристрою до моменту, коли надлишковий тиск у корпусі вогнегасника досягає величини атмосферного тиску

Відрізок часу з моменту дії на запірно-пусковий пристрій до моменту початку викидання вогнегасної речовини

Відрізок часу з моменту початку викидання вогнегасної речовини з насадка вогнегасника, встановленого в нормальному робочому положенні, при безперервній роботі та повністю відкритому клапані запірно-пускового пристрою до моменту припинення її ефективного викидання

Відношення маси заряду вогнегасного газу (у кілограмах) до об'єму корпусу вогнегасника (у літрах)

Порівняльна характеристика ефективності вогнегасника, що оцінюється за величиною модельного вогнища пожежі, яке може бути погашене спеціально підготовленим оператором за встановленими умовами випробувань з використанням вогнегасника,

спорядженого у повній відповідності до технічних вимог

4 ХАРАКТЕРИСТИКИ

  1. Вимоги призначення

    1. Вогнегасники повинні вироблятись відповідно до вимог цього стандарту, ГОСТ 12.2.037 за технічною документацією, затвердженою в установленому порядку. Технічні умови на конкретні типи вогнегасників повинні відповідати цьому стандарту. На вогнегасники, для яких добуток від множення робочого тиску у МПа (кгс/см2) на місткість корпуса (V ) у м3 (л) перевищує 0,02 (200), поширюються вимоги ДНАОП 0.00-1.07. Вимоги до розміщення й обслуговування вогнегасників — згідно з ГОСТ 12.4.009. Позначення умовні графічні — згідно з ГОСТ 28130. Основні показники якості вогнегасників з урахуванням вимог ГОСТ 4.132 та програми випробувань згідно з ГОСТ 15.001 наведено у додатку А.

    2. Тип вогнегасника слід визначати за видом вогнегасної речовини, яка міститься в його корпусі. За видом застосовуваної вогнегасної речовини вогнегасники бувають таких типів:

  • водяні;

  • пінні (повітряно-пінні);

  • порошкові;

  • газові (вуглекислотні тощо);

  • комбіновані.

  1. Місткість корпусу вогнегасника та його габаритні розміри (у зборі) повинні відповідати наведеним у конструкторській документації номінальним величинам з урахуванням установлених допусків.

  2. Дійсний заряд вогнегасної речовини не повинен відрізнятись від величини номінального заряду в таких межах:

  • для водяних та повітряно-пінних вогнегасників:— від 0 до мінус 5 % за об'ємом;

  • для порошкових вогнегасників:

  1. з номінальним зарядом не більше 1 кг: ± 5 % за масою;

  2. з номінальним зарядом від 1 до 3 кг включно: ± З % за масою;

  3. з номінальним зарядом більше 3 кг: ± 2 % за масою;

— для вуглекислотних і комбінованих вогнегасників: від 0 до мінус 5 % за масою.

Примітка 1. Кількість вогнегасної речовини, яка міститься у корпусі вогнегасника, визначається в одиницях об'єму (для водяних та пінних вогнегасників — у літрах) або в одиницях маси (для інших типів вогнегасників — у кілограмах).

Примітка 2. Густина наповнення для вуглекислотних вогнегасників не повинна перевищувати 0,68 кг/л. У разі застосування вуглекислотних вогнегасників в умовах високих температур ця величина може бути зменшена.

  1. Вогнегасні речовини повинні відповідати:

  1. діоксид вуглецю рідкий вищого або першого сорту — ГОСТ 8050;

  2. порошки вогнегасні — ГОСТ 26952;

  3. піноутворювачі типу ПО-1 — ГОСТ 6948, інших типів — відповідній нормативній документації.

  1. Вогнегасники, а також газові балони повинні відповідати таким вимогам у частині можливого витоку заряду вогнегасної речовини або газу-витискувача:

  1. для закачних вогнегасників і газових балонів максимальна втрата заряду вогнегасної речовини або газу-витискувача не повинна перевищувати 5 % номінальної маси заряду за рік, або спричиняти втрату 5 % робочого тиску за рік;

  2. для вогнегасників з газовим балоном (або газогенерувальним елементом) після їх приведення у дію максимальна втрата газу-витискувача не повинна перевищувати величини, еквівалентної втраті 5 % робочого тиску за 15хв.

  1. Газ-витискувач повинен відповідати таким вимогам:

  • стиснене повітря (забрудненість, повітря) — не вище 9 класу згідно з ГОСТ 17433;

  • діоксид вуглецю рідкий вищого або першого сорту — згідно з ГОСТ 8050;

  • азот газоподібний вищого або першого сорту — згідно з ГОСТ 9293.

  1. Газогенерувальні елементи

До складу продуктів реакції, яка проходить у газогенерувальному елементі, повинні входити тільки пожежобезпечні речовини.

  1. Ранг вогнегасників повинен встановлюватися за здатністю до гасіння модельних вогнищ пожежі класів А та (або) В згідно з ГОСТ 27331.

    1. Вогнегасна здатність вогнегасників, що рекомендуються для гасіння пожежі класу А (горіння твердих речовин), повинна визначатися методом випробувань, описаним у додатку Б, та оцінюватись за максимальним модельним вогнищем пожежі, погашеним в умовах випробувань та відповідно до критеріїв, описаних у додатку Б.

Мінімальні величини модельних вогнищ пожежі класу А, гасіння яких гарантовано повинно забезпечуватись вогнегасниками різних типів залежно від кількості вогнегасної речовини, наведені у таблиці 2.

Таблиця 2 — Мінімальна вогнегасна здатність вогнегасників під час гасіння

модельних вогнищ пожежі класу А

Кількість вогнегасної речовини

Позначення модельного вогнища пожежі

порошок, кг

гази, кг (крім діоксиду вуглецю)

вода,розчин піноутворювача, вода з домішками, л

Не більше 2

Не більше 6

Не більше 6

Від 2 до 4 включно

Від 6 до 8 включно

Від 6 до 9 включно

Від 4 до 6 включно

Більше 8

Більше 9

ЗА

Від 6 до 9 включно

Більше 9



  1. Вогнегасна здатність вогнегасників, що рекомендуються для гасіння пожежі класу В (горіння рідких речовин), повинна визначатися методом випробувань, наведеним у додатку Б, та оцінюватись за максимальним модельним вогнищем пожежі, погашеним в умовах випробувань та відповідно до критеріїв, описаних у додатку Б.

Мінімальні величини модельних вогнищ пожежі класу В, гасіння яких у робочому діапазоні температур експлуатації гарантовано повинно забезпечуватись вогнегасниками різних типів залежно від кількості вогнегасної речовини, наведені у таблиці 3.

  1. Тривалість приведення вогнегасника до дії повинна бути не більше 5 с.

  2. Повна маса вогнегасника повинна відповідати номінальному значенню, заявленому у технічній документації на конкретний тип вогнегасника.

  3. Кліматичне виконання та категорії розміщення вогнегасників повинні відповідати вимогам ГОСТ 15150. Вогнегасники повинні зберігати свою працездатність в одному з таких діапазонів температур експлуатації:

від 5 до 50 °С

від мінус 20 до 50 °С

від мінус 40 до 50 °С

від мінус 50 до 50 °С.

Примітка. Діапазон температур експлуатації встановлюється виробником та зазначається на Маркованні вогнегасника (розділ 6).

  1. Вогнегасник повинен забезпечувати збереження робочого тиску газу в корпусі згідно з 4.1.4.2 протягом призначеного терміну служби вогнегасника.

  2. Вогнегасник повинен бути обладнаний пристроєм, який забезпечує Можливість переривчастого викидання вогнегасної речовини.

  3. Мінімальна тривалість подавання вогнегасної речовини визначається згідно з додатком В і для різних типів вогнегасників повинна відповідати даним наведеним у таблицях 4—6.

Таблиця 3 — Мінімальна вогнегасна здатність вогнегасників до гасіння модельних

вогнищ пожежі класу В

Кількість вогнегасної речовини

Позначення модельного вогнища пожежі

порошок, кг

діоксид вуглецю рідкий, кг

гази (крім діоксиду вуглецю), кг

розчинипіно- утворювачів, вода з домішками, л

Не більше 1

Не більше 2

Не більше 1


13В

Від 1 до 2

Від 2 до 4

Від 1 до 2


21В

Від 2 до 3

Від 4 до 5

Від 2 до 4


34В

Від 3 до 4

Від 5 до 8

Від 4 до 6

Не більше 6

55В

Від 4 до 6

Більше 8

Більше 6

Від 6 до 9 включно

89В

Від 6 до 12



Більше 9

144В

Більше 12




233В

Примітка. Вуглекислотні вогнегасники при мінімальній та максимальній температурах експлуатації повинна забезпечувати гасіння модельного вогниища пожежі на один ранг нижче у порівнянні з установленим рангом для зазначених вогнегасніків при температурі 20 °С




Таблиця 4 — Мінімальна тривалість подавання вогнегасної речовини для водяних, пінних та повітряно-пінних вогнегасників

Об'єм заряду вогнегасної речовини, л

Тривалість подавання, не менше, с

Не більше 3

15

Від 3 до 6 включно

30

Більше 6

40




Таблиця 5 — Мінімальна тривалість подавання вогнегасної речовини для вогнегасників, ранжованих за модельними вогнищами пожежі класу А (крім водяних, пінних та повітгряно-пінних)

Позначення модельного вогнища пожежі

Тривалість подавання, не менше, с

8

13

ЗА

13

13

13

10А

13