---

Якщо описання будь-якого рівня наводять окремо, зазначають назву фонду.

Приклади

ВАТ державне підприємство «ТРАНСГАЗ»

рівень фонду, заголовок

Департамент технічного забезпечення

рівень опису, заголовок

Листування з концерном «Південьнафтогаз» з питань експлуатації компресорних станцій рівень справи, зона ідентифікації', елемент розширеного заголовка

Богомазов Олександр Костянтинович, український художник, теоретик мистецтва і художній пе­дагог

рівень фонду, заголовок

Станкова графіка

рівень підрозділу опису, заголовок

Портрет Крона. Репродукція

рівень справи, заголовок

Крон Христофор, норвезький художник

рівень справи, найменування утворювача

До 1915 року...

рівень справи, біографія утворювача

Правило

Записати відомості історичного або біографічного характеру про утворювача одиниці описуван­ня або про установу чи особу (осіб), причетну до створення документів одиниці описування.

На рівні фонду для об’єднаного архівного фонду подати стисло загальну довідку про всіх утво­рювачів фонду; для архівної колекції — стислу довідку про її утворювача(-ів) чи упорядника(-ів).

На рівні фонду, частини фонду (підфонду) для окремої установи-фондоутворювача подати такі відомості: характеристику історичних умов, в яких виникла і діяла установа; дату створення з поси­ланням на законодавчі акти; назву установи-попередника; підпорядкування, функції, структуру фондо­утворювача; зміни підпорядкування, назв, форм і права власності, функцій та структуру із зазначен­ням основних причин, що викликали ці зміни; дату ліквідації чи реорганізації із посиланням на зако­нодавчі акти; назву установи-наступника.

На рівні фонду, частини фонду (підфонду) для окремої особи-фондоутворювача подати такі відо­мості: повну дату і місце народження; короткі відомості про батьків, освіту, основні місця проживан­ня; сферу діяльності; характеристику творчої (професійної), громадської, політичної діяльності із за­значенням основних місць служби та посад; відомості про близьке оточення, визначні життєві події; звання, вчені ступені; прижиттєву і посмертну офіційну і громадську оцінку творчості та діяльності, відомості про нагородження і вшанування; повну дату і місце смерті та поховання; відомості про увіч­нення пам’ яті.

Історію або біографію утворювачів фондових долучень, структурних одиниць фондоутворювача, а також установ або осіб, причетних до створення документів одиниці описування (6.2.1), подавати стисло і коротко.

Приклади

ВАТ «Сумихімпром». Засновник — Міністерство промислової політики України

рівень фонду, заголовок

Будування Сумського суперфосфатного заводу розпочато згідно з наказом Міністерства хімічної промисловості СРСР від 12.05.49 № 327. У грудні 1954 р. завод випустив свою першу продукцію.

1955—1956 рр. завод підпорядковано управлінню оборонної промисловості Міністерства хімічної промисловості СРСР; з листопада 1957 р. — Раді народного господарства Харківського економічно­го району; у березні 1964 р. завод перейменовано в Сумський хімічний комбінат; у квітні 1975 р. на базі хімічного комбінату створено виробниче об'єднання «Хімпром», яке безпосередньо було підпорядко­вано Всесоюзному об'єднанню основної хімічної промисловості (Союзосновхім) Міністерства хімічної промисловості СРСР;. з 1980 р. у зв'язку з розділенням Міністерства хімічної промисловості СРСР на два міністерства — Міністерству по виробництву мінеральних добрив СРСР. У серпні 1989 р. об’єднан­ня увійшло до складу Державної агрохімічної асоціації «Агрохім», створеної на базі об’єднань підприємств і організацій промисловості мінеральних добрив та Всесоюзного об’єднання по агро­хімічному обслуговуванню сільського господарства (постанова РМ СРСР від 5 серпня 1989 р. № 611). З травня 1991 р. об’єднання підпорядковувалось новоутвореному Державному комітету по хімічній, нафтохімічній промисловості та медпрепаратам (Постанова РМ УРСР від 24 травня 1991 р. № 12). 315 грудня 1993 р. Сумське виробниче об’єднання «Хімпром» перейменовано у державне підприємство «ВО Хімпром». З 20 січня 1995 р. створено відкрите акціонерне товариство «Сумихімпром» з держав­ною часткою у статутному капіталі. Засновником товариства є держава в особі Міністерства промис­лової політики України.

Метою діяльності товариства є отримання прибутку за рахунок наукової, виробничої та підприє­мницької діяльності.

Функції підприємства: виробництво та реалізація мінеральних добрив, іншої промислової про­дукції народного споживання, будівництво житла та об’єктів культури і побуту, надання послуг юридич­ним і фізичним особам, зовнішньоекономічна діяльність, комерційна, посередницька, торгова та інші види діяльності. Керівництво товариством здійснюють: вищий орган товариства — загальні збори акціонерів, спостережна рада, правління товариства, ревізійна комісія.

рівень фонду, історична довідка

Писаржевський Лев Володимирович

рівень фонду, заголовок

Народився 1 лютого 1871 р. у м. Кишинев! в сім’ї нотаріуса.

1895 р. закінчив фізико-математичний факультет Новоросійського університету і залишився на кафедрі хімії, щоб підготуватись до професорського звання. 1902 р. захистив магістерську дисерта­цію на тему «Перекиси і над кислоти» і одержав ступінь магістра хімії. 1912 р. захистив докторську ди­сертацію на тему «Вільна енергія хімічної реакції і розчинник», одержав вчений ступінь доктора хімії.

Зробив значний внесок в організацію радянської науки і вищої школи. Працював у Юр’ївському університеті (1904—1908), Київському політехнічному інституті (1908—1911), Катеринославському уні­верситеті (1917—1920), Катеринославському єврейському науковому інституті (1917—1920), Політех­нічному інституті Грузії (1924—1930), Закавказькому хіміко-технологічному інституті (1931—1932); був ректором Катеринославського гірничого інституту (1925—1926), організатором і директором Українсь­кого науково-дослідного інституту фізичної хімії (1927—1938). 1915 р. заснував дослідну станцію для вивчення і видобування йоду з водоростей Чорного моря, сприяв організації і впродовж 1929—1935 рр. очолював Тифліський науково-дослідний хімічний інститут ім. П. Г. Мелікішвілі Закавказької філії АН СРСР. За його клопотанням у Дніпропетровську відкрито навчальні заклади: державний університет, медичний, хіміко-фармацевтичний, металургійний, хіміко-технологічний інститути.

Проводив експериментальні та теоретичні досліджування в різних напрямках неорганічної і фізич­ної хімії, був першим у вивченні прикладного значення електронної і електронно-іонної теорії в хімії. Видав низку монографій, підручників, популярних книг і посібників із хімії. Був членом Російського фізи- ко-хімічного товариства, Французького і Німецького товариств хіміків, лауреатом премій імені Ломо­носова (1899), Леніна (1932). За науковий доробок і заслуги в підготуванні кадрів молодих вчених і спеціалістів нагороджений орденом Леніна (1932). Помер Л. В. Писаржевський 23 березня 1938 р. і по­хований у Дніпропетровську. Його ім’я присвоєно інституту фізичної хімії НАН України рівень фонду, біографічна довідка Київське художнє училище рівень підгрупи опису, фондове долучання, назва утворювача

Створено на базі малярської школи М. І. Мурашка як тимчасові класи. 1901 р. перейшло у відання Петербурзької Академії Художеств. 1920 р. реорганізовано у художньо-промислову школу.

рівень підгрупи опису, фондове долучення, історія утворювача Іваненко П. Г.

рівень справи, особа, причетна до створення документів, наймення утворювача

Відомий кукурудзовод, Герой Соціалістичної Праці, ланковий колгоспу «Шлях до перемоги» на Чернігівщині (1903—1957)

рівень справи, особа, причетна до створення документів, історія утворювача

Правило

Записати відомості про формування і зберігання документів одиниці описування до моменту їхнього надійдення на зберігання до архіву.

На рівнях фонду і частини фонду зазначити такі відомості: період та умови формування, зміни прав власності на документи, спосіб придбання документів (подаровані, куплені, отримані у спадок тощо), місця зберігання документів; стан упорядкування документів, для упорядкованих документів — особливості систематизації, створення довідкового апарату до документів, програмне забезпечення, якщо це суттєво вплинуло на організацію документів в архіві; ступінь повноти складу документів оди­ниці описування, наявність незадокументованих періодів, значні втрати документів із зазначенням причин.

На рівнях справи (одиниці обліку), документа внесення цих елементів до описової статті зумов­лено застосуванням принципу диференційованого підходу (4.4); допустимо подання цих елементів у складі розширеного заголовка.

Для одиниць описування, що є фондовими долученнями, записати відомості про обставини, що спричинили внесення документів до складу фонду. Якщо така інформація невідома, зазначити це.

Приклади

Під час переїзду апарату Правління за новою адресою частину документів за 1973-1976,1981 рр. було загублено. Це, в основному, фотоальбоми, афіші про діяльність міжобласних відділів, картки вибулих (померлих) членів товариства.

рівень фонду

Після смерті фондоутворювача документи надійшли у власність його доньки Л. М. Лєщинської, у 1948 р. були подаровані нею П. П. Ковтуну, далекому родичу по батьківській лінії. Впродовж 1949— 1957 рр. П. П. Ковтун уточнив датування окремих рукописів і листів, написав коментарі до щоденни- кових записів за 1923—1926 рр., здійснив первісне упорядкування фонду. Справи з науковими руко­писами, що були сформовані П. П. Ковтуном, в процесі опрацьовування документів не переформову­валися.

рівень фонду

Діяльність РБА представлено неповно. В діловодстві не збереглися протоколи засідань Ради за 1990—1994 рр. та листування із замовниками за 1991—1996 рр.

рівень підфонду

Зібрані І. Г. Песковським в серпні — вересні 1958 р. під час етнографічної експедиції до с. Тов­стий Ліс Чорнобильського району Київської області.

рівень справи, фондове долучення

Правило

Зазначити безпосереднє джерело надходження — установу або особу, від якої надійшли документи, спосіб їх придбання (отримання), якщо ця інформація не є конфіденційною, а також документ-підставу, його номер і дату. Якщо джерело надходження невідоме, зафіксувати і цю інформацію. Елементи цієї групи наводять лише на рівнях фонду і підфонду.

Приклади

Передано Чернігівським обласним партархівом відповідно до Указу Президії ВР України від 30.08.1991 р. (акт від 15.09.1991 № 228).

рівень фонду

Надійшли до архіву від вдови фондоутворювача Г. П. Пустовіт: частково куплено (протокол ек­спертно-оцінювальної комісії від 30.01.1980 № 5), частково подаровано (дарчі акти від 12.01., 13.01. 1950 р. №№.1, 2)

рівень підфонду

Джерела та дати надходження не зафіксовано.

рівень підфонду

Правило

Подати порядок чи схему систематизування документів одиниці описування, визначену уклада­чем описання. Зазначити особливості упорядкування, якщо такі є.

Приклади

Документи згруповано за структурно-функційною ознакою, складено 5 описів. До кожного опису внесено справи одного структурного підрозділу або напрямку діяльності установи.

рівень фонду

Документи згруповано за хронологічною ознакою в річні розділи.

рівень опису

Документи згруповано у підрозділи за номінальною ознакою, внутрішня систематизація — за хро­нологією.

рівень розділу опису

Документи систематизовано за абеткою прізвищ респондентів.

рівень справи

Правило

Узагальнено і коротко описати склад документів за структурою одиниці описування і за видами документів, а також зміст документів за темами та проблемами, що відтворюють напрями діяльності утворювача одиниці описування із зазначенням місця і часу подій.

Приклади

Стенограми і протоколи засідань губернських, повітових, волосних з’їздів Рад; зведення про еко­номічний і політичний стан губернії; доповіді про роботу губраднаркому, губРСІ, губкомпраці, губвід- ділу соціального забезпечення, губвідділу зв’язку; документи іноземного відділу за 1919—1925 рр.

рівень фонду

Документи про організацію і діяльність Товариства, директиви, інструкції, оголошення, листуван­ня з державними органами, установами та членами Товариства; про діяльність філій і читалень, про роботу комісій Товариства, про керування маєтками, фондами пожертвування та палітурною майстер­нею, про фінансові операції; документи про особовий склад Товариства.

рівень фонду

Організаційно-розпорядча, планово-звітна, виробнича документація та документи профспілкової організації, документи з особового складу.

рівень фонду

Листування, відомості, що складалися періодично доглядачами колоній; журнали реєстрації, реє­стри розглянутих конторою справ. Ревізькі казки 5—7 ревізій, списки, статистичні дані, кошториси, кон­тракти, прохання колоністів тощо.

Увесь комплекс документів дає змогу простежити процес заселення Новоросії іноземними пере­селенцями в кінці XVIII — на початку XIX ст., створення і розвиток колоній, дослідити урядову пол­ітику стосовно колоністів — представників різних етносів і конфесій, роль опікунських установ у коло­нізації краю, повсякденне життя колоністів, їхній внесок у розвиток краю.