---

Примітка. Ці вимоги не стосуються вузлів тертя.

Дублюючи перемикальні елементи, потрібно унеможливити відмови загального типу, наприк­лад, за допомогою заходів, описаних у 5.4.1 і (або) 5.4.2.

механічних позиційних давачів (див. 5.1)

Огорожа закрита

Огорожа відкрита ■ ’

Рисунок 4 — Уникання типових причин несправностей механічних позиційних давачів, використовуваних в примусовому непримусовому режимах роботи _.

Типові причини несправності механічних позиційних давачів:

1. надмірний знос виконавчого органа (наприклад, плунжера чи ролика) або кулачка, пов’язано­го з огорожею; неспіввіднесеність кулачка і виконавчого органа;

2. заклинювання виконавчого органа (плунжера), за якого неможливе спрацьовування пружини.

Якщо давач працює у примусовому режимі, як О₁ (див. рисунок 4), існує небезпека в позиції а), але не в позиції Ь).

Якщо давач працює у непримусовому режимі, як D₂ (див. рисунок 4), існує небезпека в позиції Ь), але не в позиції а).

У разі ушкодження D, або D₂ коло перериває інший давач. ?.... _х._; - .:ї ■ г с п- : -

Щоб звести до мінімуму можливість відмов загального типу, можна зв’язати з огорожею два незалежні блокувальні пристрої, кожний з яких перериває живлення від іншого джерела енергії (див. приклад, поданий на рисунку L.3).

Фіксування огорожі повинно відбуватися у результаті взаємодії двох жорстких деталей (примусово).

У цьому випадку фіксувальна деталь (стопор) повинна працювати в режимі «фіксування пру­жиною, розфіксування від джерела енергії» (див. рисунок 2а)).

Можна використовувати й інші системи (наприклад, 2Ь), 2с)), якщо в конкретному випадку вони забезпечують аналогічний рівень безпечності.

Для фіксаторів огорожі, що працюють у режимі «фіксування пружиною, розфіксування від дже- * рела енергії» (див. рисунок 2а)), необхідно передбачити ручний пристрій розфіксування, для приве­дення в дію якого потрібен інструмент. В усіх стандартах типу С, що стосуються такого засобу фіксу­вання огорожі, бажано також зазначити характеристики ручного пристрою розфіксування.

Позицію стопора потрібно контролювати, (наприклад, давачем, що працює у примусовому ре­жимі) таким чином, щоб машину не можна було запустити до того часу, доки стопор не увійде по- вністю у відповідний контакт (див. додаток М).

Стопор повинен протистояти зусиллям, дію яких варто очікувати за нормального режиму експ­луатування огорожі. Зусилля, яке зможе витримати стопор без ушкодження, що вплине на його подальше експлуатування, вказують або безпосередньо на фіксувальному пристрої, або в посібни­ку з експлуатування, наданому виробником разом із цим пристроєм.

Примітка. Фіксувальні пристрої огорож можна використовувати, наприклад, для того, щоб огорожа навколо автоматич­ного пристрою не відчинялася до того часу, доки машина або процес не досягне остаточної стадії, щоб уникнути втрати інформації або ушкодження матеріалу.

Якщо використовують пристрій затримування часу (таймер), то ушкодження цього пристрою не повинно зменшувати затримування часу.

... 5.7 Конструктивні заходи зі знижування можливості вийдення з ладу блокувальних пристроїв

5.7.1 Загальні положення

Блокувальні пристрої потрібно сконструювати, а інструкцію з їхнього установлювання й обслу­говування потрібно скласти таким чином, щоб їх не можна було вивести з ладу простими способами.

Примітка. Поняття «вивести з ладу простими способами» означає навмисну операцію, здійснювану вручну або за допомогою легкодоступних предметів.

У якості легкодоступних предметів для досягнення цих цілей можна розглядати:

• гвинти, голки, шматки листового металу;

• предмети повсякденного використовування, наприклад, ключі, монети, а також інструменти, застосовувані за нор­мального експлуатування машини.

Засоби, що ускладнюють виведення з ладу блокувальних пристроїв, охоплюють:

• заходи, згадані в 5.2.2;

• закодовані блокувальні пристрої або системи, наприклад, механічним, електричним, магніт­ним або оптичним способом;

• фізичні перешкоди або екранізування, що запобігають доступу до блокувального пристрою в той час, коли відкрито огорожу (приклади наведено на рисунках 5, 6 і в додатку F, варіант Ь).

Там, де використовування систем блокування основано на застосовуванні спеціальних органів керування або ключів (кодованих або некодованих), у настановах з експлуатування варто надати рекомендації щодо ризику, пов’язаного з можливістю доступу до резервних органів керування або ключів і еталонних ключів.

5.7.2 Конструктивні заходи із зниження можливості виведення з ладу

позиційних давачів механічної дії ; -

і 5.7.2.1 Позиційні давані, що діють від кулачків

У разі використовування тільки одого давача, він повинен працювати в примусовому режимі (див. 5.1) тому, що у числі інших своїх особливостей такий режим запобігає можливості ушкодження давача простим засобом.

Примітка. Вищий рівень захисту від ушкодження можна забезпечити, наприклад, розміщенням кулачка і давача в одному корпусі.

5.7.2.2 Пристрої язичкового типу

Оскільки стан перемикача значною мірою залежить від конструкції язичка і виконавчого механ­ізму, для нього потрібно передбачити систему(-и), що ускладнює його виведення з ладу такими простими інструментами, як кліщі, викрутки, дріт тощо.

Вищого рівня захисту від виведення з ладу можна досягнути, наприклад, за допомогою:

• фізичної перешкоди або екранування, що запобігають використовуванню запасних виконав­чих механізмів (див. рисунок 5);

• нерознімного з’єднання (наприклад, за допомогою зварювання, заклепування, одноразових гвинтів тощо) язичка з огорожею для утруднення розбирання.

5.7.3 Конструктивні заходи зі зниження можливості виведення з ладу безконтактних і електромагнітних перемикачів

• Безконтактні й електромагнітні перемикачі, робота яких залежить винятково від присутності або відсутності виявлюваного матеріалу або магніту, можна легко вивести з ладу. Отже, метод їхнього установлювання повинен забезпечити захист від виведення з ладу (див. рисунок 6).

Примітка. Див. також 6.3.1 і стандарт (на стадії розробляння) «Безконтактні пристрої із запобігання збоям або із заданим характером роботи в умовах збою» (див. додаток Р)

Рисунок 5 — Приклад захисту від виведення з ладу язичкового механізму

Там, де існує ризик заміни виконавчого органа, що призводить до виведення системи з ладу, у механічній частині варто передбачити перепону, котра перешкоджатиме заміні виконавчого органа, який впливає на перемикач (див. рисунок 6).

Огорожа відкрита

(Контакт відкрито коли знайдено огорожу)

Давач

Огорожа закрита

Відкрито

Закрито

а

Невідслідковувана ділянка

Давач

Відслідковувана
ділянка ,

Ь) поворотна огорожа

(Контакт відкрито, коли знайдено огорожу)

) огорожа, що переміщується поступово

• Виведення з ладу давача утруднено через розташовану перед ним огорожу

Рисунок 6 — Приклади захисту від виведення з ладу безконтактного або магнітного перемикача

5.7.4 Конструктивні заходи зі зниження можливості виведення з ладу блокувальних пристроїв зі штепсельними рознімами

Захист таких пристроїв від виведення з ладу можна забезпечити:

• розміщенням розніму в місці, доступ до якого неможливий за відкритої огорожі (див. приклад у додатку F, варіант Ь);

• використовуванням багатоштиркового розніму зі схованою проводкою, що ускладнює пору­шення безперервності електричного кола (див. приклад у додатку F, варіант а);

• штепсельним рознімем, спеціально сконструйованим для кожного окремого випадку або запасні частини до якого важкодоступні.

Примітка. Розташовуючи проводи, показані на рисунках F.1 і F.2 (умовно назване «електричне коло, що перемикають»), необхідно використовувати додатковий провід зі штепселем і розеткою на кінцях для відновлення безперервності електрично­го кола за відкритої огорожі. Це запобігає ушкодженню. , .

5.8 Урахування умов навколишнього середовища

Вибираючи блокувальний пристрій і (або) його компоненти, необхідно брати до уваги умови навколишнього середовища (наприклад, температуру), у яких його передбачено використовувати (див. 3.7.3 EN 292 і prEN 954-1)

6. ДОДАТКОВІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ВИМОГИ ДО ЕЛЕКТРИЧНИХ БЛОКУВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ

   1. Відповідність вимогам EN 60204-1

Електричні блокувальні пристрої повинні відповідати EN 60204-1. Особливу увагу необхідно звер­нути на:

• 13.3 «ступені захисту» згідно з EN 60204-1 для захисту від забруднення твердими частинами і рідиною;

• 10.1.3 «позиційні давачі» згідно з EN 60204-1 для позиційних давачів.

Примітка. У цьому стандарті «позиційний давач», «позиційний детектор» і «позиційний перемикач» розглянуто як при­строї однакового типу.

Див. приклади в додатках А, В.

Бажано, щоб позиційні вимикачі працювали в протилежних режимах:

• один вимикач із нормально закритим контактом (розмикальним контактом), із примусовим спрацьовуванням від огорожі (див. 3.5 EN 292-2, а також 3.6 і 5.1 цього стандарту);

• другий вимикач із нормально відкритим контактом (замикальним контактом), що спрацьовує від захисної огорожі у непримусовому режимі (див. 5.1 цього стандарту).

Див. приклад у додатку G.

Примітка. Такий підхід є загальною практикою. Це унеможливлює, у випадку доцільності, використовування двох вими­качів, що спрацьовують у примусовому режимі.

(електромагнітні і безконтактні вимикачі)

Блокувальний пристрій із позиційними давачами немеханічної дії можна використовувати (як показано на рисунку 6 і в додатках J і К) для рішення проблем, що виникають під час використовуван­ня вимикачів механічної дії, коли огорожу можна зовсім зняти з машини і (або) коли за умовами навколишнього середовища потрібний згерметизований вимикач(і).

Використовуючи позиційні вимикачі немеханічної дії, рівень безпечності повинен бути не ниж­чий того, що досягається у разі використовування вимикачів механічної дії.

Еквівалентної безпечності можна, наприклад, досягнути:

• зведенням до мінімуму можливості виведення з ладу (див. 5.7.3);

• використовуванням засобів, описаних у 3.7 EN 292-2, особливо дублювання (або надмірності), і автоматичного контролювання, а також різноманітних конструктивних виконань із тим, щоб уникну­ти виведення з ладу через загальні причини.

Електромагнітні і безконтактні вимикачі для цілей блокування потрібно вибирати і використову­вати таким чином, щоб передбачений вплив зовнішніх полів не перешкоджав виконанню їхніх функцій.

Безконтактні вимикачі потрібно встановлювати таким чином, щоб унеможливити порушення режиму їхньої нормальної роботи внаслідок взаємного впливу.

і 6.3.4 Вплив електроустатковання

Використовуючи в блокувальних пристроях безконтактні та електромагнітні вимикачі, потрібно вжити всіх необхідних заходів для запобігання порушенню їхньої нормальної роботи через коливан­ня напруги, періодичної перенапруги тощо.

Магнітні вимикачі, як правило, не використовують у блокувальних пристроях без додаткових технічних засобів, наприклад засобів захисту від перевантажень і (або) надмірності й автоматичного контролювання, тому що у разі вийдення з ладу вони можуть служити джерелом небезпеки. їхнє вийдення із ладу у результаті вібрації потрібно унеможливити (див. 5.7.3 і додаток J).

6. ВИБИРАННЯ БЛОКУВАЛЬНОГО ПРИСТРОЮ : '

   3. Загальні положення

Мета цього розділу — дати рекомендації проектувальникам машин і розробникам стандартів типу С щодо вибирання блокувального пристрою для конкретного застосування відповідно до 7.2-7.6.

Вибираючи блокувальний пристрій для машини, необхідно враховувати усі фази його «життє­вого циклу».