Страница 11: ДСТУ Б EN 1090-2:2014. Виконання сталевих і алюмінієвих конструкцій. Частина 2. Технічні вимоги до сталевих конструкцій (62005)

3. Якщо процедура атестації застосовується до поперечних напружених кутових швів на марках сталі вищих за S275, випробування необхідно завершувати випробуваннями на розтяг зварних хрестоподібних з’єднань, які проводяться згідно з EN ISO 9018. Оцінюватися мають лише зразки з а < 0,5 t. Випробовуються на розтяг три хрестоподібні зразки. У разі механічного руйнування основного металу необхідно досягти мінімального номінального значення тимчасового опору на розрив основного металу. Якщо відбувається руйнування металу зварного шва, необхідно визначити значення опору руйнуванню фактичного перерізу шва. За процесів з більшою глибиною проплавлення необхідно брати до уваги фактичне проплавлення кореня шва. Визначене середнє значення опору руйнування має бути > 0,8 R m (де R m - номінальне значення тимчасового опору на розрив використаного основного металу).

Таблиця 12 - Методи атестації технології зварювання для процесів 111, 114, 12, 13 та 14

Атестація технології зварювання для зварювальних процесів, незазначених у 7.4.1.2, має відбуватися згідно з табл. 13.

Таблиця 13 - Атестація технології зварювання для процесів 21, 22, 23, 24, 42, 52, 783 та 784.

а Для EXC2 дозволяється атестація технології зварювання, що базується на попередньому досвіді. Для EXC3 та EXC4 атестація технології зварювання має відбуватися шляхом проведення атестаційних випробувань або випробувань зварювання перед виробництвом.

Термін дії атестації зварювальної технології залежить від вимог у стандарті, що застосувався до атестації. Якщо це зазначено, випробування зварювального виробництва мають бути проведені згідно з належним стандартом на атестацію, наприклад, EN ISO 14555.

Для зварювальної технології, атестованої згідно з EN ISO 15614-1, але за якою процес не використовувався, необхідно провести наступні додаткові випробування:

1. для періоду від одного до трьох років має бути проведено належне випробування зварювального виробництва для марок сталей, вищих за S355. Огляд і випробування повинні включати візуальний контроль, радіографічний або ультразвуковий контроль (не вимагається для кутових швів), виявлення поверхневих тріщин за допомогою магнітопорошкової дефектоскопії або пенетрації, макрообстеження та випробування на твердість;

2. для періоду, що становить більше трьох років:

1. макрозразок, взятий з виробничого випробування, необхідно обстежити на прийнятність для марок сталі до S355 включно, або

2. необхідно провести нові випробування технології зварювання для марок сталі, вищих ніж S355, за необхідності.

Для контактного зварювання зварювальні параметри можна визначати, використовуючи випробування згідно з EN ISO 10447.

Зварювальники мають бути атестовані згідно з EN 287-1, а оператори зварювального обладнання - згідно з EN 1418.

EZ-Як визначено у EN 1993-1-8 зварювальники бічних з’єднань порожнистих профілів з кутами, меншими ніж 60°, мають бути атестовані за окремими випробуваннями.

Необхідно зберігати записи щодо всіх атестаційних випробувань зварювальників та операторів зварювального обладнання.

Для EXC2, EXC3 та EXC4 під час виконання зварювання координація зварювальних робіт має забезпечуватися координаційним персоналом, який має належну кваліфікацію та досвід в операціях зварювання, нагляд яких він здійснює згідно з EN ISO 14731.

В залежності від операцій зварювання, нагляд яких здійснює, персонал координації зварювальних робіт повинен мати технічні знання згідно з таблицями 14 та 15.

Примітка 1. Групи сталі - це ті групи, що визначені у ISO/TR 15608. Відповідність до марок сталі та базових стандартів описано у ISO/TR 20172.

Примітка 2. B, S та C - це відповідно елементарні, спеціальні та всебічні знання, як зазначено у EN ISO 14731.ДСТУ Б EN 1090-2-201Х

Таблиця 14 - Технічні знання координаційного персоналу. Конструктивні

вуглецеві сталі

^a Опорні плити колон та кінцеві пластини < 50 мм. b Опорні плити колон та кінцеві пластини < 75 мм.

c Для сталей до S275 включно, рівень S є достатнім. d Для сталей N, NL, M та ML, рівень S є достатнім.

Таблиця 15 - Технічні знання координаційного персоналу. Нержавіючі сталі

Підготовка з’єднання має бути прийнятною для процесу зварювання. Якщо атестація технології зварювання виконується згідно з EN ISO 15614-1, EN ISO 15612 або EN ISO 15613, підготовка з’єднання має відповідати типу підготовки, що було використано під час атестаційних випробувань технології зварювання. У WPS слід зазначити допуски для підготовки з’єднань та підгонки.

Примітка 1. У EN ISO 9692-1 та EN ISO 9692-2 міститься певна детальна інформація, рекомендована щодо підготовки шва. Докладну інформацію про підготовку швів щодо настилів мосту див. у EN 1993-2:2006, Додаток C.

Ділянка підготовки з’єднання не повинна мати видимих тріщин. Для марок сталі, вищих за S460, зони розрізу необхідно очистити шліфуванням та перевірити відсутність тріщин візуальним контролем за допомогою барвникового пенетранту або магнітопорошкового випробування. Необхідно зачистити шліфуванням видимі тріщини та виправити за необхідності геометрію ділянки підготовки з’єднання.

Якщо виправлення великих надрізів або інших недоліків у геометрії ділянки підготовки з’єднання необхідно виконати зварюванням, слід застосувати атестовану технологію, після цього ділянку слід зашліфувати начисто та поступово зтончити до прилеглої поверхні.

Всі поверхні для зварювання мають бути сухими та не містити матеріалів, які можуть негативно вплинути на якість зварних з’єднань або перешкодити процесу зварювання (іржа, органічні речовини або гальванізація).

Ґрунтовки, нанесені під час попереднього виготовлення (заводські ґрунтовки), можна залишити на поверхнях оплавлення тільки, якщо вони не впливають негативно на процес зварювання. Для EXC3 та EXC4 ґрунтовки, нанесені під час попереднього виготовлення, не можна залишати на поверхнях оплавлення, якщо лише випробування технології зварювання згідно з EN ISO 15614-1 або EN ISO 15613 не було раніше проведено з використанням таких ґрунтовок.

Примітка 2. В EN ISO 17652-2 описано випробування для оцінки впливу заводських ґрунтовок на зварюваність.

Круглі порожнисті профілі, які використовуються як бічні компоненти з кутовими зварними з’єднаннями, можуть бути нарізані прямими сегментами для підготовки поєднання у сідлоподібних з’єднаннях за умови, якщо підгонка геометрії з’єднання відповідає вимогам, зазначеним у WPS.

Для з’єднань між порожнистими профілями, які зварені з однієї сторони, необхідно прийнятним чином виконати підготовку, як зазначається у EN ISO 9692-1 та EN ISO 9692-2. У Додатку E проілюстровано застосування бічних вузлів між порожнистими профілями згідно з EN ISO 9692-1 та EN ISO 9692-2.

Для бічних вузлів у ґратчастих конструкціях з порожнистих профілів будь-яке коригування недостатньої підгонки наплавленням на поверхні має зазначатися у належній технології зварювання.

ДСТУ Б EN 1090-2-201Х

Зварювальні матеріали мають зберігатися, переміщатися і використовуватися згідно з рекомендаціям виробника.

Якщо електроди і флюси необхідно висушити і зберігати, то належні рівні температури та проміжки часу повинні бути забезпечені згідно з рекомендаціями виробника або, якщо це неможливо, з вимогами у табл. 16.

Таблиця 16 - Температура та час для висушування та зберігання зварювальних матеріалів

Зварювальні матеріали, які залишилися невикористаними на кінець зміни, слід знову висушити згідно з вимогами, зазначених вище. Висушування електродів не може відбуватися більше двох разів. Решту зварювальних матеріалів слід забракувати.

Зварювальні матеріали зі слідами пошкодження або псування мають бути вибракувані.

Примітка. Прикладами пошкодження або псування можуть бути покриття з тріщинами або лущенням на покритих електродах, електродні дроти зі слідами іржі або забруднення, електродні дроти зі злущеним або зіпсованим мідним покриттям.

Як зварювальник, так і робоча зона мають бути адекватно захищені від впливу вітру, дощу та снігу.

Примітка. Зварювальні процеси у середовищі захисного газу є особливо чутливими до впливу вітру.

Необхідно тримати зварювальні поверхні сухими та уникати утворення конденсату на них.