При перевірці на відповідність вимогам за 4.1.1, 4.1.5, 4.1.6, 4.1.8, 4.2.2, 4.2.3 водозбирач розбирають.
При невідповідності водозбирача хоча б одній з вимог проводять випробування подвоєної кількості виробів.
Результати повторних випробувань вважаються остаточними.
Результати випробувань оформляють протоколом періодичних випробувань.
Випробування на надійність за 4.1.9 слід проводити не рідше ніж один раз на чотири роки.
Випробуванням піддають водозбирачі, відібрані методом випадкового відбору із числа тих, які витримали приймально-здавальні випробування.
Кількість водозбирачів, що підлягають випробуванням при перевірці середнього терміну служби — 10 штук (незалежно від кліматичного виконання).
Приймальне число граничного стану — 0.
Перевірка середнього наробітку до відмови повинна проводитись згідно з ГОСТ 27.410 одноступеневим методом за таких вихідних даних:
передбачуваний закон розподілу наробітку — експоненціальний;
ризик виробника — а = 0,1;
ризик споживача — р = 0,1;
приймальне значення наробіток до відмови — Тр = 300 циклів;
бракувальне значення наробітку до відмови — Та = 140 циклів;
граничне число відмов — ггр = 5;
обсяг вибірки випробуваних виробів — не регламентований.
Результати випробувань оформляють протоколом.
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Контроль вимог за 4.2.1— 4.2.5 проводять шляхом перевірки в процесі вхідного контролю за ГОСТ 24297.
Контроль водозбирача на відповідність вимогам за 3.1, 4.1.1, 4.1.4, 4.1.5, 4.1.7—4.1.9, 4.2—4.5 проводять зовнішнім оглядом, шляхом порівняння з кресленнями і вимірюють лінійкою ГОСТ .427 з ціною поділки 1 мм і штангенциркулем ГОСТ 166 з ціною поділки 0,1 мм.
Масу водозбирача за 3.1 перевіряють на вагах ГОСТ 29329 з ціною поділки 0,01 кг.
Метричні різьби за 4.1.6 перевіряють різьбовими пробками ГОСТ 17761, ГОСТ 17762 і різьбовими кільцями ГОСТ 17765, ГОСТ 17766, трубні циліндричні різьби — різьбовими пробками ГОСТ 18925, ГОСТ 18926 і різьбовими кільцями ГОСТ 18929.
Якість покриття за 4.1.7 перевіряють за ГОСТ 9.302.
Перевірку на герметичність і міцність за 4.1.2, 4.1.3 проводять на випробувальному стенді, який забезпечує гідравлічний тиск до 1,5.0.os МПа (15.05 кгс/см2).
При перевірці вимог за 4.1.2 клапани затворного пристрою треба закріпити у відкритому стані.
Час витримки під тиском повинен бути (120 ± 10) с на кожне випробування.
Величину витоку води через клапан затворного пристрою визначають за допомогою мірного циліндра.
Клас точності манометрів, які використовуються для випробувань, повинен бути не менше 1,6. '
Перевірку середнього терміну служби за 4.1.9 проводять методом опрацювання даних, одержаних за умов експлуатації шляхом збирання інформації відповідно до РД 50-204.
Граничним станом слід вважати такий технічний стан водозбирача, за якого відновлення його роботоздатності неможливе або недоцільне.
Перевірка середнього наробітку до відмови повинна проводитись на стенді, принципова гідравлічна схема якого наведена на рисунку 2.
Витрата води визначається водоміром типу ВТ-100 ГОСТ 14167 з похибкою вимірювання не більше 5 %.
1 — засувка Dy80; 2 — демпфер; 3— манометр; 4 — кран; 5 — патрубок з мірною ділянкою;
6 —- водозбирач ВС-125; 7— рукав; в —трійник; 9 — кран розподільний; 10 — витратомір;
11 — вентиль Dy25; 12 — трубопровід обвідний
Рисунок 1 — Схема гідравлічна принципова
Клас точності манометрів, застосованих під час випробувань, повинен бути не менше 1,6.
Критерієм відмови вважають поломку деталей затворного пристрою, втрату його герметичності. Перевірку герметичності проводять через кожні 50 циклів. При цьому не допускається витік води через затворний пристрій понад 6 см3/хв.
Допускається проводити випробування щодо перевірки середнього паро- бітку до відмови на інших наладках, що забезпечують умови випробувань, а також поділ циклу випробувань на два етапи з чергуванням їх через кожні 50 напрацювань;
відкривання клапанів затворного пристрою потоком води від насосу з боку вхідних патрубків з плавним збільшенням подачі до 40 л/с і наступним зниженням її до 0;
навантаження клапанів затворного пристрою гідравлічним тиском 1 МПа (10 кгс/см2) з боку вихідного патрубка з наступним зниженням тиску до 0.
Час витримки при найбільшому тиску — (ЗО ± 10) с.
ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ
Транспортування водозбирачів може здійснюватись транспортом будь- якого виду згідно з правилами, що діють на транспорті цього виду.
Водозбирач повинен зберігатись і транспортуватись за умов, які виключають дію на нього атмосферних опадів.
Умови зберігання водозбирачів виконання У і ХЛ — за групою 2, виконання Т — за групою 3, умови транспортування за групами 4, 6, 7, 9 ГОСТ 15150.
ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
Виробник гарантує відповідність водозбирача вимогам цього стандарту за дотримання вимог експлуатаційної документації.
Гарантійний термін експлуатації не менше 24 місяців з дня введення водо- збирачів в експлуатацію.
У
Г88
ДК 614.843:006.354Ключові слова: водозбирач рукавний, параметри, розміри, загальні технічні вимоги, приймання, методи контролю, транспортування, зберігання, гарантії виробника.