НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Кресленики технічні

МЕТОДИ ПРОЕЦІЮВАННЯ

Частина 4. Центральне проеціювання
(ISO 5456-4:1996, IDT)

Д

БЗ № 1-2007/10

СТУ ISO 5456-4:2006

Видання офіційне



















Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2008

ПЕРЕДМОВА

  1. ВНЕСЕНО: Технічний центр Національної академії наук України

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Ю. Поліщук, канд. фіз.-мат. наук (науковий керівник); Л. Топалова, В. Богданов, канд. техн, наук

  1. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 27 грудня 2006 р. № 375 з 2008-01-01

З Національний стандарт відповідає ISO 5456-4:1996 Technical drawings — Projection methods — Part 4: Central projection (Технічні кресленики. Методи проеціювання. Частина 4. Центральне проеціювання)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 200

8ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

Вступ IV

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

  3. Терміни та визначення понять 1

  4. Умовні познаки 2

  5. Способи центрального проеціювання 4

    1. Спосіб одного фокуса 4

    2. Спосіб двох фокусів 4

    3. Спосіб трьох фокусів 4

    4. Спосіб координат 5

  6. Правила 6

    1. Розміщення та положення картинної площини 6

    2. Коло та конус зору 6

    3. Відстані 7

  7. Правила та способи зображення 7

    1. Спосіб перетинання 7

    2. Слід точки — способи точок збігу 7

    3. Спосіб дистанційної точки (спеціальне положення об’єкта) 8

    4. Спосіб масштабної точки (окреме положення об’єкта) 9

    5. Спосіб сліду точки на нахиленій картинній площині 9

    6. Спосіб перетинання координат 11

  8. Одержання центральної проекції 12

    1. Повертання предметної площини зверху донизу 12

    2. Повертання картинної площини зверху донизу 13

Додаток А Порівняння різних способів зображення 13

Додаток В Бібліографія 22

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 5456-4:1996 Technical drawings — Projection methods — Part 4: Central projection (Технічні кресленики. Методи проеціювання. Частина 4. Центральне проеці­ювання).

Національна організація, яка відповідає за цей стандарт, — Технічний центр НАН України.

До цього стандарту внесено такі редакційні зміни:

  • введено структурний елемент «Зміст»;

  • змінено назву розділу 1 для узгодження її з чинними національними стандартами;

  • слова «ця частина ISO 5456» замінено на «цей стандарт»;

  • англійські терміни та назви перекладено відповідно до термінології, прийнятої в Україні;

  • у підписах до рисунків 11—16 відповідно до ISO 128-20:1996 виправлено назву типу лінії, якою позначений проеційний куб (замість «двоштрихова лінія» має бути «штрихово-двопунктирна»);

  • структурні елементи цього стандарту: «Титульний аркуш», «Зміст», «Передмову», «Націо­нальний вступ», «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з ви­могами національної стандартизації України;

  • до розділу 2 «Нормативні посилання» долучено «Національне пояснення», виділене рамкою.

Повний перелік чинних стандартів ISO серії 5456 наведено в ДСТУ ISO 5456-1.

Чинного національного стандарту, що відповідає ISO 5456-4, в Україні немає.

Копії документів, на які є посилання у цьому стандарті, можна отримати у Головному фонді нормативних документів.

Додатки А і В наведено лише для інформації.

ВСТУП

Центральне проеціювання (перспектива) — це реалістичне графічне зображення, що одержу­ють проеціюванням зображуваного предмета із точки, розташованої на певній відстані (центр прое­ціювання), на єдину картинну площину (зазвичай на поверхню кресленика). Центральне проеціювання забезпечує надзвичайно зрозумілий візуальний зовнішній вигляд предмета (моновигляд), і його час­то використовують для виконання архітектурних креслеників.ДСТУ ISO 5456-4:2006

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

КРЕСЛЕНИКИ ТЕХНІЧНІ

МЕТОДИ ПРОЕЦІЮВАННЯ

Частина 4. Центральне проеціювання

ЧЕРТЕЖИ ТЕХНИЧЕСКИЕ

МЕТОДЫ ПРОЕЦИРОВАНИЯ

Часть 4. Центральное проецирование

TECHNICAL DRAWINGS

PROJECTION METHODS

Part 4. Central projection

Чинний від 2008-01-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює основні правила отримування та використання центрального проецію­вання в технічних креслениках.

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Наведений нижче стандарт, на який є посилання в тексті, містить положення, що є основополож­ним для цього стандарту. На час опублікування цього стандарту вказане видання було чинне. Всі стан­дарти підлягають перегляду і стандарти, які в своїй основі базуються на цьому стандарті, треба роз­глядати з позиції можливості застосування останнього видання наведеного нижче стандарту. Члени ІЕС і ISO ведуть реєстри чинних міжнародних стандартів.

ISO 10209-2:1993 Technical product documentation — Vocabulary— Part 2: Terms relating to projection methods.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 10209-2:1993 Технічна документація на вироби. Словник. Частина 2. Терміни стосовно методів проеціювання.

  1. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У стандарті використано терміни та визначення, які встановлені в ISO 10209-2 та наведені нижче визначення:

  1. лінія орієнтації (alignment line)

Лінія, паралельна даній лінії, що проходить через центр проеціювання. Її перетин з картинною пло­щиною дає точку збігу або фокус усіх ліній, паралельних даній лінії

  1. висота проеціювання (height of progection)

Відстань по вертикалі від центра проеціювання до предметної площини

  1. горизонтальна відстань (horizontal distance)

Відстань між центром проеціювання і картинною площиною

Видання офіційне

  1. кут проеціювання (progection angle)

Кут, утворений картинною площиною і площиною горизонту

  1. масштабна точка (scale point)

Точка збігу ліній горизонтального напрямку, що є ортогональним до напрямку, який ділить навпіл кут, утворений лінією горизонту і лінією орієнтації, і забезпечує дійсну величину проекції самої лінії, що визначається

  1. точка стояння (station of observation)

Ортогональна проекція центра проеціювання на предметну площину.

  1. УМОВНІ ПОЗНАКИ

Літерні познаки відповідних термінів, використовуваних для центрального проеціювання, наведено у таблиці 1 та проілюстровано на рисунках 1 та 2. У таблиці 1 також вказано номери рисунків, на яких подані відповідні познаки.

Таблиця 1 — Літерні познаки

Ne

Термін

Літерна познака

Рисунок

і)

Картинна площина (projection plane)

Т

1

і)

Предметна площина (basic plane)

G

1

і)

Лінія основи (basic line)

X

1

3.4

Кут проеціювання (projection angle)

5

1)

Площина горизонту (horizon plane)

нт

1

1)

Лінія горизонту (horizon line)

h

1

3.1

Лінія орієнтації (alignment line)

VI

4

і)

Головна точка (main point)

С

1

і)

Точка збігу або фокус (vanishing point)

V

4

і)

Головний проеціювальний промінь (main projection)

PL

1

і)

Центр проеціювання (projection centre)

0

1

3.2

Висота проеціювання (height of projection)

Н

1

3.3

Горизонтальна відстань (horizontal distance)

d

1

1)

Конус зору (vision сопе)

К

2

1)

Коло зору (circle of vision)

Ks

3

1)

Кут зору (vision angle)

а

2

і)

Промінь зору (projector)

Pl

3

і)

Дистанційна точка (distance point)

DP

13

3.5

Масштабна точка (scale point)

MP

14

3.6

Точка стояння (station of observation)

Sp

1

1) Терміни, визначені в ISO 10209-2.

Рисунок 1 — Проеційна модель центрального проеціювання



Рисунок 2 — Конус та кут зору у проеційній моделі центрального проеціювання

Рисунок 3 — Проеційна модель з вертикальною картинною площиною та спеціальним розташованням об’єкта відносно цієї площини


Рисунок 4 — Проеційна модель з вертикальною картинною площиною та об’єктом у окремому положенні відносно цієї площини


5 СПОСОБИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПРОЕЦІЮВАННЯ

Вид центрального проеціювання залежить від позиції об’єкта, який зображують, відносно картинної площини.

Про можливі позиції та прийняті методи проеціювання див. 5.1—5.4.

  1. Спосіб одного фокуса

Спосіб однофокусного проеціюван­ня — це центральне проеціювання об’єкта, у якого передня грань паралель­на картинній площині (спеціальне розта­шований). Усі паралельні контури та грані об’єкта, що паралельні картинній площині, зберігають свій напрямок у цьому зображенні (горизонтальні лінії залишаються горизонтальними, а верти­кальні лінії — вертикальними). Усі лінії, перпендикулярні картинній площині, збігаються у фокусі V, співпадаючи з го­ловною точкою С (див. рисунок 3 та 7.2.1 і 7.3).

  1. Спосіб двох фокусів

Спосіб двофокусного проеціювання — це центральне проеціювання об’єкта, у якого вертикальні контури і грані пара­лельні картинній площині (окреме розта­шований). Усі горизонтальні лінії зо­браження сходяться у багатьох точках збігу V1t V2, V3 ... на лінії горизонту (див. рисунок 4 та 7.2.2 і 7.4)

  1. Спосіб трьох фокусів

Спосіб трифокусного проеціювання — це центральне проеціювання об’єкта, у якого немає контурів або граней, що паралельні картинній площині (довільне розташовання). Якщо картинна площина нахи­лена відносно центра проеціювання, то у разі р > 90° точка збігу для вертикальних ліній розміщуєте ся нижче лінії горизонту (див. рисунок 5 та 7.5.1 і 7.5.2)

Рисунок 5 — Проеційна модель з нахиленою картинною площиною та об’єктом у довільному положенні ВІДНОСНО ЦІЄЇ ПЛОЩИНИ (Р > 90°)






















Рисунок 6 — Проеційна модель з вертикальною картинною площиною та об’єктом у спеціальному положенні, яка демонструє розміри, використовувані у математичних формулах для розрахунку перспективного зображення


  1. Спосіб координат

Зображення, одержане із застосуванням способу коор­динат, базується на простих пропорціях.

Координати усіх точок зо­бражуваного об’єкта, що пов’я­зані з головним проеціюваль- ним променем, одержують гра­фічно, використовуючи пред­метну площину і вертикальну проекцію. Виходячи з цих коор­динатних точок, значення коор­динат одержують за допомо­гою розрахунку і з врахуванням масштабу. Одержані точки з’єднують одну з одною, за­безпечуючи чітке зображення об’єкта (див. рисунок 6)

.


6 ПРАВИЛА

  1. Розміщення та положення картинної площини

Розміри зображення об’єкта можна міняти за допомогою паралельного переміщення картинної пло­щини. Якщо об’єкт розміщують перед картинною площиною, то зображення буде збільшуватись. Об’єкт позаду картинної площини в результаті проеціювання буде зменшуватись. Рисунок 7 показує зміни розмірів зображення залежно від положення об'єкта відносно площини проеціювання.

Рисунок 8 показує зміни розміру зображення залежно від вертикального чи нахиленого розташо­ваний картинної площини, р — це кут між картинною та предметною площиною, наближеною до центра


Рисунок 7 — Розміщення картинних площин


Р = 90°, р1 > 90°, р2 < 90°

Рисунок 8 — Положення картинних площин




Sp


  1. Коло та конус зору

Щоб одержати повний вигляд зобра­ження об’єкта без периферійних спотворень на картинній площині, об'єкт розміщують в конусі зору з апертурним кутом не більше ніж 60°.