НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ДСТУ 1.1:2015
(ISO/IEC Guide 2:2004, MOD)
Національна стандартизація
СТАНДАРТИЗАЦІЯ
ТА СУМІЖНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ
Словник термінів
Видання офіційне
Київ
ДП «УкрНДНЦ»
2015ПЕРЕДМОВА
РОЗРОБЛЕНО: робоча група, створена наказом Державного підприємства «Український науково- дослідний і навчальний центр стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 17 квітня 2015 р. № 31
ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ ДП «УкрНДНЦ» від 19 серпня 2015 р. № 98 з 2015-12-20
З Цей стандарт є ідентичний переклад (для опублікування) настанови ISO/IEC Guide 2:2004 Standardization and related activities — General vocabulary (Стандартизація та суміжні види діяльності. Загальний словник термінів) (ISO/IEC Guide 2:2004), крім терміна 3.1
Ступінь відповідності — модифікований (MOD)
Переклад з англійської (еп)
Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України 5 НА ЗАМІНУ ДСТУ 1.1:2001
Право власності на цей національний стандарт належить державі.
Заборонено повністю чи частково видавати, відтворювати
задля розповсюдження і розповсюджувати як офіційне видання
цей національний стандарт або його частини на будь-яких носіях інформації
без дозволу ДП «УкрНДНЦ» чи уповноваженої ним особи
ДП «УкрНДНЦ», 2015
ЗМІСТ
с.
Національний вступ IV
Передмова до ISO/IEC Guide 2:2004 IV
Сфера застосування 1
Нормативні посилання 1
Стандартизація 2
Цілі стандартизації 5
Нормативні документи 6
Органи, відповідальні за стандарти і нормативно-правові акти 10
Види стандартів 14
Гармонізація стандартів 16
Зміст нормативних документів 19
Структура нормативних документів 21
Розроблення нормативних документів 22
Застосування нормативних документів 24
Посилання на стандарти в нормативно-правових актах 26
Оцінювання відповідності 29
Абеткові покажчики
Абетковий покажчик англійських термінів ЗО
Абетковий покажчик французьких термінів 31
Абетковий покажчик російських термінів 33
Абетковий покажчик німецьких термінів 35
Абетковий покажчик іспанських термінів 37
Абетковий покажчик італійських термінів 39
Абетковий покажчик голландських термінів 41
Абетковий покажчик шведських термінів 42
Додаток НА Абетковий покажчик українських термінів 44
НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП
Цей стандарт ДСТУ 1.1:2015 (ISO/IEC Guide 2:2004, MOD) «Національна стандартизація. Стандартизація та суміжні види діяльності. Словник термінів», прийнятий методом «переклад», є модифікованим до настанови ISO/IEC Guide 2:2004 (версія en) «Standardization and related activities — General vocabulary (Стандартизація та суміжні види діяльності. Загальний словник термінів).
Організація, відповідальна за цей стандарт, —ДП «УкрНДНЦ».
Цей стандарт розроблено на заміну ДСТУ 1.1:2001 «Національна стандартизація. Стандартизація та суміжні види діяльності. Терміни та визначення основних понять», який було розроблено на основі ISO/IEC Guide 2:1996 Standardization and related activities — General vocabulary (Стандартизація та суміжні види діяльності. Загальний словник термінів).
Цей стандарт відповідає законодавству України.
До цього стандарту внесено окремі зміни, зумовлені правовими вимогами. Технічні відхили разом з обґрунтованням долучено безпосередньо до пунктів, яких вони стосуються (1.6.3, 1.6.4, 3.1, 3.2.2, 3.5, 3.6.1), і виділено рамкою і заголовком «Національний відхил».
У цьому стандарті наведено цілком еквівалентні визначення англійською та українською мовами.
До стандарту внесено такі редакційні зміни:
слова «ця настанова», «цей документ» замінено на «цей стандарт»;
структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», першу сторінку та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;
з «Передмови» та «Вступу» до ISO/IEC Guide 2:2004 взято лише ту інформацію, що стосується безпосередньо цього стандарту, і викладено в «Передмові до ISO/IEC Guide 2:2004»;
у «Нормативних посиланнях» наведено «Національне пояснення», виділене рамкою;
долучено довідковий додаток НА (Абетковий покажчик українських термінів).
Українські терміни та визначення понять оформлено відповідно до ДСТУ 3966:2009 (Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять). Частина терміна може бути:
у круглих дужках світлим шрифтом, щоб позначити сферу застосування чи пояснення;
у круглих дужках напівгрубим шрифтом, щоб подати коротку та повну форму терміна;
у квадратних дужках (щоб сумістити два чи більше термінів, які мають спільні елементи; у квадратних дужках можуть бути також суміщені терміни-синоніми (у такому разі квадратні дужки є тільки в терміні, і їх немає у визначенні).
В абетковому покажчику суміщені терміни, а також короткі й повні терміни, подано окремо, без дужок, з однаковим номером терміностатті.
Терміни, установлені цим стандартом і вжиті у визначеннях інших термінів цього стандарту, виділено у текстах визначень напівгрубим шрифтом.
У цьому стандарті є посилання на ISO/IEC 17000, видання 2004 року якого в Україні прийнято як ДСТУ ISO/IEC 17000:2007 «Оцінювання відповідності. Словник термінів і загальні принципи (ISO/IEC 17000:2004, IDT)».
Щоб отримати докладнішу інформацію щодо термінології у сфері національної стандартизації, рекомендовано використовувати терміни, визначені в Законі України «Про стандартизацію» та в інших основоположних національних стандартах.
Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Національному фонді нормативних документів.
ПЕРЕДМОВА до ISO/IEC GUIDE 2:2004
ISO (Міжнародна організація стандартизації) та ІЕС (Міжнародна електротехнічна комісія) спільно забезпечують основу для створення та функціювання міжнародної стандартизації. Національні органи стандартизації, які є членами ISO та ІЕС, беруть участь у розробленні міжнародних стандартів через національні технічні комітети стандартизації, створені задля вирішення певних технічних питань у різних сферах діяльності. Технічні комітети стандартизації ISO та ІЕС співпрацюють у сферах взаємного інтересу. Інші міжнародні урядові та неурядові організації, які мають зв’язки з ISO та ІЕС, також беруть участь у цих роботах.
Міжнародні стандарти розробляють згідно з правилами, установленими в Директивах ISO/IEC, Частина 2.
Проекти настанов ISO розробляє відповідальний комітет або робоча група та розсилає національним органам стандартизації для голосування. Опублікування їх як настанови потребує схвалення з боку щонайменше 75 % національних органів стандартизації, які беруть участь у голосуванні.
Перше видання настанови Guide 2 було опубліковано ISO в 1976 році та розроблено Економічною комісією ООН для Європи (UN/ЕСЕ) у співпраці з ISO, насамперед задля полегшення роботи UN/ЕСЕ, щоб усунути бар’єри в міжнародній торгівлі, які виникали внаслідок відсутності згармонізо- ваних стандартів або неправильного застосування стандартів на міжнародному рівні.
У друге, третє й четверте видання настанови Guide 2 нові терміни та їхні визначення вводили більш- менш ізольованими групами, не враховуючи загальних запланованих меж. Роботу з підготування переглянутої настанови Guide 2 із систематизованою структурою як основне завдання робочої групи в межах Комітету ISO з принципів стандартизації (ISO/STACO), разом з представниками ІЕС і UN/ECE та у співпраці з Комітетом ISO з оцінювання відповідності (ISO/CASCO) і Міжнародною конференцією з акредитації лабораторій (ILAC), Рада ISO санкціювала в 1981 році.
Основною причиною для проведення цієї роботи слугував запит UN/ЕСЕ, у якому йшлося про необхідність повного і якнайшвидшого перегляду настанови Guide 2, щоб урахувати низку конкретних проблем, порушених на нарадах Урядових посадових осіб, відповідальних за політику у сфері стандартизації, а також термінології, яку розробляли в межах робочої групи UN/ЕСЕ з будівництва. До того ж, постійно збільшувалася кількість опублікованих ISO (іноді спільно з ІЕС) настанов з питань політики у сфері стандартизації та відповідних процедур. Щоб уникнути несумісності термінології, необхідно було встановити чітке розуміння основних понять і навести однозначні загальні терміни та їхні визначення.
П’яте видання настанови ISO/IEC Guide 2, яке представляло результат цих робіт, уперше вийшло в світ у 1986 році як спільне видання ISO та ІЕС.
Шосте видання (1991 року) охопило зміни, розроблення яких здійснили у відповідь на конкретні питання, поставлені членами ISO та ІЕС, на запити з боку Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) та UN/ЕСЕ, а також на пропозиції ISO/CASCO.
Сьоме видання (1996 року) зберегло структуру колишніх видань у тому сенсі, що пов’язані один з одним поняття було покласифіковано із загальними заголовками розділів. Таким чином розділи з 1 до 11 належали до стандартизації, і їх розмістили в порядку від найзагальніших до більш специфічних аспектів.
Подібним чином, терміни та визначення понять, наведені в переглянутих розділах з 12 до 17, охопили широкий спектр понять, що належать до оцінювання відповідності. Ці розділи було змінено відповідно до рекомендацій ISO/CASCO, щоб відобразити розвиток діяльності з оцінювання відповідності, і їх схвалили національні органи ISO та ІЕС в 1994 році. Вони не були призначені давати вичерпну класифікацію, але охопили, зокрема, поняття, пов’язані з типовою послідовністю:
визначення характеристик продукції, процесу чи послуги (розділ 13);
порівняння характеристик зі специфічними вимогами, тобто оцінювання відповідності (розділ 14);
переконання у відповідності, наприклад за допомогою декларації постачальника чи сертифікації (розділ 15).
Восьме видання настанови ISO/IEC Guide 2:2004 Standardization and related activities — General vocabulary (Стандартизація та суміжні види діяльності. Загальний словник термінів) (далі — настанова ISO/IEC Guide 2:2004) ідентичне сьомому виданню, з тією різницею, що терміни та визначення їхніх понять у сфері оцінювання відповідності (наведені в розділах від 12 до 17 сьомого видання) було викреслено й замінено нормативним посиланням на ISO/IEC 17000 Conformity assessment — Vocabulary and general principles.
У той час як у межах ISO та ІЕС забезпечують міжнародну основу стандартизації, що охоплює широке коло головним чином технічних питань, загальне поняття стандартизації виходить за межі сфери діяльності цих організацій.
Для цілей ISO та ІЕС визначення стандартизації (1.1) потрібно розглядати спільно з визначенням термінів стандарт (3.2) і консенсус (1.7).
Загальні принципи термінології, покладені в основу переглядів Guide 2, здійснених з 1986 року — це принципи, визначені міжнародним технічним комітетом ISO/TC 37, Термінологія (принципи і координація).
Терміни більш конкретних понять може бути сформовано за допомогою термінів більш загальних понять. Терміни останніх — це як «формувальні блоки». У межах настанови ISO/IEC Guide 2:2004 відбирання термінів і подання їхніх визначень на основі цього підходу можливі тільки тоді, коли відповідні англійські, французькі та російські терміни і словосполуки мають одні й ті самі «формувальні блоки».
У такий спосіб у межах настанови ISO/IEC Guide 2:2004 легко створити додаткові терміни. Наприклад, термін стандарт щодо [безпеки] [безпечності] можна визначити як стандарт (3.2), спрямований на [стан] [ознаку], коли немає неприйнятного ризику завдання шкоди (визначення терміна безпека чи безпечність у 2.5).
Круглі дужки ( ), у які поміщено слова в деяких термінах, означають, що ці слова можна опу
стити, якщо є впевненість, що це не призведе до неправильного їхнього розуміння.
У науці й техніці англійське слово «standard» застосовують у двох різних значеннях: як нормативний документ відповідно до визначення 3.2 (французькою мовою «погте», російською мовою «стандарт») і в значенні, переданому французьким терміном «etalon» і російським терміном «эталон». В ISO/IEC Guide 2:2004 розглянуто тільки перше значення. Друге значення наведено в Міжнародному словнику основних і загальних термінів у сфері метрології (VIM)
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА СТАНДАРТИЗАЦІЯ
СТАНДАРТИЗАЦІЯ
ТА СУМІЖНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ
Словниктермінів
NATIONAL STANDARDIZATION
STANDARDIZATION
AND RELATED ACTIVITIES
Vocabulary
Чинний від 2015-12-20
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює загальні терміни та визначення понять у сфері стандартизації та суміжних видів діяльності. Передбачено, що він внесе вагомий внесок у справу взаєморозуміння між членами ISO, ІЕС і різними урядовими та неурядовими організаціями, що займаються стандартизацією на міжнародному, регіональному та національному рівнях. Він також слугуватиме джерелом навчального або довідкового матеріалу, який у короткій формі наводить теоретичні та практичні принципи стандартизації, сертифікації та акредитації лабораторій.
Цей стандарт не дублює визначення термінів, які вже потлумачено в інших авторитетних міжнародних словниках.
Примітка 1. З цього погляду особливу увагу звернено на Міжнародний словник основних і загальних термінів у сфері метрології (VIM), підготовлений спільно ISO, ІЕС, ВІРМ, IFCC, IUPAC, IUPAP та OIML і опублікований у 1993 році (друге видання).
Примітка 2. Додатково до термінів офіційними мовами ISO (англійською, французькою та російською) еквівалентні терміни підготовлені відповідними комітетами-членами, наведено такими мовами:
німецькою (de);
іспанською (es),
італійською (it);
голландською (пі);
шведською (sv).
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
Наведений нижче стандарт, на який є посилання, потрібен для застосування цього стандарту. У разі датованих посилань застосовують лише зазначене видання. У разі недатованих посилань треба користуватись останнім виданням наведеного документа (разом з будь-якими змінами).