---

A_ef X^2J

Якщо зусилля у стрижні N_n під час заміру стрілки визначити неможливо, слід приймати ш = 1. г

< -і, (7.10)

Ус ' Фи A_efRy

де <р_и - коефіцієнт зниження несучої здатності, що визначається, як менше з трьох величин: ф_иі = ф. (7.11)

Ф_и2 = A_r(1-6_rv), (7.12)

ФиЗ ⁼ А₂ (1 ⁺ ®2 ^-С₂ |и|) , (7.13)

де коефіцієнти зниження несучої здатності визначаються залежно від умовної гнучкості у площині симетрії перерізу за формулою:

та умови відносних стрілок викривлення відповідно у площині та із площини симетрії перерізу та коефіцієнтів и та v, які визначаються за формулами:

v = ^- |Х. (7.16)

/_у V*/

При цьому для елементів решітки ферм (крім опорних розкосів і опорних стояків) треба враховувати пружне затиснення у поясах, приймаючи у площині ферми коефіцієнт для визначення розрахункової довжини = 0,8.

Коефіцієнти у формулах (7.11) - (7.13) визначаються відповідно до таблиці 7.1.

При визначенні стрілок викривлення у ненавантаженому стані f_x і f_y слід керуватися вказівками відповідно до 7.2.5.

Таблиця 7.1 - Значення коефіцієнтів Ау, В у, А₂; В₂; С₂

< 1, (7.17)

Y с ’ Фи+ ' ФЬг ' ’ Ry

де (p_wh - коефіцієнт, який характеризує стійкість наскрізного стрижня в цілому;

ц>_Ьг - коефіцієнт, який враховує особливості роботи гілок на стиск або на стиск зі згином на ділянках між вузлами з'єднувальних решіток.

Вплив загальних викривлень наскрізного стрижня в цілому враховується при визначенні коефі­цієнта ip_wh, який приймається згідно з ДБН В.2.6-198 з урахуванням вимог 7.2.9:

1. при центральному стиску - у функції від умовної приведеної гнучкості за формулою:

Г

(7-18)

, Фы «у .

^Kef ~ ^Kef '-J ■

2. при позацентровому стиску - у функції від умовної приведеної гнучкості, яка обчислюється згідно з формулою (7.18), і відносного ексцентриситету за формулою:

є

(7.19)

-A_ef а_п

де а_п - відстань від головної осі перерізу, перпендикулярної до площини вигину, до осі най­більш стиснутої гілки.

Для двогілкових колон з гілками двотаврового і швелерного перерізу, які працюють на цент­ральний стиск, значення коефіцієнта <р_Ьг, обчисленого згідно з ДБН В.2.6-198, треба помножити на поправочний коефіцієнту, який дорівнює:

v

(7.20)

= 1,0 + 0,04A._br при A._bf < 2,5

при А._Ьг >2,5

де Х_Ьг- умовна гнучкість гілки на ділянці між вузлами з'єднувальних решіток.

Для решітчастих колон виробничих будинків за відсутності пошкоджень елементів решітки допускається приймати 'k_ef= к.

(7.21)

При невиконанні умови стійкості для пошкодженого розкосу треба вважати, що він виключа­ється з роботи і поперечна сила сприймається гілками, які працюють на вигин, при цьому коефіцієнт Ф_Ьг у формулі (7.17) визначається як для стиснуто-зігнутого елемента. Наведений відносний ексцентриситет для визначення <р_Ьг треба знаходити залежно від максимального згинального моменту в гілці М_Ьг, Н мм, обчисленого за формулою:

М_Ьг(7.22)

де Q - величина поперечної сили у наскрізному стрижні, Н;

l_br - довжина гілки, що дорівнює відстані між вузлами з'єднувальних решіток, мм.

Коли несуча здатність розкосів не забезпечується удвох чи більше суміжних панелях, експлуа­тація наскрізного стрижня не дозволяється незалежно від результатів інших перевірок.

■ (7-23).

де а - величина розцентрування розкосів, мм;

к_е - коефіцієнт, який враховує вплив ступеня розцентрування х, = — , Gi ^_ проекція розкосу ^гі

на гілку) і розраховується за формулою:

к_е=1 + Х, (7.24)

k_q - коефіцієнт, який враховує вплив жорсткості прилягаючих розкосів.

Коефіцієнт k_q визначається за формулою:

к_а =1,0 + 0,5 (7.25)

п_Ьг

тут £л,. - сума погонних жорсткостей елементів решіток, які прилягають до вузла;

п_Ьг - погонна жорсткість гілки.

Тут л, та п_Ьг- відповідно погонні жорсткості елемента решітки та елемента гілки, які визна­чаються за формулами:

(7-26)

ч

п_Ьг=^, (7.27)

‘br

тут І, та l_br- відповідно довжина елемента решітки та елемента гілки.

Для колон каркаса виробничих будинків у формулі (7.23) допускається приймати відношення к_еЛ -2- =1 .

а - вузол; б, в - варіанти розрахункової схеми
Рисунок 7.2 - Розцентрування решітки

(7.28)

t² + 3,4 f²

[b J

де t - фактична товщина елемента, мм;

f - стрілка погнутості, мм;

z - відстань від початку звису, мм;

b - ширину звису, мм.

Геометричні характеристики такого звису A_ef, S_ef, l_ef зі змінною товщиною визначаються за даними таблиці 7.2 через відповідні характеристики непошкодженого звису.

Таблиця 7.2 - Дані для визначення геометричних характеристик A_ef; S_ef; l_ef

Рисунок 7.3 - Пошкодження у вигляді місцевої погнутості (а) і зведений переріз (б)

7.2.14 Перевірку несучої здатності балок з пошкодженнями у вигляді викривлення в горизон­тальній площині (рисунок 7.4) допускається виконувати за формулами:

- для зосередженої сили посередині прольоту: