Бітуми дорожні, модифіковані комплексами добавок. Технічні умови

Кінець таблиці 1

• > Рекомендовані. *

• *> Визначають при використанні в комплексі хоча б однієї полімерної добавки.

• **) в чисельнику наведені значення показників властивостей БМК, отриманих на основі бітумів нафтових дорожніх в'язких згідно ДСТУ 4044, в знаменнику - БМК на основі бітумів нафтових дорожніх в'язких дистиляційних згідно [1].

• ***) Визначають при зберіганні БМК за технологічних температур протягом більше 24 год.

1. бітуми нафтові дорожні в'язкі марок: БНД 40/60, БНД 60/90, БНД 90/130, БНД 130/200 згідно з ДСТУ 4044; бітуми нафтові дорожні в'язкі дистиляційні марок: БД 40/60, БД 60/90, БД 90/130, БД 130/200 згідно з [1] (далі - бітуми);

2. модифікуючі добавки згідно з чинною нормативно-технічною документацією:

• полімери: латекси (природні та синтетичні типу СБР), термоеластопласти (СБС, СБ, СБР, СІС тощо), термопласти (ЕБА, ЕВА, ЕМА, ПЕ, ПЕВ тощо), терполімери (ЕБАГМА);

• адгезійні добавки, що належать до катіонних ПАР різної будови: вищі аліфатичні аміни (моно-, ди-, поліаміни) або їх похідні, імідазоліни, солі четвертинних амонієвих сполук тощо;

• добавки на основі синтетичних восків;

• хімічні реагенти: поліфосфорна кислота, органометалічні комплекси тощо;

• природні бітуми: асфальти, гільсоніти тощо.

6. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, УТИЛІЗАЦІЯ

   1. Вимоги безпеки

      1. БМК за ступенем впливу на організм людини згідно з ГОСТ 12.1.007 належать до 3 класу небезпеки (помірно небезпечні речовини). Мають слабку кумулятивну дію.

      2. При нагріванні БМК до температури вище 180 °С у складі летких виділень присутні насичені і ненасичені вуглеводні, ароматичні вуглеводні, етилакрилат, етанол, алкілбензол та аліфатичні аміни.

      3. Концентрація шкідливих та небезпечних речовин у повітрі робочої зони згідно з ГОСТ 12.1.005 не повинна перевищувати гранично допустиму концентрацію для аліфатичних амінів - 1,0 мг/м³, суми насичених, ненасичених ароматичних вуглеводнів - 300 мг/м³, парів ксилолу - 50 мг/м³, парів бензолу - 15/5 мг/м³ (максимальна/середньозмінна), парів толуолу - 50 мг/м³, парів фенолу - 0,3 мг/м³ та етилакрилату - 5,0 мг/м³. Контроль здійснюють згідно з методичними вказівками [2], [3], [4] та [5].

      4. БМК - горюча речовина. Температура займання БМК становить від 300 °С до 351 °С.

      5. Виробничі та складські приміщення за пожежною безпекою повинні відповідати вимогам ДСТУ Б А.3.2-12, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.044, НАПБ А.01.001, СНиП 2.09.02, СП 1042, СНиП 2.11.01.

      6. Категорію приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожеж­ною небезпекою визначають згідно з НАПБ Б.03.002, клас вибухонебезпечних, для розміщення електроустановок, зон - відповідно до НПАОП 40.1-1.32.

      7. Виробничі та складські приміщення обладнують автоматичними установками пожежо­гасіння і пожежної сигналізації відповідно до ДБН В.2.5-56.

      8. На обладнанні, яке являє небезпеку займання, згідно з НАПБ А.01.001 вивішують знаки, що забороняють застосування відкритого вогню, а також знаки, які попереджують про наявність пожежонебезпечних речовин згідно з ДСТУ ISO 6309 та ГОСТ 12.4.026.

      9. Обладнання, комунікації, ємкості у виробничих приміщеннях повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики згідно з вимогами ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.1.030, НАПБ А.01.001 та ГОСТ 12.4.124.

      10. Електробезпечність цехів або дільниць для виробництва БМК повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.030 та ДСТУ 7237.

      11. Електрообладнання дільниць та цехів для виробництва БМК повинне відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.21 та НПАОП 40.1-1.32.

      12. Територію виробництва освітлюють відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.2-6.

      13. До роботи з БМК та їх складовими допускаються особи за умови проходження попе­редніх і періодичних медичних оглядів згідно з [6].

      14. При попаданні БМК (настільки гарячих, що може з'явитися опік) на шкіру, їх треба швидко охолодити, розчинити нафтовими оливами або провареною соняшниковою олією та обережно зняти бинтом або ватою. При попаданні в очі - швидко охолодити і терміново звернутися до медичного закладу за відповідною допомогою.

      15. Приміщення для приготування та зберігання БМК забезпечуються первинними засобами пожежогасіння згідно з НАПБ А.01.001, НАПБ Б.03.001 і НАПБ В.01.048. Експлуатація вогнегасників здійснюється із дотриманням вимог НАПБ А.01.001 і НАПБ Б.01.008, а їх технічне обслуговування повинно відповідати вимогам ДСТУ 4297.

      16. Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів в БМК та їх компонентах згідно з вимогами НРБУ-97 не повинна перевищувати 740 Бк кг^-1. Контроль ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів здійснюють згідно з "Основними санітарними прави­лами забезпечення радіаційної безпеки України".

   2. Вимоги охорони довкілля

      1. Порядок накопичення, транспортування, знешкодження та захоронения розливів БМК здійснюється згідно з ДСТУ 4462.3.01 та ДСТУ 4462.3.02.

      2. Викиди в атмосферу шкідливих речовин не повинні перевищувати гранично допустимі викиди відповідно до вимог СанПиН 4946, ГОСТ 17.2.3.01 та ГОСТ 17.2.3.02. Контроль за вмістом летких речовин, що мігрують в атмосферне повітря, здійснюється згідно з вимогами СанПиН 4946 та [7].

      3. Умови відведення стічних вод при виробництві БМК повинні відповідати вимогам СанПиН 4630.

7. МАРКУВАННЯ ТА ПАКУВАННЯ

   1. Маркування БМК виконують згідно з ДСТУ 4454.

   2. На транспортну тару наносять транспортне маркування згідно з ГОСТ 14192 та знак класифікаційного шифру транспортної небезпеки згідно з ДСТУ 4500-3 та ДСТУ 4500-5.

   3. Маркування виконують українською мовою та додатково іншою мовою - на вимогу замов­ника.

   4. Пакування БМК виконують згідно з ДСТУ 4454.

8. ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

   1. Транспортування БМК здійснюють у автобітумовозах, автогудронаторах або цистернах для нафтового бітуму, обладнаних засобами перемішування та/або термостатування згідно з ДСТУ 4454.

   2. БМК зберігають згідно з ДСТУ 4454 в металевих резервуарах, що забезпечені підігрівом та засобами перемішування, які забезпечують рівномірний нагрів в'яжучого і не допускають його місцевого перегріву.

   3. Термін зберігання БМК залежить від їх температури і встановлюється на основі перевірки значень фізико-технічних показників БМК вимогам цього стандарту.

   4. У випадку зберігання БМК за температури застосування або при їх повторному розігріванні потрібно застосовувати масляний обігрів з обов'язковим перемішуванням.

   5. Необхідно уникати нагрівання БМК до температури вище ніж 180 °С, а також нагрівання до температури застосування більше ніж два рази.

9. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

   1. Проби БМК відбирають і зберігають згідно з ДСТУ 4488. Маса об'єднаної проби кожної марки БМК повинна бути не меншою ніж 1,5 кг.

   2. Глибину проникності голки (пенетрацію) за температури 25 °С і 0 °С визначають згідно з ГОСТ 11501, температуру розм'якшеності за кільцем і кулею - згідно з ГОСТ 11506, температуру розм'якшеності при пенетрацїї 800 0,1 мм, еластичність за температури 25 °С, однорідність - згідно з ДСТУ Б В.2.7-135, розтяжність (дуктильність) за температури 25 °С та 0 °С - згідно з ГОСТ 11505, температуру крихкості - згідно з ГОСТ 11507; зчеплюваність з поверхнею щебеню - згідно з ДСТУ Б В.2.7-89, зчеплюваність з поверхнею скла - згідно з ДСТУ Б В.2.7-81 та 8.6 ДСТУ 4044, температуру спалахнення у відкритому тиглі - згідно з ГОСТ 4333, температуру займання - згідно з ГОСТ 12.1.044.

10. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

    1. БМК приймають партіями. За партію приймають таку кількість БМК, що має однаковий склад та фізико-технічні показники, і яку виробляють за затвердженим регламентом в один ви­робничий цикл та супроводжують одним документом про якість.

    2. Для контролювання властивостей БМК з кожної партії відбирають дві середні проби згідно з ДСТУ 4488.

    3. Приймально-здавальним випробуванням підлягає кожна партія БМК за показниками 1-3, 5, 6, 8 таблиці 1; періодичним - додатково за показниками 7, 9 - 11 таблиці 1. Періодичні випробування проводять не рідше ніж один раз на квартал, а також при кожній зміні складових або технології виробництва.

    4. Радіоактивність перевіряють один раз на рік.

    5. Вимоги безпеки розділу 6 контролюють у процесі підготовки та організації виробництва.

    6. При отриманні незадовільних результатів будь-яких випробувань однієї проби, хоча б за одним з показників, проводять випробування другої проби. При повторному отриманні незадо­вільних результатів партію бракують і прийманню вона не підлягає. При неможливості утилізації БМК відправляють на переробку виробнику.

    7. Організація-виробник супроводжує кожну партію БМК документом про якість (паспортом) на відповідність вимогам цього стандарту, оформленим згідно з ДСТУ 4454. Додатково вказується: номер партії, маса партії, гарантійний строк зберігання та термін зберігання за робочих температур.

11. ВКАЗІВКИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ

    1. БМК застосовують для приготування різних типів асфальтобетонних сумішей: гарячих згідно з ДСТУ Б В.2.7-119 та [8], литих згідно з [9], щебенево-мастикових згідно з ДСТУ Б В.2.7-127; при влаштуванні мембранних шарів, а також при виробництві модифікованих бітумних емульсій.

    2. Температурні режими та інші параметри застосування БМК повинні відповідати вимогам ДБН В.2.3-4, ДСТУ Б В.2.7-119, ДСТУ Б В.2.7-127, ДСТУ Б В.2.7-135, ДСТУ-Н Б В.2.7-254, ДСТУ-Н Б В.2.7-298, ДСТУ-Н Б В.2.7-301, ДСТУ-Н Б В.2.7-303 та [8].

12. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

    1. Підприємство-виробник гарантує відповідність БМК вимогам цього стандарту при дотри­манні вимог транспортування та зберігання.

    2. Гарантійний строк зберігання БМК за температури навколишнього середовища становить один рік від дати їх виробництва.

Після перевищення гарантійного строку зберігання БМК, перед використанням їх потрібно перевірити на відповідність вимогам цього стандарту

.ДОДАТОК А
(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1 СОУ 45.2-00018112-069:2011 Будівельні матеріали. Бітуми нафтові дорожні в'язкі дисти­ляційні. Технічні умови

2 МУ 2026-79 Методические указания на фотометрическое определение этиловых эфиров акриловой и метакриловой кислот в воздухе (Методичні вказівки по фотометричному визначенню етилових естерів акрилової і метакрилової кислот в повітрі)

З МУ 2568-82 Методические указания по фотометрическому измерению концентрации пер­вичных алифатических аминов (метиламин, этиламин, бутиламин, гексиламин, моноэтано- ламин) в воздухе рабочей зоны (Методичні вказівки по фотометричному вимірюванню концентрацій первинних аліфатичних амінів (метиламін, етиламін, бутиламін, гексиламін, моноетаноламін) у повітрі робочої зони)

4 МУ 3119-84 Методические указания по газохроматографическому измерению концентраций предельных С1-С10 (суммарно), непредельных С2-С5 (суммарно) и ароматических (бензола, толуола, этилбензола, ксилолов, стирола) углеводородов в воздухе рабочей зоны (Методичні вказівки з газохроматографічного вимірювання концентрацій насичених С1-С10 (сумарно), ненасичених С2-С5 (сумарно) і ароматичних (бензолу, толуолу, етилбензолу, ксилолів, сти­ролу) вуглеводнів в повітрі робочої зони)

5 МУ 4436-87 Методические указания по измерению концентрации аэрозолей преимущест­венно фиброгенного действия (Методичні вказівки по вимірюванню концентрації аерозолів переважно фіброгенної дії)

6. Наказ Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій" від 21.05.2007 № 246

7. РД 52.04-186-89 Руководство по контролю загрязнения атмосферы (Керівництво по контролю забруднення атмосфери)

8. СОУ 45.2-00018112-057:2010 Будівельні матеріали. Асфальтобетонні суміші та асфальто­бетон на основі модифікованих полімерами бітумів

СОУ 42.1-37641918-106:2013 Будівельні матеріали. Суміші асфальтобетонні та асфальто­бетон литі. Технічні умовиКод УКНД 93.080.20