Рисунок 9 — Коефіцієнт форми зуба YFa для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру: ап=2(Г; haPfmn= 1,0; /їгр//пп = 1,25; pf₽/mI1 = 0,25





Примітка. Для внутрішнього зачеплення з pF= 0,15/п„ (формула 34) і висотою зуба hfp = 1,25m„; ЛаР = 1,0m„; YFa = 2,053.

Рисунок 10 — Коефіцієнт форми зуба YFa для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру: ап = 20°; haPlmn= 1,0; h,?lmr. = 1,25; pfp/m„ = 0,3



Примітка. Для внутрішнього зачеплення з pF = 0,1п (формула 34) І висотою зуба = 1,25л?п; h,P- 1,0лі„; YFa = 2,053.

Рисунок 11 — Коефіцієнт форми зуба YFb для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контура:
On = 20’; h,p/n?n = 1,0; hfp/mn = 1,25; ptp/mn = 0,375





Примітка. Для внутрішнього зачеплення з pF = 0,15/п„ (формула 34) і висотою зуба hlr, = 1,35m„; h,? = 1,0mn; Ута = 2,03.

Рисунок 12 — Коефіцієнт форми зуба YFa для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру: а„ = 20°; hap/mn = 1,0; hip/mn = 1,35; рір/т„ = 0,3





Примітка. Для внутрішнього зачеплення з pF = 0,1п (формула 34) і висотою зуба hi? ж 1.5/пп; htP= 1,2лтп; Ур« = 2,2.

Рисунок 13 — Коефіцієнт форми зуба yFa для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру: an = 20°; haP/mn = 1,2; h'P/m, = 1,5; = 0,3





Примітка 1. Немає даних для внутрішнього зачеплення (підрізання ніжки зуба).

Примітка 2. Менші значення $рі спільні з більшими модулями. Див. також рисунок 2.

Рисунок 14 — Коефіцієнт форми зуба УРа для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контура: ап = 20°; /?ар/тп = 1,0; Ь,р/тп = 1,4; рФп = 0,4; зрг = 0,02т„





Примітка. Дпя внутрішнього зачеплення з pF = 0.15m,, (формула 34) і висотою зуба = 1,25mn; Л - 1,0тп; = 1,87,

Рисунок 15 — Коефіцієнт форми зуба YF> для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру: ап = 22,5°; = 1,0; /7„=/тп = 1,25; рФп = 0,4





Примітка. Для внутрішнього зачеплення з pF = 0,15ш„ (формула 34) і висотою зуба hfP= 1,25m„; haF = 1,0m„; YFa = 1,71.

Рисунок 16 — Коефіцієнт форми зуба YFa для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру: ап = 25°; h,plm„ = 1,0; htpJmn = 1,25; Pfp/mn = 0,318





Примітка 1. Для внутрішнього зачеплення з pF = 0,15/ип (формула 34) і висотою зуба ht? « 1,25mn; йаР = 1,0тл; Yfs = 5,44.

Примітка 2. Для граничних значень q, див. розділ 11.

Рисунок 17 — Коефіцієнт вершини зуба YFS (= YF, YSa) Для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру: сц = 20°; haP/mn = 1,0; - 1,25; р*>іїпп = 0,25





Примітка 1. Для внутрішнього зачеплення з pF = 0,15m„ (формула 34) і висотою зуба /ір = 1,25mn; haP= 1,0m„; YFS = 5,44.

Примітка 2. Для граничних значень q, див. розділ 11.

Рисунок 18 — Коефіцієнт вершини зуба Yfs (= VF,YSa) для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру. а„ = 20°; haP/m„ = 1,0; hfp/mn = 1,25; pfp/m„ = 0,3





Примітка 1. Для внутрішнього зачеплення з pF = 0,15mn (формула 34) і висотою зуба Лір = 1,25mn; h,P = l,0mn; VFS = 5,44.

Примітка 2. Для граничних значень q, див. розділ 11.

10


15 20 ЗО 50 100 400


Рисунок 19 — Коефіцієнт вершини зуба YFS (я Уя*Ув«) для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру: ал = 20е; haP/mn = 1,0; h&/mn = 1,25; рг₽/тп = 0,375



Примітка 1. Для внутрішнього зачеплення з pF = 0,15т„ (формула 34) і висотою зуба hp = 1,35mn; h,P = 1,0m„; YFS = 5,35.

Примітка 2. Для граничних значень q, див. розділ 11.

Рисунок 20 — Коефіцієнт вершини зуба VFS (= YF,YS«) для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру: а„ = 20°; haP/m„ = 1,0; h&lmn = 1,35; Pfp/mn= 0,3





Примітка 1. Для внутрішнього зачеплення з р₽ = 0,15ліп (формула 34) і висотою зуба htp = 1,5тл; ft.? ~ 1,2mn; *fs “ 5,54.

Примітка 2. Для граничних значень р» див. розділ 11.

Рисунок 21 — Коефіцієнт вершини зуба УР6 (= Ур»Уза) для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру: ал » 20°; h.P/mn = 1,2; 1Ър1тп = 1,5; prp/mn - 0,35



10


15 20 ЗО 50 100 400




Примітка 1. Немає даних для внутрішнього зачеплення (підрізання ніжки зуба).

Примітка 2. Менші значення Зр, спільні з більшими модулями. Див. також рисунок 2.

Примітка 3. Для граничних значень q, див. розділ 11.

Рисунок 22 — Коефіцієнт вершини зуба YFS (= Ур.Уз.) для зовнішнього зачеплення з основним профілем
вихідного контуру: ап = 20°; haP/mn = 1,0; h^/mn = 1,4; р&/тп= 0,4; spr = 0,02 тп



3,77




Примітка 1. Для внутрішнього зачеплення з pF - 0,1п (формула 34) і висотою зуба = 1,25mn; h,P - 1,0mn; Yfs ~ 5,16.

Примітка 2, Для граничних значень q, дие. розділ 11.

Рисунок 23 — Коефіцієнт вершини зуба YFs (= YFiYSa) для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру: сц = 22,5°; = 1,0; h^/m^ - 1,25; pfp/mn = 0,4



Примітка 1. Для внутрішнього зачеплення з pF = 0,15m„ (формула 34) і висотою зуба h,P = 1,25mn; haP = 1,0т„; YFS = 4,9.

Примітка 2. Для граничних значень дй див. розділ 11.

  1. Рисунок 24 — Коефіцієнт вершини зуба YFS(= YFBYSa) для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру. ап = 25°; hBP/m„ - 1,0; h^/mr. = 1,25; Pfp/mn = 0,318ПОПРАВКОВІ КОЕФІЦІЄНТИ НАПРУЖЕНЬ У3 І YSa

    1. Основні використання

Поправкові коефіцієнти напруження Ys і YSa використовуються, щоб перетворити номінальне напруження згинання в місцеве напруження згинання і цими коефіцієнтами враховується наступне: а) ефект підсилення напруження зміни перерізу біля радіуса перехідної кривої при ніжці зуба4); Ь) те оцінення правильної системи напружень у критичному перерізі ніжки зуба складніше, ніж представлене просте системне оцінення. Оцінка вказує, що інтенсивність місцевого напру­ження в ніжці зуба складається із двох компонентів: на один з них безпосередньо впливає значення моменту згинання, другий, що збільшується з близькістю до критичного перерізу визначального положення прикладення навантаження.

Ys — це коефіцієнт для прикладання навантаження в зовнішній точці однопарного зачеплення (метод В), У$а — це коефіцієнт для прикладання навантаження на вершині зуба (метод С). Див. 4.1 щодо принципів, припущень і застосувань методів В і С.

Нижченаведені формули базуються на даних, виведених із геометрії зовнішніх прямозубих передач з кутом зачеплення 20° вимірюванням і розрахунками, використовуючи методи кінцевих елементів і інтегральних рівнянь. Формули можна також використовувати, щоб отримати приблизні значення величин, що стосуються внутрішніх зубчастих коліс і коліс, що мають інші кути зачеп­лення.

Вищенаведені настанови стосуються прямозубих і косозубих коліс. Див. розділ 5 щодо пояс­нювальних приміток та інформації про розрахунок еквівалентної кількості зубців, доречних до косо­зубих коліс.

  1. Поправковий коефіцієнт напружень У&: метод В

Розрахунок поправкового коефіцієнта напружень Ys виконаний згідно з наступною формулою, яка чинна в діапазоні: 1 ge < 8; позначення проілюстровані на рисунку 3.

1

(48)

,21+ІЇ

Гз =(1,2+0,13L)q,L L

Де L = (49)

Лре

з sFn— із формули (16) для зовнішніх зубчастих коліс, формули (31) для внутрішніх зубчастих коліс;

визначене за формулою (ЗО) для зовнішніх зубчастих коліс і формулою (32) для внут­рішнього зачеплення.

з pF — із формули (17) для зовнішнього зачеплення і формули (34) для внутрішнього зачеп­лення.

Визначення Ys графічними методами не властиве.

  1. Поправковий коефіцієнт напружень YSa: метод С

Подібно до YFa (див. 5.3) застосовують тільки для зачеплення з коефіцієнтом торцевого пе­рекриття Єап < 2.

  1. Графічні значення величин

Коефіцієнт Ysa для ряду поширених основних профілів вихідного контуру можна взяти з рисун­ків 25—32 як функцію еквівалентної кількості зубців zn і коефіцієнта зміщення вихідного контуру х. Звертайтесь до 5.3.2.1 щодо заміток, що стосуються внутрішніх зубчастих коліс. Графічні криві були розраховані для повновисотних зубців без зрізання країв вершини зуба, що мають висоту основ-

Див. 6.4 щодо методики, якої треба дотримуватися, коли є піднутрення для шліфування в перехідних кривих зуба.

ного вихідного контуру, використовуючи формули (51) і (52). Плече моменту згинання трохи мен­ше для зубчастих передач зі зрізаними вершинами або краями вершин зубців, отже для таких пе­редач схемні значення Ysa трохи завищені і характеристики навантажувальної здатності мають тенденцію відхилятися в бік безпечності.

Див. рисунок 8 щодо графічних величин zn.

  1. Визначання розраховуванням

Діапазон застосування формули (51): 1 < qs < 8. YSa розраховують, використовуючи наступну формулу, яка виведена із формули (48) підстановкою ЛРа замість /7Ре:

YSa =(1,2 + 0,13La)qsL


1,2l35 . u J


(51)



де L = (52)

л Fa

з sFn — із формули (16) для зовнішнього зачеплення і формули (31) для внутрішнього зачеплення;

Ьра — із формули (41) для зовнішнього зачеплення і формули (42) для внутрішнього зачеп­лення;

qs — із формули (50).





Примітка. Для внутрішнього зачеплення з pF = 0,15тп (формула 34) і висотою зуба h# = 1,25тп; ЛаР = 1,0ліп; Уаі = 2,65.

Рисунок 25 — Поправковий коефіцієнт напружень У^а для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру: осп = 20°; A,P/mn = 1,0; Afp/mn = 1,25; pfp/mn = 0,25





Примітка. Для внутрішнього зачеплення з pF = 0,15m„ (формула 34) і висотою зуба /)Р = 1,25mn; h,P = 1,0m„; YSa = 2,65.

Рисунок 26 — Поправковий коефіцієнт напружень YSa для зовнішнього зачеплення з основним профілем
вихідного контуру: ап = 20°; haPlmn = 1,0; ІЬр/тп= 1,25; Pfp/mn = 0,3




Примітка. Для внутрішнього зачеплення з pF = 0,15тп (формула 34) І висотою зуба = 1,25mn; h,P = 1,0тп; У8, = 2,65.

10


15 20 ЗО 50 100 400


Рисунок 27 — Поправковий коефіцієнт напружень для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру: otn = 20°; ЛаРп = 1,0; htpfm„ ~ 1,25; Ргр/ггм = 0,375



Примітка. Для внутрішнього зачеплення з pF = 0,15т„ (формула 34) і висотою зуба /)₽ = 1,35m„; haP= 1,0т„; YSa= 2,65.

Рисунок 28 — Поправковий коефіцієнт напружень YSa для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру: а„ = 20°; haP/m„ = 1,0; h^lmn = 1,35; Pfp/m„ = 0,3

Рисунок 29 — Поправковий коефіцієнт напружень У для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру: = 20’; Ь/ліл ~ 1,2; Л|р/тп « 1,5; рп=/тп = 0,3





Примітка 1. Немає даних для внутрішнього зачеплення (підрізання ніжки).

Примітка 2. Менші значення spr спільні з більшими модулями. Див. також рисунок 2.

Рисунок ЗО — Поправковий коефіцієнт напружень Vsa для зовнішнього зачеплення з основним профілем
вихідного контуру: ап = 20°; haP/mn = 1,0; hfp/mn = 1,4; р^>/т„ = 0,4; зрг = 0,02 т„





Примітка. Для внутрішнього зачеплення з pF = 0,15mn (формула 34) і висотою зуба ht? ~ 1,25тп; Л«р я 1,0тп; Ув, - 2,76.

10


15 20


ЗО 50 100 400


Zn


Рисунок 31 — Поправковий коефіцієнт напружень Vs. для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру: = 22,5”; haP/mn = 1,0; hff/mn « 1,25; pfp/mn = 0,4



Примітка. Для внутрішнього зачеплення з р? = 0,15/лп (формула 34) і висотою зуба = 1,25т„; Лар = 1,0mn; Ysa - 2,87.

  1. Рисунок 32 — Поправковий коефіцієнт напружень YSa для зовнішнього зачеплення з основним профілем вихідного контуру: ап = 25°; haPlm„ = 1,0; htp/mn = 1,25; р&Ігтіп = 0,318Поправкові коефіцієнти напружень для зубчастих передач з піднутреннями в перехідних кривих6*

Піднутрення, таке як піднутрення для шліфування в перехідній кривій зубчастого колеса близько критичного перерізу, звичайно породжує рівень концентрації напруження, що перевищує напруження в перехідній кривій і таким чином поправковий коефіцієнт напружень відповідно більший. Непогана оцінка YSe, отримана із формули (53), може бути підставлена для Ys, подібно Ygag ІЗ формули (54) М0ЖЄ буТИ ПІДСТЗВЛЄН0 ДЛЯ Y^, ДИВ. рИСуНОК 33.