ДСТУ Б В.2.7-130:2007 сторінка 4 з 6
7.15.1 Подання виробником або уповноваженою ним особою - резидентом України до упов-
новаженого органу оцінки за власним вибором заявки на перевірку головних профілів однієї про-
фільної системи.
Заявка повинна містити:
-
назву і адресу виробника, а у разі подання заявки уповноваженою особою - її назву і адресу, а
також документ про надання повноважень; -
письмове підтвердження, що така заявка не була подана до іншого уповноваженого органу;
-
технічну документацію згідно з пунктом 7.15.2;
-
для проведення перевірки головних профілів кожної окремої профільної системи подається
окрема заявка.
7.15.2 Технічна документація повинна містити:
-
загальний опис профільної системи з усіма її технічними характеристиками;
-
виробничі креслення головних профілів, які піддаються випробуванням;
-
усі необхідні для проведення випробувань головних профілів технічні характеристики;
-
список стандартів з переліку національних стандартів і опис рішень, прийнятих на виконання
вимог Технічного регламенту, якщо згадані стандарти не були застосовані.
7.15.3 Проведення уповноваженим органом оцінки:
- експертизи технічної документації з метою підтвердження того, що головні профілі профільної
системи виготовлено згідно з технічною документацією;
- визначення артикулів профілів, які були спроектовані згідно з вимогами цього стандарту
(випадок "а"), а також артикулів, які були спроектовані без застосування відповідних положень цього
стандарту (випадок "б");
-
у випадку "а" здійснення обумовлених у пункті 7.15.6 випробувань;
-
у випадку "б" здійснення експертизи і випробування для перевірки відповідності прийнятих
виробником рішень вимогам Технічного регламенту; -
погодження з заявником місця проведення випробувань.
-
Відбір зразків для проведення випробувань здійснюється представником уповноваженого
органу оцінки безпосередньо на виробництві або на місці їх зберігання за умови проведення про-
цедури ідентифікації. -
Коли зразки головних профілів, які були піддані випробуванням, відповідають вимогам
Технічного регламенту, уповноважений орган видає заявнику сертифікат перевірки головних про-
філів однієї профільної системи.
13
ДСТУ Б В.2.7-130:2007
У сертифікаті перевірки зазначаються:
-
назва виробника і адреса виробництва;
-
висновки про проведену перевірку (відповідність вимогам цього стандарту, перелік яких наве-
дено у пункті 7.16); -
умови дії сертифіката перевірки (дійсний за умови відсутності внесення суттєвих змін у технічну
документацію, сировину або процес виготовлення; суттєвими вважаються зміни, як можуть вплинути
на відповідність вимогам регламенту); -
артикули головних профілів, які піддавались випробуванням.
До сертифіката перевірки додаються протоколи випробувань головних профілів, а його копія зберігається уповноваженим органом протягом строку дії сертифіката.
Заявник повинен інформувати уповноважений орган, який видав сертифікат перевірки головних профілів, про всі суттєві зміни перевірених профілів.
-
Уповноважений орган оцінки відповідності проводить випробування зразків головних про-
філів на їх відповідність вимогам 5.2.3-5.2.5; 5.3.1 (рядки 5, 7), 5.3.7 цього стандарту. -
Уповноважений орган оцінки відповідності надає виробнику або уповноваженій ним особі
сертифікат відповідності вимогам Технічного регламенту на всю продукцію, що входить до складу
профільної системи за умови:
- виконання виробником усіх необхідних заходів щодо забезпечення відповідності продукції під
час виробничого процесу головним профілям, описаним в сертифікаті перевірки, та вимогам Тех-
нічного регламенту;
- отримання уповноваженим органом оцінки позитивних результатів перевірки відповідності
продукції вимогам Технічного регламенту шляхом проведення вибіркових випробувань продукції на
відповідність вимогам 7.15.6 з періодичністю один раз на півроку.
-
Уповноважений орган оцінки проставляє або дає розпорядження щодо нанесення свого
ідентифікаційного номера на продукцію і видає сертифікат відповідності на підставі проведених
випробувань. -
Сертифікат відповідності видається строком дії на два роки за умови відсутності суттєвих
змін у технічній документації, технології виготовлення або сировині.
8 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
8.1 Профілі після виробництва до початку проведення приймально-здавальних випробувань
повинні бути витримані при температурі (21 ±3) °С не менше однієї години (контроль маркування і
наявності захисної плівки дозволяється проводити в процесі виробництва).
При проведенні періодичних випробувань, а також у випадках, коли профілі зберігалися (транспортувалися) при температурі, що відрізняється від вищезгаданої, перед випробуваннями їх витримують при температурі (21 ±3) °С протягом доби.
8.2 Геометричні розміри поперечного перерізу профілів (5.2.3-5.2.5, 5.3.5) контролюють товщи-
номіром згідно з ГОСТ 28702, мікрометром згідно з ГОСТ 6507, штангенциркулем згідно з ГОСТ 166,
кутоміром згідно з ГОСТ 5378, оптоелектронними вимірювачами або іншим інструментом, що за
безпечує необхідну точність вимірювань.
Довжина профілів (5.2.2) контролюється рулеткою згідно з ДСТУ 4179.
-
Перевірка відхилення від форми профілів (5.2.5) визначається згідно з рисунком 2 на трьох
зразках завдовжки 1 м. -
Масу 1 м довжини профілю (5.3.2) визначають за допомогою ваг лабораторних згідно з
ГОСТ 24104. -
Відповідність зовнішнього вигляду профілів (5.3.3) визначають візуально шляхом порівню-
вання із зразками-еталонами відрізків профілів завдовжки не менше 250 мм при рівномірному
освітленні не менше 300 лк з відстані 1 м. -
Температуру розм'якшення профілів за Віком (5.3.1, таблиця 3, рядок 4) визначають на трьох
зразках, що вирізані з лицьової зовнішньої стінки профілю згідно з ГОСТ 15088 (спосіб В, варіант
нагрівання - 1, середовище, що передає тепло, - силіконове масло і рідкий парафін).
За результат випробувань приймають середньоарифметичне значення результату випробувань трьох зразків. Випробування визнають задовільними, якщо ці значення не відрізняються одне від
14
ДСТУ Б В.2.7-130:2007
одного не більше ніж на 3 °С від номінального значення, а результат випробувань кожного зразка не нижче 72 °С.
8.7 Міцність і модуль пружності профілів при розтягуванні за 5.3.1 (таблиця 3, рядки 1, 2)
визначають згідно з ГОСТ 11262 і ГОСТ 9550 на п'яти зразках із наступними доповненнями: тип
зразка 3, ширина зразка (15,0 ±0,5) мм. Зразки вирізають з лицьової зовнішньої стінки профілю в
напрямку його поздовжньої осі; товщина дорівнює товщині стінки профілю в місці вирізання зразка;
-
розрахункова довжина - (100 ±1) мм;
-
швидкість переміщення випробувальної машини при визначенні міцності при розтягуванні -
(50 ± 5) мм/хв і (2 ±0,2) мм/хв - при визначенні модуля пружності.
За результат випробувань приймають середньоарифметичне значення результатів випробувань п'яти зразків, при цьому значення кожного результату не повинно бути нижче встановленого більше ніж на 20 %.
8.8 Зміну лінійних розмірів за 5.3.1 (таблиця 3, рядок 5) після теплової дії визначають згідно з
ГОСТ 11529 методом "за рисками" на трьох зразках завдовжки (220 ±5) мм у напрямку довжини з
наступними доповненнями:
-
відстань між голками розмічального шаблону- (200 ±0,1) мм;
-
риски наносять на лицьові поверхні зразків;
-
зразок укладають на пластину, посилану тальком;
-
температура теплової дії (100 ± 2) °С;
-
час теплової дії - (60 ± 2) хв.
Профілі вважаються такими, що витримали випробування, якщо зміна лінійних розмірів не перевищує значень, вказаних у 5.3.1.
8.9 Ударну в'язкість за Шарпі (5.3.1, таблиця 3, рядок 3) визначають згідно з ГОСТ 4647 на п'яти
зразках типу "ЗА" з наступними доповненнями:
-
зразки вирізають з лицьової зовнішньої стінки профілю в поздовжньому напрямку;
-
надріз виконують на лицьовій поверхні;
-
товщина під надрізом повинна становити не менше 2/3 товщини стінки.
За результат випробувань приймають середньоарифметичне значення результатів випробувань п'яти зразків. При цьому кожен результат випробувань повинен бути не менше 20 кДж/м2.
8.10 Стійкість до удару при температурі мінус 15 °С (5.3.1, таблиця 3, рядок 7) проводять так.
Необхідно відібрати 10 однакових зразків головних профілів завдовжки 300 мм ±5 мм. При цьому
перед випробуваннями зразки витримуються в камері протягом однієї години при температурі
мінус 15 °С. Відхилення від заданої температури повинно складати не більше мінус 2 °С.
Випробування проводять на установці, схема якої наведена на рисунку 3.
Напрямні установки повинні мати заокруглену поверхню, яка дозволяє вільне, з мінімальною силою тертя, переміщення копра (ударного бойка); опора повинна мати масу не менше 50 кг, маса копра повинна бути 1 кг ± 5 г. Копер повинен мати напівсферичну ударну поверхню Rсф = 25 мм + 0,5 мм. Шорсткість напівсферичної поверхні копра - не більше Ra =0,32.
Зразок установлюють на опори так, щоб копер під час удару потрапляв у середину камери і не влучав у перемичку, якщо вона є.
Копер установлюють на висоті 1500 мм +10 мм від поверхні зразка, що випробовується, а потім наносять удар.
Після випробувань зразки оцінюють візуально. Пошкодження (тріщини, відшарування та інші дефекти) можуть отримати не більше 10 % зразків, що випробовуються.
8.11 Визначення термостійкості (5.3.1, таблиця 3, рядок 6) проводять так: зразок установлюють на
скляну пластину, попередньо посилану тальком, і поміщають у піч, де витримують протягом (30 +1) хв.
Після цього зразок виймають і охолоджують у повітрі до кімнатної температури і оглядають.
Випробування проводять на трьох зразках завдовжки (220 +5) мм.
Зразок вважають таким, що витримав випробування, якщо на його поверхнях нема пошкоджень, а на торцях розшарувань і мушель.
Результат випробувань визнають задовільним, якщо всі три зразки витримали випробування.
-
Міцність зварних з'єднань при розтягу (5.3.6) визначають згідно з ГОСТ 11262.
-
Міцність кутового або Т-подібного з'єднання (5.3.7) визначають згідно з 7.11 ДСТУ Б В.2.6-15.
15
-
ДСТУ Б В.2.7-130:2007
Стійкість до дії хімічних середовищ (5.3.10) визначають згідно з ГОСТ 12020. -
Опір теплопередачі профілів (5.3.9) визначають згідно з ДСТУ Б В.2.6-17 з таким допов-
ненням: випробування проводять на двостулковому вікні заввишки 1500 мм, завширшки 1200 мм, з
заповненням світлопрозорої частини теплоізоляційними плитами із пінополістиролу типу ПСБ, мар-
ки 25, завтовшки 30 мм згідно з ДСТУ Б В.2.7-8. -
Визначення змін кольору білих профілів (5.3.1, таблиця 3, рядок 8) після ультрафіолето-
вого опромінення
8.16.1 Засоби для випробувань та допоміжні прилади:
-
апарат, що дозволяє виконувати ультрафіолетове опромінення у діапазоні хвиль (280-400) нм
з інтенсивністтю сумарної радіації 80 Вт/м2; -
секундомір;
-
чорний папір;
-
еталон сірої шкали.
8.16.2 Порядок підготовки, проведення випробувань і обробка результатів.
Випробування проводять на десяти зразках, що вирізають із лицьової стінки профілю розмірами (50 ± 2) мм χ (80 ± 2) мм. П'ять зразків (контрольні) загортають у чорний папір і зберігають на повітрі. П'ять зразків розміщують в апараті і випробовують за наступним циклом:
-
зволоження (18 ± 0,5) хв;
-
сухе опромінення (102 +1) хв (довжина хвилі від 240 нм до 400 нм).
Опроміненню піддають поверхню профілю, що в умовах експлуатації працює зовні будинку. Зразок витримують в апараті до досягнення сумарної дози опромінення не менше 8 кДж/м2. Зразок виймають з апарата, витримують на повітрі не менше 24 год при температурі (21 ±3) °С і візуально порівнюють з контрольними зразками і сірою шкалою.
Результати випробувань вважають задовільними, якщо всі зразки витримали випробування.
16
ДСТУ Б В.2.7-130:2007
8.17 Визначення змін ударної в'язкості після ультрафіолетового опромінення
Випробування проводять на десяти зразках. Засоби для випробувань, допоміжні прилади, поря-
док підготовки і проведення випробувань - згідно з 8.9.
Засоби для випробувань, порядок підготовки і проведення випробувань зразків - згідно з 8.16.
Оцінку результатів випробувань п'яти контрольних зразків проводять згідно з 8.9.
За результат випробувань п'яти зразків, що отримали ультрафіолетове опромінення, приймають середнє значення результатів випробувань, які повинні бути не менше 12 кДж/м2, при цьому кожен результат випробувань повинен бути не менше 8 кДж/м2.
-
Довговічність (5.3.1, таблиця 3, рядок 10) визначають згідно з методом, викладеним у
додатку Б. -
Міцність зчеплення ламінованого оздоблювального покриття з профілем (5.3.8) визначають
згідно з методом, викладеним у додатку В. -
Наявність захисної плівки (5.3.4) визначають візуально.
9 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
-
Профілі перевозять будь-яким видом транспорту відповідно до правил перевезень вантажів,
що діють на конкретному виді транспорту. Умови транспортування повинні враховувати вплив клі-
матичних чинників (Ж1) згідно з ГОСТ 15150 і вплив механічних чинників згідно з ГОСТ 23170. -
Транспортування профілів у залізничних вагонах повинно проводитись транспортними паке-
тами згідно з ГОСТ 26663. -
Профілі повинні зберігатися за умов Ж3 згідно з ГОСТ 15150, необхідно забезпечити захист
профілів від дії прямого сонячного випромінювання.
9.4 При зберіганні профілі укладають на поверхню по всій довжині.
Максимальна висота штабелю при зберіганні на піддонах не більше 1 м.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
Сборник ГОСТ ЕСКД
Збірник із 154 стандартів