Страница 4: ДСТУ Б В.2.7-130:2007. Будівельні матеріали. Профілі полівінілхлоридні для огороджувальних будівельних конструкцій. Загальні технічні умови (59752)

7.15.1 Подання виробником або уповноваженою ним особою - резидентом України до упов-
новаженого органу оцінки за власним вибором заявки на перевірку головних профілів однієї про-
фільної системи.

Заявка повинна містити:

• назву і адресу виробника, а у разі подання заявки уповноваженою особою - її назву і адресу, а
  також документ про надання повноважень;

• письмове підтвердження, що така заявка не була подана до іншого уповноваженого органу;

• технічну документацію згідно з пунктом 7.15.2;

• для проведення перевірки головних профілів кожної окремої профільної системи подається
  окрема заявка.

7.15.2 Технічна документація повинна містити:

• загальний опис профільної системи з усіма її технічними характеристиками;

• виробничі креслення головних профілів, які піддаються випробуванням;

• усі необхідні для проведення випробувань головних профілів технічні характеристики;

• список стандартів з переліку національних стандартів і опис рішень, прийнятих на виконання
  вимог Технічного регламенту, якщо згадані стандарти не були застосовані.

7.15.3 Проведення уповноваженим органом оцінки:

- експертизи технічної документації з метою підтвердження того, що головні профілі профільної
системи виготовлено згідно з технічною документацією;

- визначення артикулів профілів, які були спроектовані згідно з вимогами цього стандарту
(випадок "а"), а також артикулів, які були спроектовані без застосування відповідних положень цього
стандарту (випадок "б");

• у випадку "а" здійснення обумовлених у пункті 7.15.6 випробувань;

• у випадку "б" здійснення експертизи і випробування для перевірки відповідності прийнятих
  виробником рішень вимогам Технічного регламенту;

• погодження з заявником місця проведення випробувань.

4. Відбір зразків для проведення випробувань здійснюється представником уповноваженого
   органу оцінки безпосередньо на виробництві або на місці їх зберігання за умови проведення про-
   цедури ідентифікації.

5. Коли зразки головних профілів, які були піддані випробуванням, відповідають вимогам
   Технічного регламенту, уповноважений орган видає заявнику сертифікат перевірки головних про-
   філів однієї профільної системи.

13

ДСТУ Б В.2.7-130:2007

У сертифікаті перевірки зазначаються:

• назва виробника і адреса виробництва;

• висновки про проведену перевірку (відповідність вимогам цього стандарту, перелік яких наве-
  дено у пункті 7.16);

• умови дії сертифіката перевірки (дійсний за умови відсутності внесення суттєвих змін у технічну
  документацію, сировину або процес виготовлення; суттєвими вважаються зміни, як можуть вплинути
  на відповідність вимогам регламенту);

• артикули головних профілів, які піддавались випробуванням.

До сертифіката перевірки додаються протоколи випробувань головних профілів, а його копія зберігається уповноваженим органом протягом строку дії сертифіката.

Заявник повинен інформувати уповноважений орган, який видав сертифікат перевірки головних профілів, про всі суттєві зміни перевірених профілів.

6. Уповноважений орган оцінки відповідності проводить випробування зразків головних про-
   філів на їх відповідність вимогам 5.2.3-5.2.5; 5.3.1 (рядки 5, 7), 5.3.7 цього стандарту.

7. Уповноважений орган оцінки відповідності надає виробнику або уповноваженій ним особі
   сертифікат відповідності вимогам Технічного регламенту на всю продукцію, що входить до складу
   профільної системи за умови:

- виконання виробником усіх необхідних заходів щодо забезпечення відповідності продукції під
час виробничого процесу головним профілям, описаним в сертифікаті перевірки, та вимогам Тех-
нічного регламенту;

- отримання уповноваженим органом оцінки позитивних результатів перевірки відповідності
продукції вимогам Технічного регламенту шляхом проведення вибіркових випробувань продукції на
відповідність вимогам 7.15.6 з періодичністю один раз на півроку.

8. Уповноважений орган оцінки проставляє або дає розпорядження щодо нанесення свого
   ідентифікаційного номера на продукцію і видає сертифікат відповідності на підставі проведених
   випробувань.

9. Сертифікат відповідності видається строком дії на два роки за умови відсутності суттєвих
   змін у технічній документації, технології виготовлення або сировині.

8 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

8.1 Профілі після виробництва до початку проведення приймально-здавальних випробувань
повинні бути витримані при температурі (21 ±3) °С не менше однієї години (контроль маркування і
наявності захисної плівки дозволяється проводити в процесі виробництва).

При проведенні періодичних випробувань, а також у випадках, коли профілі зберігалися (транспортувалися) при температурі, що відрізняється від вищезгаданої, перед випробуваннями їх витримують при температурі (21 ±3) °С протягом доби.

8.2 Геометричні розміри поперечного перерізу профілів (5.2.3-5.2.5, 5.3.5) контролюють товщи-
номіром згідно з ГОСТ 28702, мікрометром згідно з ГОСТ 6507, штангенциркулем згідно з ГОСТ 166,
кутоміром згідно з ГОСТ 5378, оптоелектронними вимірювачами або іншим інструментом, що за
безпечує необхідну точність вимірювань.

Довжина профілів (5.2.2) контролюється рулеткою згідно з ДСТУ 4179.

3. Перевірка відхилення від форми профілів (5.2.5) визначається згідно з рисунком 2 на трьох
   зразках завдовжки 1 м.

4. Масу 1 м довжини профілю (5.3.2) визначають за допомогою ваг лабораторних згідно з
   ГОСТ 24104.

5. Відповідність зовнішнього вигляду профілів (5.3.3) визначають візуально шляхом порівню-
   вання із зразками-еталонами відрізків профілів завдовжки не менше 250 мм при рівномірному
   освітленні не менше 300 лк з відстані 1 м.

6. Температуру розм'якшення профілів за Віком (5.3.1, таблиця 3, рядок 4) визначають на трьох
   зразках, що вирізані з лицьової зовнішньої стінки профілю згідно з ГОСТ 15088 (спосіб В, варіант
   нагрівання - 1, середовище, що передає тепло, - силіконове масло і рідкий парафін).

За результат випробувань приймають середньоарифметичне значення результату випробувань трьох зразків. Випробування визнають задовільними, якщо ці значення не відрізняються одне від

14

ДСТУ Б В.2.7-130:2007

одного не більше ніж на 3 °С від номінального значення, а результат випробувань кожного зразка не нижче 72 °С.

8.7 Міцність і модуль пружності профілів при розтягуванні за 5.3.1 (таблиця 3, рядки 1, 2)
визначають згідно з ГОСТ 11262 і ГОСТ 9550 на п'яти зразках із наступними доповненнями: тип
зразка 3, ширина зразка (15,0 ±0,5) мм. Зразки вирізають з лицьової зовнішньої стінки профілю в
напрямку його поздовжньої осі; товщина дорівнює товщині стінки профілю в місці вирізання зразка;

• розрахункова довжина - (100 ±1) мм;

• швидкість переміщення випробувальної машини при визначенні міцності при розтягуванні -
  (50 ± 5) мм/хв і (2 ±0,2) мм/хв - при визначенні модуля пружності.

За результат випробувань приймають середньоарифметичне значення результатів випробувань п'яти зразків, при цьому значення кожного результату не повинно бути нижче встановленого більше ніж на 20 %.

8.8 Зміну лінійних розмірів за 5.3.1 (таблиця 3, рядок 5) після теплової дії визначають згідно з
ГОСТ 11529 методом "за рисками" на трьох зразках завдовжки (220 ±5) мм у напрямку довжини з
наступними доповненнями:

• відстань між голками розмічального шаблону- (200 ±0,1) мм;

• риски наносять на лицьові поверхні зразків;

• зразок укладають на пластину, посилану тальком;

• температура теплової дії (100 ± 2) °С;

• час теплової дії - (60 ± 2) хв.

Профілі вважаються такими, що витримали випробування, якщо зміна лінійних розмірів не перевищує значень, вказаних у 5.3.1.

8.9 Ударну в'язкість за Шарпі (5.3.1, таблиця 3, рядок 3) визначають згідно з ГОСТ 4647 на п'яти
зразках типу "ЗА" з наступними доповненнями:

• зразки вирізають з лицьової зовнішньої стінки профілю в поздовжньому напрямку;

• надріз виконують на лицьовій поверхні;

• товщина під надрізом повинна становити не менше 2/3 товщини стінки.

За результат випробувань приймають середньоарифметичне значення результатів випробувань п'яти зразків. При цьому кожен результат випробувань повинен бути не менше 20 кДж/м².

8.10 Стійкість до удару при температурі мінус 15 °С (5.3.1, таблиця 3, рядок 7) проводять так.
Необхідно відібрати 10 однакових зразків головних профілів завдовжки 300 мм ±5 мм. При цьому
перед випробуваннями зразки витримуються в камері протягом однієї години при температурі
мінус 15 °С. Відхилення від заданої температури повинно складати не більше мінус 2 °С.

Випробування проводять на установці, схема якої наведена на рисунку 3.

Напрямні установки повинні мати заокруглену поверхню, яка дозволяє вільне, з мінімальною силою тертя, переміщення копра (ударного бойка); опора повинна мати масу не менше 50 кг, маса копра повинна бути 1 кг ± 5 г. Копер повинен мати напівсферичну ударну поверхню R_сф = 25 мм + 0,5 мм. Шорсткість напівсферичної поверхні копра - не більше R_a =0,32.

Зразок установлюють на опори так, щоб копер під час удару потрапляв у середину камери і не влучав у перемичку, якщо вона є.

Копер установлюють на висоті 1500 мм +10 мм від поверхні зразка, що випробовується, а потім наносять удар.

Після випробувань зразки оцінюють візуально. Пошкодження (тріщини, відшарування та інші дефекти) можуть отримати не більше 10 % зразків, що випробовуються.

8.11 Визначення термостійкості (5.3.1, таблиця 3, рядок 6) проводять так: зразок установлюють на
скляну пластину, попередньо посилану тальком, і поміщають у піч, де витримують протягом (30 +1) хв.
Після цього зразок виймають і охолоджують у повітрі до кімнатної температури і оглядають.

Випробування проводять на трьох зразках завдовжки (220 +5) мм.

Зразок вважають таким, що витримав випробування, якщо на його поверхнях нема пошкоджень, а на торцях розшарувань і мушель.

Результат випробувань визнають задовільним, якщо всі три зразки витримали випробування.

12. Міцність зварних з'єднань при розтягу (5.3.6) визначають згідно з ГОСТ 11262.

13. Міцність кутового або Т-подібного з'єднання (5.3.7) визначають згідно з 7.11 ДСТУ Б В.2.6-15.

15

14. 
    

    ДСТУ Б В.2.7-130:2007

    
    Стійкість до дії хімічних середовищ (5.3.10) визначають згідно з ГОСТ 12020.

15. Опір теплопередачі профілів (5.3.9) визначають згідно з ДСТУ Б В.2.6-17 з таким допов-
    ненням: випробування проводять на двостулковому вікні заввишки 1500 мм, завширшки 1200 мм, з
    заповненням світлопрозорої частини теплоізоляційними плитами із пінополістиролу типу ПСБ, мар-
    ки 25, завтовшки 30 мм згідно з ДСТУ Б В.2.7-8.

16. Визначення змін кольору білих профілів (5.3.1, таблиця 3, рядок 8) після ультрафіолето-
    вого опромінення

8.16.1 Засоби для випробувань та допоміжні прилади:

• апарат, що дозволяє виконувати ультрафіолетове опромінення у діапазоні хвиль (280-400) нм
  з інтенсивністтю сумарної радіації 80 Вт/м²;

• секундомір;

• чорний папір;

• еталон сірої шкали.

8.16.2 Порядок підготовки, проведення випробувань і обробка результатів.

Випробування проводять на десяти зразках, що вирізають із лицьової стінки профілю розмірами (50 ± 2) мм χ (80 ± 2) мм. П'ять зразків (контрольні) загортають у чорний папір і зберігають на повітрі. П'ять зразків розміщують в апараті і випробовують за наступним циклом:

• зволоження (18 ± 0,5) хв;

• сухе опромінення (102 +1) хв (довжина хвилі від 240 нм до 400 нм).

Опроміненню піддають поверхню профілю, що в умовах експлуатації працює зовні будинку. Зразок витримують в апараті до досягнення сумарної дози опромінення не менше 8 кДж/м². Зразок виймають з апарата, витримують на повітрі не менше 24 год при температурі (21 ±3) °С і візуально порівнюють з контрольними зразками і сірою шкалою.

Результати випробувань вважають задовільними, якщо всі зразки витримали випробування.

16

ДСТУ Б В.2.7-130:2007

8.17 Визначення змін ударної в'язкості після ультрафіолетового опромінення
Випробування проводять на десяти зразках. Засоби для випробувань, допоміжні прилади, поря-
док підготовки і проведення випробувань - згідно з 8.9.

Засоби для випробувань, порядок підготовки і проведення випробувань зразків - згідно з 8.16.

Оцінку результатів випробувань п'яти контрольних зразків проводять згідно з 8.9.

За результат випробувань п'яти зразків, що отримали ультрафіолетове опромінення, приймають середнє значення результатів випробувань, які повинні бути не менше 12 кДж/м², при цьому кожен результат випробувань повинен бути не менше 8 кДж/м².

18. Довговічність (5.3.1, таблиця 3, рядок 10) визначають згідно з методом, викладеним у
    додатку Б.

19. Міцність зчеплення ламінованого оздоблювального покриття з профілем (5.3.8) визначають
    згідно з методом, викладеним у додатку В.

20. Наявність захисної плівки (5.3.4) визначають візуально.

9 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

1. Профілі перевозять будь-яким видом транспорту відповідно до правил перевезень вантажів,
   що діють на конкретному виді транспорту. Умови транспортування повинні враховувати вплив клі-
   матичних чинників (Ж1) згідно з ГОСТ 15150 і вплив механічних чинників згідно з ГОСТ 23170.

2. Транспортування профілів у залізничних вагонах повинно проводитись транспортними паке-
   тами згідно з ГОСТ 26663.

3. Профілі повинні зберігатися за умов Ж3 згідно з ГОСТ 15150, необхідно забезпечити захист
   профілів від дії прямого сонячного випромінювання.

9.4 При зберіганні профілі укладають на поверхню по всій довжині.
Максимальна висота штабелю при зберіганні на піддонах не більше 1 м.