Будинки і споруди

С.28 ДБН В.2.2-23:2009

В інших випадках допускається проектування повітряно-теплових завіс за завданням на про­ектування.

9.4.8 Системи вентиляції магазинів, вбудованих у будинки іншого призначення або прибу-­ довані до них, слід проектувати окремими від систем вентиляції цих будинків.

Якщо продаж продовольчих і непродовольчих товарів передбачається в різних залах одного магазину, системи вентиляції цих залів мають бути роздільними.

Системи витяжної вентиляції з комор необхідно проектувати окремими від систем вентиля­ції інших приміщень. Допускається об'єднувати ці системи у разі встановлення протипожеж­них клапанів у місцях перетинання повітроводами перегородок комор відповідно до вимог СНиП 2.04.05.

9.4.9 У залах, де продаються товари побутової хімії, рециркуляція не допускається. 9.5 Електропостачання та електрообладнання

9.5.1 Електрообладнаання будинків та споруд підприємств роздрібної торгівлі слід проект-­ тувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-27, ДБН В.2.5-28, ПУЭ, ПУЕ, НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32, ДСТУ Б В.2.5-38, ГОСТ 7396.1, СНиП 3.05.06, ВСН 97, ВСН 205.

9.5.2 Електроприймачі підприємств роздрібної торгівлі стосовно забезпечення надійності електропостачання слід відносити:

до І категорії - електроприймачі систем протипожежного захисту (системи внутрішнього протипожежного водопроводу, автоматичні установки пожежогасіння та пожежної сигналізації, системи протидимного захисту; електроприймачі ліфтів для транспортування пожежних під­розділів, евакуаційного та аварійного освітлення, систем оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей); систем охоронної сигналізації, сигналізації загазованості, а також інші елек­троприймачі, що мають живитися за І категорією надійності згідно з ПУЕ;

до II категорії - усі інші електроприймачі за торговельної площі більше 2000 м², електро­приймачі за торговельної площі від 250 м² до 2000 м², крім вказаних в І категорії;

до III категорії - електроприймачі за торговельної площі підприємств торгівлі менше 250 м², крім вказаних у І категорії.

Живильні лінії холодильних установок, касових апаратів, аварійного освітлення, світло-­ вої реклами, освітлення вітрин, охоронної та пожежної сигналізації повинні бути самостійними, починаючи від увідно-розподільного пристрою. Відключення зазначених споживачів не повинно бути пов'язане з відключенням решти споживачів.

Кабельні лінії і системи електропроводки повинні відповідати вимогам пожежної безпеки згідно з додатком Т ДБН В.2.2-9.

В усіх підприємствах торгівлі слід передбачати блокування систем вентиляції від сиг-­ налу автоматичних установок пожежогасіння та (або) пожежної сигналізації чи централізоване відключення їх із доступного місця за відсутності зазначених установок.

В усіх підприємствах торгівлі повинно бути передбачене підведення електроживлення для рекламного оформлення фасадів, світлових табло, вітрин і різноманітних видів реклами в інтер'єрах підприємства.

При цьому світлова реклама підприємств торгівлі повинна бути встановлена так, щоб у нічний час доби не освітлювати житлові приміщення вище 5 лк.

9.5.7 У підприємствах торгівлі повинно передбачатися евакуаційне освітлення і слід вста­- новлювати світлові покажчики "Вихід", враховуючи вимоги ДБН В.2.5-28.

У торговельних залах, а також над касовими апаратами слід встановлювати світильники ава­рійного освітлення.

ДБН В.2.2-23:2009 С 29

Блискавкозахист будинків та споруд підприємств торгівлі повинен виконуватися згідно з ДСТУ Б В.2.5-38.

Автоматизація та диспетчеризація інженерного обладнання, контроль та сигналізація довибухонебезпечних концентрацій паливного газу виконується у відповідності з вимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.3-15, ДБН В.2.5-13, ДБН В.2.5-20, СНиП 2.04-.01, СНиП 2.04.05, СНиП 3.05.06, СНиП 3.05.07, СНиП П-35, ПУЭ, НПАОП 40.1-1.32, ВСН 205, ВСН 60.

9.6 Системи зв'язку та сигналізації

Будинки і споруди підприємств торгівлі повинні обладнуватися мережами і пристроями, а за необхідності мати окремі приміщення для організації телекомунікацій загального корис­- тування (зв'язку, телебачення, проводового мовлення).

Згідно з завданням на проектування будинки і споруди підприємств торгівлі можуть бути обладнані додатково мережами і пристроями:

відомчої АТС;

систем передачі даних (проводових та безпроводових);

локальної комп'ютерної мережі для автоматизації технологічних процесів;

відомчого телебачення;

мікростільникового зв'язку;

звукопідсилення для трансляції фонових музичних програм та відомчих повідомлень;

технічних засобів охоронної сигналізації;

відеонагляду;

системи контролю доступу.

Мережі систем зв'язку, як правило, повинні об'єднуватися в комплекси і будуватися на базі єдиного інформаційного простору з використанням структурованих кабельних систем.

Системи звукопідсилення будинків і споруд підприємств торгівлі можуть виконуватися суміщеними з комунікаціями систем оповіщення про пожежу і керування евакуацією людей при забезпеченні вимог ДБН В. 1.1-7.

Розрахунок ємності лінійних споруд мережі зв'язку будинків і споруд підприємств тор-­ гівлі слід виконувати згідно з ВБН В.2.2-45-1 із забезпеченням можливості обов'язкового вста­- новлення абонентських кінцевих пристроїв у приміщеннях адміністрації та чергового персоналу, а також у приміщеннях інформаційних та технологічних служб.

Приєднувальні пристрої проводового мовлення встановлюються в адміністративних приміщеннях, приміщеннях чергового персоналу.

Вертикальне прокладання мереж зв'язку та сигналізації у будинках і спорудах підпри­- ємств торгівлі, як правило, повинно передбачатися приховано в окремих трубах-стояках із влаш­- туванням згідно з ВСН 600 окремих поверхових розподільних монтажних шаф систем зв'язку та сигналізації.

Прокладання мереж зв'язку та сигналізації від поверхових розподільних шаф і вводи їх до адміністративних та службових приміщень повинні виконуватися приховано.

Конструкції вводів повинні мати можливість вільного прокладання, доповнення і заміни кабелів і проводів абонентських мереж.

9.6.9 Проектом необхідно передбачати заходи, що захищають від несанкціонованого про­- никнення в монтажні розподільні шафи і інші споруди, приміщення та до обладнання мереж зв'язку і сигналізації.

9.6.10 Антенні пристрої систем ефірного телебачення, супутникового зв'язку і телебачення повинні розташовуватися в тих місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду будинків.

С. 30 ДБН В.2.2-23:2009

Як правило, розміщувати їх необхідно на покрівлі будинків з урахуванням додаткових механічних навантажень. Розміщення антенних пристроїв на фасадних стінах, балконах не допускається.

9.6.11 Блискавкозахист радіостояків ліній мережі проводового мовлення, щогл телеантен (у тому числі і супутникових) виконується згідно з ДСТУ Б В.2.5-38, ВСН 60, ВСН 1.

Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем зв'язку та сиг­налізації згідно з НПАОП 40.1-1.32 визначаються комплексно для всього електрообладнання будинків та комплексів, а також інших металевих конструкцій.

Будинки і споруди підприємств торгівлі рекомендується обладнувати відомчою охо-­ ронною сигналізацією. Обсяги охоронної сигналізації визначаються завданням на проектування.

Охоронною сигналізацією повинні обладнуватися приміщення протипожежної авто-­ матики, електрощитові, венткамери протидимних установок, входи до технічних поверхів та ви­- ходи на покрівлю будинку, входи до машинного відділення ліфтів тощо з виведенням сигналу на пульт чергового диспетчерської сигналізації або пульт централізованого нагляду служби охорони.

Організаційно-технічні заходи щодо передавання сигналів охоронної сигналізації службам відомчої або державної охорони визначаються взаємно погодженим завданням на проектування.

9.6.14 Вимоги щодо обладнання будинків і споруд підприємств торгівлі автоматичною по-­ жежною сигналізацією та системою оповіщення про пожежу та керування евакуацією людей викладені в розділі 8.

10 ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕНЯ

Огороджувальні конструкції будинку слід проектувати так, щоб розрахункові значення величин опору теплопередачі, визначені з урахуванням теплопровідних включень, були не менше нормативних значень, встановлених ДБН В 2.6-31. Конструкції вікон і вітрин повинні відповідати вимогам опору теплопередачі і повітропроникності, встановленим ДБН В 2.6-31.

Величини теплової потужності системи опалення і річного теплоспоживання системою опалення будинку, віднесені до одного квадратного метра загальної площі, не повинні пере-­ вищувати контрольних показників, встановлених СНиП 2.04.05.

Припливні вентиляційні системи приміщень, обладнаних витяжною вентиляцією з меха-­ нічним спонуканням, необхідно проектувати, як правило, з утилізаторами тепла витяжного по-­ вітря.

Холодильні машини системи технологічного холодопостачання слід, як правило, про-­ ектувати з пристроями, що дозволяють відводити повністю або частково теплоту конденсації холодильного агента в системи теплоспоживання.

Системи теплоспоживання необхідно, як правило, проектувати з пристроями, що дозволяють використовувати повністю або частково теплоту конденсації холодильного агента.

У будинках з кондиціонуванням повітря при обґрунтуванні слід застосовувати системи теплоспоживання, що використовують поновлювані джерела енергії, у тому числі енергію навко-­ лишнього середовища, перетворену в теплових насосах.

Якщо тиск води на вводі водопроводу в будинок перевищує необхідний проектний напір більш ніж на 0,1 МПа, необхідно встановлювати на вводі регулятори тиску "після себе".

Водопідігрівачі гарячого водопостачання слід проектувати з пристроями, що автоматично перекривають потік теплоносія в години неробочого часу.

ДБН В.2.2-23:2009 С. 31

ДОДАТОК А (обов'язковий)

Таблиця А.1 - КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ТИПІВ ПІДПРИЄМСТВ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ (МАГАЗИНІВ)

Загальна характеристика підприємства

Класифі-каційна група

Типи магазинів з однаковим співввідношенням торговельних

і неторговельних площ

ПРОДОВОЛЬЧІ

Магазини з універсальним асортиментом

Спеціалізовані магазини з широким асортиментом

Спеціалізовані магазини з вузьким або обмеженим асортиментом

Ш

"Універсам" (супермаркет), "Гастроном", "Дієтичні продукти", "Продукти"

IIП

"Хліб", "Кондитерські вироби"

IIIП

"Риба", "М'ясо"

IVП

"Овочі-фрукти"

VП

"Міні-подукти"(мінімаркет), "Соки-джеми", "Напої"

НЕПРОДОВОЛЬЧІ

Магазини з універсальним асортиментом

ІН

"Універмаг", "Дитячий світ", "Будинок торгівлі"

Спеціалізовані магазини з широким асортиментом

ІІН

"Товари для молодят", "Товари для жінок", "Товари для чоловіків", "Товари для молоді", "Товари для дітей", "Товари для ветеранів", "Одяг", "Взуття", "Малятко"

Спеціалізовані магазини з повним асортиментом

IIIН

"Господарські товари", "Побутова хімія", "Спорт і туризм", "Побутова техніка"

IVH

"Меблі", "Будматеріали"

VH

"Галантерея-парфуми", "Радіо-аудіо-відео-фототовари", "Оргтехніка", "Годинники", "Ювелірні вироби"

Спеціалізовані магазини з вузьким або обмеженим асортиментом

VIH

"Книжки", "Квіти", "Природа", "Насіння", "Мисливець"

VIIH

"Комісійний", "Антикварний"

С. 32 ДБН В.2.2-23-.2009

ДОДАТОК Б (обов'язковий)

ВИМОГИ ДОСТУПНОСТІ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ ТА ІНШИХ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ

Б.1 Доступність для маломобільних відвідувачів повинна бути забезпечена у першу чергу в підприємствах роздрібної торгівлі: продовольчих магазинах (універсамах, супермаркетах, гаст­рономах, магазинах дієтичних продуктів і спеціалізованих магазинах) та непродовольчих мага­зинах (універмагах, магазинах "Дитячий світ" та спеціалізованих магазинах), а також у торго­вельних центрах.

Б.2 Для особистого транспорту інвалідів на автостоянках при підприємствах роздрібної тор­гівлі слід виділяти із загальної кількості місць для підприємств торговельною площею:

від 400 м² до 1000 м² - не менше 15 % місць;

більше 1000 м² - не менше 10 % місць;

менше 400 м² - не менше одного місця.

Місця для транспортних засобів інвалідів повинні розміщуватися не далі 50 м від спеціалі­зованого входу для маломобільних покупців.

Б.3 Залежно від прийнятого у завданні на проектування прийому організації обслуговування маломобільних покупців можливі два варіанти проектування внутрішнього архітектурного сере­довища.

Варіант "А". Пристосуванню для маломобільних відвідувачів підлягають усі приміщення тор­говельного підприємства, відкриті для покупців: торговельні зали, відділи замовлень, кафетерії, приміщення для приймання скляної тари, кабінети адміністрації. У цьому випадку необхідно забезпечувати умови доступності, безпеки, інформаційності та зручності для цієї категорії покуп­ців по всьому будинку, незалежно від поверховості згідно з ДБН В.2.2-9 і ДБН В.2.2-17.