Будинки і споруди

6.1.8 Висоту поверхів будинків приймають, як правило, 3,3 м (не менше 3,0 м від підлоги до стелі).

Допускається за обґрунтування (механізація, обладнання, конструкції) збільшувати висоту поверхів із торговельною залою площею більше 400 м² до 3,6 м, а більше 1000 м² - до 4,2 і 4,8 м (за завданням на проектування). Висоту двосвітних торговельних залів допускається приймати 4,8 м за наявності антресолей, а для торговельних залів ринків - у випадках, коли внутрішній об'єм зали дозволяє передбачати природну вентиляцію відповідно до 9.4.5. Висоту поверху із торго­вельною залою у разі кондиціонування повітря слід приймати не більше 4,2 м.

6.1.9 Висоту поверху підприємств торговельною площею до 250 м², вбудованих у житлові будинки, допускається приймати за висотою поверху житлового будинку, але не менше 2,8 м.

ДБН В.2.2-23:2009 С. 11

У коридорах, складських, підсобних приміщеннях допускається скорочення висоти від підлоги до стелі до 2,2 м, у технічних приміщеннях без постійного перебування людей висоти проходів до обладнання в них - до 1,9 м.

Входи та сходи для обслуговуючого персоналу повинні бути окремими від входів та сходів для покупців. Допускається влаштовувати їх суміщеними для підприємств торговельною площею до 100 м², як окремо розташованих, так і вбудованих підприємств торгівлі у будинки іншого призначення.

Входи до комор та інших неторговельних приміщень слід розташовувати з боку виробничих груп приміщень. У підприємствах торговельною площею до 250 м² допускається передбачати додаткові входи до торговельної зали для подавання товарів із суміжних із торговельною залою комор.

Підлога на шляхах переміщення товарів і евакуації з торговельних залів не повинна мати порогів. Асфальтова підлога допускається лише в розвантажувальному приміщенні на май-­ данчику для автомобілів. У решті приміщень матеріал підлоги визначається проектом за погод­- женням із органами державного пожежного та санітарного нагляду.

В універсамах та в продовольчих магазинах торговельною площею 1500 м² і більше (гіпермаркетах), в універмагах та непродовольчих магазинах торговельною площею 3500 м² і більше допускається передбачати (за завданням на проектування) місця для розміщення кіосків та торговельних автоматів.

6.2 Торговельні приміщення

6.2.1 До складу торговельної площі підприємств торгівлі входить площа торговельних залів і приміщень для додаткового обслуговування відповідно до переліку згідно з додатком Г. Цей перелік не регламентується і визначається відповідно до завдання на проектування.

У торговельну площу магазину не входить площа приміщень для приймання скляної тари, які мають, як правило, окремі входи для відвідувачів.

Мінімальний коефіцієнт установної площі в торговельній залі слід приймати не менше 0,25.

6.2.2 Відділи замовлень рекомендується передбачати в продовольчих магазинах з універсаль-­ ним асортиментом товарів торговельною площею, як правило, 400 м² і більше (у сільських посе-­ леннях - торговельною площею 250 м² і більше).

Допускається передбачати за завданнями на проектування відділи замовлень в інших продо­вольчих магазинах і за меншої торговельної площі.

Площу приміщень відділу замовлень слід приймати не менше розрахункової, визначеної за питомими показниками мінімальної площі згідно з додатком Д.

6.2.3 Площу кафетеріїв слід приймати не менше розрахункової, визначеної за питомими показниками мінімальної площі згідно з додатком Е.

Площі сокових барів, відділів кулінарії тощо підприємств харчування встановлюються зав­даннями на проектування згідно з нормами на проектування підприємств громадського харчу­вання (ресторанного господарства) відповідно до вимог ДСТУ 4281, СП 42-123-5777 і СП 5781.

Площі інших приміщень додаткового обслуговування слід визначати завданням на проектування з урахуванням додатка Ж.

При продовольчих магазинах за завданням на проектування допускається передбачати кулінарний цех із виготовлення харчової продукції з реалізацією її у відповідному відділі (від-­ ділах) магазину. При цьому слід враховувати вимоги СП 42-123-5777.

У разі влаштування у магазинах кафетеріїв, сокових барів, відділів кулінарії тощо їх необхідно розміщувати (у продовольчих магазинах і відділах) з доступом для покупців із зовніш­- нього боку вузла розрахунку (поза контрольованою зоною) чи у приміщенні з окремим входом для покупців.

С.12 ДБН В.2.2-23:2009

Планування торговельних залів у магазинах самообслуговування має забезпечувати мож-­ ливість розміщення централізованих (на поверх або на будинок у цілому) вузлів розрахунку та прилавків або камер (чарунок) для зберігання особистих речей покупців.

У плануванні торговельних залів гіпермаркетів, універсамів (супермаркетів тощо) необ­- хідно враховувати такі вимоги:

передбачати продаж товарів методом самообслуговування з централізованою системою оп­- лати (для товарів, які не можуть продаватися за цим методом, слід встановлювати нестаціонарні прилавки індивідуального обслуговування);

вирішувати планування торговельних залів, забезпечуючи співвідношення сторін від 1:1 до 1:3 і приймаючи найменшу ширину залів залежно від кількості кас, яка визначається на основі орієнтовних показників площі торговельної зали на одну касу;

касові кабіни (місця реєстраторів розрахункових операцій) слід встановлювати по прямій лінії з організацією проходів для покупців від кожної кабіни, яку повернуто так, щоб касири (реєстратори) були спрямовані обличчям до покупців, що виходять із зали;

столи для перекладання товарів з інвентарних кошиків та візків до сумок покупців роз­- міщувати згідно з напрямком руху покупців до виходу;

вхід та вихід для покупців розташовувати поруч; тамбур може бути спільним;

ряди прилавків самообслуговування розташовувати перпендикулярно до лінії кас, при цьо­- му забезпечуючи зручне завантаження вітрин-холодильників під час торгівлі.

Для визначення частки площі, зайнятої обладнанням, по відношенню до всієї площі торго­вельної зали універсаму (супермаркету тощо) рекомендується користуватися такими орієнтов­ними величинами:

прилавки самообслуговування - 22-23 %;

каси (місця реєстраторів розрахункових операцій), прилавки індивідуального обслугову­- вання - 3-4 %;

всього торговельного обладнання - 25-27 %.

6.2.9 У магазинах самообслуговування кількість робочих місць контролерів-касирів слід приймати залежно від площі торговельної зали на одне робоче місце контролера-касира (реєст­- ратора розрахункових операцій):

до 100 м² включно - у продовольчих магазинах;

до 160 м² включно - в непродовольчих магазинах.

Площа вузла розрахунку повинна прийматися не більше 15 % від площі торговельної зали. У цьому розрахунку не враховується площа торговельної зали, призначена для додаткового об­слуговування.

Ширину проходів між обладнанням у торговельних залах слід приймати згідно з до­- датком К.

Вітрини непродовольчих магазинів повинні мати експозиційні площадки глибиною від 1,2 м до 2,5 м (залежно від асортименту товарів). Підлога експозиційної площадки повинна бути на висоті не більше 0,6 м над тротуаром. Горизонтальне членування рам вітрин на висоті менше 2,0 м над рівнем підлоги експозиційної площадки не допускається.

У вітринах належить передбачати заходи для захисту поверхонь охолодження від запітніння та обледеніння, а в разі необхідності - пристрої для захисту від сонячних променів. У продовольчих магазинах, ринках і відділах замовлень вітрини з експозиційними площадками передбачати, як правило, не слід.

ДБН В.2.2-23-2009 С. 13

6.3 Приміщення для приймання, зберігання та готування товарів до продажу

6.3.1 Розвантажувальні платформи мають бути, як правило, вище рівня майданчика, де розта-­ шовані автомобілі, на 1,1 м - 1,2 м.

Для малотоннажних автомобілів за завданнями на проектування допускається приймати висоту розвантажувальної платформи над рівнем майданчика для автомобілів 0,6 м - 0,8 м.

Допускається за завданнями на проектування розміщувати майданчики для автомобілів на одному рівні з розвантажувальною платформою за наявності розвантажувально-підйомних за­собів.

Площа розвантажувальної платформи включається до складу розрахункової (нормованої) площі будинку магазину в разі, якщо розвантаження товарів відбувається в опалюваних примі­щеннях.

Ширина платформи прямокутної форми має бути 4,0 м - 4,5 м (для розвантаження малотон­нажних автомобілів - 3 м); пилоподібної форми - від 2,5 м до 3,5 м у найбільш вузькому місці.

В універсамах (гіпермаркетах тощо) та продовольчих магазинах торговельною площею 1500 м² і більше, в універмагах та непродовольчих магазинах (крім меблевих) - 4500 м² і більше, у мебле­вих - 1000 м² і більше, а також у ринках торговельною площею 1500 м² і більше допускається (за завданнями на проектування) збільшувати ширину платформи до 6,0 м.

6.3.2 Розвантажувальні платформи повинні розміщуватися залежно від кліматичного району будівництва і величини магазину:

у II і III кліматичних зонах (крім IIIБ) - під навісами для продовольчих магазинів величи­- ною до 1000 м²; для непродовольчих магазинів - до 2500 м². Для магазинів більшої величини - у неопалюваних або опалюваних приміщеннях (згідно з завданням на проектування);

у IIIБ і IVB кліматичних зонах - під навісами, незалежно від величини магазину. Для продовольчих магазинів (гіпермаркетів) величиною 4500 м² і більше допускається передбачати розвантаження в неопалюваних приміщеннях (за завданнями на проектування).

Навіси повинні повністю перекривати розвантажувальну платформу і на 1 м кузов автомобіля.

У випадках, коли розвантажувальні місця в магазинах для нічного завезення товарів перед­бачаються поза основною розвантажувальною платформою, допускається заміняти платформу (за відповідних обґрунтувань) розвантажувально-навантажувальними пристроями.

У разі реконструкції магазинів розвантаження товарів передбачається відповідно до кон­кретних умов реконструкції згідно з завданнями на проектування.

6.3.3 Для магазинів, вбудованих і вбудовано-прибудованих у житлові будинки, розвантажу-­ вальні (завантажувальні) приміщення і розвантажувальні платформи слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-15.

Для магазинів, що прибудовуються до торців житлових будинків, коли розвантаження орга­нізоване з бічного фасаду прибудови і віддалене від житлового будинку, розвантажувальну плат­форму та розвантажувальне (завантажувальне) приміщення слід проектувати згідно з вимогами до окремо розташованих будинків магазинів відповідно до 6.3.2 цих Норм.

Розвантажувальні платформи в ринках розміщують, як правило, під навісами.

Кількість розвантажувальних місць у магазинах і в ринках слід приймати згідно з таб-­ лицею 1.

С 14 ДБН В.2.2-23:2009

Таблиця 1

Характеристика

магазину

Класифіка­ційна група

Величина підприємства, м² торговельної площі

Розрахункова кількість розвантажувальних місць, не менше

Продовольчий з універсальним асортиментом

ІП

До 400

1

Більше 400 до 1000

2

» 1000 » 1500

3

» 1500

4

Продовольчий спеціалізований (крім "Овочі-фрукти") з широким, вузьким чи обмеженим асортиментом

ІІП ІІІП

VП

До 100

1

Продовольчий спеціалізований

"Овочі-фрукти"

IVП

До 400

1

Більше 400

2

Ринок (цілорічна торгівля)

До 600

3

Більше 600 до 900

4

» 900 » 1500

5

» 1500 » 3000

7

» 3000

8-10

Непродовольчий з універсальним

асортиментом і спеціалізований з розширеним асортиментом

ІН

IIН

До 650

1

Більше 650 до 1500

2

» 1500 » 4500

3

» 4500 » 6500

4

» 6500 » 8500

5

» 8500 » 13500

7

» 13500

8

Непродовольчий спеціалізований з повним асортиментом (крім "Меблі", "Будівельні матеріали")

ІІІН

VH

До 650

1

Більше 650

2

Непродовольчий спеціалізований з

повним асортиментом "Меблі",

Будівельні матеріали

VIH

До 650

1

Більше 650 до 1500

2

» 1500

3

Непродовольчий спеціалізований з вузьким і обмеженим асортиментом ("Книжки", "Квіти", "Природа" тощо)

VIH

VIIH

Не нормується

1

Примітка. У спеціалізованих непродовольчих магазинах повного асортименту ІІІН і IVH груп слід до-

датково передбачати розвантажувальні місця для відправлення куплених товарів (за торго-

вельної площі до 1000 м² включно - одне розвантажувальне місце, більше 1000 м² – два

розвантажувальних місця).

6.3.6 Приміщення прийомочних необхідно передбачати в магазинах у разі розвантаження товарів під навісами та в разі розвантаження у неопалюваних приміщеннях (у ІІВ і ІІІВ кліматичних зонах). Площу прийомочних слід приймати в розрахунку на одне розвантажувальне місце:

для магазинів торговельною площею до 150 м² - 12 м²;

для магазинів торговельною площею більше 150 м² - 16 м².

6.3.7 Уклон пандусів для автомобілів має бути не більше 16 % в разі розміщення пандуса у закритому приміщенні чи під навісом і не більше 8 % - в інших випадках.

ДБН В.2.2-23:2009 С. 15

Ширину коридорів у групі приміщень для зберігання та готування товарів до продажу, залежно від величини підприємств торгівлі та транспортних засобів, що використовуються, слід приймати за площі торговельної зали до 250 м² - 1,6 м - 1,7 м, більше 250 м² до 2000 м² - 1,8 м - 2 м і в разі використання електрифікованого транспорту, а за площі більше 2000 м² - 2,3 м - 2,7 м.

Двері комор та приміщень для приймання товарів мають бути протипожежними не нижче 2-го типу, двополотними завширшки не менше 1,3 м і заввишки не менше 2,3 м. При цьому ширина одного з полотен повинна бути не менше 0,8 м.

Двері, що сполучають розвантажувальну платформу з розвантажувальним приміщенням чи з іншими приміщеннями магазину, мають бути двополотними завширшки від 1,6 м до 2,2 м і заввишки не менше 2,3 м.

На шляхах проїзду автомобілів і інших транспортних засобів колони, стіни, перегородки та косяки прорізів повинні бути захищені від механічних пошкоджень на висоту не менше 1,6 м.

Комори (склади) товарів, які є горючими легкозаймистими рідинами, горючими речо-­ винами і матеріалами, або негорючих товарів в упаковці із горючих матеріалів слід розміщувати біля зовнішніх стін із віконними прорізами і відокремлювати їх від торговельної зали та підсобних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттями 3-го типу, передбачаючи вхід до них через тамбур-шлюз. У підприємствах торгівлі не допускається передбачати комори (склади), а також виробничі приміщення категорій А і Б за вибухопожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002.

Комори (склади) необхідно розділяти протипожежними перегородками 1-го типу на відсіки площею не більше 700 м², допускаючи в межах кожного відсіку встановлення сітчастих чи інших перегородок, які не досягають стелі. Димовидаляння у цьому випадку передбачається на відсік у цілому.

Із комор площею до 50 м², що мають виходи до коридорів, димовидаляння допускається передбачати через вікна, які відчиняються, розташовані у кінці коридорів, якщо відстань від дверей комори до вікна, розташованого в кінці коридору, становить не більше 15 м. Із комор (складів), що прилягають до розвантажувальних (завантажувальних) приміщень та платформ, сполучених з ними дверними та віконними прорізами, димовидаляння влаштовувати не потрібно.