3.3.1.2. Для забезпечення пошуку обірваних ниток у процесі снування необхідно передбачити сигнальне освітлення, яке вказує на місце обірваної нитки.
3.3.1.3. Знімання снувальних валиків із снувальної машини проводиться за допомогою спеціального механічного пристрою, який обладнується надійними обмежувальними пристроями, що попереджують випадання валу.
3.3.1.4. Транспортування нароблених снувальних валиків у шліхтувальний відділ повинне бути механізоване.
3.3.1.5. Приготування емульсій, шліхти повинне бути централізоване, а подача їх до шліхтувальних машин здійснюватися по трубопроводах.
3.3.1.6. Перемішування компонентів, що входять до складу емульсій та шліхти, здійснюється механічними змішувачами в баках з кришками, які щільно закриваються.
При організації технологічних процесів у разі відсутності засобів механізації необхідно передбачити технічні та організаційні заходи та засоби, що забезпечують охорону праці та техніку безпеки працівників.
3.3.1.7. При обслуговуванні процесів емульсування та шліхтування двома і більше працівниками передбачається двостороння попереджувальна сигналізація.
3.3.1.8. Обслуговування високо розташованих частин шліхтувальних машин проводиться за допомогою стаціонарних драбин або спеціальних площадок.
3.3.1.9. Для проведення робіт усередині сушильної камери шліхтувальна машина повинна бути зупинена, а камера провітрена з метою доведення температури робочих органів у ній до величини, що не перевищує 30° C.
3.3.1.10. Укладання навоїв на пробірні станки, знімання навоїв та транспортування їх до ткацьких станків здійснюється механізованим способом.
3.3.2. Ткацтво
3.3.2.1. Транспортування ткацьких навоїв, утокової пряжі та сирової тканини, укладання навоїв у гнізда ткацьких станків та знімання їх після доробки основи здійснюється за допомогою засобів механізації та інших пристроїв.
3.3.2.2. Контроль процесу ткацтва тканин на безчовникових ткацьких станках здійснюється за допомогою вмонтованого освітлення.
3.3.2.3. Очищення шпуль проводиться за допомогою шпулеочищувальних машин у спеціально виділених приміщеннях.
3.3.2.4. Розбракування сирових тканин проводиться механізованим способом на бракувальних машинах.
3.4. Фарбувально-оздоблювальне виробництво
3.4.1. Обпалювання тканин
3.4.1.1. Процес обпалювання тканин повинен бути виділений в ізольоване приміщення, яке обладнане системою припливно-витяжної вентиляції. Приміщення оснащуються засобами пожежогасіння.
3.4.1.2. Обпалювання тканин на обладнанні, яке працює на газу, проводиться відповідно до чинних правил безпеки у газовому господарстві.
3.4.1.3. Обслуговування високо розташованих частин обпалювальних машин проводиться за допомогою стаціонарних драбин або спеціальних площадок.
3.4.2. Мерсеризація та вибілювання тканин
3.4.2.1. Процеси мерсеризації та вибілювання тканин повинні бути організовані в приміщеннях, обладнаних системою загальної припливної та місцевої витяжної вентиляції, що забезпечують нормовані параметри повітря в робочій зоні згідно з ГОСТ 12.1.005-88.
3.4.3. Накатка тканин
3.4.3.1 Транспортування рулонів з тканиною від накатувальної машини повинно бути механізоване.
3.4.4. Відварювання тканин
3.4.4.1. Процес відварювання необхідно проводити при справності основного та допоміжного обладнання, контрольно-вимірювальних приладів, підйомних механізмів (котловий спосіб).
Контрольно-вимірювальні прилади підлягають періодичному технічному випробуванню відповідно до затверджених графіків.
3.4.4.2. Джутові мийно-матеріальні машини повинні мати укриття з нержавіючого матеріалу та витяжку з-під укриття. Конструкція укриття та дверців у ньому повинна унеможливлювати попадання робочого розчину з ванни на підлогу приміщення.
3.4.4.3. Укладання тканини в ями для лежання повинно бути механізоване. Укладання тканини вище бортів ями не дозволяється.
3.4.4.4. Борти ями розміщуються на висоті не менше від рівня підлоги. Верхня частина бортів повинна бути завширшки не менше .
3.4.5. Віджимання, розширення та сушіння тканин
3.4.5.1. Заправляння тканини в жало валів, клупи ланцюгів проводиться лише при зупиненій машині.
3.4.5.2. Для обслуговування самокладу та проводки тканин у заправні бруски використовується стійка драбина або спеціальні тести та заправна тасьма.
3.4.5.3. Заправка тканини на сушильні барабани проводиться за допомогою заправної тасьми зі стаціонарних драбин та площадок при відключенні подачі пару та при мінімальній швидкості обертання барабанів.
3.4.5.4. Обслуговування комунікацій пароконденсатопроводу організовується за допомогою пересувних драбин на катках із запорами.
3.4.6. Фарбування тканин
3.4.6.1. Заправка, розподіл та вивантаження оброблюваного матеріалу з ємності повинні бути механізовані та забезпечувати безпеку праці працівників.
3.4.6.2. Транспортування тканини після фарбування для подальшої її обробки повинно бути механізоване.
3.4.7. Гравірування друкованих валів
3.4.7.1. Процеси хромування та травлення друкарських валів проводяться у ваннах, які мають місцеву витяжну вентиляцію.
3.4.7.2. Шліфування валів проводиться на станках, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.
3.4.7.3. Травлення матриць при фотохімічному гравіруванні проводиться на установці, обладнаній місцевою витяжною вентиляцією.
3.4.8. Друкування та фіксація тканини
3.4.8.1. Переміщення, піднімання роликів з тканиною, установлення роликів на машину, заміна друкарських валів повинні бути механізовані.
3.4.8.2. Заправка тканини для друкування та фіксації проводиться за допомогою заправної стрічки та іншими способами, що забезпечують безпеку працівників.
3.4.8.3. При фіксації тканини необхідно забезпечити її охолодження на виході до 40° C.
3.4.9. Підготовка шаблонів для вибивання полотна способом фотофільмдруку
3.4.9.1. Виробничі процеси із застосуванням лаків, до складу яких входять органічні розширники (покриття сітки шаблону лаком), видалення лаку з ділянок сита виконуються в спеціальних укриттях на робочих столах, обладнаних системою місцевої витяжної вентиляції.
3.4.9.2. Сушіння шаблонів проводиться в спеціальних камерах або сушильних шафах, обладнаних системою витяжної вентиляції.
3.4.9.3. Процес копіювання малюнка на сітку проводиться на експозиційному столі, обладнаному укриттям і місцевою витяжною вентиляцією, що забезпечує захист працівників від ультрафіолетового випромінювання відповідно до вимог СН 4557-88.
3.4.9.4. Ремонт обладнання, апаратури та інші роботи в приміщенні приготування шаблонів проводяться інструментом, що не спричиняє іскри, і лише після ретельного провітрювання приміщення.
3.4.9.5. Доставка розчинників та розріджувачів проводиться на спеціальних візках у виробничій тарі, що унеможливлює розтріскування, розбризкування розчинів, випаровування їх у навколишнє середовище. Використана тара негайно вилучається з робочого приміщення.
3.4.10. Апретування та сушіння тканини
3.4.10.1. Заправка тканини проводиться за допомогою заправних полотен або тасьми, які забезпечують безпеку працівників.
3.4.10.2. Процес апретування тканин необхідно організовувати так, щоб унеможливити контакт працівників з розчинами та полотном, що оброблюється.
3.4.11. Сушіння та стабілізація тканини
3.4.11.1. Заправка тканини в обладнання для сушіння та стабілізації проводиться за допомогою заправної стрічки або полотна.
3.4.11.2. Тканина на виході із стабілізаційного обладнання повинна бути охолоджена до 40° C.
3.4.12. Приготування апретурних, фарбувальних сполук та інших хімічних розчинів
3.4.12.1. Роботи з вогненебезпечними та вибухонебезпечними хімікатами проводяться відповідно до вимог чинного законодавства або з дотриманням вимог пожежної безпеки.
3.4.12.2. Усі роботи з приготування розчинів та барвників, що супроводжуються виділенням у повітря шкідливих парів та газів, проводяться у реакторах, посудинах або баках, які герметично закриваються кришками.
3.4.12.3. Транспортування бочок та залізних барабанів з барвниками, а також завантаження чанів хімічними матеріалами повинні бути механізовані. Розлив, транспортування кислот та рідин, які легко спалахують, у відрах та іншій відкритій тарі не дозволяється.
3.4.13. Каландрування тканини
3.4.13.1. Заправка тканини в каландри проводиться при зупиненій машині. Жало валів під час обробки повинно бути закрито запобіжними пристроями. Заправка тканини в заправні пристрої проводиться за допомогою жердини та потравних драбин з крючками та штирями.
3.4.14. Термічна обробка тканини
3.4.14.1. Заправка тканини в машини термічної обробки проводиться за допомогою стрічки.
3.4.14.2. Ліквідація обривів тканини та інші роботи всередині термокамер для попередження перегрівань працівників виконуються при зупиненому обладнанні, припиненні подачі пару, газу та охолодження робочих органів обладнання до 30° C, що забезпечує температуру та стан повітряного середовища відповідно до вимог чинного законодавства.
3.4.14.3. Термообробка на обладнанні, яке працює на газу, проводиться відповідно до вимог Правил безпеки при експлуатації засобів і систем автоматизації та управління в газовій промисловості, затверджених Газпромом СРСР 28.03.90 (НПАОП 11.1-1.07-90).
3.4.15. Механічна усадка тканини
3.4.15.1. Заправка тканини на машині механічної усадки проводиться за допомогою чохла або заправної стрічки.
3.4.16. Промивка тканини після білення та фарбування
3.4.16.1. Приготування мийних розчинів для промивки тканин повинно бути централізоване, а подача їх - механізована.
3.4.16.2. При обслуговуванні промивних машин заправка тканини в жало валів повинна проводитись способом, що забезпечує безпеку працівників.
3.4.16.3. Вивантаження тканини, знімання і встановлення валів повинні бути механізовані.
3.4.17. Промивка тканини після спеціального просочення
3.4.17.1. Заправка тканини в процесах промивки проводиться за допомогою заправних полотен або стрічки.
3.4.17.2. Ліквідація обривів тканини в процесі промивки повинна виконуватися після зупинки обладнання і зливу гарячої агресивної рідини.
3.4.17.3. Процес промивки тканини після заключної обробки організовується таким чином, щоб концентрація шкідливих речовин у робочій зоні не перевищувала граничнодопустиму.
3.4.18. Стрижка та ворсування тканини
3.4.18.1. У процесі стрижки та ворсування тканини необхідно передбачити безпечну для працівника заправку тканини в машини.
3.4.18.2. Знімання, транспортування, установка стригальних апаратів, точіння стригальних ножів повинні бути механізовані.
3.4.18.3. Транспортування тканини до машин і від машин у процесах стрижки та ворсування повинно бути механізоване.
3.4.18.4. Чистка ножів стригального апарата повинна виконуватися способом, що забезпечує безпеку працівників. Перенесення ножів для заточування або заміни необхідно здійснювати у спеціальних пристроях.
3.4.19. Промірювання, розбракування, маркування та упакування готових тканин
3.4.19.1. Контроль, облік, маркування готових тканин проводиться на машинах або столах, обладнаних системами комбінованого освітлення (загального і місцевого) відповідно до вимог чинного законодавства.
3.4.19.2. Транспортування готової продукції на склад та її складування повинні бути механізовані.
4. ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ
4.1. Загальні вимоги до розміщення технологічного обладнання
4.1.1. Усе обладнання, що використовується, модернізується та встановлюється у виробничому процесі, повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.003-91 та цим Правилам.
4.1.2. Виробниче обладнання розміщується раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були зручними і безпечними, забезпечували неперервність технологічного процесу.
4.1.3. На все обладнання повинні бути інструкції з їх експлуатації, обслуговування та ремонту.
4.1.4. Усі стаціонарні машини, верстати, апарати й інше устаткування встановлюються так, щоб унеможливити їхній зсув під час роботи.
4.1.5. У місцях проходу через комунікації повинні бути обладнані безпечні переходи або прокладені містки.
4.1.6. Після встановлення нового обладнання, ремонту та модернізації перевіряється його придатність до роботи. Відповідальними за перевірку обладнання є начальник цеху, головний механік та особа, відповідальна за охорону праці.
4.2. Вимоги до організації робочих місць
4.2.1. Під час організації робочих місць слід керуватися ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78 та чинними нормами з атестації робочих місць за умовами праці.
4.2.2. Організацію робочого місця, оснащення його інструментами та допоміжними пристроями здійснюють згідно з вимогами типових проектів організації робочого місця відповідної професії та ГОСТ 12.2.061-81.
4.2.3. Загальні вимоги безпеки до органів управління виробничого обладнання повинні відповідати ГОСТ 12.2.064-81, а їх розміщення під час виконання робіт сидячи згідно з ГОСТ 12.2.032-78, під час виконання робіт стоячи згідно з ГОСТ 12.2.033-78.
4.2.4. Конструкції і розміщення аварійних вимикачів і кнопок дистанційного управління обладнанням та іншими пристроями повинні забезпечувати можливість використання їх з будь-якої робочої позиції.
4.2.5. Усі поверхні робочих місць повинні унеможливлювати травмування працівників.
4.2.6. Трапи, приставні східці та інші пристосування для забезпечення безпеки виконання робіт повинні відповідати вимогам чинного законодавства.
4.2.7. Усі великогабаритні частини, що знімаються під час роботи, розміщуються на раніше визначених місцях, міцно та стійко укладаються із застосуванням прокладок.
4.2.8. Під час проведення ремонтних робіт на висоті повинні бути обладнані пристрої, що унеможливлюють падіння деталей та інструменту вниз відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 27.03.2007 N 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840.
