Сир пошехонський. Технічні умови

• назва сиру із зазначанням масової частки жиру у сухій речовині, %;

• назва та повна адреса і телефон виробника, адреса потужностей виробництва, товарний знак (за наявності);

• маса нетто, г або кг (на спожитковому та транспортному пакованні);

• кількість паковальних одиниць (на транспортному пакованні);

• склад сиру у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок, що їх викорис­товували;

• інформаційні дані про калорійність та поживну (енергетичну та харчову) цінність 100 г сиру (додаток А);

• кінцева дата споживання «Вжити до» або дата виробництва (закінчення строку дозріван­ня), фасування та строк придатності;

• умови зберігання;

• номер партії (на транспортному та спожитковому пакованні);

• штриховий код eAn згідно з ДСТУ 3147 (на спожитковому пакованні);

• інформація про сертифікацію;

• позначення цього стандарту.

Фарба, казеїнові, полімерні цифри для нанесення дати і номера варки сиру безпосередньо на поверхню головок сиру повинні бути дозволені Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України для маркування сирів.

Сир «Пошехонський» жирністю 45 %. ДСТУ 4558:2006

9. ПАКУВАННЯ

   1. Головки сиру пакують у полімерні плівки, пакети багатошарові для вакуумного паковання, або покривають парафіновими або комбінованими сплавами та іншими матеріалами аналогічних властивестей.

   2. Спожиткове паковання

      1. Способи пакування:

• під вакуумом;

• без вакуума;

• в середовищі нейтральних газів: вуглекислого газу, азоту, газовій суміші згідно з чинними нормативними документами, або закордонного виробництва, за наявності висновку державної са­нітарно-гігієнічної експертизи Центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України.

Значення допустимих відхилів маси нетто паковальної одиниці сиру наведено в таблиці 6.

Таблиця 6 — Допустимі відхили маси нетто паковальної одиниці

9. 4. Усі види паковальних матеріалів і тари, зазначені у розділі 9, вітчизняного виробництва повинні відповідати чинним нормативним документам, а закордонного виробництва — за наявності висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи для пакування харчових продуктів Цент­рального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України, та забезпечувати збереження якості сирів під час транспортування та зберігання.

   5. Додаткові вимоги до пакування дозволено коригувати відповідно до контракту чи угоди із замовником.

10. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

    1. Транспортування

       1. Сир транспортують усіма видами критого транспорту відповідно до правил перевезення харчових продуктів, що швидко псуються, чинних на відповідному виді транспорту.

    2. Зберігання

       1. Сир фасований, упакований у полімерну плівку під вакуумом або в середовищі інерт ного газу, зберігають за відносної вологості повітря (85 ± 5) % за температури від мінус 4 °С до 6 °С не більше 60 діб.

       2. Сир фасований, упакований без вакуума, зберігають за відносної вологості повітря (75 ± 5) % та за температури від 0 °С до 5 °С не більше 8 діб.

       3. Сир у головках зберігають за відносної вологості повітря (85 ± 5) % і за температури:

• від мінус 2 °С до мінус 5 °С — не більше 8 міс;

• від 0 °С до 8 °С — не більше 5 міс.

9. 1. Строк зберігання сиру встановлюють від дати закінчення строку визрівання.

   2. Залишковий строк придатності сиру, який надходить на фасування, повинен бути не менший за строк придатності фасованого сиру.

   3. Транспортувати і зберігати сир разом з іншими продуктами, які мають специфічний запах (копченості, риба, фрукти тощо), не дозволено.

10. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

    1. Проби відбирають, готують до випробувань згідно з ГОСТ 9225, ГОСТ 26809, ГОСТ 26929, ДСТУ IDF 122B, ДСТУ ISO 707.

    2. Зовнішній вигляд, рисунок, колір тіста, форму головки сиру, якість паковання і марковання перевіряють візуально; смак і запах, консистенцію — визначають органолептично за температу­ри сиру від 18 °С до 20 °С.

    3. Масову частку жиру визначають згідно з ГОСТ 5867, масову частку вологи — згідно з ГОСТ 3626, масову частку солі кухонної — згідно з ГОСТ 3627.

Масову частку р-каротину, барвника аннато в сирі визначають згідно з фактичною закладкою.

9. 4. Масу нетто сиру визначають на вагах згідно з ГОСТ 29329 із допустимою похибкою ви­мірювання ± 0,1 %.

   5. Бактерії групи кишкових паличок (коліформи) визначають згідно з ГОСТ 9225 або ДСТУ IDF 73A.

   6. Патогенні мікроорганізми, в тому числі бактерій роду Salmonella, визначають згідно з ДСТУ IDF 93A та методами, затвердженими Центральним органом виконавчої влади у сфері охо­рони здоров'я України.

   7. Listeria monocytogenes визначають згідно з ДСТУ ISO 11290-1, ДСТУ ISO 11290-2 та ме­тодами, затвердженими Центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України.

   8. Staphylococcus aureus визначають згідно з ГОСТ 30347.

   9. Масову частку токсичних елементів визначають: свинцю — згідно з ГОСТ 26932, кадмію — згідно з ГОСТ 26933, миш'яку — гідно з ГОСТ 26930, ртуті — згідно з ГОСТ 26927 або з ГОСТ 30178.

   10. Мікотоксини визначають згідно з МУ № 4082 [10], антибіотики — згідно з МУ № 3049 [11], пестициди — згідно з ГОСТ 23452 та ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [3].

   11. Гормональні препарати визначають згідно з MP № 2944 [12], MP № 3208 [13].

   12. Стронцій-90 визначають згідно з МУ № 5778 [14], цезій-137 — згідно з МУ № 5779 [15].

   13. Дозволено використовувати стандартні методики, методи та прилади, які за своїми мет­рологічними та технічними характеристиками задовольняють вимоги цього стандарту і мають відповідне метрологічне забезпечення згідно з чинним законодавством України.

10. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

    1. Сир приймають партіями. Приймання, визначання партії та об'єм вибірок проводять згідно з ГОСТ 26809.

    2. Кожну партію сиру супроводжують документами, що підтверджують його якість та без­печність.

    3. Для визначання відповідності якості сиру вимогам цього стандарту підприємство-вироб- ник проводить приймальне та періодичне контролювання.

    4. Приймальне контролювання проводять за органолептичними, фізико-хімічними показни­ками (крім масової частки солі кухонної), масою нетто, якістю паковання і марковання.

    5. Під час періодичного контролювання перевіряють наявність бактерій групи кишкових пали­чок не рідше двох разів на місяць, масову частку солі кухонної — не рідше одного разу на квартал.

    6. Аналіз на наявність патогенних мікроорганізмів, у тому числі бактерій роду Listeria monocytogenes, Salmonella, Staphylococcus aureus проводять згідно з порядком державного сані­тарного нагляду санітарно-епідеміологічними станціями за методиками і з періодичністю, затвер­дженими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України.

    7. Порядок і періодичність контролювання за показниками безпеки (вмістом токсичних еле­ментів, мікотоксинів, антибіотиків, гормональних препаратів, пестицидів та радіонуклідів) здійсню­ють згідно з MP 4.4.4-108 [16].

    8. У разі отримання незадовільних результатів випробувань хоча б за одним із показників, про­водять повторне аналізування з подвійної кількості об'єднаної проби продукції тієї самої партії, Якщо отримують незадовільні результати після повторного випробовування, партію бракують.

11. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

    1. Виробник гарантує відповідність якості сиру вимогам цього стандарту за умови дотриман­ня правил і умов транспортування та зберігання відповідно до розділу 10 цього стандарту.

    2. Строк придатності сиру — відповідно до 10.2 цього стандарту.

ДОДАТОК А (довідковий)

КОД СИРУ ЗГІДНО З ДК 016

Таблиця А.1 — Код ДКПП на сир пошехонський

ДОДАТОК Б
(довідковий)
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ ПРО КАЛОРІЙНІСТЬ ТА ПОЖИВНУ

ЦІННІСТЬ 100 г СИРУ ПОШЕХОНСЬКОГО

1