Страница 3: ДСТУ EN 574-2001. Безпечність машин. Пристрої дворучного керування. Функціональні аспекти та принципи проектування (61751)

Необхідно вживати заходів для запобігання виведенню з ладу із використовуванням передпліччя (передпліч) і(або) ліктя (ліктів), якщо відстань рук до небезпечної зони внаслідок використовування передпліччя (передпліч) і(або) ліктя (ліктів) — менша ніж установлена безпечна відстань.

Прийнятними заходами є застосовування накривок і(або) кільцевих буртиків, сконструйованих так, що вони не дозволяють урухомлювати пристрої керування передпліччям (передпліччями) і(або) ліктем (ліктями).

Треба вживати заходи для запобігання виведенню з ладу із використовуванням інших час­тин тіла разом із рукою. Прикладами прийнятних заходів є такі:

• розміщувати пристрої керування на горизонтальній чи приблизно горизонтальній поверхні треба на висоті не менше ніж 1100 мм від підлоги чи від поверхні доступу до машини. Це дозво­лить запобігнути урухомлюванню пристрою керування стегном;

• якщо пристрої керування розміщено на вертикальній чи приблизно вертикальній поверхні, необхідно встановити кільцевий буртик навколо пристрою керування;

• якщо застосовують накривки і(або) перегородки, сконструйовані таким чином, що пристрої керування не можна урухомити однією рукою та будь-якою іншою частиною тіла.

Треба вживати заходи для запобігання виведенню з ладу блокуванням одного пристрою ке­рування.

Такий метод виведення з ладу може перетворити пристрій дворучного керування на пристрій керування однією рукою. Це може призвести до постійного подавання вхідного сигналу від заб­локованого пристрою керування. Це дозволить виробляти вихідний сигнал пристроєм дворучно­го керування з використовуванням тільки однієї руки. Прийнятними заходами запобігання цьому способу виведення з ладу є такі:

• запобігання повторному одержанню вихідного сигналу для подальшого урухомлювання однією рукою необхідно передбачити в конструкції пристрою дворучного керування на стадії його розробляння (див. 5.6).

• запобігання одержанню вхідного сигналу однією рукою необхідно забезпечити пристрій дворучного керування можливістю синхронного урухомлювання (див. 5.7).

Примітка. У випадку вибирання пристрою дворучного керування типу І треба провести ретельне оцінювання ризику для ухвалення рішення, чи можна в цьому випадку нехтувати властивостями синхронного і повторного урухомлювання.

Імовірність випадкового урухомлювання пристрою дворучного керування повинна бути мінімальна.

Заходи, наведені в 8.2 — 8.6, є достатні для того, щоб ймовірність випадкового урухомлювання була мінімальна. Іншими прийнятними заходами запобігання випадковому урухомлюванню є:

• необхідність навмисності дії через збільшення керувального зусилля і необхідного пере­міщування пристрою керування — для механічних пристроїв керування;

• необхідність чутливості спрацьовування, яка допускає тільки навмисне урухомлювання — для немеханічних пристроїв керування (наприклад, фотоелектричних і ємнісних пристроїв).

5. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

   1. Ергономічні вимоги

Під час проектування іноді виникають протиріччя між ергономічними вимогами (див. prEN 894) і конструкцією пристроїв дворучного керування. Це забезпечує запобігання виведенню їх з ладу чи випадковому урухомлюванню (наприклад, розмір отворів і необхідність виконувати окремі операції у робочих рукавицях).

Для убезпечнювання необхідно знайти рівновагу між:

• необхідністю застосовувати необхідні ергономічні вимоги, і

• необхідністю вживати заходи для запобігання виведенню з ладу та випадковому урухомлю­ванню.

Така рівновага повинна забезпечувати адекватну безпеку під час конкретних небезпечних си­туацій.

Деталі пристроїв дворучного керування треба відбирати, встановлювати та з’єднувати між собою таким чином, щоб вони забезпечували передбачені експлуатаційні навантаги і задоволь­няли вимоги відповідних стандартів (наприклад, щодо комутаційної можливості, частоти переми­кання) і відповідних стандартів, що встановлюють вимоги до впливу зовнішніх чинників (наприк­лад, вібрація, удари, температура, сторонні предмети, вологість, мастило, електромагнітні поля).

Примітка. Для електричних пристроїв дворучного керування див. також EN 60204-1.

Передбачені сили, спричинені прискоренням пристроїв дворучного керування, не повинні спричиняти вихідного сигналу (наприклад, через падіння, непередбачувані удари, ударну наван- тагу тощо).

Примітка 1. Наявність двох пристроїв керування, розташованих у рукоятках, відокремлених одна від одної, задо­вольняє цій вимозі, якщо вони відрізняються способами керування.

Примітка 2. Оснащення одного з пристроїв керування автоматичним блокуванням вимикання забезпечує підви­щення захисту.

Примітка. Це можна забезпечити за допомогою великої маси чи застосовуючи інші прийнятні способи.

Примітка. Це можна забезпечити за допомогою великої маси, застосуванням коліс, які блокуються, чи іншими прийнятними способами.

Для розраховування необхідної безпечної відстані (у prEN 999 зазначена мінімальна відстань) між пристроями керування і небезпечною зоною слід враховувати таке:

• швидкість руху кисті/руки (див. prEN 999);

• форму і розміщення пристрою дворучного керування;

• час спрацьовування пристрою дворучного керування;

• максимальний час, що проходить після закінчення вихідного сигналу пристрою дворучно­го керування до повної зупинки машини чи до припинення дії небезпеки;

• використовування машини за призначенням (див. EN 292-1);

• відповідні стандарти типу С.

Рисунок 4 — Приклад мобільного пристрою дворучного керування з дистанційним поручнем

10 ПЕРЕВІРЯННЯ

Специфічні вимоги до пристроїв дворучного керування, що їх визначають на підставі оціню­вання ступеня ризику, треба перевіряти за допомогою теоретичного оцінювання конструкції і прак­тичного випробовування. Перелік процедур перевіряння наведено у таблиці 2. Передбачені про­цедури повинні забезпечити перевіряння вимог безпеки, зокрема, функційні характеристики при­строїв дворучного керування.

Процедури стосуються тільки пристрою дворучного керування і не враховують можливий вплив системи керування машиною, яка пов’язана з ним. Зворотні сигнали від системи керування ма­шиною, що іноді необхідні через особливості конструкції пристрою дворучного керування, треба змоделювати.

Процедури перевіряння залежать від конструкції і типу пристрою дворучного керування, умов експлуатування, способу його кріплення і розміщення, встановлених відстаней безпеки тощо. Про­цедури містять візуальне контролювання, функційне контролювання, вимірювання і теоретичне оцінюванння. Цей стандарт дає настанови щодо вибирання процедур перевіряння, зокрема, для запобігання виведенню з ладу, але не дає докладні описи методики випробовування.

Конструктор і(або) виробник повинні передбачити приймальне або типове випробовування при­строїв дворучного керування, за результатами яких підтверджується відповідність пристрою вста­новленим конструктивним вимогам. Ці вимоги встановлюються в стандартах (наприклад, EN 60204-1), а у разі відсутності стандартів — у конструкторській документації.

Таблиця 2 — Процедури перевіряння