1. Вміст токсичних елементів у винах ігристих не повинен перевищувати допустимі рівні згідно з МБВ № 5061 [2], які зазначені в таблиці 3.

Таблиця 3 — Вміст токсичних елементів у винах ігристих

Назва показника

Допустимий рівень, мг/кг, не більше

Метод контролювання

Вміст важких металів:



свинцю

0,300

Згідно з ДСТУ 4112.35 або ГОСТ 26932

кадмію

0,030

Згідно з ДСТУ 4112.32 або ГОСТ 26933

ртуті

0,005

Згідно з ГОСТ 26927

міді

5,000

Згідно з ДСТУ 4112.31 або ГОСТ 26931

цинку

10,000

Згідно з ДСТУ 4112.34 або ГОСТ 26934

заліза

10,000

Згідно з ДСТУ 4112.30 або ГОСТ 13195, ГОСТ 26928

Вміст миш’яку

0,200

Згідно з ГОСТ 26930



  1. Вміст радіонуклідів у винах ігристих не повинен перевищувати допустимі рівні згідно з ГН 6.6.1.1-130 [3], які зазначені в таблиці 4.

Таблиця 4 — Допустимі рівні радіонуклідів у винах ігристих

Показник

Допустимий рівень, Бк/кг

Метод контролювання

137Cs

50

Згідно з ДСТУ 3240

90Sr

30

Згідно з ДСТУ 3240



    1. У разі відвантажування вина ігристого на експорт дозволяється виготовлення вина з органо­лептичними і фізико-хімічними показниками, вказаними в укладеному контракті.

  1. Вимоги до сировини i матеріалів

    1. Для виробництва вин ігристих використовують:

  • виноград згідно з ДСТУ 2366;

  • виноматеріали для ігристих вин згідно з ДСТУ 4804;

  • чисту культуру дріжджів та молочно-кислих бактерій згідно з чинними нормативними доку­ментами;

  • спирт коньячний, витриманий не менше 5 років, згідно з чинними нормативними документами;

  • сахарозу для шампанського згідно з ДСТУ 4623;

  • кріоконцентрат згідно з чинними нормативними документами;

  • недоброди, містелі і десертні виноматеріали згідно з чинними нормативними документами;

  • танін харчовий для виноробної промисловості згідно з чинними нормативними документами;

  • спирт етиловий ректифікований вищого очищення згідно з ДСТУ 4221;

  • клей рибний харчовий згідно з чинними нормативними документами;

  • калій залізистосинеродистий (жовта кров’яна сіль) згідно з ГОСТ 4207;

  • діоксид вуглецю газоподібний і рідкий згідно з ГОСТ 8050;

  • ангідрид сірчистий рідкий технічний згідно з ГОСТ 2918;

  • аміак водний згідно з ГОСТ 3760;

  • кислоту лимонну моногідрат харчову згідно з ДСТУ ГОСТ 908;

  • кислота винна харчова згідно з ГОСТ 21205;

  • картон фільтрувальний згідно з ГОСТ 12290;

  • желатин згідно з ГОСТ 11293.

    1. Заборонено використовувати будь-які ароматизатори чи барвники.

    2. Під час виробництва вин ігристих використовують допоміжні матеріали згідно з РД-01 [4]. Дозволено використовувати інші допоміжні матеріали, дозволені центральним органом виконав­чої влади у сфері охорони здоров’я України.

  1. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

    1. Під час виробництва вин ігристих необхідно керуватися вимогами безпеки, встановленими правилами [5].

    2. Повітря робочої зони — згідно з ГОСТ 12.1.005.

    3. Пожежна безпека — згідно з ГОСТ 12.1.004.

    4. Виробниче обладнання для виробництва вин ігристих — згідно з ГОСТ 12.2.003.

    5. Охорона праці робітників забезпечується проведенням заходів — згідно з ГОСТ 12.3.002.

    6. Виробничі приміщення обладнуються вентиляцією згідно з СНиП 2.04.05 [6].

    7. Еквівалентні рівні шуму на робочих місцях — згідно з ДСН 3.3.6.037 [7], ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 12.1.050.

    8. Мікроклімат виробничих приміщень — згідно з ДСН 3.3.6.042 [8].

    9. Освітлення — згідно з СНиП ІІ-4 [9].

  2. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

    1. Стічні води повинні відповідати вимогам згідно з СанПиН 4630 [10].

    2. Контроль за викидом гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосферу здійснюється згідно з ГОСТ 17.2.3.01 та ДСП 201 [11].

    3. Охорону ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами забезпечують згідно з СанПиН 42-128-4690 [12].

  3. МАРКУВАННЯ

    1. На циліндричну частину пляшки наклеюють етикетку згідно з чинними нормативними до­кументами. Допускається оформлення комбінованою етикеткою з кольєреткою.

    2. Кожна пляшка з вином ігристим повинна бути художньо оформлена з обов’язковим нане­сенням маркування згідно з чинним законодавством Укр аїни [13], [14] державною мовою.

На лицьовій стороні етикетки вказують:

  • назву держави;

  • назву виробника підприємства та його юридичну адресу, телефон, місцезнаходження;

  • знак для товарів і послуг;

  • назву вина ігристого;

  • місткість посуду, (л або дм3);

  • вміст спирту, (% об.);

  • вміст цукру, (% мас.);

  • позначення цього стандарту;

  • дату виготовлення продукції, яку зазначають на видимій стороні етикетки або контретикетки, або пляшки;

  • гарантійний термін, а також інформацію відносно придатності: «Продукція придатна для подальшого зберігання та реалізації, якщо в ній після закінчення гарантійного терміну не з’явилось помутніння та видимого осаду». Допускається нанесення зазначеного на контретикетку.

  • штриховий код. Допускається нанесення штрихового коду на контретикетку.

Для вин ігристих витриманих вказується рік тиражу на етикетці, кольєретці або пояску.

На пляшки з винами ігристими можуть наклеюватися контрети кетки, які містять додаткову інформацію.

Продукцію, яка призначена для експорту, маркують згідно з умовами відповідної угоди.

  1. Маркування ящиків із гофрованого картону проводять згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційних знаків «Обережно — крихке», «Верх, не кантувати», «Берегти від вологи», «Дотри­мання інтервалу температури», «Берегти від потрапляння прямих сонячних променів».

На кожний ящик з гофрованого картону наносять такі позначення:

  • країна-виробник;

  • найменування підприємства та його місцезнаходження;

  • назва вина ігристого;

  • кількість пляшок;

  • місткість пляшок;

  • умови зберігання;

  • маса брутто;

  • позначення цього стандарту.

  1. ПАКУВАННЯ

    1. Вина і гристі розливають за рівнем у нові пляшки згідно з ДСТУ ГОСТ 10117.1 та ДСТУ ГОСТ 10117.2 типів II і XVIII. Допускається розлив вина у пляшки інші, що витримують тиск, згідно з чинними нормативними документами чи з дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

Висота рівня вина за температури (20 ± 0,5) оС, р ахуючи від верхнього краю вінчика пляшки, повинна дорівнювати (8 ± 1) см. Допустимий середній відхил об’єму вин ігристих від номіналь­ної місткості 10 пляшок за тем ператури (20 ± 0,5) оС не повинен перевищувати значень згідно з Р 50-056 [15].

    1. Під час відвантажування вин ігристих на експорт назву вина, тип пляшки і місткість визна­чають умовами відповідної угоди.

    2. Пляшки закупорюють поліетиленовою (згідно з чинними нормативними документами) чи корковою пробкою згідно з ГОСТ 5541 із закріпленням їх мюзле згідно з чинними нормативними документами. Між корковою пробкою і мюзле прокладається металевий ковпачок.

    3. Шийки пляшок із пробкою i мюзле оформлюють металевою фольгою згідно з ГОСТ 745 або спеціальними ковпачками згідно з чинними нормативними документами.

    4. Нижній край фольги (ковпачка) закривають кольєреткою згідно з чинними нормативними документами.

    5. На циліндричну частину пляшки наклеюють етикетку згідно з чинними нормативними до­кументами. Допускається оформлення комбінованою етикеткою з кольєреткою.

    6. Пляшки з вином ігристим пакують у ящики із гофрованого картону згідно з ГОСТ 13516, ГОСТ 22702, або у імпортні ящики та паки. Дозволено пакування у художньо оформлені сувенірні коробки згідно з чинними нормативними документами.

    7. Пляшки можна обгортати у папір i укладати у вертикальному або горизонтальному по­ложенні.

  1. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

    1. Транспортують вина ігристі у тарі, що вказана у 9.7, транспортом усіх видів згідно з пра­вилами перевезення вантажів, що діють на транспорті кожного виду, з дотриманням температур­них умов відповідно до 10.2.

    2. Вина ігристі зберігають у затемнених приміщеннях, що не мають стороннього запаху, за температури від 8 оС до 16 оС. Не дозволено потрапляння прямих сонячних променів.

  2. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

    1. Правила відбирання проб — згідно з ГОСТ 14137, готування проб до визначання вмісту токсичних елементів — згідно з ГОСТ 26929.

    2. Повноту наливу у пляшках визначають згідно з ГОСТ 23943.

    3. Прозорість, колір, букет, смак та ігристі властивості вин ігристих контролюють органолептично.

    4. Для перевірки якості продукції використовують методи випробовувань згідно з ДСТУ 4112.1, ДСТУ 4112.3, ДСТУ 4112.5, ДСТУ 4112.14, ДСТУ 4112.25, ДСТУ 4112.37, ГОСТ 12258, ГОСТ 13191, ГОСТ 13192, ГОСТ 13193, ГОСТ 14136, ГОСТ 14251, ГОСТ 14252, ГОСТ 14351.

    5. Вміст токсичних елементів визначають згідно з ДСТУ 4112.30, ДСТУ 4112.31, ДСТУ 4112.32, ДСТУ 4112.34, ДСТУ 4112.35, ГОСТ 13195, ГОСТ 26927, ГОСТ 26928, ГОСТ 26930, ГОСТ 26931, ГОСТ 26932, ГОСТ 26933, ГОСТ 26934.

    6. Мікробіологічний контроль — згідно з ИК 10-04-05-11[16].

    7. Розливостійкість визначають згідно з [17].

    8. Періодичність перевірки вмісту важких металів і миш’яку встановлюють згідно з МР 4.4.4.-108 [18].

  3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

    1. Правила приймання — згідно з ГОСТ 14137.

Вина ігристі приймають партіями. Партією вважають будь-яку кількість вина, виготовленого одним підприємством, одного найменування, оформленою одним документом про якість з зазна­ченням органолептичних та фізико-хімічних характеристик продукції.

  1. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

    1. Підприємство-виробник гарантує відповідність вин ігристих вимогам цього стандарту у разі дотримання умов транспортування і зберігання.

    2. Гарантійний термін зберігання вин ігристих з дня їх випуску — не менше 6 міс.

Гарантійний термін зберігання вин ігристих, який встановлений цим стандартом, є мінімальним терміном, протягом якого виробник несе відповідальність за невідповідність показників якості про­дукції нормативним вимогам, і не є терміном придатності вин ігристих до споживання.

Виробники вин ігристих мають право встановлювати власний гарантійний термін зберігання вин ігристих, який перевищує мінімальний гарантійний термін, установлений цим стандартом, з обов’язковою відповідальністю за відповідність їх якості нормативним вимогам. Власний гаран­тійний термін повинен бути внесений у розроблені виробником технологічні інструкції на окремі найменування продукції, які затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом ви­конавчої влади з сільського господарства у встановленому порядку.

  1. Вина ігристі, в яких після закінчення встановленого гарантійного терміну зберігання не з’явилися ознаки помутніння та видимий осад, залишаються придатними до подальшого зберігання і реалізації.

ДОДАТОК А
(довідковий)

КОДИ ЗГІДНО З ДЕРЖАВНИМ КЛАСИФІКАТОРОМ
ПРОДУКЦІЇ І ПОСЛУГ

Таблиця А — Коди ДКПП (ДК 016)

Назва

Код ДКПП

Вина ігристі

15.93.11.930

ДОДАТОК Б

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Закон України «Про ви ноград та виноградне вино» від 16 червня 2005 р., № 2662-IV із Змінами від 20 грудня 2005 р., 3225-IV

  2. МБТ № 5061 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продоволь­ственного сырья и пищевых продуктов (Медико-біологічні вимоги й санітарні норми якості продо­вольчої сировини та харчових продуктів), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 01.08.89

  3. ГН 6.6.1.1-130-2006 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs, 90Sr у продуктах харчування та питній воді. Гігієнічні нормативи, затверджені наказом МОЗ України від 03.05.2006, № 256

  4. РД-01-1994 Перечень конструкционных, антикоррозионных и вспомогательных материалов, разрешенных Минздравом для применения в винодельческой промышленности Украины (КД-01-1994 Перелік конструкційних, антикорозійних й допоміжних матеріалів, дозволених Мінздравом для за­стосування у виноробній промисловості України), затверджений ІВіВ «Магарач» 02.10.94

  5. Правила техники безопасности и производственной санитарии в винодельческой промыш­ленности (Правила техніки безпеки й виробничої санітарії у виноробній промисловості), затвер­джені Мінхарчопромом СРСР 30.12.80

  6. СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха (Опалення, венти­ляція й кондиціонування повітря), затверджені Держбудом України 15.11.99, № 273

  7. ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджені МОЗ України 01.12.99, № 37

  8. ДСН 3.3.6.042-99 Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень, затвер­джені МОЗ України 01.12.99, № 42

  9. СНиП ІІ-4-79 Естественное и искусственное освещение (Природне й штучне освітлення), затверджені Держбудом СРСР 27.06.79, №100

  10. СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязне­ний (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднень), затверджені Мінздра- вом СРСР 04.07.88, № 4630-88

  11. ДСП 201-97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біохімічними речовинами), затверджені Міністерством охорони здо­ров’я України 09.07.97, № 201

  12. СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила и нормы содержания территории населен­ных мест (Санітарні правила і норми утримання території населених місць), затверджені Мінздра- вом СРСР 05.08.88, № 4690-88

  13. Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньяч­ного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», 1995, з доповненнями та змінами, 16.11.2004, № 204

  14. Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» № 2809-IV в редакції від 6 ве­ресня 2005 р.

  15. Р 50-056-96 Продукція фасована в пакованні. Загальні вимоги до кількості, затверджені наказом Держстандарту 18.07.96, № 300

  16. ИК 10-04-05-11-87 Инструкция по микробиологическому контролю производства Советс­кого шампанского (Інструкція з мікробіологічного контролю виробництва Радянського шампансь­кого), затверджена 01.06.87 НПО напоїв і мінвод, М.

  17. Сборник инструкций и положений по технохимическому и микробиологическому контролю в винодельческой промышленности (Збірник інструкцій і положень з технохімічного і мікробіоло­гічного контролю у виноробній промисловості), затверджений Мінхарчопромом СРСР 19.12.67

  18. МР 4.4.4.-108-2004 Методичні рекомендації Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України 04.02.07, № 329