Кабелі з гумовою ізоляцією на номінальну напругу до 450/750 В включно. Частина 1. Загальні вимоги

Усі марковання мають бути чіткі.

Кольори позначень мають бути легкими до впізнання або становитися такими після очищен­ня, за необхідності, бензином або іншим відповідним розчинником.

4. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ІЗОЛЬОВАНОЇ ЖИЛИ

Кожну жилу позначають таким чином:

Примітка. Колірна схема перебуває на розгляді.

ідентифікацію ізольованих жил кабелю досягають застосовуванням кольорової ізоляції або іншим відповідним методом.

У кожної ізольованої жили кабелю має бути лише один колір, за винятком жили, оформленої комбінацією зеленого та жовтого.

Кольори червоний, сірий, білий, а також зелений з жовтим, якщо вони не в комбінації, не мож­на використовувати в жодному багатожильному кабелі.

Колірна схема така:

• одножильний кабель:

нема колірної схеми:

• двожильний кабель:

нема колірної схеми;

• трижильний кабель:

або зелений-жовтий, світло-блакитний, коричневий, або світло-блакитний, чорний, коричневий;

• чотирижильний кабель:

або зелений-жовтий, світло-блакитний, чорний, коричневий, або світло-блакитний, чорний, ко­ричневий, чорний або коричневий;

• п’ятижильний кабель:

або зелений-жовтий. світло-блакитний, чорний, коричневий, чорний або коричневий, або світло-бла­китний, чорний, коричневий, чорний або коричневий, чорний або коричневий;

— кабель із більше ніж п’ятьма жилами:

або у зовнішньому прошарку одна ізольована жила зелена-жовта, одна жила світло-блакит­на, а інші якогось одного кольору, але не зелені, не жовті, не світло-блакитні, не коричневі: в інших прошарках одна ізольована жила коричнева, а інші жили якогось одного кольору, але не зелені, не жовті, не світло-блакитні, не коричневі;

або у зовнішньому прошарку одна ізольована жила світло-блакитна, одна жила коричнева, а інші якогось одного кольору, але не зелені, не жовті, не світло-блакитні, не коричневі; в інших прошарках одна ізольована жила коричнева, а інші жили якогось одного кольору, але не зелені, не жовті, не світло-блакитні, не коричневі.

Кольори мають бути чітко розпізнавані та довговічні. Довговічність має підтверджуватись ви­пробовуванням, наведеним в 1.8 ІЕС 245-2.

Розподілення кольорів для ізольованої жили, позначеної зеленим-жовтим, має задовольняти такій умові (що відповідає ІЕС 60173): для кожних 15 мм довжини жили один із цих кольорів по­криває у крайньому випадку ЗО %, і не більше ніж 70 % поверхні ізольованої жили, інший колір по­криває залишок.

Примітка. Інформація щодо використовування кольорів зелений-жовтий та світло-блакитний.

Відомо, що зелений та жовтий кольори, якщо їх скомбіновано, як указано вище, розрізняють однозначно як засіб іден­тифікації жили, призначеної для заземлення та подібного захисту, а світло-голубим кольором позначають жилу, призначену для приєднання до нейтралі. Але якщо це не нейтраль, світло-голубий можна використовувати для впізнавання будь-якої жили, за винятком жили заземлення або захисної жили.

Ізоляція жил має бути одного кольору та послідовно пронумерована, за винятком жили, по­значеної зеленим-жовтим, якщо вона є.

Зелена-жовта жила, якщо вона є, повинна відповідати вимозі 4.1.3 і знаходитись в зовнішньо­му прошарку.

Нумерацію починають номером 1 у внутрішньому прошарку.

Номери мають бути надруковані арабськими цифрами на зовнішніх поверхнях ізольованих жил. Усі цифри мають бути однакового кольору, який має бути контрастним до кольору ізоляції. Цифри повинні бути чіткі.

Номери повторюють із регулярними проміжками уздовж ізольованої жили, наступні номери повинні бути перевернуті по відношенню до попередніх.

Коли номер є одинична цифра, то нижче її повинна бути розташована риска. Якщо номер скла­дено з двох цифр, то їх розташовують одна під іншою, а риску розташовують під нижньою циф­рою. Інтервал d між послідовними цифрами не повинен перевищувати 50 мм.

Розташування позначок показано на рисунку нижче.

263/79

1. 3. Довговічність

2. Надруковані цифри мають бути довговічними. Відповідність цій вимозі підтверджують випро­бовуванням, наведеним в 1.8 ІЕС 60245-2.ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КОНСТРУКЦІЇ КАБЕЛІВ

   1. Струмовідні жили

      1. Матеріал

Струмовідні жили складають з відпаленої міді. Дроти струмовідних жил можуть бути лудже­ними або нелудженими. окрім тих, що визначені інакше в технічних вимогах (ІЕС 60245-3, I EC 60245-4 та інших). Луджені дроти мають бути вкриті шаром олова.

Найбільші діаметри дротів мають відповідати ІЕС 60228, окрім тих, що визначені інакше для кабелів з особистими технічними вимогами.

Класи струмовідних жил, що відносять до різних типів кабелів, надано в технічних вимогах (ІЕС 60245-3, ІЕС 60245-4 та інших).

Між ізоляцією та лудженою або нелудженою струмовідною жилою може бути розміщена, але не обов’язково, сепараторна стрічка з відповідного матеріалу. Після старіння, як вказано в табли­ці 1, нелуджені мідні струмовідні жили, що ізольовані компаундом типу ІЕ 1 як із сепараторною стрічкою, так і без неї, не повинні чорніти.

Відповідність вимогам 5.1.1 та 5.1.2, разом з вимогами ІЕС 60228, підтверджують огляданням та вимірюванням.

Для заданого класу струмовідної жили опір кожної жили за температури 20 °С має відповіда­ти вимогам ІЕС 60228, окрім тих, що визначені в технічних вимогах (ІЕС 60245-3, ІЕС 60245-4 та інших).

Відповідність підтверджують випробовуванням, наведеним в ІЕС 60245-2.

Ізоляція має бути з вулканізованого гумового компаунду типу, встановленого для кожного типу кабелю в технічних вимогах (ІЕС 60245-3, ІЕС 60245-4 та інших).

Тип ІЕ 1 у разі кабелів, ізольованих звичайним ґумовим компаундом.

Тип ІЕ 2 у разі кабелів, ізольованих кремнієвим ґумовим компаундом.

Тип ІЕ 3 для кабелів, ізольованих ґумовим компаундом на основі етилен-вініл-ацетату або еквівалентних матеріалів.

Вимоги до випробовування таких компаундів наведено в таблиці 1.

Найбільші дозволені робочі температури кабелів, ізольованих будь-якими наведеними вище типами компаунду вказано в технічних вимогах (ІЕС 60245-3, ІЕС 60245-4 та інших).

Ізоляція повинна щільно прилягати до струмовідної жили або сепараторної стрічки. В техніч­них вимогах (ІЕС 60245-3, ІЕС 60245-4 та інших) це точно визначено для кожного типу кабелю: або ізоляцію складають з одного або багатьох шарів, або вона має бути вкрита проґумованою стрічкою. Має бути можливість видаляння ізоляції без її пошкодження, як із лудженої струмовідної жили, так і з нелудженої. Відповідність підтверджують ручним способом та огляданням.

Середнє значення товщини ізоляції не може бути меншим за значення, що вказане в табли­цях технічних вимог (ІЕС 60245-3, ІЕС 60245-4 та інших) для кожного типу та розміру кабелю.

Однак товщина в будь-якому місці може бути меншою за наведене значення, якщо тільки розбіжність не більше ніж 0,1 мм + 10 % від наведеного значення. Відповідність підтверджують випробовуванням, наведеним в 1.9 ІЕС 60245-2.

Ізоляція повинна мати відповідну механічну міцність та еластичність у температурних межах, дії яких вона піддана за нормальних умов експлуатування.

Відповідність підтверджують проведенням випробовувань, наведених у таблиці 1.

Для жил, ізольованих компаундом типу ІЕ 1, випробовування на старіння треба проводити зі струмовідною жилою та сепараторною стрічкою, якщо вона є, разом.

Методи випробовування та очікувані результати наведено в таблиці 1.

Таблиця 1 — Вимоги до неелектричного випробовування вулканізованої ґумової ізоляції