Усі марковання мають бути чіткі.
Кольори позначень мають бути легкими до впізнання або становитися такими після очищення, за необхідності, бензином або іншим відповідним розчинником.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ІЗОЛЬОВАНОЇ ЖИЛИ
Кожну жилу позначають таким чином:
у кабелях, що мають до п’яти ізольованих жил включно, кольорами, як показано в 4.1;
у кабелях, що мають більше ніж п’ять ізольованих жил, кольорами або номерами, як показано в 4.1 та 4.2.
Примітка. Колірна схема перебуває на розгляді.
Ідентифікація ізольованих жил кольорами
Загальні вимоги
ідентифікацію ізольованих жил кабелю досягають застосовуванням кольорової ізоляції або іншим відповідним методом.
У кожної ізольованої жили кабелю має бути лише один колір, за винятком жили, оформленої комбінацією зеленого та жовтого.
Кольори червоний, сірий, білий, а також зелений з жовтим, якщо вони не в комбінації, не можна використовувати в жодному багатожильному кабелі.
Колірна схема
Колірна схема така:
одножильний кабель:
нема колірної схеми:
двожильний кабель:
нема колірної схеми;
трижильний кабель:
або зелений-жовтий, світло-блакитний, коричневий, або світло-блакитний, чорний, коричневий;
чотирижильний кабель:
або зелений-жовтий, світло-блакитний, чорний, коричневий, або світло-блакитний, чорний, коричневий, чорний або коричневий;
п’ятижильний кабель:
або зелений-жовтий. світло-блакитний, чорний, коричневий, чорний або коричневий, або світло-блакитний, чорний, коричневий, чорний або коричневий, чорний або коричневий;
— кабель із більше ніж п’ятьма жилами:
або у зовнішньому прошарку одна ізольована жила зелена-жовта, одна жила світло-блакитна, а інші якогось одного кольору, але не зелені, не жовті, не світло-блакитні, не коричневі: в інших прошарках одна ізольована жила коричнева, а інші жили якогось одного кольору, але не зелені, не жовті, не світло-блакитні, не коричневі;
або у зовнішньому прошарку одна ізольована жила світло-блакитна, одна жила коричнева, а інші якогось одного кольору, але не зелені, не жовті, не світло-блакитні, не коричневі; в інших прошарках одна ізольована жила коричнева, а інші жили якогось одного кольору, але не зелені, не жовті, не світло-блакитні, не коричневі.
Кольори мають бути чітко розпізнавані та довговічні. Довговічність має підтверджуватись випробовуванням, наведеним в 1.8 ІЕС 245-2.
Комбінація кольорів зелений-жовтий
Розподілення кольорів для ізольованої жили, позначеної зеленим-жовтим, має задовольняти такій умові (що відповідає ІЕС 60173): для кожних 15 мм довжини жили один із цих кольорів покриває у крайньому випадку ЗО %, і не більше ніж 70 % поверхні ізольованої жили, інший колір покриває залишок.
Примітка. Інформація щодо використовування кольорів зелений-жовтий та світло-блакитний.
Відомо, що зелений та жовтий кольори, якщо їх скомбіновано, як указано вище, розрізняють однозначно як засіб ідентифікації жили, призначеної для заземлення та подібного захисту, а світло-голубим кольором позначають жилу, призначену для приєднання до нейтралі. Але якщо це не нейтраль, світло-голубий можна використовувати для впізнавання будь-якої жили, за винятком жили заземлення або захисної жили.
Ідентифікація жил номерами
Загальні вимоги
Ізоляція жил має бути одного кольору та послідовно пронумерована, за винятком жили, позначеної зеленим-жовтим, якщо вона є.
Зелена-жовта жила, якщо вона є, повинна відповідати вимозі 4.1.3 і знаходитись в зовнішньому прошарку.
Нумерацію починають номером 1 у внутрішньому прошарку.
Номери мають бути надруковані арабськими цифрами на зовнішніх поверхнях ізольованих жил. Усі цифри мають бути однакового кольору, який має бути контрастним до кольору ізоляції. Цифри повинні бути чіткі.
Запропонована схема марковання
Номери повторюють із регулярними проміжками уздовж ізольованої жили, наступні номери повинні бути перевернуті по відношенню до попередніх.
Коли номер є одинична цифра, то нижче її повинна бути розташована риска. Якщо номер складено з двох цифр, то їх розташовують одна під іншою, а риску розташовують під нижньою цифрою. Інтервал d між послідовними цифрами не повинен перевищувати 50 мм.
Розташування позначок показано на рисунку нижче.
263/79
Довговічність
Надруковані цифри мають бути довговічними. Відповідність цій вимозі підтверджують випробовуванням, наведеним в 1.8 ІЕС 60245-2.ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КОНСТРУКЦІЇ КАБЕЛІВ
Струмовідні жили
Матеріал
Струмовідні жили складають з відпаленої міді. Дроти струмовідних жил можуть бути лудженими або нелудженими. окрім тих, що визначені інакше в технічних вимогах (ІЕС 60245-3, I EC 60245-4 та інших). Луджені дроти мають бути вкриті шаром олова.
Конструкція
Найбільші діаметри дротів мають відповідати ІЕС 60228, окрім тих, що визначені інакше для кабелів з особистими технічними вимогами.
Класи струмовідних жил, що відносять до різних типів кабелів, надано в технічних вимогах (ІЕС 60245-3, ІЕС 60245-4 та інших).
Сепараторна стрічка між струмовідною жилою та ізоляцією
Між ізоляцією та лудженою або нелудженою струмовідною жилою може бути розміщена, але не обов’язково, сепараторна стрічка з відповідного матеріалу. Після старіння, як вказано в таблиці 1, нелуджені мідні струмовідні жили, що ізольовані компаундом типу ІЕ 1 як із сепараторною стрічкою, так і без неї, не повинні чорніти.
Перевіряння конструкції
Відповідність вимогам 5.1.1 та 5.1.2, разом з вимогами ІЕС 60228, підтверджують огляданням та вимірюванням.
Електричний опір
Для заданого класу струмовідної жили опір кожної жили за температури 20 °С має відповідати вимогам ІЕС 60228, окрім тих, що визначені в технічних вимогах (ІЕС 60245-3, ІЕС 60245-4 та інших).
Відповідність підтверджують випробовуванням, наведеним в ІЕС 60245-2.
Ізоляція
Матеріал
Ізоляція має бути з вулканізованого гумового компаунду типу, встановленого для кожного типу кабелю в технічних вимогах (ІЕС 60245-3, ІЕС 60245-4 та інших).
Тип ІЕ 1 у разі кабелів, ізольованих звичайним ґумовим компаундом.
Тип ІЕ 2 у разі кабелів, ізольованих кремнієвим ґумовим компаундом.
Тип ІЕ 3 для кабелів, ізольованих ґумовим компаундом на основі етилен-вініл-ацетату або еквівалентних матеріалів.
Вимоги до випробовування таких компаундів наведено в таблиці 1.
Найбільші дозволені робочі температури кабелів, ізольованих будь-якими наведеними вище типами компаунду вказано в технічних вимогах (ІЕС 60245-3, ІЕС 60245-4 та інших).
Покрив струмовідної жили
Ізоляція повинна щільно прилягати до струмовідної жили або сепараторної стрічки. В технічних вимогах (ІЕС 60245-3, ІЕС 60245-4 та інших) це точно визначено для кожного типу кабелю: або ізоляцію складають з одного або багатьох шарів, або вона має бути вкрита проґумованою стрічкою. Має бути можливість видаляння ізоляції без її пошкодження, як із лудженої струмовідної жили, так і з нелудженої. Відповідність підтверджують ручним способом та огляданням.
Товщина
Середнє значення товщини ізоляції не може бути меншим за значення, що вказане в таблицях технічних вимог (ІЕС 60245-3, ІЕС 60245-4 та інших) для кожного типу та розміру кабелю.
Однак товщина в будь-якому місці може бути меншою за наведене значення, якщо тільки розбіжність не більше ніж 0,1 мм + 10 % від наведеного значення. Відповідність підтверджують випробовуванням, наведеним в 1.9 ІЕС 60245-2.
Механічні властивості до і після старіння
Ізоляція повинна мати відповідну механічну міцність та еластичність у температурних межах, дії яких вона піддана за нормальних умов експлуатування.
Відповідність підтверджують проведенням випробовувань, наведених у таблиці 1.
Для жил, ізольованих компаундом типу ІЕ 1, випробовування на старіння треба проводити зі струмовідною жилою та сепараторною стрічкою, якщо вона є, разом.
Методи випробовування та очікувані результати наведено в таблиці 1.
Таблиця 1 — Вимоги до неелектричного випробовування вулканізованої ґумової ізоляції
Номер пункту |
Назва випробовування |
Одиниця виміру |
Тип компонента |
Метод випробовування, описаний в |
||||
ІЕ1 |
ІЕ2 |
IE 3 |
ІЕС |
підпункт |
||||
1 |
Межа міцності та подовження на розрив |
|
|
|
|
811-1-1 |
9.1 |
|
1.1 |
Властивості на момент постачання |
|
|
|
|
|
|
|
1.1.1 |
Очікуване значення межі міцності: — середнє значення, мінімум |
Н/мм2 |
5.0 |
5,0 |
6,5 |
|
|
|
1.1.2 |
Очікуване значення подовження на розрив: — середнє значення, мінімум |
% |
250 |
150 |
200 |
|
|
|
1.2 |
Властивості після старіння в тер- |
|
|
|
|
Для ІЕ 1: |
||
|
мостаті в повітряному середовищі |
|
|
|
|
245-2 |
розділ 4 |
|
|
|
|
|
|
|
Для ІЕ 2 та ІЕ 3: |
||
|
|
|
|
|
|
811-1 |
9.1 |
|
|
|
|
|
|
|
та |
||
|
|
|
|
|
|
811-1 |
8.1 |
|
1.2.1 |
Умови старіння: — температура |
°С |
80 ±2 |
200 ±2 |
150 ±2 |
|
|
|
|
— тривалість впливання |
ГОД |
7x24 |
10x24 |
7x24 |
|
|
|
1.2.2 |
Очікуване значення межі міцності: — середнє значення, мінімум |
Н/мм2 |
4,2 |
4,0 |
|
|
|
|
|
— відхил1 максимум |
% |
±25 |
±30 |
|
|
||
1.2.3 |
Очікуване значення подовження на розрив: — середнє значення, мінімум |
% |
250 |
120 |
|
|
|
|
|
— відхил1), максимум |
% |
±25 |
«■МІ |
±30 |
|
|
|
1.3 |
Властивості після старіння в кисневому балоні |
|
|
|
|
245-2 |
розділ 4 |
|
1.3.1 |
Умови старіння: — температура |
°С |
70 ± 1 |
|
— |
|
|
|
|
— тривалість впливання |
год |
4 х 24 |
|
|
|
|
|
1.3.2 |
Очікуване значення подовження на розрив: — середнє значення, мінімум |
Н/мм2 |
4,2 |
|
—- |
|
|
|
|
— відхил1 максимум |
% |
±25 |
VW» |
|
|
|
|
1.3.3 |
Очікуване значення подовження на розрив: — середнє значення, мінімум |
% |
250 |
|
— |
|
|
|
|
— відхил1}, максимум |
% |
±25 |
|
|
|
|
|
1.4 |
Властивості після старіння в повітряному балоні |
|
|
|
|
811-1-2 |
8.2 |
|
1.4.1 |
Умови старіння: — температура |
°С |
|
|
150 ± 3 |
|
|
|
|
— тривалість впливання |
год |
— |
— |
7x24 |
|
|
|
1.4.2 |
Очікуване значення межі міцності: — середнє значення, мінімум |
Н/мм2 |
— |
—— |
6,0 |
|
|