---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Газоподібне паливо

БІОГАЗ

Методи відбирання проб

Д

БЗ № 8-9-2014/161

СТУ 7509:2014

Видання офіційне

Київ
МІНЕКОНОМРОЗВИТКУ УКРАЇНИ
201

5ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Національний університет біоресурсів і природокористування України

РОЗРОБНИКИ: О. Григорович; Г. Голуб, д-р техн, наук; С. Драгнєв, канд. техн, наук; В. Дубровін, д-р техн, наук (науковий керівник); О. Дубровіна; Г. Забарний, д-р техн, наук; Б. Кочірко; С. Куд­ря, д-р техн, наук; П. Кучерук; В. Лісничий, канд. техн, наук; Ю. Матвеев, канд. фіз.-мат. наук; М. Мельничук, д-р біол. наук; В. Поліщук, канд. техн, наук; В. Таргоня, д-р с.-г. наук; В. Тимощук

2 ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінекономрозвитку України від 16 вересня 2014 р. № 1111

З УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю або частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Мінекономрозвитку України

Мінекономрозвитку України, 2015

ЗМІСТ

с.

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 2

4. Суть методу 2

5. Устатковання та матеріали 2

6. Відбирання проб З

7. Умови відбирання проб 4

8. Вимоги щодо безпеки 4

9. Пакування та маркування 4

10. Транспортування 4

Додаток А Бібліографія 5ДСТУ 7509:2014

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ГАЗОПОДІБНЕ ПАЛИВО
БІОГАЗ
Методи відбирання проб

ГАЗООБРАЗНОЕ ТОПЛИВО
БИОГАЗ
Методы отбора проб

GAS FUEL
BIOGAS
Sampling methods

Чинний від 2015-01-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на біогази з сільськогосподарських, харчових, комунальних відходів та сміттєзвалищ і встановлює методи відбирання проб зі стаціонарних місткостей та газопроводів у герметичний контейнер продуванням його біогазом.

Стандарт не поширюється на методи відбирання проб для безперервного контролювання складу біогазу.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 4516:2006 Енергоощадність. Поновлювані джерела енергії. Установки біогазові. Загальні технічні вимоги

ДСТУ ISO 10715:2009 Природний газ. Настанови щодо відбирання проб

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)

ГОСТ 12.1.007-76 ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности (ССБП. Шкідливі речовини. Класифікування і загальні вимоги щодо безпеки)

ГОСТ 12.1.010-76 ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования (ССБП. Вибухобезпечність. За­гальні вимоги)

ГОСТ 12.1.011-78 ССБТ. Смеси взрывоопасные. Классификация и методы испытаний (ССБП. Суміші вибухонебезпечні. Класифікування і методи випробувань)

ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги щодо безпеки)

ГОСТ 18954-73 Прибор и пипетки стеклянные для отбора и хранения проб газа. Технические условия (Прилад та піпетки скляні для відбирання та зберігання проб газу. Технічні умови)

Видання офіційнеГОСТ 19034-82 Трубки из поливинилхлоридного пластиката. Технические условия (Трубки з полі- вінілхлоридного пластикату. Технічні умови)

ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні.

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовано терміни та визначення понять, подані в ДСТУ ISO 10715, а ще такий:

Полімерна інертна до біогазу гнучка місткість для відбирання, зберігання й транспортування про­би біогазу.

4. СУТЬ МЕТОДУ

Відбирання зразків біогазу проводять непрямим способом із відбиранням проб біогазу з біогазо- вих установок згідно з ДСТУ 4516 або чинним нормативним документом у контейнери для зразків і по­дальшим дослідженням складу біогазу за допомогою газоаналізаторів.

Пробу біогазу відбирають у контейнер для проби, в якому зберігають до подання її на вхід аналі­тичного блока газоаналізатора.

4. УСТАТКОВАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ

   1. Пробовідбірні лінії

Пробовідбірні лінії мають бути за можливості короткими та невеликого діаметра, що скорочує час продування й обмін біогазу під час відбирання проб.

Для відбирання біогазу пробовідбірні лінії виконують із трубок з внутрішнім діаметром від 2 мм до 4 мм. Матеріал трубок — нержавка сталь.

Пробовідбірні лінії має бути розраховано на робочу температуру та максимальний робочий тиск біогазу, що відбирають.

Проби біогазу, які містять скраплену рідину, відбирають через проміжну місткість та фільтр зі скля­ної вати для виділення рідини й аерозолів з біогазу до потрапляння його до відбірника проб.

Відбираючи біогаз із місць, де немає надлишкового тиску й ускладнено доступ оператора, доз­волено застосування трубок з гнучкого пластикату згідно з ГОСТ 19034, які інертні до біогазу та ма­ють низьку проникність.

Як контейнери можна застосовувати скляні піпетки згідно з ГОСТ 18954, полімерні мішки для відби­рання проб біогазу згідно з чинним нормативним документом.

Матеріали виготовлення контейнерів — скло, різні види полімерів, що мають низьку проникність та не реагують із біогазом.

Вентилі контейнерів має бути оснащено м’якими ущільнювальними прокладками.

За атмосферного тиску проби біогазу можна відбирати у таровані скляні піпетки номінальної місткості згідно з ГОСТ 18954.

Для відбирання проб біогазу дозволено використання мішків згідно з чинним нормативним доку­ментом, виконаних із чотирьох видів полімерного матеріалу:

• мішки з полівінілфториду;

• мішки з фторованого етилен-пропілен співполімеру;

• мішки з 4-поліфойл матеріалу;

• мішки з поліетилентерефталату.

Товщина полімерного матеріалу для мішків повинна бути не менше ніж 25 мкм.Мішки придатні для використання за температури не вище ніж 60 °С згідно з чинним норматив­ним документом.

Не рекомендовано заповнювати мішок для відбирання проб більше ніж на 80 % об’єму.

У разі, якщо немає інформації щодо інертності та проникності до біогазу з’єднувальних полімер­них трубок, перед використанням вони підлягають випробовуванню атестованими сумішами газів в очі­куваних концентраціях.

Застосування гумових з’єднувальних трубок не рекомендовано внаслідок високої реакційної здат­ності та проникності багатьох компонентів біогазу.

Уловлювач крапель — металева місткість, що має вхідний та вихідний вентилі для підімкнення до відбірника зразків та лінії відбирання проб. Основним завданням пристрою є відокремлення рідини перед потраплянням біогазу до відбірника проб.

У лінії відбирання проб біогазу не повинно бути зон, у яких може накопичуватися рідина.

Фільтр — металевий патрон з ущільнювальною кришкою, заповнений скляною ватою, призначе­ний для захисту від потрапляння пилу та інших механічних сумішей до проби.

Насоси використовують для відбирання проб біогазу з систем низького тиску біогазу, якого недо­статньо для продування та заповнення контейнерів для проб.

4. ВІДБИРАННЯ ПРОБ

Відбирання проб біогазу непрямим способом проводять у сухі контейнери методом сухого проду­вання та створення незначного надлишкового тиску (порівняно з нормальним тиском).

Відбирання зразків біогазу за допомогою піпеток проводять так.

Відбирання проб біогазу в полімерний мішок проводять у такому порядку.

4. 1. Полімерною трубкою з’єднують клапан полімерного мішка для відбирання зразка та клапан газопроводу біогазової установки.

   2. Вмикають газопровід та відкривають клапан полімерного мішка для відбирання проб біога­зу. Наповнюють мішок на 80 %, закривають клапан мішка та вимикають газопровід.

   3. Від’єднують полімерний мішок від газопроводу, відкривають клапан і випускають відібрану кількість біогазу. Повторюють процедуру ще два рази.

   4. Після того як через полімерний мішок тричі прогнали біогаз, мішок учетверте приєднують до газопроводу біогазової установки, вмикають газопровід. У мішок відбирають зразок біогазу. Далі закривають клапан мішка, вимикають газопровід, знімають полімерну трубку, що з'єднувала мішок та газопровід біогазової установки.Маркують відібрану пробу.

   5. Об’єм відібраної проби повинен бути достатнім для контролювання та оцінювання показників біогазу.

5. УМОВИ ВІДБИРАННЯ ПРОБ

   1. Місце відбирання проби

Пробу біогазу для дослідження його складу та якості відбирають перед або за устаткованням для очищення біогазу.

На вихідному трубопроводі основного потоку біогазу та зі стаціонарних місткостей зразок відби­рають через вентиль для відбирання проб. Відбирають проби з дотриманням технологічних режимів роботи біогазової установки.

Для запобігання конденсації температуру обладнання та оброблення проби треба підтримувати вище точки роси за будь-якого тиску в системі відбирання зразків.

4. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

   1. Загальні вимоги

Процес відбирання проб біогазу пов’язаний із використанням небезпечних матеріалів, операцій та обладнання. Цей стандарт не розглядає всіх проблем безпеки, пов’язаних з його застосуванням. За практичне створення умов належної санітарії та безпеки й визначення заходів щодо безпеки перед уп­ровадженням цього стандарту відповідають його користувачі. Всі дії з відбирання проб мають відпо­відати вимогам щодо безпеки, чинним на цьому підприємстві.

Під час відбирання проб та роботи з ними треба додержувати вимог безпеки згідно з ГОСТ 12.1.007 та чинних на підприємстві правил.

Під час відбирання проб необхідно виконувати вимоги НАПБ А.01.001 та інструкції з техніки без­пеки, що діють на підприємстві.

Вимоги пожежної безпеки — згідно з ГОСТ 12.1.004 та вибухобезпеки — згідно з ГОСТ 12.1.010.

Обов’язкове дотримання вимог щодо техніки безпеки під час роботи зі шкідливими речовинами — згідно з ГОСТ 12.1.007, техніки безпеки під час роботи з вибухонебезпечними сумішами — згідно з ГОСТ 12.1.011.

Параметри мікроклімату на робочих місцях мають відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042 та ГОСТ 12.1.005.

Роботу з виробничим обладнанням потрібно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003.

4. ПАКУВАННЯ ТА МАРКУВАННЯ

   1. Пакування

Пакують контейнер з відібраною пробою згідно зі встановленими правилами.

На контейнері має бути етикетка із зазначенням місця, дати та часу відбирання проби біогазу, на­зви біогазової установки та зброджуваної у ній сировини або трубопроводу, з якого відібрано пробу біогазу, прізвища та посади особи, яка проводила відбирання проби біогазу.

4. ТРАНСПОРТУВАННЯ

Контейнери з пробами біогазу, що перебувають під тиском, транспортують відповідно до чинних інструкцій.

Під час транспортування контейнери зі зразками необхідно захищати від впливу температури, що може призвести до підвищення тиску або конденсації вологи.

Скляні піпетки з відібраними пробами транспортують у спеціальних контейнерах із тримачами лише у вертикальному положенні.

Полімерні мішки для відбирання зразків біогазу транспортують горизонтально. Дозволено скла­дання мішків один на одний.