Замість скорочень «і т. д.» (і так далі), «і т. ін.» (і таке інше), «подібні» рекомендовано вживати «тощо».

    1. Якщо в стандарті прийнято особливу систему скорочування слів або назв, її подають у «По­знаках та скороченнях». Повний запис скорочуваної лексеми чи словосполуки треба наводити тоді, коли її вперше згадують у тексті стандарту, після неї, застосовуючи знаки «()» (круглі дужки), подають її скорочення (абревіатуру), в подальших згадуваннях рекомендовано вживати прийняте скорочення без відмінкових закінчень. Якщо відсутність відмінкових закінчень спричинює неоднозначне розуміння положення стандарту, скорочувану лексему чи словосполуку подають повністю.

  1. Умовні познаки

    1. У стандарті треба використовувати умовні познаки, зображення та знаки, встановлені в чинних стандартах. Наприклад, у багатьох стандартах параметр «Стала часу» позначають літерою «т». Використовуючи застандартизовану познаку, в тексті стандарту при його першій згадці треба по­яснення, наприклад «Стала часу т».

    2. Якщо використано умовні познаки, зображення чи знаки, не встановлені чинними стандар­тами, їх треба пояснювати в тексті та/або в розділі «Познаки та скорочення».

  2. Позначення фізичних величин та одиниць фізичних величин

    1. Для позначення фізичних величин і їхніх одиниць вимірювання треба використовувати Між­народну систему одиниць (SI).

    2. У стандарті числове значення величини, подане з одиницею вимірювання величини, треба писати цифрами. Однорозрядне числове значення без одиниці вимірювання пишуть словами, багато- розрядне — цифрами.

Приклади

  1. Випробувати п’ять труб, кожна завдовжки 5 м.

  2. Відібрати 15 труб для випробування на тиск.

  1. Між числовим значенням і познакою одиниці фізичної величини має бути проміжок.

Приклади

5 шт.; 10 кг; 5 І; 4 км.

  1. У межах одного стандарту одиниця фізичної величини того самого показника має бути од­накова.

  2. Якщо в тексті стандарту наведено низку числових значень фізичної величини, які подано однією одиницею вимірювання, познаку цієї одиниці вимірювання пишуть тільки за останнім числовим значенням. В одному ряду чисел здебільшого наводять однакову кількість десяткових знаків для всіх значень, що утворюють ряд.

Приклад

1,0; 1,5; 2,0; 2,5 мм.

  1. Якщо в познаці величини використано індекс, який є скороченням слів «номінальний» (ном.), «мінімальний» (мін.), «максимальний» (макс.), «абсолютний» (абс.), «відносний» (відн.) тощо, в індексі крапки не ставлять: /мін, имакс, Рном тощо.

6.14 Числові значення

  1. Установлені стандартом числові значення величин і їхніх допусків, потрібних, щоб виро­бити продукцію із заданою точністю, застосувати та контролювати її, треба задавати з граничними відхилами або зазначати як найбільші, так і найменші значення.

Приклад

80 мм ± 2 мм або (80 ± 2) мм;

80+§ мм (а не 80t§ мм);

+50

80 мм -=т- мкм.

—-УГ)

  1. Діапазон чисел у тексті позначають, використовуючи прийменники «від» і «до».

Якщо в тексті стандарту наводять діапазон числових значень фізичної величини, познаку одиниці вимірювання треба наводити після обох меж діапазону.

Приклади

Від 1 мм до 5 мм (а не від 1 до 5 мм).

Від 0 °С до 17 °С (а не від 0 до 17 °С).

Від 10 кг до 120 кг (а не від 10 до 120 кг).

  1. Основне значення показника з допуском треба записувати так:

(65 ± 3) %; (80 ± 2) мм.

  1. Якщо в тексті зазначають діапазон порядкових номерів, можна використовувати знак «—» (тире).

Приклад

Рисунки 1—14.

  1. Не можна відокремлювати одиницю фізичної величини від числового значення (подавати їх на різних рядках або сторінках).

  2. Якщо треба зазначити два або три виміри, їх подають так: 80 мм х 25 мм х 50 мм, а не 80 х 25 х 50 мм.

  3. Дробові числа треба подавати як десяткові дроби, а розділовим знаком, що відокремлює дробову частину від цілої, є знак «,» (кома). Як виняток, дозволено на рисунках, що містять таблиці, шкали і щитки засобів вимірювальної техніки та зображення марковання продукції, подавати як розді­ловий знак «.» (крапка), зазначаючи про це в умовних познаках до рисунка.

  4. Якщо неможливо подати числове значення як десятковий дріб, то дозволено записати його як звичайний дріб в один рядок, використовуючи знак «/» (правобіжна похила риска).

Приклад

5/32 (50а — 4 с)/(40Ь + 20).

  1. Числові значення величин, за потреби, треба встановлювати з допуском, який забезпечує потрібні властивості продукції.

Округлення числових значень величин до першого, другого, третього та інших десяткових знаків для різних типорозмірів, марок і подібної продукції однієї назви має бути однакове. Наприклад, якщо градація товщини сталевої гарячевальцьованої стрічки 0,25 мм (у числі два десяткових знаки), то весь ряд товщин стрічки треба подавати числами з такою самою кількістю десяткових знаків.

  1. Залежно від технічної характеристики та призначеності продукції кількість десяткових зна­ків і числових значень того самого показника може мати кілька ступенів (груп) і має бути однаковою тільки всередині цього ступеня (групи).

  2. Якщо треба навести діапазон числових значень, його межі подають числами з однаковою кількістю десяткових знаків.

  3. Кількість десяткових знаків числових значень величин ряду можна визначити допуском на номінальний розмір, наприклад норми точності діаметра чи товщини стінки труб мають змінюватися залежно від діаметра.

  4. Усяку групу з трьох цифр числового значення величини, починаючи з молодшого розряду для цілого числа чи праворуч і ліворуч від десяткової коми дробового числа, рекомендовано відокрем­лювати проміжком від попередніх або подальших цифр, за винятком чисел, що означають рік.

Приклад

23 456; 5 234, 568 35; але 2014 рік.

  1. Множення чисел чи числових величин треба позначати так: 1,8 х 10.

Позначення вимірів треба позначати так: 80 мм х 25 мм.

  1. формулах множення символів величин застосовують знак «•» (крапка): U = R ■ І.

  2. позначеннях одиниць фізичних величин застосовують «■» (крапка): кг • м/с.

Кількісні значення величин треба позначати так: І = 2,5 х ю3 м.

7 ВИКЛАДАННЯ Й ОФОРМЛЕННЯ ЗМІН І ПОПРАВОК

ДО СТАНДАРТУ ТА ЙОГО ПЕРЕВИДАННЯ

  1. Викладання й оформлення змін і поправок до стандарту

    1. Викладання й оформлення тексту зміни до стандарту (далі — Зміна) мають відповідати по­ложенням розділів 5 — 7. Форми сторінок Зміни подано в додатку К цього стандарту.

Текст Змін, які було прийнято раніше, до наступної Зміни не долучають.

  1. За потреби внесення до структурного елемента стандарту нової Зміни як початкову редак­цію подають текст цього структурного елемента, що враховує попередні Зміни. В цьому разі діє остан­ня Зміна, що стосується цього структурного елемента з урахуванням усіх попередніх Змін.

  2. У разі доповнення тексту стандарту новими розділами, підрозділами, пунктами, таблицями, рисунками, додатками або в разі вилучення їх з тексту первинну нумерацію структурних елементів стандарту змінювати не можна.

Нові розділи подають після останнього розділу стандарту, а нові підрозділи, пункти, підпункти — у кінці відповідних розділів, підрозділів, пунктів відповідно до зростання їхніх номерів.

Новим пунктам (підпунктам, таблицям, рисункам, додаткам) можна надавати номери попередніх пунктів (підпунктів, таблиць, рисунків, додатків), додаючи після останньої цифри номе­ра малу літеру української абетки.

Приклади

3.13а Рисунок 4а

  1. Викладаючи текст Зміни, треба зазначати номери розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, таблиць, рисунків, додатків, яких ця Зміна стосується. У тексті Зміни треба вживати слова «замінити», «долучити» (або «доповнити»), «вилучити», а також словосполуку «викласти в новій редакції», друко­вані напівгрубим похилим шрифтом (курсивом).

Приклади викладу тексту Зміни наведено нижче.

Приклади

Підрозділ 3.6.

Пункти 3.6.3, 3.6.4.

Замінити «ДСТУ 3345» на «ДСТУ 3367».

Підпункт 2.4.4.1 доповнити абзацом:

«Дозволено пакувати редуктори в ящики з гофрованого картону згідно з ДСТУ 3367».

Підрозділ 8.6.

Долучити пункт:

«8.6.7 Перевіряння вмісту нерозчинної фракції — згідно з ДСТУ 3368».

Пункт 8.7.6.

Викласти в новій редакції:

«8.7.6 Випробування проводів на поширення полум’я проводять згідно з ДСТУ 3467. Час згасання полум’я на зразку не регламентовано».

Рисунок 17 вилучити.

У разі внесення змін до табличного матеріалу доцільно Зміну оформлювати як таблицю. Приклад такої таблиці наведено в 7.1.6.

  1. Якщо обсяг Зміни становить не більше ніж десять рядків друкованого тексту, то, щоб полег­шити розуміння і сприймання матеріалу, цю Зміну можна оформити як таблицю.

Приклад

Місце зміни

Надруковано

Має бути

Таблиця 2.5, колонка 8, рядок 5

3,5

3,8

Пункт 5.1. Перелік

Долучити позицію: г) безпеки праці.

Розділ 3

(Навести текст розділу чи таке посилання: «Текст розділу на сторінках від... до ... »)

Розділ 3 — вилучити

  1. Поправку оформлюють у вигляді таблиці.

Приклад

Місце поправки

Надруковано

Має бути

Таблиця 2.5, колонка 8, рядок 5

3.5

3,5

Пункт 5.1. Перелік

Долучити позицію г)



7.2 Оформлення стандарту в разі перевидання

  1. У разі перевидання стандарту в «Передмові» зазначають номери змін.

Приклад

ПЕРЕВИДАННЯ ЗІ ЗМІНАМИ:

№ , затвердженою наказом Мінекономрозвитку України від№;

№ , затвердженою наказом Мінекономрозвитку України від №

№ , прийнятою наказом ДП «УкрНДНЦ» від №.

Назву органу, що затвердив (прийняв) зміну, подають скорочено.

  1. У разі перевидання стандарту в його тексті треба вказати на ті розділи, підрозділи, пункти, підпункти, таблиці, рисунки, додатки, до яких внесено зміни, а саме:

  1. якщо певні структурні елементи стандарту згідно зі Зміною вилучено, їх не друкують, за­значають тільки їхні номери та ставлять позначку про вилучення;

  2. якщо структурний елемент стандарту згідно зі Зміною долучено, його друкують, надають йому певний номер і ставлять позначку про долучення;

  3. якщо структурний елемент зазнав певної зміни, друкують його нову редакцію та ставлять позначку про зміну.

Текст позначки друкують напівгрубим похилим шрифтом (курсивом).

Приклади

4.5 (Вилучено, Зміна Ns 2);

4.6.7а Текст пункту

(Долучено, Зміна Ne 4);

5.Б.4.6 Текст підпункту.

(Змінено, Зміна Ne 1, Зміна Ne 3).

  1. ОФОРМЛЕННЯ ТА ВИДАННЯ СТАНДАРТУ

    1. Оформлення проекту стандарту

      1. Текст стандарту на будь-якому етапі його розроблення має бути в електронному форматі, придатному для редагування, й мати розширення <тип файлу> doc для створення текстових і графіч­них файлів, унесення правок.

      2. Рисунки для стандарту створюють за допомогою графічних редакторів з розширенням TIFF з роздільною здатністю не менше ніж 300 ррі (пікселів на дюйм) або Scalable Vector Graphics (SVG) 1.1 (Second Edition) W3C Recommendation 16 August 2011 (SVG).

Додатково до стандарту рисунки подають також і окремим файлом.

Написи на рисунках виконують шрифтом Arial кеглем 9.

Не дозволено виконувати рисунки вручну.

  1. Математичні й хімічні формули виконують за допомогою формульного редактора і наводять у тому вигляді, в якому їх буде надруковано.

  2. Текст стандарту викладають з одного боку аркуша. ' '

  3. Для друкування треба використовувати білий папір формату А4 (210 мм х 297 мм). , Використовують береги такої ширини (не менше ніж):

  1. верхній — 20 мм;

  2. нижній — 20 мм;

  3. лівий — 25 мм;

  1. правий —10 мм.Текст стандарту друкують шрифтом одного типу Arial розміром 14 пунктів через півтора інтервали.

  2. Абзацні відступи мають бути однакові по всьому тексту стандарту (п’ять знаків).

  3. Відстань між заголовками розділу, підрозділу, попереднім і подальшим текстом, а також між заголовками розділу й підрозділу має дорівнювати не менше ніж дві висоти шрифту.

Відстань між основами рядків заголовка має бути така, як в основному тексті.

    1. Примітки, приклади та інші елементи тексту стандарту виділяють згідно з положеннями цього стандарту та з урахуванням специфіки конкретного стандарту. г

    2. Виділяти окремі елементи тексту стандарту чи окремі слова (словосполуки) треба до­ступними розробникові засобами (наприклад, розмір шрифту, вид шрифту, проміжки між виділюваним елементом і рештою тексту тощо).

    3. «Титульний аркуш» відредагованої остаточної редакції стандарту має бути завізовано голо­вою відповідального ТК, розробником та, за наявності, співвиконавцем, які засвідчують, що редакцій­ними правками не внесено змін до положень стандарту.

  1. Видання стандарту