Позначення одиниць фізичних величин подають відповідно до 6.13.
Установлені стандартом числові значення фізичних величин треба зазначати відповідно до 6.14.
Дані про фізичні сталі та характеристичні числа треба подавати згідно з Міжнародною системою одиниць (SI).
Дані щодо одиниць обліку треба подавати згідно з ДК 011 [8].
Римські цифри треба писати, позначаючи тільки категорію, клас тощо виробу, валентності хімічних елементів, квартали року, півріччя. В інших випадках пишуть арабські цифри.
Римські цифри, дати та кількісні числівники, подані арабськими цифрами, не повинні мати відмінкових закінчень.
У тексті стандарту, за винятком формул, таблиць і рисунків:
не вживають математичний знак «-» (мінус) перед від'ємним значенням величини (треба писати слово «мінус»);
не вживають символ «0» як познаку діаметра (треба писати слово «діаметр»). Зазначаючи розмір або граничні відхили діаметра на рисунках, перед його числовим значенням треба ставити символ «0»;
не вживають без числових значень математичні знаки, наприклад: «>» (більше), «<» (менше), «=» (дорівнює), «2» (більше або дорівнює), «2» (менше або дорівнює), «#» (не дорівнює), а також «№» (номер), «%» (відсоток) та «°С» (градус Цельсія);
не вживають познаку одиниці фізичної величини, не подаючи її числового значення; у разі потреби цю одиницю подають повністю словами, а не умовною познакою.
Не вживають індекс стандарту без номера. Індекс та номер стандарту треба розташовувати в одному рядку.
Якщо в стандарті наводять пояснювальні написи, які наносять безпосередньо на виріб (наприклад, на панель приладу, на таблички до елементів керування тощо), їх виділяють шрифтом (без лапок), наприклад: УВІМК, ВИМК, або лапками, якщо напис складено з цифр і/або інших знаків.
Назви команд, режимів, сигналів тощо в тексті треба виділяти лапками, наприклад: «Сигнал +27 V увімкнено».
6.2 Переліки
У пунктах або підпунктах за потреби можна подавати переліки.
Заголовок переліку завершують знаком «:» (двокрапка). Текст кожного пункту переліку починають з малої літери, а завершують знаком «;» (крапка з комою), крім останнього, який завершують знаком «.» (крапка).
За наявності в тексті переліку одного рівня підпорядкованості кожну його позицію позначають малими літерами української абетки, за винятком ґ, є, з, і, ї, й, о, ч, щ, ь, чи арабськими цифрами, або знаками «—» (тире).
За наявності в тексті переліку двох рівнів підпорядкованості найвищим рівнем є перелік, який позначають малими літерами української абетки, за винятком ґ, є, з, і, ї, й, о, ч, щ, ь, найнижчий позначають арабськими цифрами або знаками «—» (тире).
За наявності в тексті переліків різних рівнів підпорядкованості найвищим рівнем є перелік, який позначають малими літерами української абетки, за винятком ґ, є, з, і, ї, й, о, ч, щ, ь, середній рівень позначають арабськими цифрами, найнижчий —знаком «—» (тире).
Після цифри або літери, якою позначено певну позицію переліку, ставлять знак «)» (кругла дужка).
Текст переліку відокремлюють від познаки позиції переліку проміжком.
Розташовання переліків різних рівнів підпорядкованості наведено у прикладі.
Приклад
;
;
;
В) : ■
Якщо в тексті треба послатися на переліки, використовують рівні переліків, позначені літерами та цифрами.
Приклад
Посилання на переліки, наведені в іншому стандарті: відповідно до абзацу 2 підпункту 1) переліку б) пункту 3.2.1 підрозділу 3.2 розділу 3.
У межах одного структурного елемента не використовують переліків з однаковою літерною чи цифровою познакою їхніх позицій.
Якщо в межах одного структурного елемента застосовують кілька переліків рівнозначних рівнів підпорядкованості, застосовують знак «—» (тире).
Текст кожної позиції переліку треба починати з малої літери з абзацного відступу відносно попереднього рівня підпорядкованості.
Назви організацій і продукції та їх скорочення
Назву організації, продукції тощо треба скорочувати згідно з правописними нормами та ДСТУ 3582.
Не використовують торговельні марки як назви продукції, навіть якщо це продукція загальної призначеності.
Приклад
Замість «тефлон®» у стандарті треба писати «політетрафторетилен».
Таблиці
Загальні положення
Таблиці використовують для кращого унаочнення та зручності порівнювання показників.
Цифрові дані треба оформлювати як таблицю, що зазвичай повинна мати форму, наведену на рисунку 1.
Головка
Рядки
Заголовки колонок
Підзаголовки колонок
Боковик (колонка для заголовків рядків)
Колонки
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рисунок 1
На кожну таблицю має бути посилання в тексті стандарту із зазначенням її номера.
Таблиці, крім таблиць додатків, треба нумерувати наскрізно арабськими цифрами, починаючи з цифри «1». Якщо в тексті тільки одна таблиця, її нумерують так: «Таблиця 1».
Таблиці кожного додатка нумерують окремо. Номери складають з літери — позначення додатка та порядкового номера таблиці в додатку, які сполучають знаком «.» (крапка).
Замість наскрізної нумерації таблиць по всьому тексту стандарту дозволено нумерувати таблиці в межах кожного розділу. В такому разі номер таблиці складають з номера розділу та порядкового номера таблиці в цьому розділі, які сполучають знаком «.» (крапка).
Назва таблиці має відображати зміст таблиці, бути конкретною і стислою.
Якщо з тексту стандарту можна зрозуміти зміст таблиці, дозволено не давати їй назви.
Назву таблиці друкують з першої великої літери і розташовують над таблицею (починаючи над верхнім лівим кутом):
Таблиця—
номер назва таблиці
Якщо частину таблиці перенесено на іншу або ту саму сторінку, назву подають тільки над першою частиною таблиці, над іншими її частинами подають тільки номер таблиці з таким написом:
«Продовження таблиці» — на тій самій сторінці чи на
номер таблиці
подальших сторінках;
«Кінець таблиці» — на тій самій сторінці чи на останній
номер таблиці
сторінці, де розміщено таблицю.
Заголовки колонок і рядків таблиці треба друкувати з великої літери, підзаголовки колонок— з малої літери, якщо вони становлять одне речення із заголовком колонки, або з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовка чи підзаголовка крапки не ставлять. Переважна форма іменників у заголовках — однина. Заголовки колонок і текст рядків таблиці сцентровують чи зміщують ліворуч на нульову позицію, зважаючи на специфіку таблиці.
Розділяти заголовки та підзаголовки боковика і колонок діагональними лініями заборонено.
Горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, дозволено не наводити, якщо це не ускладнює користування таблицею.
Головку таблиці обов’язково відокремлюють лінією від решти таблиці.
Заголовки колонок друкують здебільшого паралельно рядкам таблиці. За потреби можна розташовувати заголовки колонок перпендикулярно до рядків.
Дозволено, як виняток, нумерувати колонки таблиці арабськими цифрами (див. рисунки 2 та 4), якщо:
в тексті стандарту треба посилатися на певну колонку;
головка має великі розміри, а таблицю треба переносити на чергову сторінку; в цьому разі головку таблиці на подальших сторінках не наводять.
Таблиця
Розміри .в міліметрах
|
Умовний прохід, Оу |
0 |
L |
|
1-2 |
і Маса, кг, не більше ніж |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
50 |
160 |
130 |
525 |
600 |
160 |
|
80 |
195 |
210 |
170 |
Рисунок 2
Спеціальну колонку зліва «Чергове число» («Ч.ч.») в таблиці стандарту (див. рисунок 3 (б)) подають як виняток (наприклад, за великої кількості параметрів).
Якщо нумерують показники, параметри чи інші дані, чергове число рекомендовано зазначати в першій колонці (боковику) таблиці, безпосередньо перед їх назвою (див. рисунок 3 (а)). Перед числовими значеннями величин і познаками типів, марок продукції тощо чергове число не ставлять.
Таблиця
|
Назва показника |
Значення |
|
|
у режимі 1 |
у режимі 2 |
|
|
1 Сила струму колектора, А |
Не менше ніж 5 |
Не більше ніж 7 |
|
2 Напруга на колекторі, V |
— |
— |
|
3 Опір навантаги колектора, О |
— |
— |
а) Для кількох параметрів
Таблиця
|
Ч.ч. |
Назва показника |
Значення |
|
|
у режимі 1 |
у режимі 2 |
||
|
1 |
Сила струму колектора, А |
Не менше ніж 5 |
Не більше ніж 7 |
|
2 |
Напруга на колекторі, V |
— |
— |
|
3 |
Опір навантаги колектора, П |
— |
— |
|
— |
|
— |
■— |
|
256 |
Споживана потужність, W |
10 |
12 |
б) Для великої кількості параметрів
Рисунок З
Таблицю залежно від її розміру подають відразу після тексту, де на неї посилаються, або якнайближче до першого посилання (на черговій сторінці), а за потреби — в додатку до стандарту.
Дозволено розташовувати таблицю вздовж довгого боку аркуша.
Якщо розміри таблиці перевищують розміри аркуша, таблицю можна поділити на частини, які розташовують одну під одною, повторюючи в кожній частині таблиці її головку та/або боковик.
Якщо таблицю поділено на частини, можна її головку та/або боковик на перенесених частинах замінити відповідно номерами колонок і/або рядків, обов’язково проставивши ці номери в першій частині таблиці (див. рисунок 4).
Таблицю ліворуч, праворуч, згори і знизу здебільшого обмежують лініями. Якщо в кінці сторінки таблиця переривається, то в першій частині таблиці нижню обмежувальну горизонтальну лінію не наводять (див. рисунок 4). Якщо таблиця переривається праворуч, тобто частина колонок переноситься нижче або на іншу сторінку, в першій частині таблиці праву обмежувальну вертикальну лінію не наводять.
Таблиця
У міліметрах
|
Номінальний діаметр нарізі болта, ґвинта, шпильки |
Внутрішній діаметр шайби, d |
Товщина шайби |
|||||
|
легкої |
нормальної |
важкої |
|||||
|
а |
b |
а |
b |
а |
b |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
2.0 |
2,1 |
0.5 |
0,8 |
0,5 |
0,5 |
— |
— |
|
2,5 |
2.6 |
0,6 |
0.8 |
0.6 |
0.6 |
— |
— |
|
3.0 Кінець таблиці |
3.1 |
0,8 |
1,0 |
0,8 |
0.8 |
1,0 |
1.2 У міліметрах |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
4.0 |
4,1 |
0,5 |
0,8 |
0,5 |
0,5 |
— |
— |
|
|
|
0.6 |
0.8 |
0,6 |
0,6 |
— |
— |
|
45,0 |
45,0 |
0,8 |
1,0 |
0.8 |
0,8 |
1,0 |
1.2 |
Рисунок 4
Таблиці з невеликою кількістю колонок дозволено поділити на частини й розташувати одну частину поряд з іншою на одній сторінці, повторюючи головку таблиці відповідно до рисунка 5. Частини таблиці розмежовують двома паралельними лініями.
