1. Зазначаючи засоби контролювання та допоміжні пристрої, наводять перелік застосовува­ного обладнання (пристроїв, приладів, приладдя, інструменту тощо) або основні технічні характерис­тики устатковання (діапазон вимірювання, систематичну похибку тощо), необхідні для забезпечення контролю з належною точністю, а також перелік матеріалів/реактивів або дані про їхні властивості.

За потреби однозначно обумовити конкретні марки матеріалів (реактивів) потрібно подати їхню умовну познаку.

Застосовуючи універсальне устатковання, зазначають його назву й познаку, а також тип устат­ковання та робочий діапазон його технічних характеристик.

Застосовуючи устатковання або реактиви, що їх виготовляють спеціально для цього випробуван­ня, а масово не виробляють, у тексті стандарту чи в додатку наводять опис, схеми, рецептуру тощо.

  1. Викладаючи правила готування до контролювання, зазначають дані, що стосуються готуван­ня до контролювання продукції, а також місце та спосіб відбирання зразків/проб, форму, вид, розміри або масу, а за потреби, умови їх зберігання та/або транспортування.

За потреби наводять структурну й функційну схеми засобу вимірювальної техніки, а також схеми сполучення приладів чи апаратів.

  1. Викладаючи вимоги до методики контролювання, наводять характеристики умов контролю­вання, їхні значення та границі прийнятних похибок їх відтворення, а також послідовність виконуваних операцій, якщо ця послідовність впливає на результати контролювання та їх опис.

Підготовленість і безпека персоналу під час випробовування мають відповідати вимогам, за­значеним у 9.2.4.

    1. Викладаючи правила обробляння результатів контролю, наводять розрахункові формули.

    2. Викладаючи вимоги до оформлення результатів контролювання, установлюють вимоги до журналів/протоколів контролю, змісту й послідовності зазначуваних даних.

    3. Викладаючи вимоги до точності методу контролювання, зазначають границі допустимих по­хибок методу, точність розрахунків і ступінь округлення даних, а також наводять дані про відтворення й дублювання результатів, що забезпечує цей метод.

  1. Зміст стандартів на процеси (послуги)

    1. Стандарти на процеси (послуги) установлюють вимоги до методів (способів, прийомів, режи­мів, норм) виконування різних видів робіт у технологічних процесах розробляння, виготовляння, збе­рігання, транспортування, експлуатування, ремонтування та утилізування продукції, що забезпечують їхню технічну однаковість і оптимальність, зокрема:

  1. до технологічних операцій, що мають самостійне значення;

  2. до сукупності послідовно виконуваних технологічних операцій.

Ці стандарти зокрема встановлюють:

  1. методи автоматизованого проектування продукції та інформаційного обслуговування;

  2. методи блоково-модульного конструювання;

  3. технологічні методи виготовлення (вирощування, добування) продукції;

  4. принципові технологічні схеми вироблення продукції та використовувані технологічні режими (норми) тощо.

  1. У стандарті на процеси (послуги) потрібно зазначати вимоги щодо безпеки для життя та здоров’я людини під час виконування технологічних операцій, а також, за потреби, вимоги до облад­нання, приладдя, інструменту та допоміжних матеріалів, що мають відповідати положенням інших стандартів і нормативних актів.

  2. У вимогах щодо збереження навколишнього природного середовища під час виконування технологічних операцій мають бути:

  1. гранично прийнятні норми хімічних, фізичних, біологічних і механічних чинників впливу на довкілля технологічних процесів, небезпечних для екології;

  2. вимоги до зменшення (запобігання) шкідливих впливів на довкілля технологічних процесів (умов застосування, використовуваної сировини, матеріалів, покупних виробів, небезпечних сто­совно екології, їх зберігання, транспортування, поховання відходів тощо);

  3. характеристики ефективності роботи водо- та/або газоочищувального устатковання;

  4. вимоги щодо запобігання аварійним скидам/викидам і ліквідації їхніх наслідків, а також гранично прийнятні норми скидів/викидів забруднювальних речовин зі стічними водами у системи каналізації.

10 ЗМІСТ КОДЕКСІВ УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ

У кодексах усталеної практики обов’язково мають бути: «Титульний аркуш», «Передмова», «На­зва», «Сфера застосування», «Вимоги/положення щодо об’єкта стандартизації», «Бібліографічні дані».

Додатково основна частина має містити структурні елементи, положення яких визначають загальні принципи, процедури проектування, монтування, технічного обслуговування чи експлуа­тування обладнання, конструкції чи виробів залежно від об’єкта стандартизації.

Наявність інших структурних елементів зумовлено специфікою об’єкта стандартизації.

11 ПОЗНАЧЕННЯ СТАНДАРТУ

Позначення стандарту складається з індексу, номера, наданого йому під час прийняття, й відокремлених знаком «:» (двокрапка) чотирьох цифр року прийняття.

Установлено такі індекси:

«КОДЕКС» — національний кодекс усталеної практики;

«ДСТУ» — національний стандарт;

«ДСТУ-П» — пробний національний стандарт.

Примітка. ДСТУ Б — національний стандарт у галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів. Індекс «ДСТУ Б» застосовують до національних стандартів у галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів, прийнятих до 03.07.2016 року.

Приклади

ДСТУ 13472:2014

ДСТУ-П 3218:2012

КОДЕКС 42:2016

Якщо група стандартів утворює комплекс стандартів, то номер стандарту складають з номера комплексу та номера стандарту в комплексі, які сполучають крапкою:

ДСТУ ККККК.ННН:РРРР,

де ККККК — номер комплексу стандартів (від 1 до 99999); ННН — позначення стандарту в комплексі (від 1 до 999).

Приклади

ДСТУ 3.27:2000; ДСТУ 2617.5:2004

КОДЕКС 1.001:2015

Якщо стандарт складено з кількох самостійних частин, їхні номери складають з номера

частини стандарту, відокремлених знаком «-» (дефіс):

НННН-ЧЧЧ:РРРР,

де ННННН — номер багаточастинного стандарту; ЧЧЧ — номер частини.

Приклад

ДСТУ 4287-25:2002

КОДЕКС 12-3:52015

Якщо стандарт скасовано, його номер не надають іншим стандартам.


ДОДАТОК A
(довідковий)
ТИПОВІ СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ СТАНДАРТУ
ТА СХЕМА ПОДІЛУ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ СТАНДАРТУ
ЗА РІВНЕМ ПІДПОРЯДКОВАНОСТІ

Таблиця А.1 —Типові структурні елементи стандарту

Структурні елементи

Назва структурного елемента

Уміст структурного елемента

Передні структурні елементи

«Титульний аркуш»

Назва і познака

«Передмова»

Текст

«Зміст»

Номери та назви структурних елементів

«Вступ»

Текст Примітки Виноски

Структурні елементи основної частини

«Назва»

Текст

«Сфера застосування»

Текст

Примітки Виноски

«Нормативні посилання»

Перелік національних НД Примітки

«Терміни та визначення понять»

Текст

Примітки Виноски

«Познаки та скорочення»

Текст

Примітки Виноски

«Вимоги/положення щодо об’єкта стандартизації»

Текст

Рисунки Таблиці Примітки Виноски

«Додатки» (обов’язкові)

Текст Рисунки Таблиці Примітки Виноски

«Додатки» (довідкові)

Текст Рисунки Таблиці Примітки Виноски

«Бібліографія»

Перелік документів

Виноски

«Бібліографічні дані»

Текст

Примітка. Напівгрубим прямим шрифтом подано структурні елементи, які обов’язково мають бути у стандарті, похилим світлим — структурні елементи, які є довідкові, напівгрубим похилим —структурні елементи, які обов’язково мають бути у стандарті, але є довідковими.



Таблиця А.2 — Схема поділу структурних елементів стандарту за рівнем підпорядкованості та приклад їх нумерації

Назва структурного елемента

Приклад нумерації структурного елемента

українською мовою

англійською мовою

Розділ Підрозділ Пункт Підпункт Підпункт Абзац, параграф Додаток

Chapter Subchapter Clause Primary subclause Secondari subclause Paragraph Annex

1

1.1

1.1.1

1.1.1.1...

1.1.1.1.1...

Без номера

А, Б, В...

ДОДАТОК Б
(обов’язковий)
ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ
«ТИТУЛЬНОГО АРКУША» СТАНДАРТУ
ТА ЗМІНИ ДО СТАНДАРТУ

Б.1 Приклад оформлення «Титульного аркуша» стандарту



НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ДСТУ 4798:2015

Вагони трамвайні пасажирські

РОЗТАШОВАНІСТЬ ЗОВНІШНІХ
ПРИСТРОЇВ ОСВІТЛЕННЯ
ТА СВІТЛОВОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ
Технічні вимоги
та методи контролювання

Видання офіційне

Місце
для елемента
захисту від
копіювання



НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Зміна №1
ДСТУ 4840:2007

ПАЛИВО ДИЗЕЛЬНЕ
ПІДВИЩЕНОЇ ЯКОСТІ

Технічні умовиДОДАТОК В

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ «ПЕРЕДМОВИ»

В.1 Приклад оформлення «Передмови», якщо стандарт уведено вперше

ПЕРЕДМОВА

  1. РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Газ природний» (ТК 133)

  2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-дослід­ний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 19 серпня 2015 р. № 100 3 2016-01-24

З Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України

  1. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

  2. .2 Приклад оформлення «Передмови», якщо стандарт розроблено на заміну чинному

ПЕРЕДМОВА

  1. РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Руди залізні та марганцеві» (ТК 9)

  2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-дослід­ний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 19 серпня 2015 р. № 100 3 2016-01-01

З Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України

4 НА ЗАМІНУ ДСТУ 3197-95

В.З Приклад оформлення «Передмови», якщо стандарт розроблено робочою групою

ПЕРЕДМОВА

  1. РОЗРОБЛЕНО: робоча група, створена наказом Державного підприємства «Український науково- дослідний і навчальний центр стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 17 квітня 2015 р. №31

  2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ ДП «УкрНДНЦ» від 19 серпня 2015 р. № 98 з 2015-12-01

З Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України

4 НА ЗАМІНУ ДСТУ 1.2:2003

В.4 Приклад оформлення «Передмови», якщо стандарт перевидано

ПЕРЕДМОВА

  1. РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Природні та преформовані лікувальні ресурси» (ТК124)

  2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держстандарту України від 12 листопада 1993 р. № 169 з 1994-08-15

З ПЕРШЕ ПЕРЕВИДАННЯ (травень 1996 р.) зі ЗМІНАМИ: № 1, затвердженою наказом Держстандарту України від 17 червня 1994 р. № 29; № 2, затвердженою наказом Держстандарту України від 11 липня 1994 р. № 112; № 3, затвердженою наказом Держстандарту України від 17 листопада 1994 р. № 203; № 4, затвердженою наказом Держстандарту України від 10 березня 1995 р. № 93; № 5, затвердже­ною наказом Держстандарту України від 17 серпня 1995 р. № 293

ДРУГЕ ПЕРЕВИДАННЯ (грудень 2014 р.) зі ЗМІНАМИ: №6, затвердженою наказом Держстандарту України від 17 липня 1996 р. № 293; №7, затвердженою наказом Держстандарту України від 17 лип­ня 1996 р. № 428

В.5 Приклад оформлення «Передмови» в разі прийняття європейського стандарту як національного стандарту

ПЕРЕДМОВА

  1. РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет стандартизації «Трактори і сільськогосподарські машини» (ТК 69)

  2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково-дослід­ний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 27 листопада 2015 р. № 164 3 2017-01-01

З Національний стандарт відповідає EN ISO 4254-12:2012 Agricultural machinery — Safety — Part 12: Rotary disc and drum mowers and flail mowers (Сільськогосподарські машини. Безпека. Частина 12. Косарки обертові дискові, барабанні та ціпові косарки) і внесений з дозволу CEN, rue de Stassart 36, В-1050 Brussels. Усі права щодо використання європейських стандартів у будь-якій формі й будь- яким способом залишаються за CEN

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

  1. Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України

НА ЗАМІНУ ДСТУ EN ISO 4254-12:2012ДОДАТОК Г
(обов’язковий)

ПРАВИЛА СКЛАДАННЯ НАЗВИ СТАНДАРТУ